Библия - Обещанное Восстановление

Екклезiяст

Розділ 7

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!

24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

Размышления Сулеймана

Глава 7

1 Доброе имя лучше превосходного благовония, и день смерти лучше дня рождения.

2 Лучше ходить в дом плача, чем ходить в дом пира,потому что смерть – участь каждого человека, и кто жив, пусть размышляет об этом.

3 Печаль лучше смеха, потому что печальное лицо полезно сердцу.

4 Сердце мудрого в доме плача, а сердце глупого в доме веселья.

5 Лучше внимать обличению мудреца, чем слушать песню глупцов,

6 потому что смех глупцов – словно треск горящего хвороста под котлом.И это тоже пустое.

7 Притеснение превращает мудрого человека в глупца, и взятка портит сердце.

8 Конец дела лучше его начала, терпение лучше гордости.

9 Не спеши впадать в гнев, потому что гнев обитает в сердце глупцов.

10 Не спрашивай: «Почему прежние дни были лучше сегодняшних?» – не от мудрости задают такие вопросы.

11 Мудрость – хороша, как и наследство, и приносит пользу тем, кто видит солнце.

12 Мудрость защищает так же, как и деньги, но её превосходство в том, что она сохраняет жизнь её владельцу.

13 Посмотри на дела Всевышнего:
кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?

14 В благополучные дни будь счастлив, а в дни горестные знай:и то, и другое сотворил Всевышний, чтобы человек не мог постичь того, что будет после него.

15 В моей пустой жизни я видел всякое:
праведника, гибнущего в своей праведности, и нечестивого, живущего долго в своём беззаконии.

16 Не будь чересчур праведным и не выставляй себя слишком мудрым. Зачем тебе губить себя?

17 Также не слишком предавайся злу и не будь глупым. Зачем тебе умирать раньше времени?

18 Хорошо придерживаться первого совета и не упускать из виду второго – боящийся Всевышнего избежит всех бед. .

19 Мудрость делает мудреца сильнее, чем десять правителей города.

20 Нет праведного человека на земле, который всегда бы поступал правильно и никогда бы не грешил.

21 Не обращай внимание на каждое сказанное слово, иначе можешь услышать, как раб твой злословит тебя.

22 Ты знаешь в сердце своём, что часто и сам злословил других.

23 Всё это испытал я мудростью и сказал:
«Я твёрдо решил стать мудрым», но мудрость была так далека от меня!

24 Далека она и глубока, глубока – кто может постичь её?

25 И решил я понять, исследовать и изыскать мудрость и рассуждение,и убедиться, что быть нечестивым – глупо и быть нерассудительным – безумно.

26 И нашёл я, что горше смерти та женщина, что подобна сети,чьё сердце – ловушка и чьи руки – оковы.Человек, угодный Всевышнему, избежит её, а грешник будет ею пойман.

27 Вот, что я нашёл, – сказал Учитель, – слагая одно с другим, чтобы найти разумное объяснение:

28 я всё искал, но не находил – я нашёл лишь одного праведного мужчину среди тысячи, но ни одной праведной женщины.

29 Вот, что удалось мне найти: Всевышний сотворил человека праведным, а люди пустились во многие помыслы.

Екклезiяст Розділ 7	Размышления Сулеймана Глава 7
1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!	1 Доброе имя лучше превосходного благовония, и день смерти лучше дня рождения.
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!	2 Лучше ходить в дом плача, чем ходить в дом пира,потому что смерть – участь каждого человека, и кто жив, пусть размышляет об этом.
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!	3 Печаль лучше смеха, потому что печальное лицо полезно сердцу.
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.	4 Сердце мудрого в доме плача, а сердце глупого в доме веселья.
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,	5 Лучше внимать обличению мудреца, чем слушать песню глупцов,
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!	6 потому что смех глупцов – словно треск горящего хвороста под котлом.И это тоже пустое.
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.	7 Притеснение превращает мудрого человека в глупца, и взятка портит сердце.
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!	8 Конец дела лучше его начала, терпение лучше гордости.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.	9 Не спеши впадать в гнев, потому что гнев обитает в сердце глупцов.
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.	10 Не спрашивай: «Почему прежние дни были лучше сегодняшних?» – не от мудрости задают такие вопросы.
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,	11 Мудрость – хороша, как и наследство, и приносит пользу тем, кто видит солнце.
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.	12 Мудрость защищает так же, как и деньги, но её превосходство в том, что она сохраняет жизнь её владельцу.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?	13 Посмотри на дела Всевышнего: кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!	14 В благополучные дни будь счастлив, а в дни горестные знай:и то, и другое сотворил Всевышний, чтобы человек не мог постичь того, что будет после него.
15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.	15 В моей пустой жизни я видел всякое: праведника, гибнущего в своей праведности, и нечестивого, живущего долго в своём беззаконии.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?	16 Не будь чересчур праведным и не выставляй себя слишком мудрым. Зачем тебе губить себя?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?	17 Также не слишком предавайся злу и не будь глупым. Зачем тебе умирать раньше времени?
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.	18 Хорошо придерживаться первого совета и не упускать из виду второго – боящийся Всевышнего избежит всех бед. .
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.	19 Мудрость делает мудреца сильнее, чем десять правителей города.
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,	20 Нет праведного человека на земле, который всегда бы поступал правильно и никогда бы не грешил.
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,	21 Не обращай внимание на каждое сказанное слово, иначе можешь услышать, как раб твой злословит тебя.
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!	22 Ты знаешь в сердце своём, что часто и сам злословил других.
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!	23 Всё это испытал я мудростью и сказал: «Я твёрдо решил стать мудрым», но мудрость была так далека от меня!
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?	24 Далека она и глубока, глубока – кто может постичь её?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!	25 И решил я понять, исследовать и изыскать мудрость и рассуждение,и убедиться, что быть нечестивым – глупо и быть нерассудительным – безумно.
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!	26 И нашёл я, что горше смерти та женщина, что подобна сети,чьё сердце – ловушка и чьи руки – оковы.Человек, угодный Всевышнему, избежит её, а грешник будет ею пойман.
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!	27 Вот, что я нашёл, – сказал Учитель, – слагая одно с другим, чтобы найти разумное объяснение:
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!	28 я всё искал, но не находил – я нашёл лишь одного праведного мужчину среди тысячи, но ни одной праведной женщины.
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!	29 Вот, что удалось мне найти: Всевышний сотворил человека праведным, а люди пустились во многие помыслы.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Екклезiяст

Розділ 7

Размышления Сулеймана

Глава 7

Екклезiяст

Розділ 7

Размышления Сулеймана

Глава 7

Старий завіт

Новий завіт

Екклезiяст

Розділ 7

Размышления Сулеймана

Глава 7

Екклезiяст

Розділ 7

Размышления Сулеймана

Глава 7

Старий
завіт

Новий
завіт