Книга ПритчейГлава 3 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
ПриповiстiРозділ 3 |
|
1 |
|
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю! |
|
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, — |
|
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни! |
|
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! |
|
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки. |
|
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого! |
|
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх. |
|
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, — |
|
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м! |
|
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, — |
|
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина! |
|
13 |
|
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її, |
|
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею. |
|
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її. |
|
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир. |
|
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її! |
|
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив. |
|
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари. |
|
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність, |
|
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, — |
|
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться! |
|
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон. |
|
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, — |
|
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку! |
|
27 |
|
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою. |
|
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить. |
|
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі. |
|
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай, |
|
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба. |
|
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, — |
|
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає. |
|
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром. |
Книга ПритчейГлава 3 |
ПриповiстiРозділ 3 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 бо примно́жать для тебе вони довготу́ твоїх днів, і років життя та споко́ю! |
|
3 |
3 Ми́лість та правда нехай не зали́шать тебе, — прив'яжи́ їх до шиї своєї, напиши їх на табли́ці серця свого, — |
|
4 |
4 і зна́йдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й люди́ни! |
|
5 |
5 Наді́йся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! |
|
6 |
6 Пізнавай ти Його на всіх доро́гах своїх, і Він випростує твої стежки. |
|
7 |
7 Не будь мудрий у власних оча́х, — бійся Господа та ухиляйся від злого! |
|
8 |
8 Це буде ліком для тіла твого, напо́єм для ко́стей твоїх. |
|
9 |
9 Шануй Господа із маєтку свого́, і з початку всіх пло́дів своїх, — |
|
10 |
10 і будуть комори твої перепо́внені си́тістю, а чави́ла твої будуть перелива́тись вином молоди́м! |
|
11 |
11 Мій сину, кара́ння Господнього не відкидай, і карта́ння Його не вважай тягаре́м, — |
|
12 |
12 бо кого́ Господь любить, карта́є того, і кохає, немов батько сина! |
|
13 |
13 |
|
14 |
14 бо ліпше надба́ння її від надба́ння срібла́, і від щирого золота ліпший прибу́ток її, |
|
15 |
15 дорожча за пе́рли вона, і всіляке жада́ння твоє не зрівняється з нею. |
|
16 |
16 Довгість днів — у прави́ці її, багатство та слава — в ліви́ці її. |
|
17 |
17 Доро́ги її — то дороги приємности, всі стежки́ її — мир. |
|
18 |
18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто де́ржить її! |
|
19 |
19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив. |
|
20 |
20 Знання́м Його порозкрива́лись безо́дні, і кроплять росою ті хмари. |
|
21 |
21 Мій сину, нехай від оче́й твоїх це не відхо́дить, стережи добрий розум і розважність, |
|
22 |
22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикра́сою шиї твоєї, — |
|
23 |
23 Тоді пі́деш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикне́ться! |
|
24 |
24 Якщо покладе́шся — не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон. |
|
25 |
25 Не бу́деш боятися на́глого стра́ху, ні бурі безбожних, як при́йде, — |
|
26 |
26 бо твоєю надією буде Госпо́дь, і Він пильнуватиме но́гу твою, щоб вона не зловилась у пастку! |
|
27 |
27 |
|
28 |
28 не кажи своїм ближнім: „Іди, і зно́ву прийди, а взавтра я дам“, коли маєш з собою. |
|
29 |
29 Не вио́рюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить. |
|
30 |
30 Не сварися з люди́ною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі. |
|
31 |
31 Не за́здри наси́льникові, і ні одніє́ї з доріг його не вибирай, |
|
32 |
32 бо бри́дить Господь крутія́ми, а з праведними в Нього дружба. |
|
33 |
33 Прокля́ття Господнє на домі безбожного, а ме́шкання праведних Він благосло́вить, — |
|
34 |
34 з насмішників Він насміхається, а покі́рливим милість дає. |
|
35 |
35 Мудрі славу вспадко́вують, а нерозумні носи́тимуть со́ром. |