CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єр. 16
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єремiя

Розділ 16

1 І було́ слово Господнє до мене, промовляючи:

2 „Не бери собі жінки, і хай у те́бе не буде синів, ні дочо́к у цьому місці.

3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що наро́джені в місці цьому́, і про їхніх матері́в, що наро́джують їх, і про їхніх батьків, що їх ро́дять у Кра́ї цьому́:

4 Від жахливих хворі́б повмирають вони, не будуть опла́кувані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на пове́рхні землі. Від меча́ та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом пта́ству небесному й зе́мній звіри́ні.

5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім сму́тку, і не ходи голоси́ти, і не співчува́й їм, бо від цьо́го наро́ду забрав Я Свій мир, — говорить Господь, — ласку та милість.

6 І повимира́ють великі й малі в цьому Кра́ї, не бу́дуть похо́вані, і голоси́ти не будуть за ними, і не бу́дуть робити нарі́зів, і не будуть робити собі ли́сини.

7 І не будуть ламати їм хліба в жало́бі, щоб потішити їх над померлим, і не напо́ять їх ке́ліхом втіхи над батьком його й його матір'ю.

8 І до до́му бенке́ту не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.

9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню́ в цьому місці на ваших оча́х і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!

10 І бу́де, коли перека́жеш наро́дові цьому́ ці слова́, то скажуть тобі: „За́ що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогріши́лися Господу, Богові нашому?“

11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, — каже Господь, — і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Зако́на Мого не вико́нували!

12 А ви робите гірше від ваших батькі́в, і кожен із вас ось іде за упе́ртістю лютого серця свого́, щоб Мені не служити,

13 Тому викину вас з цього Кра́ю до кра́ю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки́. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.

14 Тому́ наступають ось дні, — говорить Господь, — і не бу́дуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із кра́ю єгипетського“,

15 а тільки: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх“. Та Я їх верну́ на їхню зе́млю, яку Я був дав батька́м їхнім.

16 Оце Я пошлю́ по числе́нних риба́лок, — говорить Господь, — і ви́ловлять їх, немов рибу, а пото́му пошлю по числе́нних мисли́вців, і повило́влюють їх з усіх гір, і з усякого взгі́р'я, і зо ске́льних розщі́лин.

17 Бо очі Мої — на всі їхні доро́ги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого́ не закрилася їхня провина.

18 І найперше Я їм надолу́жу подві́йно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що тру́пом обри́джень своїх збезче́стили Край Мій, а їхні гидо́ти спа́док Мій перепо́внили.

19 О Господи, сило моя та тверди́не моя, і за́хисте мій в день недолі! Поприхо́дять до тебе наро́ди від кі́нців землі та й промо́влять: Одіди́чили наші батьки лиш неправду й марно́ту, пожитку ж ві́д них не було́.

20 Чи зро́бить люди́на для себе богі́в, а вони не боги́?

21 Тому́ то ось Я учиню́, що пізна́ють цим ра́зом вони, учиню́, що пізнають вони Мою руку та силу Мою, і пізнають, що Йме́ння Моє — це Господь!

Jeremiah

Chapter 16

1 THE word of the LORD came to me, saying,

2 You shall not take a wife for yourself, neither shall you have sons or daughters in this place.

3 For thus says the LORD concerning the sons and concerning the daughters that are born in this place, and concerning their mothers who bore them, and their fathers who begat them in this land;

4 They shall die the death of those who are ravaged by famine; they shall not be lamented, neither shall they be buried; but they shall be as refuse upon the face of the earth; and they shall be consumed by the sword and by famine, and their corpses shall be food for the fowls of the air and for the beasts of the earth.

5 For thus says the LORD, Do not enter into the house of mourning, neither go to lament nor bemoan them; for I have taken away my peace from the people, says the LORD, even lovingkindness and mercies.

6 Both the great and the small shall die in this land; they shall not be buried, neither shall any one mourn for them or lament for them, or shave his head for them;

7 Neither shall men tear themselves for them in mourning to comfort them for the dead; neither shall men give them the cup of consolation to drink for their fathers or for their mothers.

8 You shall not go into the house of feasting to sit with them to eat and to drink.

9 For thus says the LORD of hosts, the God of Israel: Behold, I will cause to cease out of this place, before your eyes and in your days, the voice of mirth and the voice of gladness, the voice of the bridegroom and the voice of the bride.

10 And it shall come to pass, when you tell this people all these words, and they shall say to you, Why has the LORD pronounced all this great evil against us? or what is our iniquity, or what is our sin that we have sinned against the LORD our God?

11 That you shall say to them, Because your fathers have forsaken me, says the LORD, and have walked after other gods and have served them and have worshipped them, and have forsaken me and have not kept my law,

12 And you have done worse than your fathers; for, behold, you walk away every one after the imagination of his evil heart, that you may not hearken to me;

13 Therefore I will cast you out of this land into a land which you do not know, neither you nor your fathers; there you shall serve other gods day and night; and I will have no compassion upon you.

14 Now, behold, the days are coming, says the LORD, when it shall no more be said, The LORD lives who brought up the children of Israel out of the land of Egypt;

15 But, the LORD lives who brought up the children of Israel from the land of the north and from all the lands where I had driven them; and I will bring them again into their land which I gave to their fathers.

16 Behold, I will send for many fishers, says the LORD, and they shall fish them from islands; and afterward I will send for many hunters, and they shall hunt them from every mountain and from every hill and out of the holes of the rocks.

17 For my eyes are upon all their ways; they are not hid from my face, neither is their iniquity hid from my eyes.

18 And first I will doubly recompense them for their iniquities and their sins; because they have defiled my land with burnt offerings of their idols and have filled my inheritance with their abominations.

19 O LORD, my strength and my helper and my refuge in the day of affliction, the Gentiles shall come to thee from the ends of the earth, and shall say, Surely the idols of falsehood which our fathers have inherited are nothing, and there is no profit in them.

20 Behold, men make gods to themselves, and they are no gods.

21 Therefore, behold, I will show them, and at this time I will make known to them my hand and my might; and they shall know that my name is the LORD.

Єремiя

Розділ 16

Jeremiah

Chapter 16

1 І було́ слово Господнє до мене, промовляючи:

1 THE word of the LORD came to me, saying,

2 „Не бери собі жінки, і хай у те́бе не буде синів, ні дочо́к у цьому місці.

2 You shall not take a wife for yourself, neither shall you have sons or daughters in this place.

3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що наро́джені в місці цьому́, і про їхніх матері́в, що наро́джують їх, і про їхніх батьків, що їх ро́дять у Кра́ї цьому́:

3 For thus says the LORD concerning the sons and concerning the daughters that are born in this place, and concerning their mothers who bore them, and their fathers who begat them in this land;

4 Від жахливих хворі́б повмирають вони, не будуть опла́кувані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на пове́рхні землі. Від меча́ та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом пта́ству небесному й зе́мній звіри́ні.

4 They shall die the death of those who are ravaged by famine; they shall not be lamented, neither shall they be buried; but they shall be as refuse upon the face of the earth; and they shall be consumed by the sword and by famine, and their corpses shall be food for the fowls of the air and for the beasts of the earth.

5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім сму́тку, і не ходи голоси́ти, і не співчува́й їм, бо від цьо́го наро́ду забрав Я Свій мир, — говорить Господь, — ласку та милість.

5 For thus says the LORD, Do not enter into the house of mourning, neither go to lament nor bemoan them; for I have taken away my peace from the people, says the LORD, even lovingkindness and mercies.

6 І повимира́ють великі й малі в цьому Кра́ї, не бу́дуть похо́вані, і голоси́ти не будуть за ними, і не бу́дуть робити нарі́зів, і не будуть робити собі ли́сини.

6 Both the great and the small shall die in this land; they shall not be buried, neither shall any one mourn for them or lament for them, or shave his head for them;

7 І не будуть ламати їм хліба в жало́бі, щоб потішити їх над померлим, і не напо́ять їх ке́ліхом втіхи над батьком його й його матір'ю.

7 Neither shall men tear themselves for them in mourning to comfort them for the dead; neither shall men give them the cup of consolation to drink for their fathers or for their mothers.

8 І до до́му бенке́ту не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.

8 You shall not go into the house of feasting to sit with them to eat and to drink.

9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню́ в цьому місці на ваших оча́х і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!

9 For thus says the LORD of hosts, the God of Israel: Behold, I will cause to cease out of this place, before your eyes and in your days, the voice of mirth and the voice of gladness, the voice of the bridegroom and the voice of the bride.

10 І бу́де, коли перека́жеш наро́дові цьому́ ці слова́, то скажуть тобі: „За́ що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогріши́лися Господу, Богові нашому?“

10 And it shall come to pass, when you tell this people all these words, and they shall say to you, Why has the LORD pronounced all this great evil against us? or what is our iniquity, or what is our sin that we have sinned against the LORD our God?

11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, — каже Господь, — і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Зако́на Мого не вико́нували!

11 That you shall say to them, Because your fathers have forsaken me, says the LORD, and have walked after other gods and have served them and have worshipped them, and have forsaken me and have not kept my law,

12 А ви робите гірше від ваших батькі́в, і кожен із вас ось іде за упе́ртістю лютого серця свого́, щоб Мені не служити,

12 And you have done worse than your fathers; for, behold, you walk away every one after the imagination of his evil heart, that you may not hearken to me;

13 Тому викину вас з цього Кра́ю до кра́ю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки́. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.

13 Therefore I will cast you out of this land into a land which you do not know, neither you nor your fathers; there you shall serve other gods day and night; and I will have no compassion upon you.

14 Тому́ наступають ось дні, — говорить Господь, — і не бу́дуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із кра́ю єгипетського“,

14 Now, behold, the days are coming, says the LORD, when it shall no more be said, The LORD lives who brought up the children of Israel out of the land of Egypt;

15 а тільки: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх“. Та Я їх верну́ на їхню зе́млю, яку Я був дав батька́м їхнім.

15 But, the LORD lives who brought up the children of Israel from the land of the north and from all the lands where I had driven them; and I will bring them again into their land which I gave to their fathers.

16 Оце Я пошлю́ по числе́нних риба́лок, — говорить Господь, — і ви́ловлять їх, немов рибу, а пото́му пошлю по числе́нних мисли́вців, і повило́влюють їх з усіх гір, і з усякого взгі́р'я, і зо ске́льних розщі́лин.

16 Behold, I will send for many fishers, says the LORD, and they shall fish them from islands; and afterward I will send for many hunters, and they shall hunt them from every mountain and from every hill and out of the holes of the rocks.

17 Бо очі Мої — на всі їхні доро́ги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого́ не закрилася їхня провина.

17 For my eyes are upon all their ways; they are not hid from my face, neither is their iniquity hid from my eyes.

18 І найперше Я їм надолу́жу подві́йно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що тру́пом обри́джень своїх збезче́стили Край Мій, а їхні гидо́ти спа́док Мій перепо́внили.

18 And first I will doubly recompense them for their iniquities and their sins; because they have defiled my land with burnt offerings of their idols and have filled my inheritance with their abominations.

19 О Господи, сило моя та тверди́не моя, і за́хисте мій в день недолі! Поприхо́дять до тебе наро́ди від кі́нців землі та й промо́влять: Одіди́чили наші батьки лиш неправду й марно́ту, пожитку ж ві́д них не було́.

19 O LORD, my strength and my helper and my refuge in the day of affliction, the Gentiles shall come to thee from the ends of the earth, and shall say, Surely the idols of falsehood which our fathers have inherited are nothing, and there is no profit in them.

20 Чи зро́бить люди́на для себе богі́в, а вони не боги́?

20 Behold, men make gods to themselves, and they are no gods.

21 Тому́ то ось Я учиню́, що пізна́ють цим ра́зом вони, учиню́, що пізнають вони Мою руку та силу Мою, і пізнають, що Йме́ння Моє — це Господь!

21 Therefore, behold, I will show them, and at this time I will make known to them my hand and my might; and they shall know that my name is the LORD.

1.0x