ОткровениеГлава 16 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 И я услышал ангела вод, говорящего: |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 И опалены были люди зноем великим и хулили имя Бога, имеющего власть над этими язвами, и не покаялись, чтобы воздать Ему славу. |
|
10 |
|
11 И хулили Бога небесного от страданий своих и от ран своих, и не покаялись в делах своих. |
|
12 |
|
13 И я увидел выходящих из уст дракона, и из уст зверя и из уст лжепророка, трех духов нечистых словно лягушек. |
|
14 Ибо они — духи бесовские, творящие знамения; они выходят к царям всей вселенной, чтобы собрать их на сражение великого дня Бога Вседержителя. |
|
15 Вот, иду как вор: блажен бодрствующий и хранящий одежды свои, чтобы не ходить ему нагим, и чтобы не видели срама его. |
|
16 И они собрали их на место, называемое по-еврейски Армагедон. |
|
17 |
|
18 И произошли молнии и голоса и громы, и землетрясение произошло великое, какого не бывало с тех пор, как человек — на земле, такое сильное, такое великое! |
|
19 И город великий распался на три части, и города народов пали. И Вавилон великий воспомянут был пред Богом, чтобы дать ему чашу вина ярости гнева Его. |
|
20 И всякий остров убежал, и горы не были найдены. |
|
21 И град великий, весом словно с талант, падает с неба на людей; и хулили люди Бога за язву града, потому что крайне велика эта язва. |
Об'явленняРозділ 16 |
|
1 |
|
2 I пішов перший ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знаме́но звіри́ни й вклонявсь її о́бразу. |
|
3 А другий ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця́, — і кожна істота жива вмерла в морі. |
|
4 Третій же ангол вилив чашу свою на річки́ та на водні джере́ла, — і сталася кров. |
|
5 І почув я ангола вод, який говорив: „Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив! |
|
6 Бо вони пролили́ кров святих та пророків, — і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!“ |
|
7 І я чув, як же́ртівник говорив: „Так, Господи, Боже Вседержи́телю! Правдиві й справедливі суди Твої!“ |
|
8 А ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І да́но йому палити людей огнем. |
|
9 І спека велика палила людей, і зневажа́ли вони Ім'я Бога, що має вла́ду над карами тими, — і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому́. |
|
10 А п'ятий ангол вилив чашу свою на престола звіри́ни. І затьми́лося царство її, і люди від болю кусали свої язики́, |
|
11 і Бога Небесного вони зневажа́ли від болю свого й від своїх болячо́к, — та в учинках своїх не пока́ялись! |
|
12 Шостий же ангол вилив чашу свою на річку велику Ефра́т, — і вода її висохла, щоб пригото́вити дорогу царям, які від схід сонця. |
|
13 І я бачив, що вихо́дили з уст змі́я, і з уст звіри́ни, і з уст неправдивого пророка три ду́хи нечисті, як жа́би, — |
|
14 це духи де́монські, що чинять озна́ки. Вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога. |
|
15 Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйни́й, і одежу свою береже, щоб наги́м не ходити, і щоб не бачили га́ньби його! |
|
16 І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддо́н. |
|
17 Сьомий же ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучни́й залунав від небесного храму з престолу, говорячи: „Сталося!“ |
|
18 I сталися бли́скавки й гу́ркіт та гро́ми, і сталось велике трясі́ння землі, якого не було́, відко́ли люди́на живе на землі. Великий такий землетру́с, такий міцний! |
|
19 І місто велике розпа́лося на три частині, і попадали лю́дські міста́. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву. |
|
20 І зник кожен о́стрів, і не зна́йдено гір! |
|
21 І великий град, як важкі тягарі́, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покара́ння градом, — бо кара Його була дуже велика! |
ОткровениеГлава 16 |
Об'явленняРозділ 16 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 I пішов перший ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знаме́но звіри́ни й вклонявсь її о́бразу. |
|
3 |
3 А другий ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця́, — і кожна істота жива вмерла в морі. |
|
4 |
4 Третій же ангол вилив чашу свою на річки́ та на водні джере́ла, — і сталася кров. |
|
5 И я услышал ангела вод, говорящего: |
5 І почув я ангола вод, який говорив: „Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив! |
|
6 |
6 Бо вони пролили́ кров святих та пророків, — і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!“ |
|
7 |
7 І я чув, як же́ртівник говорив: „Так, Господи, Боже Вседержи́телю! Правдиві й справедливі суди Твої!“ |
|
8 |
8 А ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І да́но йому палити людей огнем. |
|
9 И опалены были люди зноем великим и хулили имя Бога, имеющего власть над этими язвами, и не покаялись, чтобы воздать Ему славу. |
9 І спека велика палила людей, і зневажа́ли вони Ім'я Бога, що має вла́ду над карами тими, — і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому́. |
|
10 |
10 А п'ятий ангол вилив чашу свою на престола звіри́ни. І затьми́лося царство її, і люди від болю кусали свої язики́, |
|
11 И хулили Бога небесного от страданий своих и от ран своих, и не покаялись в делах своих. |
11 і Бога Небесного вони зневажа́ли від болю свого й від своїх болячо́к, — та в учинках своїх не пока́ялись! |
|
12 |
12 Шостий же ангол вилив чашу свою на річку велику Ефра́т, — і вода її висохла, щоб пригото́вити дорогу царям, які від схід сонця. |
|
13 И я увидел выходящих из уст дракона, и из уст зверя и из уст лжепророка, трех духов нечистых словно лягушек. |
13 І я бачив, що вихо́дили з уст змі́я, і з уст звіри́ни, і з уст неправдивого пророка три ду́хи нечисті, як жа́би, — |
|
14 Ибо они — духи бесовские, творящие знамения; они выходят к царям всей вселенной, чтобы собрать их на сражение великого дня Бога Вседержителя. |
14 це духи де́монські, що чинять озна́ки. Вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога. |
|
15 Вот, иду как вор: блажен бодрствующий и хранящий одежды свои, чтобы не ходить ему нагим, и чтобы не видели срама его. |
15 Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйни́й, і одежу свою береже, щоб наги́м не ходити, і щоб не бачили га́ньби його! |
|
16 И они собрали их на место, называемое по-еврейски Армагедон. |
16 І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддо́н. |
|
17 |
17 Сьомий же ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучни́й залунав від небесного храму з престолу, говорячи: „Сталося!“ |
|
18 И произошли молнии и голоса и громы, и землетрясение произошло великое, какого не бывало с тех пор, как человек — на земле, такое сильное, такое великое! |
18 I сталися бли́скавки й гу́ркіт та гро́ми, і сталось велике трясі́ння землі, якого не було́, відко́ли люди́на живе на землі. Великий такий землетру́с, такий міцний! |
|
19 И город великий распался на три части, и города народов пали. И Вавилон великий воспомянут был пред Богом, чтобы дать ему чашу вина ярости гнева Его. |
19 І місто велике розпа́лося на три частині, і попадали лю́дські міста́. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву. |
|
20 И всякий остров убежал, и горы не были найдены. |
20 І зник кожен о́стрів, і не зна́йдено гір! |
|
21 И град великий, весом словно с талант, падает с неба на людей; и хулили люди Бога за язву града, потому что крайне велика эта язва. |
21 І великий град, як важкі тягарі́, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покара́ння градом, — бо кара Його була дуже велика! |