Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Исаии

Глава 29

1 Горе тебе, Ариил, Ариил, город, где станом стоял Давид! Прибавляйте год к году, праздники пусть совершают свой круг.

2 Но Я стесню Ариил; станет он плакать и сетовать, станет он у Меня, как очаг жертвенника.

3 Встану Я станом вокруг тебя, осадными башнями окружу, укрепления против тебя воздвигну.

4 Низверженный будешь ты говорить с земли, речь твоя будет стлаться над прахом; голос твой, как голос призрака, будет идти из земли, речь твоя будет шелестеть из праха.

5 Но полчища завоевателей станут как мелкая пыль, беспощадные орды — как развеянная мякина. Внезапно, в одно мгновение,

6 явится Господь Сил с громом, землетрясением и страшным шумом, ураганом, бурей и пламенем пожирающего огня.

7 С ордами всех народов, воюющих с Ариилом, нападающих на него, на его крепость, и осаждающих его, будет, как бывает со сном, с ночным сновидением.

8 Как снится голодному, что он ест, но, проснувшись, он все еще мучается от голода, и как снится жаждущему, что он пьет, но, проснувшись, он все еще измучен и томим жаждой, так же будет и с ордами всех народов, что воюют против горы Сион.

9 Изумляйтесь и удивляйтесь, ослепите себя и будьте слепы; будьте пьяны, но не от вина, шатайтесь, но не от хмельного.

10 Господь навел на вас глубокий сон: Он сомкнул вам глаза, пророки; Он закутал вам головы, провидцы.

11 Все это видение для вас — не более, чем слова в запечатанном свитке. Если вы дадите свиток тому, кто умеет читать, и скажете: «Пожалуйста, прочти его», то он ответит: «Не могу, ведь он запечатан».

12 А если вы дадите свиток тому, кто читать не умеет, и скажете: «Пожалуйста, прочти это», то он ответит: «Я не умею читать».

13 Владыка говорит: — Этот народ приближается ко Мне устами, чтит Меня губами, но сердца их далеки от Меня, и их поклонение Мне — лишь заученное человеческое предписание.

14 Поэтому Я опять совершу с этим народом необыкновенные дела, необыкновенные и поразительные. Мудрость его мудрецов погибнет, разум разумных исчезнет.

15 Горе прячущимся в глубине, чтобы скрыть от Господа свои замыслы, делающим свое дело во тьме и думающим: «Кто нас увидит? Кто узнает?»

16 Как же вы все извращаете! Можно ли смотреть на горшечника, как на глину? Может ли изделие сказать о своем создателе: «Он не делал меня»? Может ли произведение сказать о своем творце: «Он ничего не знает»?

17 Разве не совсем уже скоро Ливан станет плодородным полем, а плодородное поле будут считать лесом?

18 В тот день глухие услышат слова свитка, и прозреют из мрака и тьмы глаза слепых.

19 Кроткие найдут в Господе новую радость; бедняки возликуют в Святом Израиля.

20 Беспощадные пропадут, глумливые исчезнут, и все, кто привержен злу, будут истреблены —

21 те, кто словом делают человека виновным, расставляют западню судье и ложным свидетельством лишают невиновного правосудия.

22 Поэтому Господь, Который искупил Авраама, говорит дому Иакова так: — Иаков не будет больше постыжен; лица их больше не будут бледными.

23 Когда увидят среди себя своих детей — дело Моих рук, — они будут свято чтить Мое имя; они признают святость Святого Иаковлева, и будут благоговеть перед Богом Израиля.

24 Заблуждающиеся духом придут к пониманию, и ропщущие примут наставление.

Iсая

Розділ 29

1 Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборува́в! Рік до року додайте, хай свя́та закі́нчать свій круг!

2 І прити́сну Аріїла, і станеться ле́мент та плач, і він стане на мене, як о́гнище Боже.

3 І ота́борюся проти тебе навко́ло, і сторо́жею сти́сну тебе, і ба́шти поставлю на тебе.

4 І ти будеш пони́жений, і будеш з землі говорити, і приглу́шено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепоті́тиме з пороху слово твоє.

5 І буде юрба́ ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників — мов поло́ва зникли́ва, і це станеться нагло, рапто́вно.

6 Господь Саваот тебе громом та трусом наві́дає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняни́м їдким по́лум'ям.

7 І буде, як сон, як виді́ння нічне́ та юрба́ всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти тверди́ні його, і хто йому докучає.

8 І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він — і порожня душа його, і мов спра́гнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він — і ось змучений, а душа його спра́гнена! Та́к буде на́товпові всіх наро́дів, що пі́дуть війною на го́ру Сіон.

9 Одубі́йте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й ослі́пніть! Вони повпива́лися, та не вином, захитались, та не від п'янко́го напо́ю,

10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьма́рив пророків і ваших голів та прови́дців!

11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запеча́таної книжки, що дають її тому́, хто вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Не мо́жу, — вона ж запеча́тана“.

12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Я не вмію читати“.

13 І промовив Господь: За те, що наро́д цей уста́ми своїми набли́жується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене — заучена заповідь лю́дська,

14 тому Я ось ізно́ву предивне вчиню́ з цим наро́дом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.

15 Горе тим, що гли́боко за́дум ховають від Господа, і чиняться в те́мряві їхні діла, і що говорять вони: „Хто нас бачить, і хто про нас знає?“

16 О, ваша фальшивосте! Чи ганча́р уважається рівним до глини? Чи зро́блене скаже про майстра свого: „Він мене не зробив“, а твір про свого творця́ говоритиме: „Він не розуміє цього“?

17 Хіба за короткого ча́су Ліван на садка не обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс?

18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темно́ти та з те́мряви бачити будуть,

19 і суми́рні побі́льшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля ті́шитись будуть!

20 Бо скінчи́вся наси́льник, і минувся насмі́шник, і пони́щені всі ті, хто дба́є про кривду,

21 хто судить люди́ну за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять па́стку, і праведного випиха́ють обма́ною.

22 Тому́ то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоро́млений Яків, й обличчя його не поблі́дне тепер,

23 бо як він серед себе побачить діте́й своїх, чин Моїх рук, вони будуть святи́ти Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!

24 Тоді́ то хто блу́дить у дусі, ті розум пізна́ють, а хто ре́мствує, ті поу́ки навча́ться!

Книга пророка Исаии Глава 29	Iсая Розділ 29
1 Горе тебе, Ариил, Ариил, город, где станом стоял Давид! Прибавляйте год к году, праздники пусть совершают свой круг.	1 Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборува́в! Рік до року додайте, хай свя́та закі́нчать свій круг!
2 Но Я стесню Ариил; станет он плакать и сетовать, станет он у Меня, как очаг жертвенника.	2 І прити́сну Аріїла, і станеться ле́мент та плач, і він стане на мене, як о́гнище Боже.
3 Встану Я станом вокруг тебя, осадными башнями окружу, укрепления против тебя воздвигну.	3 І ота́борюся проти тебе навко́ло, і сторо́жею сти́сну тебе, і ба́шти поставлю на тебе.
4 Низверженный будешь ты говорить с земли, речь твоя будет стлаться над прахом; голос твой, как голос призрака, будет идти из земли, речь твоя будет шелестеть из праха.	4 І ти будеш пони́жений, і будеш з землі говорити, і приглу́шено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепоті́тиме з пороху слово твоє.
5 Но полчища завоевателей станут как мелкая пыль, беспощадные орды — как развеянная мякина. Внезапно, в одно мгновение,	5 І буде юрба́ ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників — мов поло́ва зникли́ва, і це станеться нагло, рапто́вно.
6 явится Господь Сил с громом, землетрясением и страшным шумом, ураганом, бурей и пламенем пожирающего огня.	6 Господь Саваот тебе громом та трусом наві́дає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняни́м їдким по́лум'ям.
7 С ордами всех народов, воюющих с Ариилом, нападающих на него, на его крепость, и осаждающих его, будет, как бывает со сном, с ночным сновидением.	7 І буде, як сон, як виді́ння нічне́ та юрба́ всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти тверди́ні його, і хто йому докучає.
8 Как снится голодному, что он ест, но, проснувшись, он все еще мучается от голода, и как снится жаждущему, что он пьет, но, проснувшись, он все еще измучен и томим жаждой, так же будет и с ордами всех народов, что воюют против горы Сион.	8 І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він — і порожня душа його, і мов спра́гнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він — і ось змучений, а душа його спра́гнена! Та́к буде на́товпові всіх наро́дів, що пі́дуть війною на го́ру Сіон.
9 Изумляйтесь и удивляйтесь, ослепите себя и будьте слепы; будьте пьяны, но не от вина, шатайтесь, но не от хмельного.	9 Одубі́йте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й ослі́пніть! Вони повпива́лися, та не вином, захитались, та не від п'янко́го напо́ю,
10 Господь навел на вас глубокий сон: Он сомкнул вам глаза, пророки; Он закутал вам головы, провидцы.	10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьма́рив пророків і ваших голів та прови́дців!
11 Все это видение для вас — не более, чем слова в запечатанном свитке. Если вы дадите свиток тому, кто умеет читать, и скажете: «Пожалуйста, прочти его», то он ответит: «Не могу, ведь он запечатан».	11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запеча́таної книжки, що дають її тому́, хто вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Не мо́жу, — вона ж запеча́тана“.
12 А если вы дадите свиток тому, кто читать не умеет, и скажете: «Пожалуйста, прочти это», то он ответит: «Я не умею читать».	12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Я не вмію читати“.
13 Владыка говорит: — Этот народ приближается ко Мне устами, чтит Меня губами, но сердца их далеки от Меня, и их поклонение Мне — лишь заученное человеческое предписание.	13 І промовив Господь: За те, що наро́д цей уста́ми своїми набли́жується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене — заучена заповідь лю́дська,
14 Поэтому Я опять совершу с этим народом необыкновенные дела, необыкновенные и поразительные. Мудрость его мудрецов погибнет, разум разумных исчезнет.	14 тому Я ось ізно́ву предивне вчиню́ з цим наро́дом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.
15 Горе прячущимся в глубине, чтобы скрыть от Господа свои замыслы, делающим свое дело во тьме и думающим: «Кто нас увидит? Кто узнает?»	15 Горе тим, що гли́боко за́дум ховають від Господа, і чиняться в те́мряві їхні діла, і що говорять вони: „Хто нас бачить, і хто про нас знає?“
16 Как же вы все извращаете! Можно ли смотреть на горшечника, как на глину? Может ли изделие сказать о своем создателе: «Он не делал меня»? Может ли произведение сказать о своем творце: «Он ничего не знает»?	16 О, ваша фальшивосте! Чи ганча́р уважається рівним до глини? Чи зро́блене скаже про майстра свого: „Він мене не зробив“, а твір про свого творця́ говоритиме: „Він не розуміє цього“?
17 Разве не совсем уже скоро Ливан станет плодородным полем, а плодородное поле будут считать лесом?	17 Хіба за короткого ча́су Ліван на садка не обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс?
18 В тот день глухие услышат слова свитка, и прозреют из мрака и тьмы глаза слепых.	18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темно́ти та з те́мряви бачити будуть,
19 Кроткие найдут в Господе новую радость; бедняки возликуют в Святом Израиля.	19 і суми́рні побі́льшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля ті́шитись будуть!
20 Беспощадные пропадут, глумливые исчезнут, и все, кто привержен злу, будут истреблены —	20 Бо скінчи́вся наси́льник, і минувся насмі́шник, і пони́щені всі ті, хто дба́є про кривду,
21 те, кто словом делают человека виновным, расставляют западню судье и ложным свидетельством лишают невиновного правосудия.	21 хто судить люди́ну за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять па́стку, і праведного випиха́ють обма́ною.
22 Поэтому Господь, Который искупил Авраама, говорит дому Иакова так: — Иаков не будет больше постыжен; лица их больше не будут бледными.	22 Тому́ то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоро́млений Яків, й обличчя його не поблі́дне тепер,
23 Когда увидят среди себя своих детей — дело Моих рук, — они будут свято чтить Мое имя; они признают святость Святого Иаковлева, и будут благоговеть перед Богом Израиля.	23 бо як він серед себе побачить діте́й своїх, чин Моїх рук, вони будуть святи́ти Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!
24 Заблуждающиеся духом придут к пониманию, и ропщущие примут наставление.	24 Тоді́ то хто блу́дить у дусі, ті розум пізна́ють, а хто ре́мствує, ті поу́ки навча́ться!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Исаии

Глава 29

Iсая

Розділ 29

Книга пророка Исаии

Глава 29

Iсая

Розділ 29

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Исаии

Глава 29

Iсая

Розділ 29

Книга пророка Исаии

Глава 29

Iсая

Розділ 29

Ветхий
завет

Новый
завет