Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 17

1 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.

2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,

3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.

4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!

5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!

6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.

7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!

8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!

9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?

10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.

11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.

12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!

13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.

14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!

15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“

16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.

17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!

18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!

19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.

20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.

21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.

22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!

23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.

24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —

25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!

26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.

27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!

Книга пророка Иеремии

Глава 17

1 Грех потомков Иуды стержнем железным начертан, кремневым острием он высечен на скрижалях сердец их и на рогах их жертвенников.

2 Даже дети их помнят жертвенники и столбы, Ашере посвященные, что возле каждого раскидистого дерева стояли на холмах высоких

3 и горах среди равнины. Все твои богатства и сокровища, Иудея, отдам Я на расхищение вместе с холмами твоими за прегрешения во всех твоих землях.

4 Лишишься ты по своей же вине наследства, которое Я дал тебе. И отдам вас в услужение врагам вашим в стране, которой не знаете, ибо разожгли вы огонь гнева Моего, и пылать он будет вечно».

5 Так говорит ГОСПОДЬ: «Проклят тот, кто сердцем отвернулся от Меня, кто надежды свои на человека возлагает и кому плоть смертная опорой служит.

6 Он как куст, что затерян в степи; приди на землю благо какое, не ощутит он его; обитать он будет в выжженной пустыне, солончаках безлюдных.

7 Благословен тот, кто на ГОСПОДА возложил надежды свои, упование его — ГОСПОДЬ.

8 Будет он подобен дереву, что посажено у воды, что пустило корни свои к потоку. Ему не страшен зной — зеленеет крона его. Нечего ему бояться в год губительной засухи, не перестанет оно плодоносить.

9 Коварно сердце человека, крайне испорчено оно. Кто может постичь его?

10 Я, ГОСПОДЬ, читаю мысли, испытываю сердца, чтобы воздать каждому по поступкам, по плодам его дел».

11 Как куропатке нет пользы высиживать чужих птенцов, так и человеку нет нужды наживать богатство путем неправедным: в зените дней утратит он его, в конце концов окажется глупцом.

12 Престол славы, вознесенный от начала, — Святилище наше.

13 ГОСПОДЬ — надежда Израиля! Все, кто оставляет Тебя, будут посрамлены. «Те, что отдаляются от Меня, к праху причислены будут — ведь оставили они ГОСПОДА, Источник живой воды».

14 Исцели меня, ГОСПОДИ, и буду исцелен, спаси меня, и буду спасен, ведь Тобой одним я хвалюсь!

15 Вот что они говорят мне: «Где же обещанное в слове ГОСПОДНЕМ? Пусть оно сбудется!»

16 Но я не бежал от Тебя, не желая быть пастырем, и не жаждал дня погибельного. Ты знаешь всё, что из уст моих исходило, всё было пред Тобой.

17 Не наводи на меня страх, ведь Ты убежище мое в день бедствия.

18 Пусть гонители мои будут посрамлены, но не дай мне посрамиться. Не я, Господи, а они пусть устрашатся. Обрушь на них день бедствия и сокруши их вдвойне.

19 Так говорит мне ГОСПОДЬ: «Иди и возвести перед каждыми воротами Иерусалима и, встав у ворот Сынов Народа, через которые входят и выходят цари иудейские,

20 скажи им: „Слушайте слово ГОСПОДНЕ, цари иудейские и вся Иудея, все жители Иерусалима, входящие через эти ворота!

21 Так говорит ГОСПОДЬ: „Берегите жизнь свою. Не берите никакой ноши в день субботний, не вносите ее в ворота Иерусалима,

22 не выносите нош из своих жилищ в день субботний и прекращайте работы свои, да будет священным для вас день субботний, как Я заповедал вашим отцам“.

23 Не послушались они, однако, не вняли, а проявили упрямство, решили не слушаться и обличения не принимать.

24 Но теперь, если вы действительно послушаетесь Меня, — говорит ГОСПОДЬ, — и перестанете входить в городские ворота со своими ношами в день субботний, и станет священным для вас день субботний, откажетесь в этот день от работы,

25 тогда в ворота этого города войдут цари и вельможи, восседающие на троне Давидовом, ездящие на колесницах и на конях, и они сами, и их вельможи, обитатели Иудеи и жители Иерусалима. И город этот будет обитаем вечно.

26 И придут из городов Иудеи, из окрестностей Иерусалима, из земли Вениаминовой, из долины, и с гор, и с юга, и принесут всесожжение и жертвы, хлебные дары и благовония, и благодарственные жертвы в Храме ГОСПОДНЕМ принесут.

27 Если же вы не послушаетесь Меня и не будет священным для вас день субботний, будете брать в этот день ноши и входить с ними в ворота Иерусалима, то Я подожгу ворота его, и огонь поглотит дворцы Иерусалима, и никто его не потушит“».

Єремiя Розділ 17	Книга пророка Иеремии Глава 17
1 Гріх Юдин напи́саний ри́льцем залізним, діяма́нтовим ві́стрям він ви́ритий на табли́ці їхнього серця, і на ро́гах жерто́вників їхніх.	1 Грех потомков Иуды стержнем железным начертан, кремневым острием он высечен на скрижалях сердец их и на рогах их жертвенников.
2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жерто́вники свої та своїх Аше́р при зеленому де́реві, на високих підгі́рках,	2 Даже дети их помнят жертвенники и столбы, Ашере посвященные, что возле каждого раскидистого дерева стояли на холмах высоких
3 про го́ру на полі. Багатство твоє й твої ска́рби на здо́бич віддам, пагірки жерто́вні твої — за гріх по всіляких границях твоїх.	3 и горах среди равнины. Все твои богатства и сокровища, Иудея, отдам Я на расхищение вместе с холмами твоими за прегрешения во всех твоих землях.
4 І опустиш ти руку свою спа́дку свого, що Я дав був тобі. І вчиню́, що ти бу́деш служити своїм ворогам у тім кра́ї, якого не знаєш, бо огонь запали́ли ви в гніві Моїм, й аж навіки пала́тиме він!	4 Лишишься ты по своей же вине наследства, которое Я дал тебе. И отдам вас в услужение врагам вашим в стране, которой не знаете, ибо разожгли вы огонь гнева Моего, и пылать он будет вечно».
5 Так говорить Господь: Прокля́тий той муж, що надію кладе́ на люди́ну, і робить раме́ном своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!	5 Так говорит ГОСПОДЬ: «Проклят тот, кто сердцем отвернулся от Меня, кто надежды свои на человека возлагает и кому плоть смертная опорой служит.
6 І він бу́де, як голий той кущ у степу́, і не побачить, щоб добре прийшло́, і він пробува́тиме в кра́ї сухому в пустині, у кра́ї солоному та незаме́шканому.	6 Он как куст, что затерян в степи; приди на землю благо какое, не ощутит он его; обитать он будет в выжженной пустыне, солончаках безлюдных.
7 Благослове́нний той муж, що поклада́ється на Господа, що Господь — то надія його!	7 Благословен тот, кто на ГОСПОДА возложил надежды свои, упование его — ГОСПОДЬ.
8 І він бу́де, як дерево те, над водою поса́джене, що над пото́ком пускає корі́ння своє, і не боїться, як при́йде спеко́та, — і його листя зелене, і в році посу́хи не буде жури́тись, і не перестане прино́сити пло́ду!	8 Будет он подобен дереву, что посажено у воды, что пустило корни свои к потоку. Ему не страшен зной — зеленеет крона его. Нечего ему бояться в год губительной засухи, не перестанет оно плодоносить.
9 Людське серце найлукавіше над все та невиго́йне, хто пізнає його?	9 Коварно сердце человека, крайне испорчено оно. Кто может постичь его?
10 Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.	10 Я, ГОСПОДЬ, читаю мысли, испытываю сердца, чтобы воздать каждому по поступкам, по плодам его дел».
11 Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.	11 Как куропатке нет пользы высиживать чужих птенцов, так и человеку нет нужды наживать богатство путем неправедным: в зените дней утратит он его, в конце концов окажется глупцом.
12 Трон слави, висо́кий від віку, — це місце нашої святині!	12 Престол славы, вознесенный от начала, — Святилище наше.
13 Надіє Ізраїлева, Господи, — посоро́млені будуть усі, хто Тебе залиша́є! Ті, що Мене покида́ють, на піску́ будуть списані, бо вони поки́нули Господа, джерело живої води.	13 ГОСПОДЬ — надежда Израиля! Все, кто оставляет Тебя, будут посрамлены. «Те, что отдаляются от Меня, к праху причислены будут — ведь оставили они ГОСПОДА, Источник живой воды».
14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоро́влений я, спаси Ти мене, і я буду спасе́ний, — бо Ти слава моя!	14 Исцели меня, ГОСПОДИ, и буду исцелен, спаси меня, и буду спасен, ведь Тобой одним я хвалюсь!
15 Ось вони мені кажуть: „Де слово Господнє? Нехай воно при́йде!“	15 Вот что они говорят мне: «Где же обещанное в слове ГОСПОДНЕМ? Пусть оно сбудется!»
16 А я не відтягавсь бути па́стирем в Тебе, не жада́в злого дня, Ти це знаєш, — що вихо́дило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було́.	16 Но я не бежал от Тебя, не желая быть пастырем, и не жаждал дня погибельного. Ты знаешь всё, что из уст моих исходило, всё было пред Тобой.
17 Не будь Ти для мене страхі́ттям, — на день зла Ти моє пристано́вище!	17 Не наводи на меня страх, ведь Ты убежище мое в день бедствия.
18 Бодай посоро́мились ті, хто мене переслі́дує, а я щоб не був посоро́млений, нехай побенте́жені бу́дуть вони, а я хай не буду збенте́жений, день злого на них наведи́ та зламай їх подві́йним злама́нням!	18 Пусть гонители мои будут посрамлены, но не дай мне посрамиться. Не я, Господи, а они пусть устрашатся. Обрушь на них день бедствия и сокруши их вдвойне.
19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів наро́ду, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.	19 Так говорит мне ГОСПОДЬ: «Иди и возвести перед каждыми воротами Иерусалима и, встав у ворот Сынов Народа, через которые входят и выходят цари иудейские,
20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі ме́шканці Єрусалиму, що входите брамами тими.	20 скажи им: „Слушайте слово ГОСПОДНЕ, цари иудейские и вся Иудея, все жители Иерусалима, входящие через эти ворота!
21 Так говорить Господь: Стережіться за ду́ші свої, і не носіть тягару́ за субо́тнього дня, і не носіть його бра́мами Єрусалиму.	21 Так говорит ГОСПОДЬ: „Берегите жизнь свою. Не берите никакой ноши в день субботний, не вносите ее в ворота Иерусалима,
22 І не носіть тягару́ з домів ваших субо́тнього дня, і жо́дної праці робити не бу́дете, і день субо́тній освя́тите, як Я вашим батька́м наказав був!	22 не выносите нош из своих жилищ в день субботний и прекращайте работы свои, да будет священным для вас день субботний, как Я заповедал вашим отцам“.
23 Та вони не послухали, й вуха свого не схили́ли, і вчинили себе тугоши́їми, щоб не слухатися та не брати навча́ння.	23 Не послушались они, однако, не вняли, а проявили упрямство, решили не слушаться и обличения не принимать.
24 I буде, якщо Мене справді ви бу́дете слу́хатись, — каже Господь, — щоб тягару́ не носити в брами міста цього́ за субо́тнього дня, і щоб освяти́ти день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити, —	24 Но теперь, если вы действительно послушаетесь Меня, — говорит ГОСПОДЬ, — и перестанете входить в городские ворота со своими ношами в день субботний, и станет священным для вас день субботний, откажетесь в этот день от работы,
25 то ходи́тимуть бра́мами міста цього царі та князі́, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесни́цями й кі́ньми, вони й їхні прави́телі, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!	25 тогда в ворота этого города войдут цари и вельможи, восседающие на троне Давидовом, ездящие на колесницах и на конях, и они сами, и их вельможи, обитатели Иудеи и жители Иерусалима. И город этот будет обитаем вечно.
26 І будуть прихо́дити з Ю́диних міст та з око́лиць Єрусалиму, і з кра́ю Веніяминового, і з рівни́ни, і з гір, і з пі́вдня, і цілопа́лення й жертви прино́сити бу́дуть, та жертву хлі́бну, і ла́дан, і будуть прино́сити жертву подяки до дому Господнього.	26 И придут из городов Иудеи, из окрестностей Иерусалима, из земли Вениаминовой, из долины, и с гор, и с юга, и принесут всесожжение и жертвы, хлебные дары и благовония, и благодарственные жертвы в Храме ГОСПОДНЕМ принесут.
27 А якщо ви Мене не послу́хаєтесь, щоб святити день субо́тній і щоб тягару́ не носити, і щоб бра́мами Єрусалиму субо́тнього дня не ходити, то огонь підпалю́ в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські пала́ти, — і не пога́сне!	27 Если же вы не послушаетесь Меня и не будет священным для вас день субботний, будете брать в этот день ноши и входить с ними в ворота Иерусалима, то Я подожгу ворота его, и огонь поглотит дворцы Иерусалима, и никто его не потушит“».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 17

Книга пророка Иеремии

Глава 17

Єремiя

Розділ 17

Книга пророка Иеремии

Глава 17

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 17

Книга пророка Иеремии

Глава 17

Єремiя

Розділ 17

Книга пророка Иеремии

Глава 17

Старий
завіт

Новий
завіт