Осiя

Розділ 10

1 Ізра́їль — буйни́й виноград, що родить подібне собі. Та за многістю пло́ду свого він намно́жує же́ртівники, за добрістю кра́ю свого́ бовва́нські стовпи́ прикраша́є.

2 Облу́дне їхнє серце, тому винні тепер вони бу́дуть, Він їхні же́ртівники пони́щить поруйнує стовпи́ їхні.

3 Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що́ нам зробить?

4 Говорять порожні слова́, кляну́ться фальши́во, коли́ заповіта склада́ють, і на грядка́х польови́х цвіте їхнє правосу́ддя, немов той поли́н.

5 За телят Бет-Авену бояться мешка́нці Самарії, бо в жало́бі опини́вся через нього наро́д його, а жерці́ будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигна́ння від нього.

6 Запрова́джений буде і він в Асирі́ю царе́ві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоро́млений буде Ізраїль за раду свою.

7 Самарі́я загине; її цар — немов трі́ска ота́ на пове́рхні води!

8 І поруйно́вані бу́дуть висо́ти Авена, Ізраїлів гріх, терни́на й будя́ччя зросте на їхніх же́ртівниках, і до гір вони скажуть: „Накрийте ви нас!“ а до взгі́р'їв: „На нас упаді́ть!“

9 Від днів Ґів'ї́ грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були́, — чи ж їх не дося́гне в Ґів'ї́ війна проти синів беззако́нних?

10 За жада́нням Своїм покараю Я їх, і зберуться наро́ди на них, і пока́рані будуть вони за подві́йні провини свої.

11 А Єфрем — це привче́на телиця, що звикла вона молоти́ти, Сам ярмо́ накладу́ на її товсту шию, запряжу́ Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скороди́ти.

12 Сійте собі на справедливість, за ми́лістю жніть, орі́те собі перелі́г, бо час наверну́тись до Господа, ще поки Він при́йде і правду лине́ вам доще́м.

13 Ви беззако́ння ора́ли, — пожа́ли ви кривду, плід брехні спожива́ли, бо наді́явся ти на дорогу свою́, на многість лица́рства свого́.

14 І станеться шум по наро́дах твоїх, і всі твердині твої поруйно́вані бу́дуть, як Шалма́н зруйнував Вет-Арбе́л в час війни, — була мати з синами убита.

15 Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, — конче згине Ізраїлів цар на світа́нку!

Книга пророка Осии

Глава 10

1 Израиль - лоза роскошная, приносит плод, сродный себе; чем более плодов у него, тем более строит жертвенников; чем лучше земля его, тем лучше воздвигают статуи.

2 Сердце их разделилось; уже они виновны: Он разрушит жертвенники их, сокрушит статуи их.

3 Ибо вот они говорят: `нет у нас царя, поскольку мы Иеговы не боимся, и этот царь, что Он нам сделает?`

4 Говорят пустые слова, клянутся ложно, заключая союзы; и как трава ядовитая, растет суд на бороздах полей Моих.

5 Об участи тельца Беф-Авенского ужаснутся жители Самарии; так, зарыдает о нем народ его и жрецы его, восхищающиеся им, возрыдают о славе его, ибо она отойдет от него.

6 И его понесут в Ассирию, в дар царю заступнику; стыд получит Ефрем, и посрамится Израиль от замысла своего.

7 Истреблена Самария; царь ее, как щепка на поверхности вод.

8 И будут разорены алтари суеверия, грех Израиля; терны и волчцы вырастут на жертвенниках их. И скажут они горам: `покройте нас!` и холмам: `упадите на нас!`

9 Больше чем в дни Гивеи грешишь ты, Израиль! там еще остались некоторые, а сих постигнет не Гивейская война, воздвигнутая против сынов беззакония.

10 Сколько хочу, накажу их; и соберутся против них народы, тогда как Я впрягу их на две борозды их.

11 Но Ефрем есть телица обученная, любящая молотить; и Я наступлю на тучную шею его; посажу всадника на Ефрема; будет орать Иуда, будет боронить ему Иаков.

12 Сейте у себя по указанию правды, жните по внушению милости; обновляйте у себя поле; и время взыскать Иегову, пока Он придет и дождем прольет вам праведность.

13 Вы возделывали нечестие, будете пожинать беззаконие, будете есть плоды лжи, хотя надеешься на путь свой, на множество сильных твоих.

14 И восстанет на людей твоих буря, и все крепости твои будут разорены, так как Салман разорил Беф-Арбел, в день брани, где мать с сынами была повержена.

15 Вот что сделает вам Вефиль. За злое злодейство ваше скоро погибнет царь Израилев.

Осiя

Розділ 10

Книга пророка Осии

Глава 10

1 Ізра́їль — буйни́й виноград, що родить подібне собі. Та за многістю пло́ду свого він намно́жує же́ртівники, за добрістю кра́ю свого́ бовва́нські стовпи́ прикраша́є.

1 Израиль - лоза роскошная, приносит плод, сродный себе; чем более плодов у него, тем более строит жертвенников; чем лучше земля его, тем лучше воздвигают статуи.

2 Облу́дне їхнє серце, тому винні тепер вони бу́дуть, Він їхні же́ртівники пони́щить поруйнує стовпи́ їхні.

2 Сердце их разделилось; уже они виновны: Он разрушит жертвенники их, сокрушит статуи их.

3 Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що́ нам зробить?

3 Ибо вот они говорят: `нет у нас царя, поскольку мы Иеговы не боимся, и этот царь, что Он нам сделает?`

4 Говорять порожні слова́, кляну́ться фальши́во, коли́ заповіта склада́ють, і на грядка́х польови́х цвіте їхнє правосу́ддя, немов той поли́н.

4 Говорят пустые слова, клянутся ложно, заключая союзы; и как трава ядовитая, растет суд на бороздах полей Моих.

5 За телят Бет-Авену бояться мешка́нці Самарії, бо в жало́бі опини́вся через нього наро́д його, а жерці́ будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигна́ння від нього.

5 Об участи тельца Беф-Авенского ужаснутся жители Самарии; так, зарыдает о нем народ его и жрецы его, восхищающиеся им, возрыдают о славе его, ибо она отойдет от него.

6 Запрова́джений буде і він в Асирі́ю царе́ві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоро́млений буде Ізраїль за раду свою.

6 И его понесут в Ассирию, в дар царю заступнику; стыд получит Ефрем, и посрамится Израиль от замысла своего.

7 Самарі́я загине; її цар — немов трі́ска ота́ на пове́рхні води!

7 Истреблена Самария; царь ее, как щепка на поверхности вод.

8 І поруйно́вані бу́дуть висо́ти Авена, Ізраїлів гріх, терни́на й будя́ччя зросте на їхніх же́ртівниках, і до гір вони скажуть: „Накрийте ви нас!“ а до взгі́р'їв: „На нас упаді́ть!“

8 И будут разорены алтари суеверия, грех Израиля; терны и волчцы вырастут на жертвенниках их. И скажут они горам: `покройте нас!` и холмам: `упадите на нас!`

9 Від днів Ґів'ї́ грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були́, — чи ж їх не дося́гне в Ґів'ї́ війна проти синів беззако́нних?

9 Больше чем в дни Гивеи грешишь ты, Израиль! там еще остались некоторые, а сих постигнет не Гивейская война, воздвигнутая против сынов беззакония.

10 За жада́нням Своїм покараю Я їх, і зберуться наро́ди на них, і пока́рані будуть вони за подві́йні провини свої.

10 Сколько хочу, накажу их; и соберутся против них народы, тогда как Я впрягу их на две борозды их.

11 А Єфрем — це привче́на телиця, що звикла вона молоти́ти, Сам ярмо́ накладу́ на її товсту шию, запряжу́ Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скороди́ти.

11 Но Ефрем есть телица обученная, любящая молотить; и Я наступлю на тучную шею его; посажу всадника на Ефрема; будет орать Иуда, будет боронить ему Иаков.

12 Сійте собі на справедливість, за ми́лістю жніть, орі́те собі перелі́г, бо час наверну́тись до Господа, ще поки Він при́йде і правду лине́ вам доще́м.

12 Сейте у себя по указанию правды, жните по внушению милости; обновляйте у себя поле; и время взыскать Иегову, пока Он придет и дождем прольет вам праведность.

13 Ви беззако́ння ора́ли, — пожа́ли ви кривду, плід брехні спожива́ли, бо наді́явся ти на дорогу свою́, на многість лица́рства свого́.

13 Вы возделывали нечестие, будете пожинать беззаконие, будете есть плоды лжи, хотя надеешься на путь свой, на множество сильных твоих.

14 І станеться шум по наро́дах твоїх, і всі твердині твої поруйно́вані бу́дуть, як Шалма́н зруйнував Вет-Арбе́л в час війни, — була мати з синами убита.

14 И восстанет на людей твоих буря, и все крепости твои будут разорены, так как Салман разорил Беф-Арбел, в день брани, где мать с сынами была повержена.

15 Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, — конче згине Ізраїлів цар на світа́нку!

15 Вот что сделает вам Вефиль. За злое злодейство ваше скоро погибнет царь Израилев.

1.0x