Книга пророка Иезекииля

Глава 22

1 Было ко мне слово Господа:

2 — Сын человеческий, будешь ли судить его? Будешь ли судить этот кровавый город? Тогда укажи ему на все его омерзительные обычаи

3 и скажи: «Так говорит Владыка Господь: О город, который, навлекая кару, проливает посреди себя кровь и оскверняется, делая идолов,

4 ты стал виновен из-за крови, которую пролил, и осквернился идолами, которых сделал; ты приблизил свой день, и предел твоих лет настал. За это Я сделаю тебя поруганием для народов и посмешищем для всех стран.

5 Те, кто далеко, и те, кто близко, будут глумиться над тобой, о бесславный город, объятый смутой.

6 Вожди Израиля, что у тебя, каждый по мере своих сил, проливали чужую кровь.

7 У тебя они с презрением обходились с отцами и матерями, у тебя притесняли чужеземцев, у тебя творили зло сиротам и вдовам.

8 Ты пренебрегал Моими святынями и осквернял Мои субботы.

9 У тебя клеветники проливали чужую кровь; у тебя находились те, кто ел в горных святилищах, и посреди тебя совершали непристойности.

10 У тебя те, кто оскверняет отцовское ложе; у тебя — те, кто совокупляется с женщиной во время месячных, когда она ритуально нечиста.

11 У тебя один совершает гнусное преступление с женой другого, второй бесстыдно оскверняет сноху, а третий насилует сестру, дочь своего отца.

12 У тебя берут взятки, чтобы лить чужую кровь; ты занимаешься ростовщичеством, берешь проценты и вымогательством наживаешься на ближнем. Ты оставляешь Меня, — возвещает Владыка Господь.

13 Гляди, Я всплесну руками о твоей неправедной наживе, которую ты приобрел, и о крови, которую ты пролил посреди себя.

14 Устоит ли твоя храбрость и останутся ли сильными твои руки в те дни, когда Я буду наказывать тебя? Я, Господь, сказал это и сделаю.

15 Я рассею тебя между народами и раскидаю по странам; Я искореню в тебе твою нечистоту.

16 Ты будешь осквернен в глазах народов. Тогда ты узнаешь, что Я — Господь».

17 И было ко мне слово Господа:

18 — Сын человеческий, дом Израиля стал у Меня бесполезной окалиной; все они как медь, олово, железо и свинец, которые остаются в плавильном горне, как изгарь серебра.

19 Поэтому так говорит Владыка Господь: — Так как вы стали окалиной, Я соберу вас в Иерусалиме.

20 Как собирают в плавильный горн серебро, медь, железо, свинец и олово, чтобы, раздув огонь, расплавить их, так Я соберу вас в гневе и ярости, оставлю в городе и расплавлю.

21 Я соберу вас, дохну на вас Моим огненным гневом, и вы расплавитесь в нем.

22 Как серебро расплавляется в плавильном горне, так и вы расплавитесь в нем. Тогда вы узнаете, что Я, Господь, излил на вас Свою ярость.

23 Вновь было ко мне слово Господа:

24 — Сын человеческий, скажи земле: «Ты, земля, неочищенная и неорошенная в день гнева.

25 Заговор ее пророков в ней подобен ревущему льву, что терзает добычу; они пожирают людей, отнимают сокровища и драгоценности и многих делают вдовами в этой земле.

26 Ее священники преступают Мой Закон и оскверняют Мои святыни; они не делают различия между священным и несвященным; они учат, что нет разницы между нечистым и чистым; они закрывают глаза на соблюдение Моих суббот, так что Я оскверняюсь среди них.

27 Ее приближенные в ней подобны волкам, терзающим добычу; они проливают кровь и убивают людей, чтобы приобрести неправедную поживу.

28 Ее пророки закрашивают для них такие дела белилами пустых видений и лживых прорицаний. Они говорят: „Так говорит Владыка Господь“, когда Господь не говорил.

29 Народ страны предан вымогательству и грабежу; они притесняют бедняков и нуждающихся и угнетают чужеземцев, отказывая им в правосудии.

30 Я искал среди них человека, который починил бы стену и встал бы предо Мною в бреши, заступиться за страну, чтобы Мне ее не погубить, но не нашел.

31 И вот, Я изолью на них Мою ярость и истреблю их пламенем Моего негодования, обрушив им на головы то, что они натворили», — возвещает Владыка Господь.

Єзекiїль

Розділ 22

1 І було мені слово Господнє таке:

2 „А ти, сину лю́дський, чи будеш судити, чи суди́тимеш ти місто крови? І завідо́м його про всі гидо́ти його,

3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй сере́дині, щоб прийшов його час, і робить божкі́в собі, щоб занечи́щуватися!

4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божка́ми, яких ти робила, занечи́стилася, і набли́зила свої дні, і прийшла аж до своїх ро́ків. Тому дам тебе наро́дам на га́ньбу, і на посміхо́висько для всіх країв!

5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойме́нна, багатозаколо́тна!

6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раме́ном своїм, були́ в тебе, щоб кров проливати.

7 Батька та матір у тебе легкова́жать, чужи́нцеві роблять у́тиск серед тебе, сироту та вдову пригнічують у тебе.

8 Моїми свя́тощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.

9 У тебе є накле́пники, щоб кров проливати, і на па́гірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.

10 Наготу́ батька в тебе відкривають, жінку, у ча́сі її місячної нечистоти́, безчестять у тебе.

11 І один робить гидо́ту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку́ батька свого́.

12 Пі́дкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, ли́хву та відсо́тка береш ти й ошу́куєш у́тиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог.

13 І ось сплесну́в Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття́ твої, що були в тебе.

14 Чи всто́їть твоє серце, чи будуть міцні́ твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!

15 І розпоро́шу тебе серед наро́дів, і розси́плю тебе по края́х, і викину твою нечистість із тебе.

16 І станеш ти збезче́щеною через себе на оча́х народів, і пізнаєш, що Я — Госпо́дь!“

17 І було мені слово Господнє таке:

18 „Сину лю́дський, дім Ізраїлів став мені за жу́желицю; усі вони мідь, і ци́на, і залізо, і о́ливо в сере́дині го́рна, жу́желицею срі́бла сталися.

19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жу́желицею, тому ось Я позбираю вас до сере́дини Єрусалиму.

20 Як збирають срі́бло, і мідь, і залізо, і о́ливо, і цину до сере́дини го́рна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопи́ти, — так зберу́ у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу́, і розтоплю́ вас!

21 І позбираю вас, і дмухну́ на вас огнем Свого гніву, і ви будете розто́плені в сере́дині його.

22 Як розто́плюється срібло в сере́дині го́рна, так бу́дете розто́плені ви в сере́дині його, і пізна́єте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!“

23 І було мені слово Господнє таке:

24 „Сину лю́дський, скажи до неї: Ти земля неочи́щена, у дні гніву доще́м не поли́тая!

25 Змо́ва її пророків серед нього, як реву́чий лев, що здо́бич шматує: жеру́ть душу, маєток та багатство забирають, прибі́льшують уді́в її в сере́дині її.

26 Священики її ламають Зако́на Мого, і зневажаю́ть Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різни́ці між нечистим та чистим, і від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я знева́жений серед них.

27 Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи.

28 А пророки її все замазують болотом, бачать марно́ту, і чару́ють собі неправдою, вони кажуть: „Так говорить Господь Бог“, а Господь не говорив.

29 Наро́ди Кра́ю тиснуть у́тиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака́ гно́блять, а чужи́нця тиснуть у безправ'ї.

30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загоро́ду, і став би в ви́ломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, — та Я не знайшов!

31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересе́рдя Свого повигу́блював їх, їхню дорогу Я дав на їхню го́лову, каже Господь Бог“.

Книга пророка Иезекииля

Глава 22

Єзекiїль

Розділ 22

1 Было ко мне слово Господа:

1 І було мені слово Господнє таке:

2 — Сын человеческий, будешь ли судить его? Будешь ли судить этот кровавый город? Тогда укажи ему на все его омерзительные обычаи

2 „А ти, сину лю́дський, чи будеш судити, чи суди́тимеш ти місто крови? І завідо́м його про всі гидо́ти його,

3 и скажи: «Так говорит Владыка Господь: О город, который, навлекая кару, проливает посреди себя кровь и оскверняется, делая идолов,

3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй сере́дині, щоб прийшов його час, і робить божкі́в собі, щоб занечи́щуватися!

4 ты стал виновен из-за крови, которую пролил, и осквернился идолами, которых сделал; ты приблизил свой день, и предел твоих лет настал. За это Я сделаю тебя поруганием для народов и посмешищем для всех стран.

4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божка́ми, яких ти робила, занечи́стилася, і набли́зила свої дні, і прийшла аж до своїх ро́ків. Тому дам тебе наро́дам на га́ньбу, і на посміхо́висько для всіх країв!

5 Те, кто далеко, и те, кто близко, будут глумиться над тобой, о бесславный город, объятый смутой.

5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойме́нна, багатозаколо́тна!

6 Вожди Израиля, что у тебя, каждый по мере своих сил, проливали чужую кровь.

6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раме́ном своїм, були́ в тебе, щоб кров проливати.

7 У тебя они с презрением обходились с отцами и матерями, у тебя притесняли чужеземцев, у тебя творили зло сиротам и вдовам.

7 Батька та матір у тебе легкова́жать, чужи́нцеві роблять у́тиск серед тебе, сироту та вдову пригнічують у тебе.

8 Ты пренебрегал Моими святынями и осквернял Мои субботы.

8 Моїми свя́тощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.

9 У тебя клеветники проливали чужую кровь; у тебя находились те, кто ел в горных святилищах, и посреди тебя совершали непристойности.

9 У тебе є накле́пники, щоб кров проливати, і на па́гірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.

10 У тебя те, кто оскверняет отцовское ложе; у тебя — те, кто совокупляется с женщиной во время месячных, когда она ритуально нечиста.

10 Наготу́ батька в тебе відкривають, жінку, у ча́сі її місячної нечистоти́, безчестять у тебе.

11 У тебя один совершает гнусное преступление с женой другого, второй бесстыдно оскверняет сноху, а третий насилует сестру, дочь своего отца.

11 І один робить гидо́ту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку́ батька свого́.

12 У тебя берут взятки, чтобы лить чужую кровь; ты занимаешься ростовщичеством, берешь проценты и вымогательством наживаешься на ближнем. Ты оставляешь Меня, — возвещает Владыка Господь.

12 Пі́дкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, ли́хву та відсо́тка береш ти й ошу́куєш у́тиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог.

13 Гляди, Я всплесну руками о твоей неправедной наживе, которую ты приобрел, и о крови, которую ты пролил посреди себя.

13 І ось сплесну́в Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття́ твої, що були в тебе.

14 Устоит ли твоя храбрость и останутся ли сильными твои руки в те дни, когда Я буду наказывать тебя? Я, Господь, сказал это и сделаю.

14 Чи всто́їть твоє серце, чи будуть міцні́ твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!

15 Я рассею тебя между народами и раскидаю по странам; Я искореню в тебе твою нечистоту.

15 І розпоро́шу тебе серед наро́дів, і розси́плю тебе по края́х, і викину твою нечистість із тебе.

16 Ты будешь осквернен в глазах народов. Тогда ты узнаешь, что Я — Господь».

16 І станеш ти збезче́щеною через себе на оча́х народів, і пізнаєш, що Я — Госпо́дь!“

17 И было ко мне слово Господа:

17 І було мені слово Господнє таке:

18 — Сын человеческий, дом Израиля стал у Меня бесполезной окалиной; все они как медь, олово, железо и свинец, которые остаются в плавильном горне, как изгарь серебра.

18 „Сину лю́дський, дім Ізраїлів став мені за жу́желицю; усі вони мідь, і ци́на, і залізо, і о́ливо в сере́дині го́рна, жу́желицею срі́бла сталися.

19 Поэтому так говорит Владыка Господь: — Так как вы стали окалиной, Я соберу вас в Иерусалиме.

19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жу́желицею, тому ось Я позбираю вас до сере́дини Єрусалиму.

20 Как собирают в плавильный горн серебро, медь, железо, свинец и олово, чтобы, раздув огонь, расплавить их, так Я соберу вас в гневе и ярости, оставлю в городе и расплавлю.

20 Як збирають срі́бло, і мідь, і залізо, і о́ливо, і цину до сере́дини го́рна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопи́ти, — так зберу́ у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу́, і розтоплю́ вас!

21 Я соберу вас, дохну на вас Моим огненным гневом, и вы расплавитесь в нем.

21 І позбираю вас, і дмухну́ на вас огнем Свого гніву, і ви будете розто́плені в сере́дині його.

22 Как серебро расплавляется в плавильном горне, так и вы расплавитесь в нем. Тогда вы узнаете, что Я, Господь, излил на вас Свою ярость.

22 Як розто́плюється срібло в сере́дині го́рна, так бу́дете розто́плені ви в сере́дині його, і пізна́єте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!“

23 Вновь было ко мне слово Господа:

23 І було мені слово Господнє таке:

24 — Сын человеческий, скажи земле: «Ты, земля, неочищенная и неорошенная в день гнева.

24 „Сину лю́дський, скажи до неї: Ти земля неочи́щена, у дні гніву доще́м не поли́тая!

25 Заговор ее пророков в ней подобен ревущему льву, что терзает добычу; они пожирают людей, отнимают сокровища и драгоценности и многих делают вдовами в этой земле.

25 Змо́ва її пророків серед нього, як реву́чий лев, що здо́бич шматує: жеру́ть душу, маєток та багатство забирають, прибі́льшують уді́в її в сере́дині її.

26 Ее священники преступают Мой Закон и оскверняют Мои святыни; они не делают различия между священным и несвященным; они учат, что нет разницы между нечистым и чистым; они закрывают глаза на соблюдение Моих суббот, так что Я оскверняюсь среди них.

26 Священики її ламають Зако́на Мого, і зневажаю́ть Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різни́ці між нечистим та чистим, і від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я знева́жений серед них.

27 Ее приближенные в ней подобны волкам, терзающим добычу; они проливают кровь и убивают людей, чтобы приобрести неправедную поживу.

27 Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи.

28 Ее пророки закрашивают для них такие дела белилами пустых видений и лживых прорицаний. Они говорят: „Так говорит Владыка Господь“, когда Господь не говорил.

28 А пророки її все замазують болотом, бачать марно́ту, і чару́ють собі неправдою, вони кажуть: „Так говорить Господь Бог“, а Господь не говорив.

29 Народ страны предан вымогательству и грабежу; они притесняют бедняков и нуждающихся и угнетают чужеземцев, отказывая им в правосудии.

29 Наро́ди Кра́ю тиснуть у́тиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака́ гно́блять, а чужи́нця тиснуть у безправ'ї.

30 Я искал среди них человека, который починил бы стену и встал бы предо Мною в бреши, заступиться за страну, чтобы Мне ее не погубить, но не нашел.

30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загоро́ду, і став би в ви́ломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, — та Я не знайшов!

31 И вот, Я изолью на них Мою ярость и истреблю их пламенем Моего негодования, обрушив им на головы то, что они натворили», — возвещает Владыка Господь.

31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересе́рдя Свого повигу́блював їх, їхню дорогу Я дав на їхню го́лову, каже Господь Бог“.

1.0x