Iсус НавинРозділ 7 |
|
1 |
|
2 І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: „Підіть, і ви́відайте цей Край“. І пішли ті му́жі, і вивідали той Ай. |
|
3 І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: „Нехай не йде ввесь наро́д, — коло двох тисяч лю́да або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисле́нні“. |
|
4 І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, — та вони повтікали перед айськими людьми́. |
|
5 І айські люди повибива́ли з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбі́ччі гори. І охля́ло серце народу, та й стало як вода. |
|
6 І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші́, і посипа́ли порохом свою го́лову. |
|
7 І сказав Ісус: „Ах, Владико Господи, для чого Ти конче перепровадив цей наро́д через Йорда́н, щоб дати нас у руку аморе́янина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позоста́лися, і осіли по той бік Йорда́ну! |
|
8 О, Господи! Що я скажу́ по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворога́ми? |
|
9 І почують ханаанеянин та всі ме́шканці цього краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я́ наше з землі. І що́ Ти зробиш Своєму великому Йменню?“ |
|
10 І сказав Господь до Ісуса: „Устань, — по́що то ти падаєш на обличчя своє? |
|
11 Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі. |
|
12 І не зможуть Ізраїлеві сини всто́яти перед своїми ворогами, — вони обернуть спи́ну перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не ви́губите заклятого з-поміж себе! |
|
13 Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш усто́яти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого. |
|
14 І підходьте ра́но вранці за вашими племена́ми. І станеться, те пле́м'я, що його виявить Господь, нехай підходить за ро́дами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за дома́ми, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчи́нами. |
|
15 І станеться, хто буде ви́явлений у заклятім, той буде спалений в огні, — він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем“. |
|
16 І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племена́ми, — і було́ виявлене Юдине пле́м'я. |
|
17 І привів він Юдині ро́ди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за роди́нами, і був виявлений Завдій. |
|
18 І привів він його дім за мужчи́нами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени. |
|
19 І сказав Ісус до Ахана: „Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що́ ти зробив? Не скажи неправди передо мною!“ |
|
20 І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: „Дійсно, згрішив я Господе́ві, Богові Ізраїля, і зробив так та так. |
|
21 І побачив я в здо́бичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зли́вка, п'ятдесят шеклів вага його, — і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в сере́дині намету мого, а срібло під ним“. |
|
22 І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним. |
|
23 І забрали його́ з сере́дини намету, і прине́сли його́ до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його́ перед Господнім лицем. |
|
24 І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зли́вка, і синів його, і дочо́к його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиво́дили їх до долини Ахор. |
|
25 І сказав Ісус: „На́що ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе́ це нещастя Господь цього дня!“ І вкаменува́ли його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням. |
|
26 І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я́ того місця: Ахор, аж до цього дня. |
JoshuaChapter 7 |
|
1 BUT the children of Israel committed a trespass in the devoted things; for Achar, the son of Carmi, the son of Zabdi, the son of Zerah, of the tribe of Judah, took some of the devoted things, and hid them; and the anger of the LORD was kindled against the children of Israel. |
|
2 And Joshua sent men from Jericho to Ai, which is beside Beth-aon, on the east side of Beth-el, and said to them, Go up and spy out the land. And the men went up and spied out Ai. |
|
3 And they returned to Joshua, and said to him, Let not all the people go up; but let about two or three thousand men go up, and destroy Ai; and do not send all the people there, for the men of Ai are but few. |
|
4 So there went up about three thousand men; and they fled before the men of Ai. |
|
5 And the men of Ai smote thirty-six of the Israelites; and they chased them from before the gate until they were defeated, and they smote them with a great slaughter; wherefore the hearts of the people melted, and became as water. |
|
6 And Joshua rent his clothes, and fell to the earth upon his face before the ark of the LORD until the evening, he and the elders of Israel, and put dust upon their heads. |
|
7 And Joshua said, Alas, O LORD God, why hast thou brought this people over the Jordan, to deliver us into the hands of the Amorites? Would to God we had been content, and dwelt on the other side of the Jordan! |
|
8 Now, what shall I say, when Israel has turned their backs before their enemies! |
|
9 For the Canaanites and all the inhabitants of the land shall hear of it, and shall gather together against us, and cut off our name from the face of the earth; and what wilt thou do to thy great name? |
|
10 And the LORD said to Joshua, Get up; why do you lie upon your face on the earth? |
|
11 Israel has sinned, and they have also transgressed the commandment which I commanded them; for they have even taken some of the devoted things, and have also stolen, and lied, and they have hidden them among their own stuff. |
|
12 Therefore the children of Israel cannot stand again before their enemies, but they shall turn their backs before their enemies, because they are accursed; neither will I be with you any more, unless you remove the curse from among you. |
|
13 Up, summon this people, and say, Be ready tomorrow; for thus says the LORD God of Israel, There is an accursed thing in the midst of you, O Israel; you cannot stand before your enemies any more until you remove the accursed thing from among you. |
|
14 In the morning therefore you shall be brought near according to your tribes; and it shall be that the tribe which the LORD takes shall come by families; and the family which the LORD shall take shall come by households; and the household which the LORD shall take shall come man by man. |
|
15 And it shall be that he who is taken with the devoted thing shall be burned with fire, he and all that he has; because he has transgressed the commandment of the LORD, and because he has done wickedness in Israel. |
|
16 So Joshua rose up early in the morning, and brought forward Israel by tribes; and the tribe of Judah was taken; |
|
17 And he brought the tribe of Judah by families; and the family of the Zarhites was taken; and he brought the family of the Zarhites man by man; and Zabdi was taken. |
|
18 Then he brought his household man by man; and Achar, the son of Carmi, the son of Zabdi, the son of Zerah, of the tribe of Judah, was taken. |
|
19 And Joshua said to Achar, Give glory to the LORD God of Israel, and give praise to him; and tell me now what you have done; and do not hide it from me. |
|
20 Achar answered Joshua, and said, Truly I have sinned against the LORD God of Israel, and this is what I did: |
|
21 When I saw among the spoils a beautiful Babylonian tapestry and two hundred shekels of silver and a wedge of gold weighing fifty shekels, then I coveted them and took them; and, behold, they are hidden in the earth inside of my tent, and the silver under it. |
|
22 So Joshua sent messengers, and they ran to his tent, and, behold, it was hidden in his tent, and the silver under it. |
|
23 And they took them out of his tent, and brought them to Joshua and to all the people of Israel, and laid them out before the LORD. |
|
24 And Joshua and all Israel with him took Achar the son of Zerah and the silver and the tapestry and the wedge of gold and his sons and his daughters and his oxen and his asses and his sheep and his tent and all that he had; and they brought them to the valley of Achar. |
|
25 And Joshua said to him, Why have you troubled us? The LORD shall trouble you this day. And all Israel stoned him with stones, both him and all that he had, and burned them with fire. |
|
26 And they raised over him a great heap of stones which remain to this day. So the LORD turned from his fierce anger. Therefore the name of that place is called the Valley of Achar, to this day. |
Iсус НавинРозділ 7 |
JoshuaChapter 7 |
|
1 |
1 BUT the children of Israel committed a trespass in the devoted things; for Achar, the son of Carmi, the son of Zabdi, the son of Zerah, of the tribe of Judah, took some of the devoted things, and hid them; and the anger of the LORD was kindled against the children of Israel. |
|
2 І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: „Підіть, і ви́відайте цей Край“. І пішли ті му́жі, і вивідали той Ай. |
2 And Joshua sent men from Jericho to Ai, which is beside Beth-aon, on the east side of Beth-el, and said to them, Go up and spy out the land. And the men went up and spied out Ai. |
|
3 І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: „Нехай не йде ввесь наро́д, — коло двох тисяч лю́да або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисле́нні“. |
3 And they returned to Joshua, and said to him, Let not all the people go up; but let about two or three thousand men go up, and destroy Ai; and do not send all the people there, for the men of Ai are but few. |
|
4 І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, — та вони повтікали перед айськими людьми́. |
4 So there went up about three thousand men; and they fled before the men of Ai. |
|
5 І айські люди повибива́ли з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбі́ччі гори. І охля́ло серце народу, та й стало як вода. |
5 And the men of Ai smote thirty-six of the Israelites; and they chased them from before the gate until they were defeated, and they smote them with a great slaughter; wherefore the hearts of the people melted, and became as water. |
|
6 І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші́, і посипа́ли порохом свою го́лову. |
6 And Joshua rent his clothes, and fell to the earth upon his face before the ark of the LORD until the evening, he and the elders of Israel, and put dust upon their heads. |
|
7 І сказав Ісус: „Ах, Владико Господи, для чого Ти конче перепровадив цей наро́д через Йорда́н, щоб дати нас у руку аморе́янина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позоста́лися, і осіли по той бік Йорда́ну! |
7 And Joshua said, Alas, O LORD God, why hast thou brought this people over the Jordan, to deliver us into the hands of the Amorites? Would to God we had been content, and dwelt on the other side of the Jordan! |
|
8 О, Господи! Що я скажу́ по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворога́ми? |
8 Now, what shall I say, when Israel has turned their backs before their enemies! |
|
9 І почують ханаанеянин та всі ме́шканці цього краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я́ наше з землі. І що́ Ти зробиш Своєму великому Йменню?“ |
9 For the Canaanites and all the inhabitants of the land shall hear of it, and shall gather together against us, and cut off our name from the face of the earth; and what wilt thou do to thy great name? |
|
10 І сказав Господь до Ісуса: „Устань, — по́що то ти падаєш на обличчя своє? |
10 And the LORD said to Joshua, Get up; why do you lie upon your face on the earth? |
|
11 Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі. |
11 Israel has sinned, and they have also transgressed the commandment which I commanded them; for they have even taken some of the devoted things, and have also stolen, and lied, and they have hidden them among their own stuff. |
|
12 І не зможуть Ізраїлеві сини всто́яти перед своїми ворогами, — вони обернуть спи́ну перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не ви́губите заклятого з-поміж себе! |
12 Therefore the children of Israel cannot stand again before their enemies, but they shall turn their backs before their enemies, because they are accursed; neither will I be with you any more, unless you remove the curse from among you. |
|
13 Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш усто́яти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого. |
13 Up, summon this people, and say, Be ready tomorrow; for thus says the LORD God of Israel, There is an accursed thing in the midst of you, O Israel; you cannot stand before your enemies any more until you remove the accursed thing from among you. |
|
14 І підходьте ра́но вранці за вашими племена́ми. І станеться, те пле́м'я, що його виявить Господь, нехай підходить за ро́дами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за дома́ми, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчи́нами. |
14 In the morning therefore you shall be brought near according to your tribes; and it shall be that the tribe which the LORD takes shall come by families; and the family which the LORD shall take shall come by households; and the household which the LORD shall take shall come man by man. |
|
15 І станеться, хто буде ви́явлений у заклятім, той буде спалений в огні, — він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем“. |
15 And it shall be that he who is taken with the devoted thing shall be burned with fire, he and all that he has; because he has transgressed the commandment of the LORD, and because he has done wickedness in Israel. |
|
16 І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племена́ми, — і було́ виявлене Юдине пле́м'я. |
16 So Joshua rose up early in the morning, and brought forward Israel by tribes; and the tribe of Judah was taken; |
|
17 І привів він Юдині ро́ди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за роди́нами, і був виявлений Завдій. |
17 And he brought the tribe of Judah by families; and the family of the Zarhites was taken; and he brought the family of the Zarhites man by man; and Zabdi was taken. |
|
18 І привів він його дім за мужчи́нами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени. |
18 Then he brought his household man by man; and Achar, the son of Carmi, the son of Zabdi, the son of Zerah, of the tribe of Judah, was taken. |
|
19 І сказав Ісус до Ахана: „Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що́ ти зробив? Не скажи неправди передо мною!“ |
19 And Joshua said to Achar, Give glory to the LORD God of Israel, and give praise to him; and tell me now what you have done; and do not hide it from me. |
|
20 І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: „Дійсно, згрішив я Господе́ві, Богові Ізраїля, і зробив так та так. |
20 Achar answered Joshua, and said, Truly I have sinned against the LORD God of Israel, and this is what I did: |
|
21 І побачив я в здо́бичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зли́вка, п'ятдесят шеклів вага його, — і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в сере́дині намету мого, а срібло під ним“. |
21 When I saw among the spoils a beautiful Babylonian tapestry and two hundred shekels of silver and a wedge of gold weighing fifty shekels, then I coveted them and took them; and, behold, they are hidden in the earth inside of my tent, and the silver under it. |
|
22 І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним. |
22 So Joshua sent messengers, and they ran to his tent, and, behold, it was hidden in his tent, and the silver under it. |
|
23 І забрали його́ з сере́дини намету, і прине́сли його́ до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його́ перед Господнім лицем. |
23 And they took them out of his tent, and brought them to Joshua and to all the people of Israel, and laid them out before the LORD. |
|
24 І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зли́вка, і синів його, і дочо́к його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиво́дили їх до долини Ахор. |
24 And Joshua and all Israel with him took Achar the son of Zerah and the silver and the tapestry and the wedge of gold and his sons and his daughters and his oxen and his asses and his sheep and his tent and all that he had; and they brought them to the valley of Achar. |
|
25 І сказав Ісус: „На́що ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе́ це нещастя Господь цього дня!“ І вкаменува́ли його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням. |
25 And Joshua said to him, Why have you troubled us? The LORD shall trouble you this day. And all Israel stoned him with stones, both him and all that he had, and burned them with fire. |
|
26 І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я́ того місця: Ахор, аж до цього дня. |
26 And they raised over him a great heap of stones which remain to this day. So the LORD turned from his fierce anger. Therefore the name of that place is called the Valley of Achar, to this day. |