CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Евр. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Послание евреям

Глава 2

1 Поэтому мы должны со всем вниманием отнестись к тому, что мы услышали, не то нас снесет течением.

2 Ведь если весть, переданная через ангелов, имела силу, и каждое нарушение и непослушание влекли за собой справедливое наказание,

3 то как же нам избежать наказания сейчас, если мы пренебрегаем великим спасением, которое было провозглашено Самим Господом? И нам это подтвердили те, кто лично слышал от Него эту весть,

4 которую Сам Бог удостоверил знамениями, чудесами, различными проявлениями Его силы и дарами Святого Духа, распределяемыми по Его усмотрению.

5 Будущую вселенную, о которой мы говорим, Он подчинил не ангелам.

6 Но где-то некто засвидетельствовал: «Кто такой человек, что Ты переживаешь о нем? Кто такой сын человеческий, что Ты заботишься о нем?

7 Ты немногим умалил его перед ангелами ; Ты увенчал его славой и честью,

8 Ты все подчинил под ноги его». Бог все покорил человеку, не оставив ничего непокоренным ему. Но сейчас мы пока не видим, что человеку все подчинено.

9 Однако мы видим, что Иисус, Который действительно был поставлен немного ниже ангелов, сейчас увенчан славой и честью, потому что претерпел смерть; по благодати Божьей к нам Он вкусил смерть за каждого человека.

10 Надлежало, чтобы Бог, приводящий все множество Своих сынов в славу, для Которого и благодаря Которому все существует, проведя через страдания, сделал Зачинателя их спасения совершенным.

11 Потому что и Тот, Кто освящает, и те, кто освящается Им, — все дети одного Отца, и поэтому Иисус не стыдится называть их братьями.

12 Он говорит: «Я возвещу Твое имя братьям Моим и посреди собрания Тебя восхвалю».

13 И еще Он говорит: «Я буду полагаться на Него», и еще: «Вот Я и дети, которых дал Мне Бог».

14 А так как дети имеют плоть и кровь, то и Он Сам получил физическое тело, чтобы Своей смертью лишить силы того, кому принадлежит власть над смертью, то есть дьявола,

15 и освободить тех, кто всю свою жизнь находился в рабстве у страха перед смертью.

16 Ведь не ангелам Он помогает, а потомкам Авраама!

17 Для этого Христу надо было во всем стать таким, как Его братья, чтобы быть милосердным и верным в служении Богу Первосвященником для умилостивления за грехи народа.

18 Он Сам страдал, перенося искушения, и может теперь помочь тем, кто встречает искушения в жизни.

До євреїв

Розділ 2

1 Через це подобає нам більше вважати на почуте, шоб ми не відпали коли.

2 Коли бо те слово, що сказали його анголи́, було певне, а всякий пере́ступ та непо́слух прийняли́ справедливу заплату,

3 то як ми втечемо́, коли ми не дбали про таке велике спасі́ння? Воно проповідувалося споча́тку від Го́спода, стве́рдилося нам через тих, хто почув,

4 коли Бог був засві́дчив озна́ками й чу́дами, і різними силами та обдарува́нням Духом Святим із волі Своє́ї.

5 Бо Він не піддав ангола́м світ майбутній, що про нього говоримо.

6 Але хтось десь засві́дчив був, кажучи: „Що́ є чолові́к, що Ти пам'ята́єш про ньо́го, і син лю́дський, якого відвідуєш?

7 Ти його вчинив мало меншим від анголів, і честю й вели́чністю Ти вінчаєш його, і поставив його́ над діла́ми рук Своїх,

8 усе піддав Ти під ноги йому́“! А коли Він піддав йому все, то не залиши́в нічого йому непідда́ного. А тепер ще не бачимо, щоб підда́не було йому все.

9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від анголі́в, що за перете́рплення смерти Він уві́нчаний честю й вели́чністю, щоб за благода́ттю Божою смерть скуштува́ти за всіх.

10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасі́ння вчинив досконалим через стражда́ння.

11 Бо Хто освячує, і ті, хто освя́чується — усі від Одно́го. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:

12 „Сповіщу́ про Ім'я́ Твоє бра́ттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви“!

13 І ще: „На Нього я бу́ду надіятися“! І ще: „Ото Я та діти, яких Бог Мені дав“.

14 А що ді́ти стали спільниками тіла та крови, то й Він став уча́сником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має вла́ду смерти, цебто диявола,

15 та визволити тих усіх, хто все життя стра́хом смерти тримався в неволі.

16 Бо приймає Він не Анголі́в, але Авраамове насіння.

17 Тому́ мусів бути Він у всьому подібний брата́м, щоб стати милости́вим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблага́ння за гріхи людей.

18 Бо в чо́му був Сам постраждав, ви́пробовуваний, у тому Він може й випробо́вуваним помогти.

Послание евреям

Глава 2

До євреїв

Розділ 2

1 Поэтому мы должны со всем вниманием отнестись к тому, что мы услышали, не то нас снесет течением.

1 Через це подобає нам більше вважати на почуте, шоб ми не відпали коли.

2 Ведь если весть, переданная через ангелов, имела силу, и каждое нарушение и непослушание влекли за собой справедливое наказание,

2 Коли бо те слово, що сказали його анголи́, було певне, а всякий пере́ступ та непо́слух прийняли́ справедливу заплату,

3 то как же нам избежать наказания сейчас, если мы пренебрегаем великим спасением, которое было провозглашено Самим Господом? И нам это подтвердили те, кто лично слышал от Него эту весть,

3 то як ми втечемо́, коли ми не дбали про таке велике спасі́ння? Воно проповідувалося споча́тку від Го́спода, стве́рдилося нам через тих, хто почув,

4 которую Сам Бог удостоверил знамениями, чудесами, различными проявлениями Его силы и дарами Святого Духа, распределяемыми по Его усмотрению.

4 коли Бог був засві́дчив озна́ками й чу́дами, і різними силами та обдарува́нням Духом Святим із волі Своє́ї.

5 Будущую вселенную, о которой мы говорим, Он подчинил не ангелам.

5 Бо Він не піддав ангола́м світ майбутній, що про нього говоримо.

6 Но где-то некто засвидетельствовал: «Кто такой человек, что Ты переживаешь о нем? Кто такой сын человеческий, что Ты заботишься о нем?

6 Але хтось десь засві́дчив був, кажучи: „Що́ є чолові́к, що Ти пам'ята́єш про ньо́го, і син лю́дський, якого відвідуєш?

7 Ты немногим умалил его перед ангелами ; Ты увенчал его славой и честью,

7 Ти його вчинив мало меншим від анголів, і честю й вели́чністю Ти вінчаєш його, і поставив його́ над діла́ми рук Своїх,

8 Ты все подчинил под ноги его». Бог все покорил человеку, не оставив ничего непокоренным ему. Но сейчас мы пока не видим, что человеку все подчинено.

8 усе піддав Ти під ноги йому́“! А коли Він піддав йому все, то не залиши́в нічого йому непідда́ного. А тепер ще не бачимо, щоб підда́не було йому все.

9 Однако мы видим, что Иисус, Который действительно был поставлен немного ниже ангелов, сейчас увенчан славой и честью, потому что претерпел смерть; по благодати Божьей к нам Он вкусил смерть за каждого человека.

9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від анголі́в, що за перете́рплення смерти Він уві́нчаний честю й вели́чністю, щоб за благода́ттю Божою смерть скуштува́ти за всіх.

10 Надлежало, чтобы Бог, приводящий все множество Своих сынов в славу, для Которого и благодаря Которому все существует, проведя через страдания, сделал Зачинателя их спасения совершенным.

10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасі́ння вчинив досконалим через стражда́ння.

11 Потому что и Тот, Кто освящает, и те, кто освящается Им, — все дети одного Отца, и поэтому Иисус не стыдится называть их братьями.

11 Бо Хто освячує, і ті, хто освя́чується — усі від Одно́го. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:

12 Он говорит: «Я возвещу Твое имя братьям Моим и посреди собрания Тебя восхвалю».

12 „Сповіщу́ про Ім'я́ Твоє бра́ттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви“!

13 И еще Он говорит: «Я буду полагаться на Него», и еще: «Вот Я и дети, которых дал Мне Бог».

13 І ще: „На Нього я бу́ду надіятися“! І ще: „Ото Я та діти, яких Бог Мені дав“.

14 А так как дети имеют плоть и кровь, то и Он Сам получил физическое тело, чтобы Своей смертью лишить силы того, кому принадлежит власть над смертью, то есть дьявола,

14 А що ді́ти стали спільниками тіла та крови, то й Він став уча́сником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має вла́ду смерти, цебто диявола,

15 и освободить тех, кто всю свою жизнь находился в рабстве у страха перед смертью.

15 та визволити тих усіх, хто все життя стра́хом смерти тримався в неволі.

16 Ведь не ангелам Он помогает, а потомкам Авраама!

16 Бо приймає Він не Анголі́в, але Авраамове насіння.

17 Для этого Христу надо было во всем стать таким, как Его братья, чтобы быть милосердным и верным в служении Богу Первосвященником для умилостивления за грехи народа.

17 Тому́ мусів бути Він у всьому подібний брата́м, щоб стати милости́вим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблага́ння за гріхи людей.

18 Он Сам страдал, перенося искушения, и может теперь помочь тем, кто встречает искушения в жизни.

18 Бо в чо́му був Сам постраждав, ви́пробовуваний, у тому Він може й випробо́вуваним помогти.

1.0x