Послание евреямГлава 3 |
1 |
2 Он был верен Поручившему Ему служение так же, как и Моисей был верен во всем доме Божьем. |
3 Иисус, однако, удостоен большей славы, чем Моисей, так же, как и строителю дома оказывается больше чести, чем самому дому. |
4 Конечно, у каждого дома есть свой строитель, Бог же — строитель всего. |
5 Моисей был верным служителем во всем доме Божьем, и его служение указывало на то, что должно было быть возвещено в будущем. |
6 А Христос как верный Сын управляет домом Божьим. И дом Его — мы, если сохраним до конца смелость и надежду, которой хвалимся. |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 Ободряйте друг друга каждый день, пока это слово «сегодня» будет иметь еще к нам отношение, чтобы грех никого не ввел в обольщение и не ожесточил кого-либо из вас. |
14 |
15 Об этом сказано так: |
16 |
17 На кого гневался Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешал и чьи тела пали в пустыне? |
18 Кому Бог клялся в том, что они не войдут в Его покой? Разве не тем, кто не был Ему послушен? |
19 И мы видим, что они не могли войти из-за своего неверия. |
До євреївРозділ 3 |
1 |
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його, |
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім. |
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог. |
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́. |
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця. |
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, |
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині, |
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років. |
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх, |
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“! |
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! |
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха. |
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця, |
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“! |
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? |
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“ |
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних? |
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство. |
Послание евреямГлава 3 |
До євреївРозділ 3 |
1 |
1 |
2 Он был верен Поручившему Ему служение так же, как и Моисей был верен во всем доме Божьем. |
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його, |
3 Иисус, однако, удостоен большей славы, чем Моисей, так же, как и строителю дома оказывается больше чести, чем самому дому. |
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім. |
4 Конечно, у каждого дома есть свой строитель, Бог же — строитель всего. |
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог. |
5 Моисей был верным служителем во всем доме Божьем, и его служение указывало на то, что должно было быть возвещено в будущем. |
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́. |
6 А Христос как верный Сын управляет домом Божьим. И дом Его — мы, если сохраним до конца смелость и надежду, которой хвалимся. |
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця. |
7 |
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, |
8 |
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині, |
9 |
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років. |
10 |
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх, |
11 |
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“! |
12 |
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! |
13 Ободряйте друг друга каждый день, пока это слово «сегодня» будет иметь еще к нам отношение, чтобы грех никого не ввел в обольщение и не ожесточил кого-либо из вас. |
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха. |
14 |
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця, |
15 Об этом сказано так: |
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“! |
16 |
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? |
17 На кого гневался Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешал и чьи тела пали в пустыне? |
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“ |
18 Кому Бог клялся в том, что они не войдут в Его покой? Разве не тем, кто не был Ему послушен? |
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних? |
19 И мы видим, что они не могли войти из-за своего неверия. |
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство. |