Книга СуддiвРозділ 17 |
|
1 |
|
2 І сказав він до своєї матері: „Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла́ за них, і також сказала це, щоб і я чув, — ось те срі́бло зо мною, це я його взяв“. І сказала мати його: „Благослове́нний син мій у Господа!“ |
|
3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: „Я справді посвятила те срі́бло Господе́ві з своєї руки за сина свого, щоб зробити бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того. А тепер звертаю його тобі“. |
|
4 Та він вернув те срі́бло своїй матері. І взяла́ його мати дві сотні шеклів срі́бла та й дала його золотаре́ві, а він зробив із нього бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того; і було це в домі Михи́. |
|
5 А цей чоловік Миха́ мав удома божни́цю. І зробив він ефо́да та тера́фи, і ви́святив одно́го з синів своїх, і він був йому за священика. |
|
6 Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що правдиве було в його оча́х. |
|
7 І був юна́к із Віфлеє́му Юдиного, з Юдиного ро́ду, а він Левит, і він був там прихо́дько. |
|
8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часо́во пожити, де зна́йде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи́, щоб далі йти своєю дорогою. |
|
9 І сказав йому Миха́: „Звідкіля ти прихо́диш?“ А той йому відказав: „Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часо́во пожити, де знайду́“. |
|
10 І сказав йому Миха: „Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця́ та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою“. І пішов той Левит до нього, |
|
11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юна́к йому, як один із синів його. |
|
12 І Миха ви́святив того Левита, і був йому той юна́к за священика, і був у Михиному домі. |
|
13 І сказав Миха́: „Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика“. |
JudgesChapter 17 |
|
1 AND there was a man from mount Ephraim, whose name was Micah. |
|
2 And he said to his mother, The eleven hundred shekels of silver which were taken from you, which you swore about, and spoke of also in my ears, behold, it was I who took the silver. And his mother said, Blessed of the LORD is my son. |
|
3 And when he had restored the eleven hundred shekels of silver to his mother, his mother said, I have wholly consecrated the silver to the LORD from the hands of my son, to make a graven image and a molten image; now therefore restore it to me. |
|
4 So he restored the money to his mother; and his mother took two hundred shekels of silver and gave it to the silversmith, who made it into a graven image and a molten image; and they were kept in the house of Micah. |
|
5 And the man Micah had a house of gods, and he made an ephod and a teraphim, and consecrated one of his sons, who became his priest. |
|
6 In those days there was no king in Israel, but every man did that which was right in his own eyes. |
|
7 Now there was a young man from Bethlehem of Judah, whose name was Levi, and he sojourned there. |
|
8 And the man had left the city of Beth-lehem of Judah to dwell wherever he could find a place; and he came to mount Ephraim, to the house of Micah, to obtain provisions for his journey. |
|
9 And Micah said to him, Whence do you come? And he replied, I am a Levite of Beth-lehem of Judah, and I go to sojourn where I may find a place. |
|
10 And Micah said to him, Dwell with me, and be to me as a father and a priest, and I will give you ten shekels of silver yearly, and your clothes and your food. So the Levite went in. |
|
11 And the Levite was content to dwell with the man; and the young man was to him as one of his sons. |
|
12 And Micah consecrated the Levite; and he became his priest, and was in the house of Micah. |
|
13 Then said Micah, Now I know that the LORD will do me good, seeing that the Levite has become my priest. |
Книга СуддiвРозділ 17 |
JudgesChapter 17 |
|
1 |
1 AND there was a man from mount Ephraim, whose name was Micah. |
|
2 І сказав він до своєї матері: „Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла́ за них, і також сказала це, щоб і я чув, — ось те срі́бло зо мною, це я його взяв“. І сказала мати його: „Благослове́нний син мій у Господа!“ |
2 And he said to his mother, The eleven hundred shekels of silver which were taken from you, which you swore about, and spoke of also in my ears, behold, it was I who took the silver. And his mother said, Blessed of the LORD is my son. |
|
3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: „Я справді посвятила те срі́бло Господе́ві з своєї руки за сина свого, щоб зробити бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того. А тепер звертаю його тобі“. |
3 And when he had restored the eleven hundred shekels of silver to his mother, his mother said, I have wholly consecrated the silver to the LORD from the hands of my son, to make a graven image and a molten image; now therefore restore it to me. |
|
4 Та він вернув те срі́бло своїй матері. І взяла́ його мати дві сотні шеклів срі́бла та й дала його золотаре́ві, а він зробив із нього бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того; і було це в домі Михи́. |
4 So he restored the money to his mother; and his mother took two hundred shekels of silver and gave it to the silversmith, who made it into a graven image and a molten image; and they were kept in the house of Micah. |
|
5 А цей чоловік Миха́ мав удома божни́цю. І зробив він ефо́да та тера́фи, і ви́святив одно́го з синів своїх, і він був йому за священика. |
5 And the man Micah had a house of gods, and he made an ephod and a teraphim, and consecrated one of his sons, who became his priest. |
|
6 Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що правдиве було в його оча́х. |
6 In those days there was no king in Israel, but every man did that which was right in his own eyes. |
|
7 І був юна́к із Віфлеє́му Юдиного, з Юдиного ро́ду, а він Левит, і він був там прихо́дько. |
7 Now there was a young man from Bethlehem of Judah, whose name was Levi, and he sojourned there. |
|
8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часо́во пожити, де зна́йде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи́, щоб далі йти своєю дорогою. |
8 And the man had left the city of Beth-lehem of Judah to dwell wherever he could find a place; and he came to mount Ephraim, to the house of Micah, to obtain provisions for his journey. |
|
9 І сказав йому Миха́: „Звідкіля ти прихо́диш?“ А той йому відказав: „Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часо́во пожити, де знайду́“. |
9 And Micah said to him, Whence do you come? And he replied, I am a Levite of Beth-lehem of Judah, and I go to sojourn where I may find a place. |
|
10 І сказав йому Миха: „Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця́ та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою“. І пішов той Левит до нього, |
10 And Micah said to him, Dwell with me, and be to me as a father and a priest, and I will give you ten shekels of silver yearly, and your clothes and your food. So the Levite went in. |
|
11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юна́к йому, як один із синів його. |
11 And the Levite was content to dwell with the man; and the young man was to him as one of his sons. |
|
12 І Миха ви́святив того Левита, і був йому той юна́к за священика, і був у Михиному домі. |
12 And Micah consecrated the Levite; and he became his priest, and was in the house of Micah. |
|
13 І сказав Миха́: „Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика“. |
13 Then said Micah, Now I know that the LORD will do me good, seeing that the Levite has become my priest. |