Книга пророка Осии

Глава 2

1 Говорите о ваших братьях: «Мой народ», и о своих сестрах: «Помилованная».

2 — Обличайте свою мать, обличайте ее, потому что она не Моя жена, а Я не ее муж. Пусть она уберет распутный взгляд со своего лица и разврат от грудей своих.

3 Иначе Я раздену ее догола и обнажу ее так, как в день ее рождения. Я уподоблю ее пустыне, превращу ее в сухую землю и уморю ее жаждой.

4 Я не проявлю Своей любви к ее детям, потому что они дети разврата.

5 Их мать была блудницей и зачала их в бесчестии. Она говорила: «Я пойду за моими любовниками, которые дают мне хлеб и воду, шерсть и лен, масло и напитки».

6 Поэтому Я прегражу ей путь терновыми кустами и обнесу ее оградой, чтобы не нашла своего пути.

7 Она погонится за своими любовниками, но не догонит их. Она будет искать их, но не найдет. Тогда она скажет: «Я вернусь к своему мужу, потому что тогда мне было лучше, чем сейчас».

8 Она не поняла, что это Я давал ей зерно, молодое вино и масло, в изобилии одаривал ее серебром и золотом, а она использовала их для Баала.

9 Поэтому Я заберу Мое зерно, когда оно созреет, и Мое молодое вино, когда оно будет готово. Я возьму назад Мои шерсть и лен, предназначенные для прикрытия ее наготы.

10 Итак, теперь Я открою ее наготу на глазах у ее любовников, и никто не спасет ее от Моей руки.

11 Я положу конец всем ее празднованиям: ее ежегодным торжествам, праздникам Новолуния, субботам — всем установленным празднествам.

12 Я уничтожу ее виноградные лозы и инжир, о которых она сказала: «Это плата, которую мои любовники дали мне». Я превращу их в заросли, и дикие животные будут поедать их плоды.

13 Я накажу ее за те дни, когда она возжигала благовония Баалам. Она украшала себя серьгами и драгоценностями, и ходила за своими любовниками, а Меня забыла, — возвещает Господь. —

14 Поэтому теперь Я увлеку ее; Я приведу ее в пустыню и буду говорить с ней ласково.

15 Там Я верну ей ее виноградники и сделаю долину Ахор дверью надежды. Там она будет петь, как в дни своей юности, как в день, когда она вышла из Египта.

16 В тот день, — возвещает Господь, — ты назовешь Меня: «Муж мой», и больше не будешь звать Меня: «Мой Господин».

17 Я удалю имена Баалов от уст твоих, и больше никогда их имена не будут призываемы.

18 В тот день Я дам повеление диким зверям, и птицам небесным, и творениям, пресмыкающимся по земле, не нападать на людей. Лук, и меч, и войну Я удалю из той земли, чтобы все могли жить в безопасности.

19 Я обручу тебя с Собой навеки. Я обручусь с тобой в праведности и справедливости, в любви и милости.

20 Я обручусь с тобой в верности, и ты узнаешь Господа.

21 В тот день Я отвечу, — возвещает Господь. — Я скажу небу, и оно пошлет дождь на землю.

22 Земля же даст зерно, молодое вино и оливковое масло. Так Я отвечу Изреелю.

23 Я посею ее для Себя на земле. Я проявлю Свою милость к той, что Я назвал «Непомилованная». Тем, кто был назван «Не Мой народ», Я скажу: «Вы — Мой народ», а они скажут: «Ты — наш Бог».

Осiя

Розділ 2

1 І бу́де число Ізраїлевих синів, як мо́рський пісок, що його не можна ані змі́ряти, ані злічи́ти. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не наро́д Мій“, буде їм сказано: „Ви сини Бога Живого“.

2 І будуть зібрані ра́зом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одно́го голову, і повихо́дять з землі, бо великий день Їзрее́лу.

3 Скажіть своїм братам: „Народ Мій“, а своїм сестрам: „Помилувана“.

4 Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій пере́люб,

5 щоб Я не роздягну́в її до́ нага, і не поставив її такою, як у день її наро́дження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху зе́млю, і не забив її спра́гою.

6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блу́ду,

7 бо їхня мати блудли́ва була, та, що ними була вагітна́, сором чинила, бо казала вона: Я піду́ за своїми полюбо́вниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напо́ї мої.

8 Тому́ то ось Я вкрию твою дорогу те́рнями, і обгороджу́ її огоро́жею, — і стежо́к своїх не зна́йде вона.

9 І буде вона гнатися за своїми полюбо́вниками, але́ не дожене́ їх, і буде шукати їх, та не зна́йде. І скаже вона: Піду́ я, і вернуся до мого першого чолові́ка, бо краще було мені тоді, як тепер.

10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примно́жив їй срі́бло та золото, яке вони звернули на Ваала.

11 Тому́ то заберу́ назад Своє збіжжя в його ча́сі, а Мій сік виноградний в його умо́вленому ча́сі, і заберу́ Свою вовну та Свій льон, що був на покриття́ її наготи́.

12 А тепер відкрию її наготу́ на оча́х її коха́нців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

13 І зроблю́ кінець усякій радості її, свя́ту її, новомі́сяччю її, і суботі її, та всякому святко́вому ча́сові.

14 І спусто́шу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: „Це мені дар за блудоді́йство, що дали́ мені мої полюбо́вники“. А Я оберну́ їх на ліс, — і їх пожере́ польова́ звірина́!

15 І навіщу́ її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздбо́лювалася ти своєю носово́ю сере́жкою та своїм наши́йником, і ходила за своїми полюбо́вниками, а Мене забувала, говорить Госпо́дь.

16 Тому́ то ось Я намо́влю її, і попрова́джу її до пустині, і буду говорити до серця її.

17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї мо́лодости, як за дня ви́ходу її з єгипетського кра́ю.

18 І станеться, того дня — говорить Господь — ти кликатимеш: „Чолові́че мій“, і не будеш більше кликати Мене: „Мій ваа́ле“.

19 I усу́ну іме́на Ваа́лів з її уст, і вони не будуть більше зга́дувані своїм і́менем.

20 І складу́ їм заповіта того дня з польово́ю звірино́ю, і з птаством небесним, та з плазу́ючим по землі, і лука й меча та війну зни́щу з землі, і покладу́ їх безпечно.

21 І заручу́ся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосу́ддям, і милістю та любов'ю.

22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізна́єш Господа.

23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,

Книга пророка Осии

Глава 2

Осiя

Розділ 2

1 Говорите о ваших братьях: «Мой народ», и о своих сестрах: «Помилованная».

1 І бу́де число Ізраїлевих синів, як мо́рський пісок, що його не можна ані змі́ряти, ані злічи́ти. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не наро́д Мій“, буде їм сказано: „Ви сини Бога Живого“.

2 — Обличайте свою мать, обличайте ее, потому что она не Моя жена, а Я не ее муж. Пусть она уберет распутный взгляд со своего лица и разврат от грудей своих.

2 І будуть зібрані ра́зом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одно́го голову, і повихо́дять з землі, бо великий день Їзрее́лу.

3 Иначе Я раздену ее догола и обнажу ее так, как в день ее рождения. Я уподоблю ее пустыне, превращу ее в сухую землю и уморю ее жаждой.

3 Скажіть своїм братам: „Народ Мій“, а своїм сестрам: „Помилувана“.

4 Я не проявлю Своей любви к ее детям, потому что они дети разврата.

4 Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій пере́люб,

5 Их мать была блудницей и зачала их в бесчестии. Она говорила: «Я пойду за моими любовниками, которые дают мне хлеб и воду, шерсть и лен, масло и напитки».

5 щоб Я не роздягну́в її до́ нага, і не поставив її такою, як у день її наро́дження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху зе́млю, і не забив її спра́гою.

6 Поэтому Я прегражу ей путь терновыми кустами и обнесу ее оградой, чтобы не нашла своего пути.

6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блу́ду,

7 Она погонится за своими любовниками, но не догонит их. Она будет искать их, но не найдет. Тогда она скажет: «Я вернусь к своему мужу, потому что тогда мне было лучше, чем сейчас».

7 бо їхня мати блудли́ва була, та, що ними була вагітна́, сором чинила, бо казала вона: Я піду́ за своїми полюбо́вниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напо́ї мої.

8 Она не поняла, что это Я давал ей зерно, молодое вино и масло, в изобилии одаривал ее серебром и золотом, а она использовала их для Баала.

8 Тому́ то ось Я вкрию твою дорогу те́рнями, і обгороджу́ її огоро́жею, — і стежо́к своїх не зна́йде вона.

9 Поэтому Я заберу Мое зерно, когда оно созреет, и Мое молодое вино, когда оно будет готово. Я возьму назад Мои шерсть и лен, предназначенные для прикрытия ее наготы.

9 І буде вона гнатися за своїми полюбо́вниками, але́ не дожене́ їх, і буде шукати їх, та не зна́йде. І скаже вона: Піду́ я, і вернуся до мого першого чолові́ка, бо краще було мені тоді, як тепер.

10 Итак, теперь Я открою ее наготу на глазах у ее любовников, и никто не спасет ее от Моей руки.

10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примно́жив їй срі́бло та золото, яке вони звернули на Ваала.

11 Я положу конец всем ее празднованиям: ее ежегодным торжествам, праздникам Новолуния, субботам — всем установленным празднествам.

11 Тому́ то заберу́ назад Своє збіжжя в його ча́сі, а Мій сік виноградний в його умо́вленому ча́сі, і заберу́ Свою вовну та Свій льон, що був на покриття́ її наготи́.

12 Я уничтожу ее виноградные лозы и инжир, о которых она сказала: «Это плата, которую мои любовники дали мне». Я превращу их в заросли, и дикие животные будут поедать их плоды.

12 А тепер відкрию її наготу́ на оча́х її коха́нців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

13 Я накажу ее за те дни, когда она возжигала благовония Баалам. Она украшала себя серьгами и драгоценностями, и ходила за своими любовниками, а Меня забыла, — возвещает Господь. —

13 І зроблю́ кінець усякій радості її, свя́ту її, новомі́сяччю її, і суботі її, та всякому святко́вому ча́сові.

14 Поэтому теперь Я увлеку ее; Я приведу ее в пустыню и буду говорить с ней ласково.

14 І спусто́шу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: „Це мені дар за блудоді́йство, що дали́ мені мої полюбо́вники“. А Я оберну́ їх на ліс, — і їх пожере́ польова́ звірина́!

15 Там Я верну ей ее виноградники и сделаю долину Ахор дверью надежды. Там она будет петь, как в дни своей юности, как в день, когда она вышла из Египта.

15 І навіщу́ її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздбо́лювалася ти своєю носово́ю сере́жкою та своїм наши́йником, і ходила за своїми полюбо́вниками, а Мене забувала, говорить Госпо́дь.

16 В тот день, — возвещает Господь, — ты назовешь Меня: «Муж мой», и больше не будешь звать Меня: «Мой Господин».

16 Тому́ то ось Я намо́влю її, і попрова́джу її до пустині, і буду говорити до серця її.

17 Я удалю имена Баалов от уст твоих, и больше никогда их имена не будут призываемы.

17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї мо́лодости, як за дня ви́ходу її з єгипетського кра́ю.

18 В тот день Я дам повеление диким зверям, и птицам небесным, и творениям, пресмыкающимся по земле, не нападать на людей. Лук, и меч, и войну Я удалю из той земли, чтобы все могли жить в безопасности.

18 І станеться, того дня — говорить Господь — ти кликатимеш: „Чолові́че мій“, і не будеш більше кликати Мене: „Мій ваа́ле“.

19 Я обручу тебя с Собой навеки. Я обручусь с тобой в праведности и справедливости, в любви и милости.

19 I усу́ну іме́на Ваа́лів з її уст, і вони не будуть більше зга́дувані своїм і́менем.

20 Я обручусь с тобой в верности, и ты узнаешь Господа.

20 І складу́ їм заповіта того дня з польово́ю звірино́ю, і з птаством небесним, та з плазу́ючим по землі, і лука й меча та війну зни́щу з землі, і покладу́ їх безпечно.

21 В тот день Я отвечу, — возвещает Господь. — Я скажу небу, и оно пошлет дождь на землю.

21 І заручу́ся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосу́ддям, і милістю та любов'ю.

22 Земля же даст зерно, молодое вино и оливковое масло. Так Я отвечу Изреелю.

22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізна́єш Господа.

23 Я посею ее для Себя на земле. Я проявлю Свою милость к той, что Я назвал «Непомилованная». Тем, кто был назван «Не Мой народ», Я скажу: «Вы — Мой народ», а они скажут: «Ты — наш Бог».

23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,

1.0x