Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 21

1 Господь исполнил обещанное Сарре и сделал, что обещал ей:

2 она забеременела и родила Аврааму сына в старости его; и всё произошло так, как обещал Бог.

3 Сарра родила сына, Авраам назвал его Исааком,

4 и, когда ему исполнилось 8 дней, Авраам сделал ему обрезание, как велел Бог.

5 Аврааму было 100 лет, когда у него родился сын Исаак.

6 Сарра сказала: «Бог осчастливил меня, и каждый, кто услышит об этом, будет радоваться вместе со мной.

7 Никто не думал, что я, Сарра, смогу иметь ребёнка от Авраама, но, несмотря на его преклонный возраст, я родила ему сына».

8 Исаак рос. Когда настало время отнять его от груди, Авраам устроил большой пир.

9 Сарра увидела Измаила, сына Агари, рабыни-египтянки, родившей Аврааму первенца, игравшего с её сыном Исааком.

10 «Избавься от этой рабыни и её сына, отошли их прочь! — попросила она Авраама. — Тогда после нашей смерти наш сын Исаак получит всё, чем мы владеем. Я не хочу, чтобы сын этой рабыни разделил наследство с моим сыном Исааком!»

11 Авраам очень расстроился, беспокоясь о своём сыне Измаиле,

12 но Бог сказал ему: «Не беспокойся о мальчике и о рабыне! Сделай, как хочет Сарра. Исаак будет твоим единственным наследником,

13 но Я благословлю также и сына рабыни. Он твой сын, поэтому Я и от него произведу великий народ».

14 На следующее утро Авраам дал Агари хлеба и немного воды, и та отправилась вместе со своим сыном через пустыню Вирсавию.

15 Вскоре, когда вода кончилась, Агарь посадила сына под куст

16 и, отойдя немного дальше, присела на землю. Она думала, что её сын умрёт без воды, и не хотела видеть, как он умирает, поэтому она сидела и плакала.

17 Бог услышал плач мальчика, и Ангел Божий с небес воззвал к Агари: «Что случилось, Агарь? Не бойся! Господь услышал плач Измаила.

18 Пойди, помоги ему, возьми за руку и веди за собой. Я сделаю его отцом многочисленного народа».

19 Тогда же Бог показал Агари колодец с водой. Она подошла к колодцу, наполнила мех водой и дала мальчику напиться.

20 Пока Измаил рос, Бог неизменно пребывал с ним. Измаил жил в пустыне и научился очень хорошо стрелять из лука, и стал охотником.

21 Агарь нашла ему в Египте жену, и они продолжали жить в пустыне Фаран.

22 Авимелех и командующий его армией Фихол, сказали Аврааму: «Бог помогает тебе во всём, что ты делаешь.

23 Так поклянись мне перед Богом, обещай, что будешь справедлив ко мне и к моим детям. Обещай, что будешь милостив ко мне и к этой стране, в которой живёшь; и как я был милостив к тебе, так и ты будешь милостив ко мне».

24 Авраам ответил: «Обещаю обращаться с тобой так же, как ты обращался со мной».

25 Авраам пожаловался Авимелеху, что его слуги отняли колодец с водой.

26 Авимелех сказал: «Я не знаю, кто это сделал. До сегодняшнего дня ты мне об этом ничего не говорил!»

27 Тогда Авраам с Авимелехом заключили соглашение; Авраам дал Авимелеху овец и скот в доказательство соглашения

28 и отдельно поставил перед Авимелехом ещё семь овечек.

29 «Зачем ты поставил передо мной отдельно семь овечек?» — спросил Авимелех.

30 «Если ты примешь от меня этих овечек, это будет свидетельством того, что я вырыл этот колодец», — ответил Авраам.

31 Поэтому тот колодец стали называть Вирсавия, он был назван так потому, что там они поклялись друг другу.

32 Авраам и Авимелех заключили союз около Вирсавии, и после этого Авимелех и его военачальник Фихол возвратились в Филистимскую землю.

33 Авраам посадил у Вирсавии дерево, у которого молился Господу, Вечному Богу.

34 Авраам оставался в Филистимской стране ещё долгое время.

Буття

Розділ 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

Бытие Глава 21	Буття Розділ 21
1 Господь исполнил обещанное Сарре и сделал, что обещал ей:	1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 она забеременела и родила Аврааму сына в старости его; и всё произошло так, как обещал Бог.	2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 Сарра родила сына, Авраам назвал его Исааком,	3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 и, когда ему исполнилось 8 дней, Авраам сделал ему обрезание, как велел Бог.	4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 Аврааму было 100 лет, когда у него родился сын Исаак.	5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 Сарра сказала: «Бог осчастливил меня, и каждый, кто услышит об этом, будет радоваться вместе со мной.	6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
7 Никто не думал, что я, Сарра, смогу иметь ребёнка от Авраама, но, несмотря на его преклонный возраст, я родила ему сына».	7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
8 Исаак рос. Когда настало время отнять его от груди, Авраам устроил большой пир.	8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
9 Сарра увидела Измаила, сына Агари, рабыни-египтянки, родившей Аврааму первенца, игравшего с её сыном Исааком.	9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 «Избавься от этой рабыни и её сына, отошли их прочь! — попросила она Авраама. — Тогда после нашей смерти наш сын Исаак получит всё, чем мы владеем. Я не хочу, чтобы сын этой рабыни разделил наследство с моим сыном Исааком!»	10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
11 Авраам очень расстроился, беспокоясь о своём сыне Измаиле,	11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 но Бог сказал ему: «Не беспокойся о мальчике и о рабыне! Сделай, как хочет Сарра. Исаак будет твоим единственным наследником,	12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 но Я благословлю также и сына рабыни. Он твой сын, поэтому Я и от него произведу великий народ».	13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
14 На следующее утро Авраам дал Агари хлеба и немного воды, и та отправилась вместе со своим сыном через пустыню Вирсавию.	14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 Вскоре, когда вода кончилась, Агарь посадила сына под куст	15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 и, отойдя немного дальше, присела на землю. Она думала, что её сын умрёт без воды, и не хотела видеть, как он умирает, поэтому она сидела и плакала.	16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 Бог услышал плач мальчика, и Ангел Божий с небес воззвал к Агари: «Что случилось, Агарь? Не бойся! Господь услышал плач Измаила.	17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Пойди, помоги ему, возьми за руку и веди за собой. Я сделаю его отцом многочисленного народа».	18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
19 Тогда же Бог показал Агари колодец с водой. Она подошла к колодцу, наполнила мех водой и дала мальчику напиться.	19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 Пока Измаил рос, Бог неизменно пребывал с ним. Измаил жил в пустыне и научился очень хорошо стрелять из лука, и стал охотником.	20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 Агарь нашла ему в Египте жену, и они продолжали жить в пустыне Фаран.	21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
22 Авимелех и командующий его армией Фихол, сказали Аврааму: «Бог помогает тебе во всём, что ты делаешь.	22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
23 Так поклянись мне перед Богом, обещай, что будешь справедлив ко мне и к моим детям. Обещай, что будешь милостив ко мне и к этой стране, в которой живёшь; и как я был милостив к тебе, так и ты будешь милостив ко мне».	23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
24 Авраам ответил: «Обещаю обращаться с тобой так же, как ты обращался со мной».	24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“
25 Авраам пожаловался Авимелеху, что его слуги отняли колодец с водой.	25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 Авимелех сказал: «Я не знаю, кто это сделал. До сегодняшнего дня ты мне об этом ничего не говорил!»	26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
27 Тогда Авраам с Авимелехом заключили соглашение; Авраам дал Авимелеху овец и скот в доказательство соглашения	27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
28 и отдельно поставил перед Авимелехом ещё семь овечек.	28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 «Зачем ты поставил передо мной отдельно семь овечек?» — спросил Авимелех.	29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
30 «Если ты примешь от меня этих овечек, это будет свидетельством того, что я вырыл этот колодец», — ответил Авраам.	30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
31 Поэтому тот колодец стали называть Вирсавия, он был назван так потому, что там они поклялись друг другу.	31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 Авраам и Авимелех заключили союз около Вирсавии, и после этого Авимелех и его военачальник Фихол возвратились в Филистимскую землю.	32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 Авраам посадил у Вирсавии дерево, у которого молился Господу, Вечному Богу.	33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
34 Авраам оставался в Филистимской стране ещё долгое время.	34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Ветхий
завет

Новый
завет