CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Втор. 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Второзаконие

Глава 32

1 Внимай,238 небо,8064 я буду1696 говорить;1696 и слушай,8085 земля,776 слова561 уст6310 моих.

2 Польется6201 как дождь4306 учение3948 мое, как роса2919 речь565 моя, как мелкий8164 дождь8164 на зелень,1877 как ливень7241 на траву.6212

3 Имя8034 Господа3068 прославляю;7121 воздайте3051 славу1433 Богу430 нашему.

4 Он твердыня;6697 совершенны8549 дела6467 Его, и все пути1870 Его праведны;4941 Бог410 верен,530 и нет неправды5766 в Нем; Он праведен6662 и истинен;3477

5 но они развратились7843 пред Ним, они не дети1121 Его по своим порокам,3971 род1755 строптивый6141 и развращенный.6618

6 Сие ли воздаете1580 вы Господу,3068 народ5971 глупый5036 и несмысленный?2450 не Он ли Отец1 твой, Который усвоил7069 тебя, создал6213 тебя и устроил3559 тебя?

7 Вспомни2142 дни3117 древние,5769 помысли995 о летах8141 прежних1755 родов;1755 спроси7592 отца1 твоего, и он возвестит5046 тебе, старцев2205 твоих, и они скажут559 тебе.

8 Когда Всевышний5945 давал5157 уделы5157 народам1471 и расселял6504 сынов1121 человеческих,120 тогда поставил5324 пределы1367 народов5971 по числу4557 сынов1121 Израилевых;3478

9 ибо часть2506 Господа3068 народ5971 Его, Иаков3290 наследственный5159 удел2256 Его.

10 Он нашел4672 его в пустыне,4057776 в степи3452 печальной8414 и дикой,3214 ограждал5437 его, смотрел995 за ним, хранил5341 его, как зеницу380 ока5869 Своего;

11 как орел5404 вызывает5782 гнездо7064 свое, носится7363 над птенцами1469 своими, распростирает6566 крылья3671 свои, берет3947 их и носит5375 их на перьях84 своих,

12 так Господь3068 один910 водил5148 его, и не было с Ним чужого5236 бога.410

13 Он вознес7392 его на высоту1116 земли776 и кормил398 произведениями8570 полей,7704 и питал3243 его медом1706 из камня5553 и елеем8081 из твердой2496 скалы,6697

14 маслом2529 коровьим1241 и молоком2461 овечьим,6629 и туком2459 агнцев3733 и овнов3521121 Васанских1316 и козлов,6260 и тучною2459 пшеницею,36292406 и ты пил8354 вино,2561 кровь1818 виноградных6025 ягод.6025

15 И утучнел8080 Израиль,3484 и стал1163 упрям;1163 утучнел,8080 отолстел5666 и разжирел;3780 и оставил5203 он Бога,433 создавшего6213 его, и презрел5034 твердыню6697 спасения3444 своего.

16 Богами чуждыми2114 они раздражили7065 Его и мерзостями8441 разгневали3707 Его:

17 приносили2076 жертвы2076 бесам,7700 а не Богу,433 богам,430 которых они не знали,3045 новым,2319 которые пришли935 от соседей7138 и о которых не помышляли8175 отцы1 ваши.

18 А Заступника,6697 родившего3205 тебя, ты забыл,7876 и не помнил7911 Бога,410 создавшего2342 тебя.

19 Господь3068 увидел,7200 и в негодовании3708 пренебрег5006 сынов1121 Своих и дочерей1323 Своих,

20 и сказал:559 сокрою5641 лице6440 Мое от них и увижу,7200 какой будет конец319 их; ибо они род1755 развращенный;8419 дети,1121 в которых нет верности;529

21 они раздражили7065 Меня не3808 богом,410 суетными1892 своими огорчили3707 Меня: и Я раздражу7065 их не народом,5971 народом1471 бессмысленным5036 огорчу3707 их;

22 ибо огонь784 возгорелся6919 во гневе639 Моем, жжет3344 до ада7585 преисподнего,8482 и поядает398 землю776 и произведения2981 ее, и попаляет3857 основания4144 гор;2022

23 соберу5595 на них бедствия7451 и истощу3615 на них стрелы2671 Мои:

24 будут истощены4198 голодом,7458 истреблены3898 горячкою7565 и лютою4815 заразою;6986 и пошлю7971 на них зубы8127 зверей929 и яд2534 ползающих2119 по земле;6083

25 извне2351 будет7921 губить7921 их меч,2719 а в домах2315 ужас367 — и юношу,970 и девицу,1330 и грудного3243 младенца,3243 и покрытого сединою7872 старца.376

26 Я сказал559 бы: рассею6284 их и изглажу7673 из среды людей582 память2143 о них;

27 но3884 отложил1481 это ради озлобления3708 врагов,341 чтобы враги6862 его не возомнили5234 и не сказали:559 наша рука3027 высока,7311 и не Господь3068 сделал6466 все сие.

28 Ибо они народ,1471 потерявший6 рассудок,6098 и нет в них смысла.8394

29 О, если3863 бы они рассудили,2449 подумали7919 о сем, уразумели,995 что с ними будет!319

30 Как бы мог один259 преследовать7291 тысячу505 и двое8147 прогонять5127 тьму,7233505 если3808 бы Заступник6697 их не предал4376 их,3588 и Господь3068 не отдал5462 их!

31 Ибо заступник6697 их не таков, как наш Заступник;6697 сами враги341 наши судьи6414 в том.

32 Ибо виноград1612 их от виноградной1612 лозы1612 Содомской5467 и с полей7709 Гоморрских;6017 ягоды6025 их ягоды6025 ядовитые,7219 грозды811 их горькие;4846

33 вино3196 их яд2534 драконов8577 и гибельная393 отрава7219 аспидов.6620

34 Не сокрыто3647 ли это у Меня? не запечатано2856 ли в хранилищах214 Моих?

35 У Меня отмщение5359 и воздаяние,8005 когда6256 поколеблется4131 нога7272 их; ибо близок7138 день3117 погибели343 их, скоро2363 наступит6264 уготованное для них.

36 Но Господь3068 будет1777 судить1777 народ5971 Свой и над рабами5650 Своими умилосердится,5162 когда Он увидит,7200 что рука3027 их ослабела,235 и не657 стало657 ни заключенных,6113 ни оставшихся5800 вне.

37 Тогда скажет559 Господь: где боги430 их, твердыня,6697 на которую они надеялись,2620

38 которые ели398 тук2459 жертв2077 их и пили8354 вино3196 возлияний5257 их? пусть они восстанут6965 и помогут5826 вам, пусть будут для вас покровом!5643

39 Видите7200 ныне, что это Я, Я — и нет Бога,430 кроме Меня: Я умерщвляю4191 и оживляю,2421 Я поражаю4272 и Я исцеляю,7495 и никто не избавит5337 от руки3027 Моей.

40 Я подъемлю5375 к небесам8064 руку3027 Мою и говорю:559 живу2416 Я во век!5769

41 Когда изострю8150 сверкающий1300 меч2719 Мой, и рука3027 Моя приимет270 суд,4941 то отмщу77255359 врагам6862 Моим и ненавидящим8130 Меня воздам;7999

42 упою7937 стрелы2671 Мои кровью,1818 и меч2719 Мой насытится398 плотью,1320 кровью1818 убитых2491 и пленных,7633 головами7218 начальников6546 врага.341

43 Веселитесь,7442 язычники,1471 с народом5971 Его; ибо Он отмстит5358 за кровь1818 рабов5650 Своих, и воздаст7725 мщение5359 врагам6862 Своим, и очистит3722 землю127 Свою и народ5971 Свой!

44 И пришел935 Моисей4872 к народу и изрек1696 все слова1697 песни7892 сей вслух241 народа,5971 он и Иисус,1954 сын1121 Навин.5126

45 Когда Моисей4872 изрек1696 все3615 слова1697 сии всему Израилю,3478

46 тогда сказал559 им: положите7760 на сердце3824 ваше все слова,1697 которые я объявил5749 вам сегодня,3117 и завещавайте6680 их детям1121 своим, чтобы они старались8104 исполнять6213 все слова1697 закона8451 сего;

47 ибо это1697 не пустое7386 для вас, но это жизнь2416 ваша, и чрез это1697 вы долгое748 время3117 пробудете748 на той земле,127 в которую вы идете5674 чрез5674 Иордан,3383 чтоб овладеть3423 ею.

48 И говорил1696 Господь3068 Моисею4872 в тот6106 же самый день3117 и сказал:559

49 взойди5927 на сию гору2022 Аварим,5682 на гору2022 Нево,5015 которая в земле776 Моавитской,4124 против59216440 Иерихона,3405 и посмотри7200 на землю776 Ханаанскую,3667 которую я даю5414 во владение272 сынам1121 Израилевым;3478

50 и умри4191 на горе,2022 на которую ты взойдешь,5927 и приложись622 к народу5971 твоему, как умер4191 Аарон,175 брат251 твой, на горе2022 Ор,2023 и приложился622 к народу5971 своему,

51 за то, что вы согрешили4603 против Меня среди8432 сынов1121 Израилевых3478 при водах4325 Меривы4808 в Кадесе,6946 в пустыне4057 Син,6790 за то, что не явили6942 святости6942 Моей среди8432 сынов1121 Израилевых;3478

52 пред собою ты увидишь7200 землю,776 а не войдешь935 туда, в землю,776 которую Я даю5414 сынам1121 Израилевым.3478

Повторення Закону

Розділ 32

1 „Слухай, небо, а я говори́тиму, і хай почує земля мову уст моїх!

2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса́, моя мова, як кра́плі дощу на траву, та як зли́ва на зелень.

3 Як буду я кли́кати Йме́ння Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

4 Він Скеля, а діло Його доскона́ле, всі бо дороги Його справедливі, — Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедли́вий і праведний Він.

5 Зіпсу́лись вони, — не Його то сини́, покоління невірне й покру́чене.

6 Чи тим віддасте́ Господе́ві, наро́де нікче́мний й немудрий? Чи ж не Він — Ба́тько твій, твій Творе́ць? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про ро́ки усіх поколі́нь, — запитай свого ба́тька, і покаже тобі твоїх тих старши́х, а вони тобі скажуть.

8 Як Всевишній наро́дам спа́док давав, коли Він розділяв синів лю́дських, Він поставив границі наро́дам за числом Ізраїлевих синів.

9 Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.

10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу́ завива́ння пусте́льних гієн, та й його оточи́в, уважав Він за ним, зберіга́в Він його, як зіни́цю оту́ свого ока.

11 Як гніздо́ своє будить орел, як ширя́є він понад своїми маля́тами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на раме́ні крилатім своїм, —

12 так Господь Сам прова́див його, а бога чужого при нім не було́.

13 Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,

14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.

15 I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.

16 Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.

17 Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!

18 Забуваєш ти Ске́лю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

19 I побачив Госпо́дь, та й знена́видів їх, через гнів на синів Своїх і на дочо́к Своїх,

20 та й сказав: „Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кіне́ць, бо вони покоління розбе́щене, діти, що в них нема віри.

21 Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.

22 Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.

23 Я на них нагрома́джу нещастя, зуживу́ Свої стріли на них.

24 Будуть ви́снажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та зара́зою лютою, і зу́ба звіри́ни нашлю́ Я на них, з отрутою плазуні́в по землі.

25 Надворі́ забива́тиме меч, а в кімна́тах — страхі́ття, як юнака́, так і ді́вчину, грудне́ немовля́ з чоловіком поси́вілим.

26 Я сказав: Повигу́блюю їх, відірву́ від людей їхню пам'ять,

27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб проти́вники їх не згорди́лися, щоб вони не сказали: Підне́слася наша рука, і не Господь учинив усе це.

28 Бо вони — люд безрадний, і нема в них розумува́ння.

29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були́ про кінець свій.

30 Як може один гнати тисячу, а два — проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала́ їхня Скеля, і Господь видав їх?

31 Не така бо їх скеля, як наша та Ске́ля, хай су́дять самі вороги.

32 Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.

33 вино їхнє — зміїна отру́та і гадю́ча поги́бельна їдь!

34 Чи за́мкнене в Мене не це, у скарбни́цях Моїх запеча́тане?

35 Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.

36 Бо розсудить Господь Свій наро́д, і змилосе́рдиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабі́ла, і нема ні невільного, ані вільного.

37 І Він скаже тоді: Де їх бо́ги, де скеля, що в ній поховались вони,

38 що їли вони лій кривавих їх же́ртов, пили вино же́ртов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

39 Побачте тепер, що Я — Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й ожи́влюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

40 Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!

41 Поправді кажу вам: Я ві́стря Свого меча нагострю́, і рука Моя схо́питься суду, тоді відімщу́ Я Своїм ворогам, і Своїм ненави́сникам Я відплачу́.

42 Я стріли Свої понапо́юю кров'ю, — а Мій меч поїда́тиме м'ясо, кров'ю забитого й бра́нця, головами кучма́тими ворога.

43 Радійте, погани, з наро́дом Його, бо Він відімсти́ться за кров Своїх всіх рабів, і пі́мсту поверне Своїм ворогам, і ви́купить землю Свою, Свій наро́д“.

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова́ цієї пісні до ушей наро́ду, він та Ісус, син Нави́нів.

45 А коли Мойсей скінчи́в промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

46 то сказав він до них: „Приложіть свої серця́ до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова́ цього Зако́ну.

47 Бо це для вас не слово порожнє, — воно життя ваше, і цим словом ви продо́вжите дні на цій землі, куди ви перехо́дите Йордан, щоб посісти її“.

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

49 „Вийди на ту го́ру Аварім, на гору Нево́, що в моавському кра́ї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Ааро́н на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

51 за те, що ви спроневі́рилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізра́їлевих синів.

52 Бо знавпроти побачиш ти той край, та не вві́йдеш туди, до того кра́ю, що Я даю Ізраїлевим синам“.

Второзаконие

Глава 32

Повторення Закону

Розділ 32

1 Внимай,238 небо,8064 я буду1696 говорить;1696 и слушай,8085 земля,776 слова561 уст6310 моих.

1 „Слухай, небо, а я говори́тиму, і хай почує земля мову уст моїх!

2 Польется6201 как дождь4306 учение3948 мое, как роса2919 речь565 моя, как мелкий8164 дождь8164 на зелень,1877 как ливень7241 на траву.6212

2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса́, моя мова, як кра́плі дощу на траву, та як зли́ва на зелень.

3 Имя8034 Господа3068 прославляю;7121 воздайте3051 славу1433 Богу430 нашему.

3 Як буду я кли́кати Йме́ння Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

4 Он твердыня;6697 совершенны8549 дела6467 Его, и все пути1870 Его праведны;4941 Бог410 верен,530 и нет неправды5766 в Нем; Он праведен6662 и истинен;3477

4 Він Скеля, а діло Його доскона́ле, всі бо дороги Його справедливі, — Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедли́вий і праведний Він.

5 но они развратились7843 пред Ним, они не дети1121 Его по своим порокам,3971 род1755 строптивый6141 и развращенный.6618

5 Зіпсу́лись вони, — не Його то сини́, покоління невірне й покру́чене.

6 Сие ли воздаете1580 вы Господу,3068 народ5971 глупый5036 и несмысленный?2450 не Он ли Отец1 твой, Который усвоил7069 тебя, создал6213 тебя и устроил3559 тебя?

6 Чи тим віддасте́ Господе́ві, наро́де нікче́мний й немудрий? Чи ж не Він — Ба́тько твій, твій Творе́ць? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

7 Вспомни2142 дни3117 древние,5769 помысли995 о летах8141 прежних1755 родов;1755 спроси7592 отца1 твоего, и он возвестит5046 тебе, старцев2205 твоих, и они скажут559 тебе.

7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про ро́ки усіх поколі́нь, — запитай свого ба́тька, і покаже тобі твоїх тих старши́х, а вони тобі скажуть.

8 Когда Всевышний5945 давал5157 уделы5157 народам1471 и расселял6504 сынов1121 человеческих,120 тогда поставил5324 пределы1367 народов5971 по числу4557 сынов1121 Израилевых;3478

8 Як Всевишній наро́дам спа́док давав, коли Він розділяв синів лю́дських, Він поставив границі наро́дам за числом Ізраїлевих синів.

9 ибо часть2506 Господа3068 народ5971 Его, Иаков3290 наследственный5159 удел2256 Его.

9 Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.

10 Он нашел4672 его в пустыне,4057776 в степи3452 печальной8414 и дикой,3214 ограждал5437 его, смотрел995 за ним, хранил5341 его, как зеницу380 ока5869 Своего;

10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу́ завива́ння пусте́льних гієн, та й його оточи́в, уважав Він за ним, зберіга́в Він його, як зіни́цю оту́ свого ока.

11 как орел5404 вызывает5782 гнездо7064 свое, носится7363 над птенцами1469 своими, распростирает6566 крылья3671 свои, берет3947 их и носит5375 их на перьях84 своих,

11 Як гніздо́ своє будить орел, як ширя́є він понад своїми маля́тами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на раме́ні крилатім своїм, —

12 так Господь3068 один910 водил5148 его, и не было с Ним чужого5236 бога.410

12 так Господь Сам прова́див його, а бога чужого при нім не було́.

13 Он вознес7392 его на высоту1116 земли776 и кормил398 произведениями8570 полей,7704 и питал3243 его медом1706 из камня5553 и елеем8081 из твердой2496 скалы,6697

13 Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,

14 маслом2529 коровьим1241 и молоком2461 овечьим,6629 и туком2459 агнцев3733 и овнов3521121 Васанских1316 и козлов,6260 и тучною2459 пшеницею,36292406 и ты пил8354 вино,2561 кровь1818 виноградных6025 ягод.6025

14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.

15 И утучнел8080 Израиль,3484 и стал1163 упрям;1163 утучнел,8080 отолстел5666 и разжирел;3780 и оставил5203 он Бога,433 создавшего6213 его, и презрел5034 твердыню6697 спасения3444 своего.

15 I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.

16 Богами чуждыми2114 они раздражили7065 Его и мерзостями8441 разгневали3707 Его:

16 Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.

17 приносили2076 жертвы2076 бесам,7700 а не Богу,433 богам,430 которых они не знали,3045 новым,2319 которые пришли935 от соседей7138 и о которых не помышляли8175 отцы1 ваши.

17 Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!

18 А Заступника,6697 родившего3205 тебя, ты забыл,7876 и не помнил7911 Бога,410 создавшего2342 тебя.

18 Забуваєш ти Ске́лю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

19 Господь3068 увидел,7200 и в негодовании3708 пренебрег5006 сынов1121 Своих и дочерей1323 Своих,

19 I побачив Госпо́дь, та й знена́видів їх, через гнів на синів Своїх і на дочо́к Своїх,

20 и сказал:559 сокрою5641 лице6440 Мое от них и увижу,7200 какой будет конец319 их; ибо они род1755 развращенный;8419 дети,1121 в которых нет верности;529

20 та й сказав: „Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кіне́ць, бо вони покоління розбе́щене, діти, що в них нема віри.

21 они раздражили7065 Меня не3808 богом,410 суетными1892 своими огорчили3707 Меня: и Я раздражу7065 их не народом,5971 народом1471 бессмысленным5036 огорчу3707 их;

21 Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.

22 ибо огонь784 возгорелся6919 во гневе639 Моем, жжет3344 до ада7585 преисподнего,8482 и поядает398 землю776 и произведения2981 ее, и попаляет3857 основания4144 гор;2022

22 Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.

23 соберу5595 на них бедствия7451 и истощу3615 на них стрелы2671 Мои:

23 Я на них нагрома́джу нещастя, зуживу́ Свої стріли на них.

24 будут истощены4198 голодом,7458 истреблены3898 горячкою7565 и лютою4815 заразою;6986 и пошлю7971 на них зубы8127 зверей929 и яд2534 ползающих2119 по земле;6083

24 Будуть ви́снажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та зара́зою лютою, і зу́ба звіри́ни нашлю́ Я на них, з отрутою плазуні́в по землі.

25 извне2351 будет7921 губить7921 их меч,2719 а в домах2315 ужас367 — и юношу,970 и девицу,1330 и грудного3243 младенца,3243 и покрытого сединою7872 старца.376

25 Надворі́ забива́тиме меч, а в кімна́тах — страхі́ття, як юнака́, так і ді́вчину, грудне́ немовля́ з чоловіком поси́вілим.

26 Я сказал559 бы: рассею6284 их и изглажу7673 из среды людей582 память2143 о них;

26 Я сказав: Повигу́блюю їх, відірву́ від людей їхню пам'ять,

27 но3884 отложил1481 это ради озлобления3708 врагов,341 чтобы враги6862 его не возомнили5234 и не сказали:559 наша рука3027 высока,7311 и не Господь3068 сделал6466 все сие.

27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб проти́вники їх не згорди́лися, щоб вони не сказали: Підне́слася наша рука, і не Господь учинив усе це.

28 Ибо они народ,1471 потерявший6 рассудок,6098 и нет в них смысла.8394

28 Бо вони — люд безрадний, і нема в них розумува́ння.

29 О, если3863 бы они рассудили,2449 подумали7919 о сем, уразумели,995 что с ними будет!319

29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були́ про кінець свій.

30 Как бы мог один259 преследовать7291 тысячу505 и двое8147 прогонять5127 тьму,7233505 если3808 бы Заступник6697 их не предал4376 их,3588 и Господь3068 не отдал5462 их!

30 Як може один гнати тисячу, а два — проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала́ їхня Скеля, і Господь видав їх?

31 Ибо заступник6697 их не таков, как наш Заступник;6697 сами враги341 наши судьи6414 в том.

31 Не така бо їх скеля, як наша та Ске́ля, хай су́дять самі вороги.

32 Ибо виноград1612 их от виноградной1612 лозы1612 Содомской5467 и с полей7709 Гоморрских;6017 ягоды6025 их ягоды6025 ядовитые,7219 грозды811 их горькие;4846

32 Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.

33 вино3196 их яд2534 драконов8577 и гибельная393 отрава7219 аспидов.6620

33 вино їхнє — зміїна отру́та і гадю́ча поги́бельна їдь!

34 Не сокрыто3647 ли это у Меня? не запечатано2856 ли в хранилищах214 Моих?

34 Чи за́мкнене в Мене не це, у скарбни́цях Моїх запеча́тане?

35 У Меня отмщение5359 и воздаяние,8005 когда6256 поколеблется4131 нога7272 их; ибо близок7138 день3117 погибели343 их, скоро2363 наступит6264 уготованное для них.

35 Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.

36 Но Господь3068 будет1777 судить1777 народ5971 Свой и над рабами5650 Своими умилосердится,5162 когда Он увидит,7200 что рука3027 их ослабела,235 и не657 стало657 ни заключенных,6113 ни оставшихся5800 вне.

36 Бо розсудить Господь Свій наро́д, і змилосе́рдиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабі́ла, і нема ні невільного, ані вільного.

37 Тогда скажет559 Господь: где боги430 их, твердыня,6697 на которую они надеялись,2620

37 І Він скаже тоді: Де їх бо́ги, де скеля, що в ній поховались вони,

38 которые ели398 тук2459 жертв2077 их и пили8354 вино3196 возлияний5257 их? пусть они восстанут6965 и помогут5826 вам, пусть будут для вас покровом!5643

38 що їли вони лій кривавих їх же́ртов, пили вино же́ртов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

39 Видите7200 ныне, что это Я, Я — и нет Бога,430 кроме Меня: Я умерщвляю4191 и оживляю,2421 Я поражаю4272 и Я исцеляю,7495 и никто не избавит5337 от руки3027 Моей.

39 Побачте тепер, що Я — Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й ожи́влюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

40 Я подъемлю5375 к небесам8064 руку3027 Мою и говорю:559 живу2416 Я во век!5769

40 Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!

41 Когда изострю8150 сверкающий1300 меч2719 Мой, и рука3027 Моя приимет270 суд,4941 то отмщу77255359 врагам6862 Моим и ненавидящим8130 Меня воздам;7999

41 Поправді кажу вам: Я ві́стря Свого меча нагострю́, і рука Моя схо́питься суду, тоді відімщу́ Я Своїм ворогам, і Своїм ненави́сникам Я відплачу́.

42 упою7937 стрелы2671 Мои кровью,1818 и меч2719 Мой насытится398 плотью,1320 кровью1818 убитых2491 и пленных,7633 головами7218 начальников6546 врага.341

42 Я стріли Свої понапо́юю кров'ю, — а Мій меч поїда́тиме м'ясо, кров'ю забитого й бра́нця, головами кучма́тими ворога.

43 Веселитесь,7442 язычники,1471 с народом5971 Его; ибо Он отмстит5358 за кровь1818 рабов5650 Своих, и воздаст7725 мщение5359 врагам6862 Своим, и очистит3722 землю127 Свою и народ5971 Свой!

43 Радійте, погани, з наро́дом Його, бо Він відімсти́ться за кров Своїх всіх рабів, і пі́мсту поверне Своїм ворогам, і ви́купить землю Свою, Свій наро́д“.

44 И пришел935 Моисей4872 к народу и изрек1696 все слова1697 песни7892 сей вслух241 народа,5971 он и Иисус,1954 сын1121 Навин.5126

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова́ цієї пісні до ушей наро́ду, він та Ісус, син Нави́нів.

45 Когда Моисей4872 изрек1696 все3615 слова1697 сии всему Израилю,3478

45 А коли Мойсей скінчи́в промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

46 тогда сказал559 им: положите7760 на сердце3824 ваше все слова,1697 которые я объявил5749 вам сегодня,3117 и завещавайте6680 их детям1121 своим, чтобы они старались8104 исполнять6213 все слова1697 закона8451 сего;

46 то сказав він до них: „Приложіть свої серця́ до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова́ цього Зако́ну.

47 ибо это1697 не пустое7386 для вас, но это жизнь2416 ваша, и чрез это1697 вы долгое748 время3117 пробудете748 на той земле,127 в которую вы идете5674 чрез5674 Иордан,3383 чтоб овладеть3423 ею.

47 Бо це для вас не слово порожнє, — воно життя ваше, і цим словом ви продо́вжите дні на цій землі, куди ви перехо́дите Йордан, щоб посісти її“.

48 И говорил1696 Господь3068 Моисею4872 в тот6106 же самый день3117 и сказал:559

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

49 взойди5927 на сию гору2022 Аварим,5682 на гору2022 Нево,5015 которая в земле776 Моавитской,4124 против59216440 Иерихона,3405 и посмотри7200 на землю776 Ханаанскую,3667 которую я даю5414 во владение272 сынам1121 Израилевым;3478

49 „Вийди на ту го́ру Аварім, на гору Нево́, що в моавському кра́ї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

50 и умри4191 на горе,2022 на которую ты взойдешь,5927 и приложись622 к народу5971 твоему, как умер4191 Аарон,175 брат251 твой, на горе2022 Ор,2023 и приложился622 к народу5971 своему,

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Ааро́н на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

51 за то, что вы согрешили4603 против Меня среди8432 сынов1121 Израилевых3478 при водах4325 Меривы4808 в Кадесе,6946 в пустыне4057 Син,6790 за то, что не явили6942 святости6942 Моей среди8432 сынов1121 Израилевых;3478

51 за те, що ви спроневі́рилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізра́їлевих синів.

52 пред собою ты увидишь7200 землю,776 а не войдешь935 туда, в землю,776 которую Я даю5414 сынам1121 Израилевым.3478

52 Бо знавпроти побачиш ти той край, та не вві́йдеш туди, до того кра́ю, що Я даю Ізраїлевим синам“.

1.0x