Библия - Обещанное Восстановление

Числа

Розділ 20

1 І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів наро́д у Кадеші. І померла там Марія́м, і була́ там похо́вана.

2 І не було води для громади, і вони зібра́лися проти Мойсея та проти Аарона.

3 І сварився той наро́д із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: „О, якби ми повмирали були́, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!

4 І на́що ви привели́ Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худо́ба наша?

5 І на́що ви ви́вели нас із Єгипту, щоб приве́сти нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані грана́тове яблуко, і навіть немає напитись води!“

6 І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попа́дали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!

7 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

8 „Візьми же́зло, та збери громаду ти та брат твій Ааро́н, і скажете до тієї скелі на їхніх оча́х, — і вона дасть свою воду. І виведеш для них во́ду з тієї ске́лі, та й напо́їш ту громаду та їхню худо́бу“.

9 І взяв Мойсей те же́зло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.

10 І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: „Послухайте ж, неслухня́ні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?“

11 І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два ра́зи, — і вийшло багато води! І пила́ громада та їхня худоба!

12 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: „За те, що ви не вві́рували в Мене, щоб явилася святість Моя на оча́х Ізраїлевих синів, ви не введе́те цієї громади до кра́ю, що Я дав їм.“

13 Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.

14 І послав Мойсей послів із Каде́шу до царя едо́мського сказати: „Так каже брат твій Ізра́їль: Ти знаєш усю тяготу́, що впала на нас.

15 І зійшли були наші батьки́ до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато ча́су, а Єгипет чинив зло нам та батька́м нашим.

16 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Каде́ші, що при самім кінці твоєї границі.

17 Нехай же ми пере́йдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не бу́демо пити води з криниці, — ми підемо дорогою царсько́ю, не збо́чимо ні право́руч, ні ліво́руч, аж поки не пере́йдемо границі твоєї“.

18 І сказав до нього Едо́м: „Ти не пере́йдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти те́бе!“

19 І сказали йому Ізраїлеві сини: „Ми пі́демо битою дорогою, а якщо бу́демо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, — тільки нехай перейду́ я своїми ногами!“

20 А той відказав: „Не пере́йдеш!“ І вийшов Едом навпроти нього з числе́нним народом та з сильною рукою.

21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізра́їль збо́чив від нього.

22 І ру́шили з Каде́шу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.

23 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едо́мського кра́ю, говорячи:

24 „Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухня́ні наказу Моєму при воді Мері́ви.

25 Візьми Аарона та сина його Елеаза́ра, та й виведи їх на Гор-го́ру.

26 І нехай Ааро́н зді́йме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, — і Ааро́н буде за́браний, та й помре там“.

27 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-го́ру на оча́х усієї громади.

28 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеаза́ра, — і Ааро́н помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеаза́р із гори.

29 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Ааро́на ввесь Ізраїлів дім тридцять день.

Числа

Глава 20

1 В первом месяце (ранней весной) народ Исраила пришёл в пустыню Цин и остановился в Кадеше. Там умерла и была похоронена Марьям.

2 У народа не было воды, и они собрались против Мусы и Харуна.

3 Они стали обвинять Мусу и говорить: – Почему мы не умерли тогда, когда умерли перед Вечным наши братья!

4 Зачем вы привели народ Вечного в эту пустыню? Чтобы мы и наш скот умерли здесь?

5 Зачем вы вывели нас из Египта и привели в это ужасное место? Здесь не растут ни зерно, ни инжир, ни виноград, ни гранаты. Здесь даже нет воды, чтобы утолить жажду!

6 Муса и Харун пошли от народа к входу в шатёр встречи, пали лицом на землю, и им явилась слава Вечного.

7 Вечный сказал Мусе:

8 – Возьми посох и вместе со своим братом Харуном собери народ. У них на глазах скажи скале, и она изольёт свою воду. Ты дашь народу воду из скалы, чтобы они и их скот утолили жажду.

9 Муса взял посох, который был перед Вечным, как Он повелел ему.

10 Они с Харуном собрали народ перед скалой, и Муса сказал им: – Послушайте, мятежники, неужели мы должны дать вам воду из этой скалы?

11 Муса поднял руку и дважды ударил по скале своим посохом. Оттуда хлынула вода, народ и их скот напились.

12 Но Вечный сказал Мусе и Харуну: – За то, что у вас не хватило веры, чтобы доказать исраильтянам Мою святость, вы не приведёте этот народ в землю, которую Я им даю.

13 Исраильтяне ссорились с Вечным, и Он показал им Свою святость у вод Меривы («ссора»).

14 Муса послал вестников из Кадеша к царю Эдома, . говоря: – К тебе обращаются твои братья, народ Исраила: . ты знаешь о всех тяготах, которые выпали на нашу долю.

15 Наши предки пришли в Египет, и мы жили там много лет. Египтяне плохо обращались и с нами, и с нашими предками,

16 но когда мы воззвали к Вечному, Он услышал нас, послал Ангела и вывел нас из Египта. И вот мы в Кадеше, в городе на краю твоей земли.

17 Прошу, пропусти нас через твою страну. Мы не пойдём ни полями, ни виноградниками и не будем пить воду из колодцев. Мы будем идти Царской дорогой, мы не свернём ни вправо, ни влево, пока не пройдём через твою землю.

18 Но Эдом ответил: – Вы не пойдёте через эту страну. Если вы попытаетесь сделать это, мы выйдем против вас с мечом.

19 Исраильтяне сказали: – Мы пройдём главной дорогой, и если мы или наш скот будем пить воду из ваших колодцев, то мы за неё заплатим. Мы хотим лишь пройти пешком – ничего больше.

20 Те ответили: – Вы не можете пройти. И Эдом выступил против них с большим и сильным войском.

21 Эдом не пропустил их через свою землю, и Исраил обошёл его.

22 Народ Исраила тронулся в путь из Кадеша и пришёл к горе Ор.

23 У горы Ор, что у границы Эдома, Вечный сказал Мусе и Харуну:

24 – Харун умрёт и отойдёт к своим предкам. Он не войдёт в землю, которую Я даю исраильтянам, потому что вы оба ослушались Моего повеления у вод Меривы.

25 Позови Харуна и его сына Элеазара и возьми их на гору Ор.

26 Сними с Харуна его одежды и надень их на его сына Элеазара, потому что Харун умрёт там и отойдёт к своим предкам.

27 Муса сделал, как повелел Вечный: на глазах у народа они поднялись на гору Ор.

28 Муса снял с Харуна его одежды и надел их на его сына Элеазара. И Харун умер там на вершине горы. Муса и Элеазар спустились с горы,

29 и когда народ узнал, что Харун умер, весь Исраил оплакивал его тридцать дней.

Числа Розділ 20	Числа Глава 20
1 І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів наро́д у Кадеші. І померла там Марія́м, і була́ там похо́вана.	1 В первом месяце (ранней весной) народ Исраила пришёл в пустыню Цин и остановился в Кадеше. Там умерла и была похоронена Марьям.
2 І не було води для громади, і вони зібра́лися проти Мойсея та проти Аарона.	2 У народа не было воды, и они собрались против Мусы и Харуна.
3 І сварився той наро́д із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: „О, якби ми повмирали були́, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!	3 Они стали обвинять Мусу и говорить: – Почему мы не умерли тогда, когда умерли перед Вечным наши братья!
4 І на́що ви привели́ Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худо́ба наша?	4 Зачем вы привели народ Вечного в эту пустыню? Чтобы мы и наш скот умерли здесь?
5 І на́що ви ви́вели нас із Єгипту, щоб приве́сти нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані грана́тове яблуко, і навіть немає напитись води!“	5 Зачем вы вывели нас из Египта и привели в это ужасное место? Здесь не растут ни зерно, ни инжир, ни виноград, ни гранаты. Здесь даже нет воды, чтобы утолить жажду!
6 І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попа́дали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!	6 Муса и Харун пошли от народа к входу в шатёр встречи, пали лицом на землю, и им явилась слава Вечного.
7 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:	7 Вечный сказал Мусе:
8 „Візьми же́зло, та збери громаду ти та брат твій Ааро́н, і скажете до тієї скелі на їхніх оча́х, — і вона дасть свою воду. І виведеш для них во́ду з тієї ске́лі, та й напо́їш ту громаду та їхню худо́бу“.	8 – Возьми посох и вместе со своим братом Харуном собери народ. У них на глазах скажи скале, и она изольёт свою воду. Ты дашь народу воду из скалы, чтобы они и их скот утолили жажду.
9 І взяв Мойсей те же́зло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.	9 Муса взял посох, который был перед Вечным, как Он повелел ему.
10 І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: „Послухайте ж, неслухня́ні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?“	10 Они с Харуном собрали народ перед скалой, и Муса сказал им: – Послушайте, мятежники, неужели мы должны дать вам воду из этой скалы?
11 І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два ра́зи, — і вийшло багато води! І пила́ громада та їхня худоба!	11 Муса поднял руку и дважды ударил по скале своим посохом. Оттуда хлынула вода, народ и их скот напились.
12 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: „За те, що ви не вві́рували в Мене, щоб явилася святість Моя на оча́х Ізраїлевих синів, ви не введе́те цієї громади до кра́ю, що Я дав їм.“	12 Но Вечный сказал Мусе и Харуну: – За то, что у вас не хватило веры, чтобы доказать исраильтянам Мою святость, вы не приведёте этот народ в землю, которую Я им даю.
13 Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.	13 Исраильтяне ссорились с Вечным, и Он показал им Свою святость у вод Меривы («ссора»).
14 І послав Мойсей послів із Каде́шу до царя едо́мського сказати: „Так каже брат твій Ізра́їль: Ти знаєш усю тяготу́, що впала на нас.	14 Муса послал вестников из Кадеша к царю Эдома, . говоря: – К тебе обращаются твои братья, народ Исраила: . ты знаешь о всех тяготах, которые выпали на нашу долю.
15 І зійшли були наші батьки́ до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато ча́су, а Єгипет чинив зло нам та батька́м нашим.	15 Наши предки пришли в Египет, и мы жили там много лет. Египтяне плохо обращались и с нами, и с нашими предками,
16 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Каде́ші, що при самім кінці твоєї границі.	16 но когда мы воззвали к Вечному, Он услышал нас, послал Ангела и вывел нас из Египта. И вот мы в Кадеше, в городе на краю твоей земли.
17 Нехай же ми пере́йдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не бу́демо пити води з криниці, — ми підемо дорогою царсько́ю, не збо́чимо ні право́руч, ні ліво́руч, аж поки не пере́йдемо границі твоєї“.	17 Прошу, пропусти нас через твою страну. Мы не пойдём ни полями, ни виноградниками и не будем пить воду из колодцев. Мы будем идти Царской дорогой, мы не свернём ни вправо, ни влево, пока не пройдём через твою землю.
18 І сказав до нього Едо́м: „Ти не пере́йдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти те́бе!“	18 Но Эдом ответил: – Вы не пойдёте через эту страну. Если вы попытаетесь сделать это, мы выйдем против вас с мечом.
19 І сказали йому Ізраїлеві сини: „Ми пі́демо битою дорогою, а якщо бу́демо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, — тільки нехай перейду́ я своїми ногами!“	19 Исраильтяне сказали: – Мы пройдём главной дорогой, и если мы или наш скот будем пить воду из ваших колодцев, то мы за неё заплатим. Мы хотим лишь пройти пешком – ничего больше.
20 А той відказав: „Не пере́йдеш!“ І вийшов Едом навпроти нього з числе́нним народом та з сильною рукою.	20 Те ответили: – Вы не можете пройти. И Эдом выступил против них с большим и сильным войском.
21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізра́їль збо́чив від нього.	21 Эдом не пропустил их через свою землю, и Исраил обошёл его.
22 І ру́шили з Каде́шу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.	22 Народ Исраила тронулся в путь из Кадеша и пришёл к горе Ор.
23 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едо́мського кра́ю, говорячи:	23 У горы Ор, что у границы Эдома, Вечный сказал Мусе и Харуну:
24 „Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухня́ні наказу Моєму при воді Мері́ви.	24 – Харун умрёт и отойдёт к своим предкам. Он не войдёт в землю, которую Я даю исраильтянам, потому что вы оба ослушались Моего повеления у вод Меривы.
25 Візьми Аарона та сина його Елеаза́ра, та й виведи їх на Гор-го́ру.	25 Позови Харуна и его сына Элеазара и возьми их на гору Ор.
26 І нехай Ааро́н зді́йме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, — і Ааро́н буде за́браний, та й помре там“.	26 Сними с Харуна его одежды и надень их на его сына Элеазара, потому что Харун умрёт там и отойдёт к своим предкам.
27 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-го́ру на оча́х усієї громади.	27 Муса сделал, как повелел Вечный: на глазах у народа они поднялись на гору Ор.
28 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеаза́ра, — і Ааро́н помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеаза́р із гори.	28 Муса снял с Харуна его одежды и надел их на его сына Элеазара. И Харун умер там на вершине горы. Муса и Элеазар спустились с горы,
29 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Ааро́на ввесь Ізраїлів дім тридцять день.	29 и когда народ узнал, что Харун умер, весь Исраил оплакивал его тридцать дней.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Числа

Розділ 20

Числа

Глава 20

Числа

Розділ 20

Числа

Глава 20

Старий завіт

Новий завіт

Числа

Розділ 20

Числа

Глава 20

Числа

Розділ 20

Числа

Глава 20

Старий
завіт

Новий
завіт