ЄремiяРозділ 20 |
|
1 |
|
2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язни́цю, що була в горі́шній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі. |
|
3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язни́ці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я́ тобі, а тільки Маґор-Міссавів. |
|
4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю́ тебе жа́хом для тебе самого та для всіх твоїх при́ятелів, і вони попа́дають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем. |
|
5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здо́буток, і всю коштовність його, та всі скарби́ юдських царів, — усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і ві́зьмуть їх та й відведу́ть їх до Вавилону. |
|
6 А ти, Пашхуре, та всі ме́шканці дому твого́ пі́дете до поло́ну. І при́йдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої при́ятелі, яким ти неправдиво пророкував. |
|
7 |
|
8 Бо коли тільки я говорю́, то кричу́, кличу: „Ґвалт!“ та „Грабі́ж“! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміхо́вище. |
|
9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу! |
|
10 Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“ |
|
11 Та зо мною Господь, як поту́жний сила́ч, тому ті, хто женеться за мною, спіткну́ться та не перемо́жуть! Будуть сильно вони посоро́млені, бо робили без ро́зуму,— вічний сором їм буде, який не забу́деться! |
|
12 А Госпо́дь Савао́т випробо́вує праведного, бачить ни́рки та серце. Хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу! |
|
13 Співайте пісні Господе́ві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиході́їв! |
|
14 |
|
15 Прокля́тий той муж, який сповісти́в мого батька, гово́рячи: „Народи́лось тобі дитя-хло́пець“, а тим справді потішив його! |
|
16 І бодай стався муж той, немов ті міста́, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він ура́нці, а ле́мент військо́вий у ча́сі полу́дня, |
|
17 за те, що в утро́бі мене не забив, — і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утро́ба її вагітно́ю навіки була́ б! |
|
18 Чого́ то з утро́би я вийшов, щоб бачити кло́піт й скорбо́ту, і на́що кінча́ються в соромі ці мої дні? |
JeremiahChapter 20 |
|
1 NOW Pashur the son of Amariah the priest, who was governor in charge of the house of the LORD, heard Jeremiah the prophet prophesying these things. |
|
2 Then Pashur smote Jeremiah the prophet, and put him in the stocks that were in the upper gate of Benjamin, which was by the house of the LORD. |
|
3 And it came to pass on the morrow that Pashur brought forth Jeremiah out of the stocks. Then said Jeremiah to him, The LORD has not called your name Pashur, but a stranger and a beggar. |
|
4 For thus says the LORD: Behold, I will make you a sojourner, you and your friends; and the people shall fall by the sword of their enemies, and your eyes shall see it; and I shall deliver all Judah into the hand of the king of Babylon, and he shall carry them captive into Babylon, and shall slay them with the sword. |
|
5 Moreover I will deliver all the fortified places of this city and all the labor thereof; and all its precious things and all the treasures of the king of Judah will I deliver into the hand of their enemies, who shall plunder them and take them and carry them to Babylon. |
|
6 And as for you, Pashur, you and all the members of your household shall go into captivity; and you shall go to Babylon, and there you shall die, and there you shall be buried, you, and all your friends, to whom you have prophesied lies. |
|
7 O LORD, thou hast comforted me, and I am comforted; thou art stronger than I, and hast prevailed; I have become a laughing-stock daily, every one mocks me. |
|
8 For at the time when I spoke and cried out, I spoke against the extortioners and against the robbers; because the word of the LORD has become for me a reproach and derision daily. |
|
9 Then I said, I will not make mention of him, nor speak any more in his name. But his word became in my heart like a burning fire kindling in my bones; and I sought to be patient, but I could not endure it. |
|
10 For I heard the evil intentions of many, who were gathering from every side inquiring of my peace with their mouth, but hating me in their heart, saying, Point him out to us; we will stand against him; perhaps we can win him over and we shall take our revenge on him. |
|
11 But the LORD is with me as a mighty warrior; therefore all my persecutors shall be ashamed, and they shall not prevail; they have been greatly ashamed because they did not understand; their everlasting shame shall never be forgotten. |
|
12 But, O LORD of hosts, who observest the right cause and seest the reins and the heart, let me see thy vengeance on them; for to thee have I revealed my cause. |
|
13 Sing to the LORD; praise the LORD; for he has delivered the life of the poor from the hand of evildoers. |
|
14 Cursed be the day on which I was born; let not the day on which my mother bore me be blessed. |
|
15 Cursed be the man who brought tidings to my father, saying, A son is born to you, making him very glad. |
|
16 Let that man be like the cities which the LORD overthrew, and he was never reconciled towards them; and let him hear the cry in the morning and the howling at noon. |
|
17 Because he did not slay me in the womb, so that my mother might have been my grave, and my conception would have remained in the womb for ever. |
|
18 Why did I come forth out of the womb to see toil and sorrow? My days are spent in shame. |
ЄремiяРозділ 20 |
JeremiahChapter 20 |
|
1 |
1 NOW Pashur the son of Amariah the priest, who was governor in charge of the house of the LORD, heard Jeremiah the prophet prophesying these things. |
|
2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язни́цю, що була в горі́шній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі. |
2 Then Pashur smote Jeremiah the prophet, and put him in the stocks that were in the upper gate of Benjamin, which was by the house of the LORD. |
|
3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язни́ці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я́ тобі, а тільки Маґор-Міссавів. |
3 And it came to pass on the morrow that Pashur brought forth Jeremiah out of the stocks. Then said Jeremiah to him, The LORD has not called your name Pashur, but a stranger and a beggar. |
|
4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю́ тебе жа́хом для тебе самого та для всіх твоїх при́ятелів, і вони попа́дають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем. |
4 For thus says the LORD: Behold, I will make you a sojourner, you and your friends; and the people shall fall by the sword of their enemies, and your eyes shall see it; and I shall deliver all Judah into the hand of the king of Babylon, and he shall carry them captive into Babylon, and shall slay them with the sword. |
|
5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здо́буток, і всю коштовність його, та всі скарби́ юдських царів, — усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і ві́зьмуть їх та й відведу́ть їх до Вавилону. |
5 Moreover I will deliver all the fortified places of this city and all the labor thereof; and all its precious things and all the treasures of the king of Judah will I deliver into the hand of their enemies, who shall plunder them and take them and carry them to Babylon. |
|
6 А ти, Пашхуре, та всі ме́шканці дому твого́ пі́дете до поло́ну. І при́йдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої при́ятелі, яким ти неправдиво пророкував. |
6 And as for you, Pashur, you and all the members of your household shall go into captivity; and you shall go to Babylon, and there you shall die, and there you shall be buried, you, and all your friends, to whom you have prophesied lies. |
|
7 |
7 O LORD, thou hast comforted me, and I am comforted; thou art stronger than I, and hast prevailed; I have become a laughing-stock daily, every one mocks me. |
|
8 Бо коли тільки я говорю́, то кричу́, кличу: „Ґвалт!“ та „Грабі́ж“! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміхо́вище. |
8 For at the time when I spoke and cried out, I spoke against the extortioners and against the robbers; because the word of the LORD has become for me a reproach and derision daily. |
|
9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу! |
9 Then I said, I will not make mention of him, nor speak any more in his name. But his word became in my heart like a burning fire kindling in my bones; and I sought to be patient, but I could not endure it. |
|
10 Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“ |
10 For I heard the evil intentions of many, who were gathering from every side inquiring of my peace with their mouth, but hating me in their heart, saying, Point him out to us; we will stand against him; perhaps we can win him over and we shall take our revenge on him. |
|
11 Та зо мною Господь, як поту́жний сила́ч, тому ті, хто женеться за мною, спіткну́ться та не перемо́жуть! Будуть сильно вони посоро́млені, бо робили без ро́зуму,— вічний сором їм буде, який не забу́деться! |
11 But the LORD is with me as a mighty warrior; therefore all my persecutors shall be ashamed, and they shall not prevail; they have been greatly ashamed because they did not understand; their everlasting shame shall never be forgotten. |
|
12 А Госпо́дь Савао́т випробо́вує праведного, бачить ни́рки та серце. Хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу! |
12 But, O LORD of hosts, who observest the right cause and seest the reins and the heart, let me see thy vengeance on them; for to thee have I revealed my cause. |
|
13 Співайте пісні Господе́ві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиході́їв! |
13 Sing to the LORD; praise the LORD; for he has delivered the life of the poor from the hand of evildoers. |
|
14 |
14 Cursed be the day on which I was born; let not the day on which my mother bore me be blessed. |
|
15 Прокля́тий той муж, який сповісти́в мого батька, гово́рячи: „Народи́лось тобі дитя-хло́пець“, а тим справді потішив його! |
15 Cursed be the man who brought tidings to my father, saying, A son is born to you, making him very glad. |
|
16 І бодай стався муж той, немов ті міста́, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він ура́нці, а ле́мент військо́вий у ча́сі полу́дня, |
16 Let that man be like the cities which the LORD overthrew, and he was never reconciled towards them; and let him hear the cry in the morning and the howling at noon. |
|
17 за те, що в утро́бі мене не забив, — і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утро́ба її вагітно́ю навіки була́ б! |
17 Because he did not slay me in the womb, so that my mother might have been my grave, and my conception would have remained in the womb for ever. |
|
18 Чого́ то з утро́би я вийшов, щоб бачити кло́піт й скорбо́ту, і на́що кінча́ються в соромі ці мої дні? |
18 Why did I come forth out of the womb to see toil and sorrow? My days are spent in shame. |