Послание евреям

Глава 3

1 Поэтому вы, святые братья, призванные Небом, смотрите на Иисуса, Посланника и Первосвященника, Которого мы исповедуем.

2 Он был верен Поручившему Ему служение так же, как и Моисей был верен во всем доме Божьем.

3 Иисус, однако, удостоен большей славы, чем Моисей, так же, как и строителю дома оказывается больше чести, чем самому дому.

4 Конечно, у каждого дома есть свой строитель, Бог же — строитель всего.

5 Моисей был верным служителем во всем доме Божьем, и его служение указывало на то, что должно было быть возвещено в будущем.

6 А Христос как верный Сын управляет домом Божьим. И дом Его — мы, если сохраним до конца смелость и надежду, которой хвалимся.

7 Поэтому, как говорит Святой Дух: «Сегодня, если услышите Его голос,

8 то не ожесточайте ваших сердец, как вы делали это при вашем восстании, в день испытания в пустыне,

9 где испытывали и проверяли Меня ваши отцы, хотя и видели Мои дела на протяжении сорока лет.

10 Поэтому Я и гневался на это поколение и сказал: „Сердца их всегда заблуждаются, они не знают Моих путей.

11 Поэтому Я поклялся в гневе Моем: они не войдут в Мой покой!“».

12 Братья, берегитесь, чтобы ни у кого из вас сердце не стало злым и неверным и чтобы оно не отвернулось от живого Бога.

13 Ободряйте друг друга каждый день, пока это слово «сегодня» будет иметь еще к нам отношение, чтобы грех никого не ввел в обольщение и не ожесточил кого-либо из вас.

14 Мы стали сотоварищами Христа, если только мы до конца сохраним нашу твердую веру, которую мы имели вначале.

15 Об этом сказано так: «Сегодня, если услышите Его голос, то не ожесточайте ваших сердец, как вы это делали при вашем восстании».

16 Кто же были эти мятежники? Не все ли те, кто вышел из Египта под руководством Моисея?

17 На кого гневался Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешал и чьи тела пали в пустыне?

18 Кому Бог клялся в том, что они не войдут в Его покой? Разве не тем, кто не был Ему послушен?

19 И мы видим, что они не могли войти из-за своего неверия.

До євреїв

Розділ 3

1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

Послание евреям

Глава 3

До євреїв

Розділ 3

1 Поэтому вы, святые братья, призванные Небом, смотрите на Иисуса, Посланника и Первосвященника, Которого мы исповедуем.

1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

2 Он был верен Поручившему Ему служение так же, как и Моисей был верен во всем доме Божьем.

2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

3 Иисус, однако, удостоен большей славы, чем Моисей, так же, как и строителю дома оказывается больше чести, чем самому дому.

3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

4 Конечно, у каждого дома есть свой строитель, Бог же — строитель всего.

4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

5 Моисей был верным служителем во всем доме Божьем, и его служение указывало на то, что должно было быть возвещено в будущем.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

6 А Христос как верный Сын управляет домом Божьим. И дом Его — мы, если сохраним до конца смелость и надежду, которой хвалимся.

6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

7 Поэтому, как говорит Святой Дух: «Сегодня, если услышите Его голос,

7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

8 то не ожесточайте ваших сердец, как вы делали это при вашем восстании, в день испытания в пустыне,

8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

9 где испытывали и проверяли Меня ваши отцы, хотя и видели Мои дела на протяжении сорока лет.

9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

10 Поэтому Я и гневался на это поколение и сказал: „Сердца их всегда заблуждаются, они не знают Моих путей.

10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

11 Поэтому Я поклялся в гневе Моем: они не войдут в Мой покой!“».

11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

12 Братья, берегитесь, чтобы ни у кого из вас сердце не стало злым и неверным и чтобы оно не отвернулось от живого Бога.

12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

13 Ободряйте друг друга каждый день, пока это слово «сегодня» будет иметь еще к нам отношение, чтобы грех никого не ввел в обольщение и не ожесточил кого-либо из вас.

13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

14 Мы стали сотоварищами Христа, если только мы до конца сохраним нашу твердую веру, которую мы имели вначале.

14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

15 Об этом сказано так: «Сегодня, если услышите Его голос, то не ожесточайте ваших сердец, как вы это делали при вашем восстании».

15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

16 Кто же были эти мятежники? Не все ли те, кто вышел из Египта под руководством Моисея?

16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

17 На кого гневался Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешал и чьи тела пали в пустыне?

17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

18 Кому Бог клялся в том, что они не войдут в Его покой? Разве не тем, кто не был Ему послушен?

18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

19 И мы видим, что они не могли войти из-за своего неверия.

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

1.0x