Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Iвана

Розділ 20

1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було́, прийшла Марія Магдали́на до гро́бу, та й бачить, що камінь від гро́бу відва́лений.

2 Тож біжить вона та й прибуває до Си́мона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: „Взяли́ Господа з гро́бу, і ми не знаємо, де́ покла́ли Його!“

3 Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гро́бу пішли.

4 Вони ж бігли оби́два укупі, але другий той учень попе́реду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.

5 І, нахили́вшися, бачить — лежить полотно... Але він не ввійшов.

6 Прибува́є і Си́мон Петро, що слідко́м за ним біг, і входить до гробу, і полотно оглядає, що лежало,

7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащани́цею, але о́сторонь, зго́рнена, в іншому місці.

8 Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, — і ввірував.

9 Бо ще не розуміли з Писа́ння вони, що Він має воскре́снути з мертвих.

10 І учні верну́лися знову до се́бе.

11 А Марія стояла при гро́бі назо́вні та й плакала. Плачучи́, нахилилась до гробу.

12 І бачить два Анголи́, що в білім сиділи, — один у голова́х, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло.

13 І говорять до неї вони: „Чого плачеш ти, жінко?“ Та відказує їм: „Узяли́ мого Господа, і я не знаю, де Його покла́ли.

14 І, сказавши оце, оберну́лась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус.

15 Промовляє до неї Ісус: „Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш?“ Вона ж, думаючи, що то садівни́к, говорить до Нього: „Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де́ покла́в ти Його, — і Його я візьму́!“

16 Ісус мовить до неї: „Маріє!“ А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: „Раббуні́!“ цебто: „Учителю мій!“

17 Говорить до неї Ісус: „Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розпові́ж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!“

18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіща́є, що бачила Господа, і Він це їй сказав.

19 Того ж дня — дня першого в тижні, — коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були́, були за́мкнені, — бо боялись юдеїв, — з'явився Ісус, і став посере́дині, та й промовляє до них: „Мир вам!“

20 І, сказавши оце, показав Він їм ру́ки та бо́ка. А учні зраділи, побачивши Господа.

21 Тоді зно́ву сказав їм Ісус: „Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!“

22 Сказавши оце, Він дихну́в, і говорить до них: „Прийміть Духа Святого!

23 Кому гріхи про́стите, — про́стяться їм, а кому затри́маєте, — то затри́маються!“

24 А Хома́, один з Дванадцятьох, званий Близню́к, із ними не був, як прихо́див Ісус.

25 Інші ж учні сказали йому: „Ми бачили Господа!“ А він відказав їм: „Коли на руках Його зна́ку відцвя́шного я не побачу, і пальця свого́ не вкладу́ до відцвя́шної рани, і своєї руки не вкладу́ до боку Його, — не ввірую!“

26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома́. І, як за́мкнені двері були́, прийшов Ісус, і став посере́дині та й проказав: „Мир вам!“

27 Потім каже Хомі: „Простягни́ свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади́ до бо́ку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!“

28 А Хома відповів і сказав Йому: „Господь мій і Бог мій!“

29 Промовляє до нього Ісус: „Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!“

30 Багато ж і інших озна́к учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.

31 Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я́ Його!

Евангелие от Иоанна

Глава 20

1 В первый же день недели Мария Магдалина приходит утром еще в темноте к гробнице и видит, что камень взят с гробницы.

2 Бежит и приходит она к Симону Петру и к другому ученику, которого любил Иисус, и говорит им: взяли Господа из гробницы, и не знаем, где положили Его.

3 Вышел тогда Петр и другой ученик и направились к гробнице.

4 Бежали они оба вместе, и другой ученик бежал скорее, опередил Петра и пришел первый к гробнице.

5 И наклонившись, видит, что лежат пелены; однако, не вошел.

6 Приходит тогда и Симон Петр, следуя за ним. И вошел он в гробницу и видит, что пелены лежат,

7 и что платок, который был на голове Его, не с пеленами лежит, но отдельно свернут на своем месте.

8 Тогда-то вошел и другой ученик, пришедший первым к гробнице, и увидел и уверовал.

9 Ибо они еще не знали Писания, что надлежит Ему воскреснуть из мертвых.

10 Итак, пошли опять к себе ученики.

11 Мария же стояла у гробницы снаружи и плакала. И вот, когда плакала, наклонилась она в гробницу

12 и видит, что сидят два ангела в белом, один у головы, а другой у ног, где лежало тело Иисуса.

13 И говорят ей они: женщина, почему ты плачешь? Говорит им: потому что взяли Господа моего, и не знаю, где положили Его.

14 Сказав это, она обернулась назад и видит, что стоит Иисус. И не знала она, что это Иисус.

15 Говорит ей Иисус: женщина, почему ты плачешь? Кого ищешь? Она, думая, что это садовник, говорит Ему: господин, если ты унес Его, скажи мне, где ты положил Его, и я Его возьму.

16 Говорит ей Иисус: Мариам! Обернувшись, она говорит Ему по-еврейски: Раввуни (что значит: Учитель)!

17 Говорит ей Иисус: не прикасайся ко Мне, ибо Я еще не восшел к Отцу; но иди к братьям Моим и скажи им: восхожу к Отцу Моему и Отцу вашему, и Богу Моему и Богу вашему.

18 Приходит Мария Магдалина и возвещает ученикам, что видела Господа, и Он это сказал ей.

19 Вечером, в день тот, в первый день недели, когда из страха перед Иудеями двери были затворены там, где были ученики, — пришел Иисус и стал посредине и говорит им: мир вам!

20 И сказав это, Он показал им и руки и бок. Возрадовались ученики, увидев Господа.

21 Сказал им Иисус снова: мир вам! Как послал Меня Отец, и Я посылаю вас.

22 И сказав это, дунул и говорит им: примите Духа Святого.

23 Если кому отпустите грехи, отпущены им; если на ком удержите, удержаны.

24 Фома же, один из Двенадцати, называемый Близнец, не был с ними, когда приходил Иисус.

25 Говорили ему другие ученики: мы видели Господа. Он же сказал им: если не увижу на руках Его следа от гвоздей и не вложу пальца моего в место гвоздей и не вложу руки моей в бок Его, никак не поверю.

26 И через восемь дней снова были ученики в доме, и Фома с ними. Приходит Иисус, когда двери были затворены; и стал посредине и сказал: мир вам!

27 Затем говорит Фоме: дай палец твой сюда и посмотри на руки Мои, и дай руку твою и вложи в бок Мой, и не будь неверующим, но верующим.

28 Ответил Фома и сказал Ему: Господь мой и Бог мой!

29 Говорит ему Иисус: ты потому уверовал, что увидел Меня. Блаженны не видевшие и поверившие.

30 Много и других знамений сотворил Иисус перед учениками Своими, о которых не написано в книге этой.

31 Об этих же написано, чтобы вы веровали, что Иисус есть Христос, Сын Божий, и чтобы, веруя, имели жизнь во имя Его.

Вiд Iвана Розділ 20	Евангелие от Иоанна Глава 20
1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було́, прийшла Марія Магдали́на до гро́бу, та й бачить, що камінь від гро́бу відва́лений.	1 В первый же день недели Мария Магдалина приходит утром еще в темноте к гробнице и видит, что камень взят с гробницы.
2 Тож біжить вона та й прибуває до Си́мона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: „Взяли́ Господа з гро́бу, і ми не знаємо, де́ покла́ли Його!“	2 Бежит и приходит она к Симону Петру и к другому ученику, которого любил Иисус, и говорит им: взяли Господа из гробницы, и не знаем, где положили Его.
3 Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гро́бу пішли.	3 Вышел тогда Петр и другой ученик и направились к гробнице.
4 Вони ж бігли оби́два укупі, але другий той учень попе́реду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.	4 Бежали они оба вместе, и другой ученик бежал скорее, опередил Петра и пришел первый к гробнице.
5 І, нахили́вшися, бачить — лежить полотно... Але він не ввійшов.	5 И наклонившись, видит, что лежат пелены; однако, не вошел.
6 Прибува́є і Си́мон Петро, що слідко́м за ним біг, і входить до гробу, і полотно оглядає, що лежало,	6 Приходит тогда и Симон Петр, следуя за ним. И вошел он в гробницу и видит, что пелены лежат,
7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащани́цею, але о́сторонь, зго́рнена, в іншому місці.	7 и что платок, который был на голове Его, не с пеленами лежит, но отдельно свернут на своем месте.
8 Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, — і ввірував.	8 Тогда-то вошел и другой ученик, пришедший первым к гробнице, и увидел и уверовал.
9 Бо ще не розуміли з Писа́ння вони, що Він має воскре́снути з мертвих.	9 Ибо они еще не знали Писания, что надлежит Ему воскреснуть из мертвых.
10 І учні верну́лися знову до се́бе.	10 Итак, пошли опять к себе ученики.
11 А Марія стояла при гро́бі назо́вні та й плакала. Плачучи́, нахилилась до гробу.	11 Мария же стояла у гробницы снаружи и плакала. И вот, когда плакала, наклонилась она в гробницу
12 І бачить два Анголи́, що в білім сиділи, — один у голова́х, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло.	12 и видит, что сидят два ангела в белом, один у головы, а другой у ног, где лежало тело Иисуса.
13 І говорять до неї вони: „Чого плачеш ти, жінко?“ Та відказує їм: „Узяли́ мого Господа, і я не знаю, де Його покла́ли.	13 И говорят ей они: женщина, почему ты плачешь? Говорит им: потому что взяли Господа моего, и не знаю, где положили Его.
14 І, сказавши оце, оберну́лась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус.	14 Сказав это, она обернулась назад и видит, что стоит Иисус. И не знала она, что это Иисус.
15 Промовляє до неї Ісус: „Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш?“ Вона ж, думаючи, що то садівни́к, говорить до Нього: „Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де́ покла́в ти Його, — і Його я візьму́!“	15 Говорит ей Иисус: женщина, почему ты плачешь? Кого ищешь? Она, думая, что это садовник, говорит Ему: господин, если ты унес Его, скажи мне, где ты положил Его, и я Его возьму.
16 Ісус мовить до неї: „Маріє!“ А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: „Раббуні́!“ цебто: „Учителю мій!“	16 Говорит ей Иисус: Мариам! Обернувшись, она говорит Ему по-еврейски: Раввуни (что значит: Учитель)!
17 Говорить до неї Ісус: „Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розпові́ж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!“	17 Говорит ей Иисус: не прикасайся ко Мне, ибо Я еще не восшел к Отцу; но иди к братьям Моим и скажи им: восхожу к Отцу Моему и Отцу вашему, и Богу Моему и Богу вашему.
18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіща́є, що бачила Господа, і Він це їй сказав.	18 Приходит Мария Магдалина и возвещает ученикам, что видела Господа, и Он это сказал ей.
19 Того ж дня — дня першого в тижні, — коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були́, були за́мкнені, — бо боялись юдеїв, — з'явився Ісус, і став посере́дині, та й промовляє до них: „Мир вам!“	19 Вечером, в день тот, в первый день недели, когда из страха перед Иудеями двери были затворены там, где были ученики, — пришел Иисус и стал посредине и говорит им: мир вам!
20 І, сказавши оце, показав Він їм ру́ки та бо́ка. А учні зраділи, побачивши Господа.	20 И сказав это, Он показал им и руки и бок. Возрадовались ученики, увидев Господа.
21 Тоді зно́ву сказав їм Ісус: „Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!“	21 Сказал им Иисус снова: мир вам! Как послал Меня Отец, и Я посылаю вас.
22 Сказавши оце, Він дихну́в, і говорить до них: „Прийміть Духа Святого!	22 И сказав это, дунул и говорит им: примите Духа Святого.
23 Кому гріхи про́стите, — про́стяться їм, а кому затри́маєте, — то затри́маються!“	23 Если кому отпустите грехи, отпущены им; если на ком удержите, удержаны.
24 А Хома́, один з Дванадцятьох, званий Близню́к, із ними не був, як прихо́див Ісус.	24 Фома же, один из Двенадцати, называемый Близнец, не был с ними, когда приходил Иисус.
25 Інші ж учні сказали йому: „Ми бачили Господа!“ А він відказав їм: „Коли на руках Його зна́ку відцвя́шного я не побачу, і пальця свого́ не вкладу́ до відцвя́шної рани, і своєї руки не вкладу́ до боку Його, — не ввірую!“	25 Говорили ему другие ученики: мы видели Господа. Он же сказал им: если не увижу на руках Его следа от гвоздей и не вложу пальца моего в место гвоздей и не вложу руки моей в бок Его, никак не поверю.
26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома́. І, як за́мкнені двері були́, прийшов Ісус, і став посере́дині та й проказав: „Мир вам!“	26 И через восемь дней снова были ученики в доме, и Фома с ними. Приходит Иисус, когда двери были затворены; и стал посредине и сказал: мир вам!
27 Потім каже Хомі: „Простягни́ свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади́ до бо́ку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!“	27 Затем говорит Фоме: дай палец твой сюда и посмотри на руки Мои, и дай руку твою и вложи в бок Мой, и не будь неверующим, но верующим.
28 А Хома відповів і сказав Йому: „Господь мій і Бог мій!“	28 Ответил Фома и сказал Ему: Господь мой и Бог мой!
29 Промовляє до нього Ісус: „Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!“	29 Говорит ему Иисус: ты потому уверовал, что увидел Меня. Блаженны не видевшие и поверившие.
30 Багато ж і інших озна́к учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.	30 Много и других знамений сотворил Иисус перед учениками Своими, о которых не написано в книге этой.
31 Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я́ Його!	31 Об этих же написано, чтобы вы веровали, что Иисус есть Христос, Сын Божий, и чтобы, веруя, имели жизнь во имя Его.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Iвана

Розділ 20

Евангелие от Иоанна

Глава 20

Вiд Iвана

Розділ 20

Евангелие от Иоанна

Глава 20

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Iвана

Розділ 20

Евангелие от Иоанна

Глава 20

Вiд Iвана

Розділ 20

Евангелие от Иоанна

Глава 20

Старий
завіт

Новий
завіт