Библия - Обещанное Восстановление

Откровение

Глава 14

1 Я взглянул, и вот передо мной стоит Агнец на горе Сион, а с Ним сто сорок четыре тысячи человек. У них на лбах были написаны имена Агнца и Его Отца.

2 Я услышал голос с небес, подобный рёву могучего водопада или громкому раскату грома. Голос, который я услышал, звучал так, словно кто-то играет на арфе.

3 Тогда люди запели новую песню перед престолом, четырьмя животными и перед старцами. И никто не мог выучить эту песню, кроме тех ста сорока четырёх тысяч, которые были выкуплены у мира.

4 Это те, кто не осквернили себя совокуплением с женщиной. Они девственны. Они следуют за Агнцем, куда бы Он ни пошёл. Они искуплены из всех людей, они — первая часть жатвы Бога и Агнца.

5 Их уста никогда не изрекали лжи, они непорочны.

6 Затем я увидел другого Ангела, летящего высоко в небе. Он нёс с собой вечное Евангелие, которое он должен был благовествовать живущим на земле, всякому наречию, племени, языку и народу.

7 И сказал он громким голосом: «Бойтесь Бога и возносите Ему хвалу, так как пришло время Ему произвести Свой суд. Поклоняйтесь Тому, Кто создал небо, землю, море и источники вод!»

8 И тут же второй Ангел последовал за первым и сказал: «Она пала! Великая блудница Вавилон пала, та, которая заставила все народы испить вино своего распутства, тем самым вызвав гнев Божий».

9 Тогда третий Ангел последовал за первыми двумя и громко сказал: «Если кто поклоняется зверю и его изображению и примет клеймо на лоб или на руку,

10 то выпьет неразбавленное вино ярости Божьей из чаши гнева Божьего. И будут того пытать кипящей серой в присутствии святых Ангелов и Агнца,

11 и дым от огня той пытки будет куриться во веки вечные. Ни днём, ни ночью не будет отдыха тем, кто почитает зверя и его изображение, и тому, кто отмечен его именем.

12 Вот когда требуется долготерпение от людей Божьих, которые придерживаются заповедей Бога и веры в Иисуса».

13 Тогда я услышал, как голос с неба сказал: «Запиши, что отныне блаженны те, кто умер с верой в Господа». «Да, это так, — говорит Дух, — теперь они могут отдохнуть от своих трудов, потому что их деяния последуют за ними».

14 Тогда я посмотрел, и было передо мной белое облако, а на облаке сидел Некто, подобный Сыну Человеческому. У Него на голове был золотой венец, а в руках — острый серп.

15 И вышел из храма другой Ангел, и крикнул громким голосом тому, кто сидел на облаке: «Возьми Свой серп и жни, так как пришло время жатвы, — урожай на земле созрел».

16 Сидевший на облаке взмахнул серпом над землёй и собрал на земле урожай.

17 Затем другой Ангел вышел из храма на небе. У него тоже был острый серп.

18 А от алтаря подошёл иной Ангел, у которого была власть над огнём, и громко воскликнул, обращаясь к Ангелу с острым серпом: «Возьми свой острый серп и обрежь гроздья на винограднике земли, так как виноград созрел».

19 Ангел взмахнул своим серпом над землёй и собрал урожай винограда на земле, и бросил виноград в виноградной пресс великого гнева Божьего.

20 Затем виноград отжали прессом за пределами города, и кровь потекла из пресса, и поднялась до конских уздечек почти на триста километров вокруг.

Об'явлення

Розділ 14

1 І я глянув, — і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я́ Його й Ім'я́ Отця Його, написане на своїх чо́лах.

2 І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцно́го грому. І почув я голос гуслярі́в, що грали на гу́слах своїх,

3 і співали, як пісню нову́ перед престолом і перед чотирьома́ тваринами й ста́рцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, ви́куплених від землі.

4 Це ті, хто не оскверни́вся з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони ви́куплені від людей, пе́рвістки Богові й Агнцеві,

5 не знайшлося бо пі́дступу в їхніх уста́х, бо вони непорочні!

6 І побачив я іншого ангола, що летів серед неба, і мав благовісти́ти вічну Єва́нгелію ме́шканцям землі, і кожному людові, і племені, і язи́ку, і наро́дові.

7 І він говорив гучним голосом: „Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створи́в небо, і землю, і море, і водні джере́ла!“

8 А інший, другий ангол леті́в слідо́м і казав: „Упав, упав Вавило́н, місто великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі наро́ди!“

9 А інший, третій а́нгол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: „Коли хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но на чолі́ своїм чи на руці своїй,

10 то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде му́чений в огні й сірці перед ангола́ми святими та перед А́гнцем.

11 А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки́. І не мають споко́ю день і ніч усі ті, хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но йме́ння його“.

12 Тут терпеливість святих, що доде́ржують заповіді Божі та Ісусову віру!

13 І почув я голос із неба, що до мене казав: „Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього ча́су вмирає в Господі! Так, каже Дух, — вони від праць своїх заспоко́яться, бо їхні діла йдуть за ними слідо́м“.

14 І я глянув, — і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Лю́дського Сина. Він мав на Своїй голові золотого вінця́, а в руці Його гострий серп.

15 І інший ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до Того, Хто на хмарі сидів: „Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жни́во землі!“

16 I Той, Хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, — і земля була вижата.

17 І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, — і він мав гострого серпа.

18 І інший ангол, що мав вла́ду над огнем, вийшов від же́ртівника. І він гучним голосом кли́кнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: „Пошли свого гострого серпа, і позбирай гро́на зе́мної виноградини, бо гро́на її вже доспіли“.

19 І ангол кинув додо́лу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чави́ло Божого гніву.

20 І пото́вчене було чави́ло за містом, і потекла кров із чави́ла аж до кі́нських вузде́чок, на тисячу шістсот стадій.

Откровение Глава 14	Об'явлення Розділ 14
1 Я взглянул, и вот передо мной стоит Агнец на горе Сион, а с Ним сто сорок четыре тысячи человек. У них на лбах были написаны имена Агнца и Его Отца.	1 І я глянув, — і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я́ Його й Ім'я́ Отця Його, написане на своїх чо́лах.
2 Я услышал голос с небес, подобный рёву могучего водопада или громкому раскату грома. Голос, который я услышал, звучал так, словно кто-то играет на арфе.	2 І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцно́го грому. І почув я голос гуслярі́в, що грали на гу́слах своїх,
3 Тогда люди запели новую песню перед престолом, четырьмя животными и перед старцами. И никто не мог выучить эту песню, кроме тех ста сорока четырёх тысяч, которые были выкуплены у мира.	3 і співали, як пісню нову́ перед престолом і перед чотирьома́ тваринами й ста́рцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, ви́куплених від землі.
4 Это те, кто не осквернили себя совокуплением с женщиной. Они девственны. Они следуют за Агнцем, куда бы Он ни пошёл. Они искуплены из всех людей, они — первая часть жатвы Бога и Агнца.	4 Це ті, хто не оскверни́вся з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони ви́куплені від людей, пе́рвістки Богові й Агнцеві,
5 Их уста никогда не изрекали лжи, они непорочны.	5 не знайшлося бо пі́дступу в їхніх уста́х, бо вони непорочні!
6 Затем я увидел другого Ангела, летящего высоко в небе. Он нёс с собой вечное Евангелие, которое он должен был благовествовать живущим на земле, всякому наречию, племени, языку и народу.	6 І побачив я іншого ангола, що летів серед неба, і мав благовісти́ти вічну Єва́нгелію ме́шканцям землі, і кожному людові, і племені, і язи́ку, і наро́дові.
7 И сказал он громким голосом: «Бойтесь Бога и возносите Ему хвалу, так как пришло время Ему произвести Свой суд. Поклоняйтесь Тому, Кто создал небо, землю, море и источники вод!»	7 І він говорив гучним голосом: „Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створи́в небо, і землю, і море, і водні джере́ла!“
8 И тут же второй Ангел последовал за первым и сказал: «Она пала! Великая блудница Вавилон пала, та, которая заставила все народы испить вино своего распутства, тем самым вызвав гнев Божий».	8 А інший, другий ангол леті́в слідо́м і казав: „Упав, упав Вавило́н, місто великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі наро́ди!“
9 Тогда третий Ангел последовал за первыми двумя и громко сказал: «Если кто поклоняется зверю и его изображению и примет клеймо на лоб или на руку,	9 А інший, третій а́нгол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: „Коли хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но на чолі́ своїм чи на руці своїй,
10 то выпьет неразбавленное вино ярости Божьей из чаши гнева Божьего. И будут того пытать кипящей серой в присутствии святых Ангелов и Агнца,	10 то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде му́чений в огні й сірці перед ангола́ми святими та перед А́гнцем.
11 и дым от огня той пытки будет куриться во веки вечные. Ни днём, ни ночью не будет отдыха тем, кто почитает зверя и его изображение, и тому, кто отмечен его именем.	11 А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки́. І не мають споко́ю день і ніч усі ті, хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но йме́ння його“.
12 Вот когда требуется долготерпение от людей Божьих, которые придерживаются заповедей Бога и веры в Иисуса».	12 Тут терпеливість святих, що доде́ржують заповіді Божі та Ісусову віру!
13 Тогда я услышал, как голос с неба сказал: «Запиши, что отныне блаженны те, кто умер с верой в Господа». «Да, это так, — говорит Дух, — теперь они могут отдохнуть от своих трудов, потому что их деяния последуют за ними».	13 І почув я голос із неба, що до мене казав: „Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього ча́су вмирає в Господі! Так, каже Дух, — вони від праць своїх заспоко́яться, бо їхні діла йдуть за ними слідо́м“.
14 Тогда я посмотрел, и было передо мной белое облако, а на облаке сидел Некто, подобный Сыну Человеческому. У Него на голове был золотой венец, а в руках — острый серп.	14 І я глянув, — і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Лю́дського Сина. Він мав на Своїй голові золотого вінця́, а в руці Його гострий серп.
15 И вышел из храма другой Ангел, и крикнул громким голосом тому, кто сидел на облаке: «Возьми Свой серп и жни, так как пришло время жатвы, — урожай на земле созрел».	15 І інший ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до Того, Хто на хмарі сидів: „Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жни́во землі!“
16 Сидевший на облаке взмахнул серпом над землёй и собрал на земле урожай.	16 I Той, Хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, — і земля була вижата.
17 Затем другой Ангел вышел из храма на небе. У него тоже был острый серп.	17 І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, — і він мав гострого серпа.
18 А от алтаря подошёл иной Ангел, у которого была власть над огнём, и громко воскликнул, обращаясь к Ангелу с острым серпом: «Возьми свой острый серп и обрежь гроздья на винограднике земли, так как виноград созрел».	18 І інший ангол, що мав вла́ду над огнем, вийшов від же́ртівника. І він гучним голосом кли́кнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: „Пошли свого гострого серпа, і позбирай гро́на зе́мної виноградини, бо гро́на її вже доспіли“.
19 Ангел взмахнул своим серпом над землёй и собрал урожай винограда на земле, и бросил виноград в виноградной пресс великого гнева Божьего.	19 І ангол кинув додо́лу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чави́ло Божого гніву.
20 Затем виноград отжали прессом за пределами города, и кровь потекла из пресса, и поднялась до конских уздечек почти на триста километров вокруг.	20 І пото́вчене було чави́ло за містом, і потекла кров із чави́ла аж до кі́нських вузде́чок, на тисячу шістсот стадій.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Откровение

Глава 14

Об'явлення

Розділ 14

Откровение

Глава 14

Об'явлення

Розділ 14

Ветхий завет

Новый завет

Откровение

Глава 14

Об'явлення

Розділ 14

Откровение

Глава 14

Об'явлення

Розділ 14

Ветхий
завет

Новый
завет