Второзаконие

Глава 17

1 «Не приноси в жертву Господу, Богу твоему, вола или овцу, в которой есть изъян, потому что Господу, Богу твоему, ненавистно это!

2 Если услышишь, что в одном из городов, отданных тебе Господом, Богом твоим, произошло зло; если услышишь, что мужчина или женщина согрешили против Господа, Бога твоего, и нарушили соглашение Господнее;

3 если люди стали служить иным богам и поклоняться солнцу, луне или звёздам, то они совершили всё это наперекор тем заповедям, которые Я тебе дал.

4 Если услышишь такие плохие вести, проверь и узнай, правда ли, что в Израиле на самом деле случилась такая мерзость. И если докажешь, что это правда,

5 то накажи тех, кто совершил такое зло: отведи того мужчину или ту женщину на площадь перед городскими воротами и забей камнями насмерть.

6 Не осуждай человека на смерть, если нашёлся всего лишь один свидетель совершённому злу, но если двое или трое свидетелей подтверждают это, то он должен быть убит.

7 Пусть свидетели первыми бросят в того человека камни, а затем и остальные пусть забросают его насмерть камнями и так устранят зло из вашего народа.

8 Если будут дела, которые суду слишком трудно разрешить, как, например, убийство или спор между двумя людьми, или если кому-то во время драки нанесут увечье, и если эти дела поступят в суд в твоём городе, и твои судьи окажутся не в состоянии решить правильно, то иди на святое место, которое изберёт Господь, Бог твой.

9 Пойди к священникам из колена левитов и к судье, который будет в то время, и они решат, что делать.

10 Там, на священном месте Господнем, они объявят тебе своё решение, и ты будешь должен исполнить всё именно так, как они тебе скажут. Приложи все усилия, чтобы в точности исполнить все их указания, ничего не изменяя.

11

12 Ты должен наказать того, кто откажется повиноваться судье или священнику, который в это время служит Господу, Богу твоему. Тот человек должен быть предан смерти, устрани этого грешника из народа израильского!

13 И когда народ услышит об этом наказании, все испугаются и не будут больше упрямиться.

14 Когда войдёшь в землю, которую Господь, Бог твой, отдаёт тебе, и, захватив её, станешь на ней жить, то скажешь: „Мы изберём себе царя, подобно всем народам, живущим вокруг нас”.

15 Вы обязательно должны выбрать царя, которого изберёт Господь. Царём над вами пусть будет один из вас, не ставьте над собой царём чужестранца.

16 Пусть царь не забирает себе всё больше и больше коней и не посылает никого в Египет, чтобы привести ещё коней, так как Господь сказал тебе: „Никогда не возвращайтесь обратно той дорогой”.

17 И пусть у царя не будет слишком много жён, потому что это приведёт к тому, что он отвернётся от Господа, пусть он не обогащается серебром и золотом.

18 В начале своего правления пусть царь запишет для себя законы в книгу, пусть перепишет их из тех книг, которые хранятся у священников и левитов.

19 Пусть держит эту книгу при себе и всю жизнь читает её, потому что царь должен научиться почитать Господа, Бога своего, и безоговорочно исполнять всё, что велит закон.

20 И тогда царь не будет считать себя лучше своего народа, не отвернётся от закона, а будет в точности следовать ему, и тот царь и его потомки будут долго править Израильским царством».

Повторення Закону

Розділ 17

1 Не будеш прино́сити в жертву Господе́ві, Богові своєму вола або одне́ з дрібної худоби, що буде на ньому вада, усяка зла річ, бо це гидота для Господа, Бога твого́.

2 Коли буде зна́йдений серед тебе в одному з міст твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі, чоловік або жінка, що зробить зле в оча́х Господа, Бога твого, щоб недотримати заповіту,

3 що пішов би й служив би іншим богам, і вклонявся б їм та сонцеві або місяцеві, або всім зо́рям небесним, чого я не наказав,

4 і буде розказано тобі, і ти почуєш, і будеш добре допитуватися, а ото — воно правда, дійсна та річ, була зро́блена ота гидо́та серед Ізраїля,

5 то ви́провадиш того чоловіка або ту жінку, що зробили ту злу річ, до брам своїх, того чоловіка або ту жінку, і вкамену́єш їх камі́нням, і вони погинуть.

6 На слова́ двох свідків або трьох свідків буде забитий обвинувачений, що має померти; на слова одно́го свідка не буде забитий.

7 Рука свідків буде на ньому найперше, щоб забити його, а рука всього народу — наоста́нку. І вигубиш зло з-посеред себе.

8 Коли б у суді була тобі неясна́ справа між кров'ю та кров'ю, між суперечкою та суперечкою, і між раною та раною справи суперечки в брамах твоїх, то встанеш, і пі́деш до місця, яке вибере його Господь, Бог твій.

9 І при́йдеш до священиків-Левитів і до судді, що буде в тих днях, і допитаєшся, і вони дадуть тобі слово при́суду.

10 І ти поступиш за тим словом, що подадуть тобі з того місця, яке вибере Господь, і будеш пильнувати робити все так, як на́вчать тебе.

11 Ти поступиш за зако́ном, що навчать тебе, і за ви́роком, що скажуть тобі, — не відступиш ні право́руч ні ліво́руч від сло́ва, що подадуть тобі.

12 А коли хто через зухва́лість не послухається священика, що стоїть там на слу́женні Господе́ві, Богові твоєму, або судді, то помре той, і вигубиш те зло з Ізраїля.

13 А ввесь народ буде слухати та буде боятися, — і вже не буде поступати зухва́ло.

14 Коли ти вві́йдеш до того кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі, і посядеш його, і осядеш у ньому, та й скажеш: „Нехай я поставлю над собою царя, як усі народи, що в моїх око́лицях“,

15 то, ставлячи над собою царя, якого вибере Господь, Бог твій, — конче з-посеред братів своїх поставиш над собою царя, не зможеш поставити над собою чоловіка чужи́нця, що він не брат твій.

16 Тільки щоб він не примно́жував собі ко́ней, і не вертав народу до Єгипту, щоб примно́жити ко́ней, бож Господь сказав вам: „Не вертайтеся вже більше тією дорогою“.

17 I хай не примно́жить він собі жіно́к, щоб не відступило його серце, і срібла́ та золота хай він не примно́жить собі дуже.

18 І станеться, як буде він сидіти на троні ца́рства свого, то напише собі відписа цього Зако́ну з книги, що перед лицем священиків-Левитів.

19 І буде вона з ним, і буде він читати в ній усі дні свого життя, щоб учився боятися Господа, Бога свого, щоб доде́ржувати всіх слів цього Зако́ну та тих постанов, щоб вико́нувати їх,

20 щоб не го́рдувало серце його своїми братами, і щоб не збо́чував він ні право́руч, ні ліво́руч від цієї заповіді, щоб продо́вжив дні на своїм царстві він та сини його серед Ізраїля.

Второзаконие

Глава 17

Повторення Закону

Розділ 17

1 «Не приноси в жертву Господу, Богу твоему, вола или овцу, в которой есть изъян, потому что Господу, Богу твоему, ненавистно это!

1 Не будеш прино́сити в жертву Господе́ві, Богові своєму вола або одне́ з дрібної худоби, що буде на ньому вада, усяка зла річ, бо це гидота для Господа, Бога твого́.

2 Если услышишь, что в одном из городов, отданных тебе Господом, Богом твоим, произошло зло; если услышишь, что мужчина или женщина согрешили против Господа, Бога твоего, и нарушили соглашение Господнее;

2 Коли буде зна́йдений серед тебе в одному з міст твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі, чоловік або жінка, що зробить зле в оча́х Господа, Бога твого, щоб недотримати заповіту,

3 если люди стали служить иным богам и поклоняться солнцу, луне или звёздам, то они совершили всё это наперекор тем заповедям, которые Я тебе дал.

3 що пішов би й служив би іншим богам, і вклонявся б їм та сонцеві або місяцеві, або всім зо́рям небесним, чого я не наказав,

4 Если услышишь такие плохие вести, проверь и узнай, правда ли, что в Израиле на самом деле случилась такая мерзость. И если докажешь, что это правда,

4 і буде розказано тобі, і ти почуєш, і будеш добре допитуватися, а ото — воно правда, дійсна та річ, була зро́блена ота гидо́та серед Ізраїля,

5 то накажи тех, кто совершил такое зло: отведи того мужчину или ту женщину на площадь перед городскими воротами и забей камнями насмерть.

5 то ви́провадиш того чоловіка або ту жінку, що зробили ту злу річ, до брам своїх, того чоловіка або ту жінку, і вкамену́єш їх камі́нням, і вони погинуть.

6 Не осуждай человека на смерть, если нашёлся всего лишь один свидетель совершённому злу, но если двое или трое свидетелей подтверждают это, то он должен быть убит.

6 На слова́ двох свідків або трьох свідків буде забитий обвинувачений, що має померти; на слова одно́го свідка не буде забитий.

7 Пусть свидетели первыми бросят в того человека камни, а затем и остальные пусть забросают его насмерть камнями и так устранят зло из вашего народа.

7 Рука свідків буде на ньому найперше, щоб забити його, а рука всього народу — наоста́нку. І вигубиш зло з-посеред себе.

8 Если будут дела, которые суду слишком трудно разрешить, как, например, убийство или спор между двумя людьми, или если кому-то во время драки нанесут увечье, и если эти дела поступят в суд в твоём городе, и твои судьи окажутся не в состоянии решить правильно, то иди на святое место, которое изберёт Господь, Бог твой.

8 Коли б у суді була тобі неясна́ справа між кров'ю та кров'ю, між суперечкою та суперечкою, і між раною та раною справи суперечки в брамах твоїх, то встанеш, і пі́деш до місця, яке вибере його Господь, Бог твій.

9 Пойди к священникам из колена левитов и к судье, который будет в то время, и они решат, что делать.

9 І при́йдеш до священиків-Левитів і до судді, що буде в тих днях, і допитаєшся, і вони дадуть тобі слово при́суду.

10 Там, на священном месте Господнем, они объявят тебе своё решение, и ты будешь должен исполнить всё именно так, как они тебе скажут. Приложи все усилия, чтобы в точности исполнить все их указания, ничего не изменяя.

10 І ти поступиш за тим словом, що подадуть тобі з того місця, яке вибере Господь, і будеш пильнувати робити все так, як на́вчать тебе.

11

11 Ти поступиш за зако́ном, що навчать тебе, і за ви́роком, що скажуть тобі, — не відступиш ні право́руч ні ліво́руч від сло́ва, що подадуть тобі.

12 Ты должен наказать того, кто откажется повиноваться судье или священнику, который в это время служит Господу, Богу твоему. Тот человек должен быть предан смерти, устрани этого грешника из народа израильского!

12 А коли хто через зухва́лість не послухається священика, що стоїть там на слу́женні Господе́ві, Богові твоєму, або судді, то помре той, і вигубиш те зло з Ізраїля.

13 И когда народ услышит об этом наказании, все испугаются и не будут больше упрямиться.

13 А ввесь народ буде слухати та буде боятися, — і вже не буде поступати зухва́ло.

14 Когда войдёшь в землю, которую Господь, Бог твой, отдаёт тебе, и, захватив её, станешь на ней жить, то скажешь: „Мы изберём себе царя, подобно всем народам, живущим вокруг нас”.

14 Коли ти вві́йдеш до того кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі, і посядеш його, і осядеш у ньому, та й скажеш: „Нехай я поставлю над собою царя, як усі народи, що в моїх око́лицях“,

15 Вы обязательно должны выбрать царя, которого изберёт Господь. Царём над вами пусть будет один из вас, не ставьте над собой царём чужестранца.

15 то, ставлячи над собою царя, якого вибере Господь, Бог твій, — конче з-посеред братів своїх поставиш над собою царя, не зможеш поставити над собою чоловіка чужи́нця, що він не брат твій.

16 Пусть царь не забирает себе всё больше и больше коней и не посылает никого в Египет, чтобы привести ещё коней, так как Господь сказал тебе: „Никогда не возвращайтесь обратно той дорогой”.

16 Тільки щоб він не примно́жував собі ко́ней, і не вертав народу до Єгипту, щоб примно́жити ко́ней, бож Господь сказав вам: „Не вертайтеся вже більше тією дорогою“.

17 И пусть у царя не будет слишком много жён, потому что это приведёт к тому, что он отвернётся от Господа, пусть он не обогащается серебром и золотом.

17 I хай не примно́жить він собі жіно́к, щоб не відступило його серце, і срібла́ та золота хай він не примно́жить собі дуже.

18 В начале своего правления пусть царь запишет для себя законы в книгу, пусть перепишет их из тех книг, которые хранятся у священников и левитов.

18 І станеться, як буде він сидіти на троні ца́рства свого, то напише собі відписа цього Зако́ну з книги, що перед лицем священиків-Левитів.

19 Пусть держит эту книгу при себе и всю жизнь читает её, потому что царь должен научиться почитать Господа, Бога своего, и безоговорочно исполнять всё, что велит закон.

19 І буде вона з ним, і буде він читати в ній усі дні свого життя, щоб учився боятися Господа, Бога свого, щоб доде́ржувати всіх слів цього Зако́ну та тих постанов, щоб вико́нувати їх,

20 И тогда царь не будет считать себя лучше своего народа, не отвернётся от закона, а будет в точности следовать ему, и тот царь и его потомки будут долго править Израильским царством».

20 щоб не го́рдувало серце його своїми братами, і щоб не збо́чував він ні право́руч, ні ліво́руч від цієї заповіді, щоб продо́вжив дні на своїм царстві він та сини його серед Ізраїля.

1.0x