ЛевитГлава 6 |
|
1 |
|
2 Если кто согрешит и сделает преступление пред Господом и запрется пред ближним своим в том, что ему поручено или у него положено, или им похищено, или обманет ближнего своего, |
|
3 Или найдет потерянное и запрется в том, и поклянется ложно в чем-нибудь, что люди делают и тем грешат: |
|
4 То, согрешив и сделавшись виновен, он должен возвратить похищенное, что похитил, или отнятое, что он отнял, или порученное, что ему поручено, или потерянное, что он нашел. |
|
5 Или, если он в чем поклялся ложно, то должен отдать сполна, и приложить к тому пятую долю и отдать тому, кому принадлежит, во время жертвы повинности. |
|
6 И за вину свою пусть принесет Господу к священнику в жертву повинности из стада овец овна без порока, по оценке твоей, |
|
7 И таким образом очистит его священник пред Господом, и прощено будет ему, чтобы он ни сделал и в чем бы ни был виновен. |
|
8 И говорил Господь Моисею, и сказал: |
|
9 Заповедай Аарону и сынам его: вот закон всесожжения: всесожжение пусть горит на жертвеннике всю ночь до утра, и огонь жертвенника пусть горит на нем [и не угасает]. |
|
10 Священник пусть оденется в льняную одежду свою и наденет на тело свое льняное нижнее платье, и возьмет пепел всесожжения, которое сжег огонь на жертвеннике, и поставит его подле жертвенника. |
|
11 Потом пусть скинет с себя одежды свои и наденет другие одежды, и вынесет пепел вне стана на чистое место. |
|
12 А огонь на жертвеннике пусть горит [и] не угасает. Священник пусть разжигает на нем дрова каждое утро, и раскладывает на нем всесожжение, и сожигает на нем тук благодарственной жертвы. |
|
13 Огонь непрестанно пусть горит на жертвеннике и не угасает. |
|
14 Вот закон о приношении хлебном: [священники] сыны Аароновы должны приносить оное пред Господа к жертвеннику. |
|
15 Горстью своею пусть возьмет [священник] из приношения хлебного и пшеничной муки и елея и весь ливан, который на жертве, и сожжет на жертвеннике; это приятное благоухание, в память пред Господом. |
|
16 А остальное из оного пусть едят Аарон и сыны его. Пресное должно есть оное на святом месте; на дворе скинии собрания пусть едят оное. |
|
17 Не должно печь из него квасного. Сие даю Я им в долю из жертв Моих. Это великая святыня, подобно как жертва за грех и жертва повинности. |
|
18 Все потомки Аароновы мужеского пола могут есть ее. Это вечный участок в роды ваши из жертв Господних. Все, прикасающееся к ним, будет свято. |
|
19 И говорил Господь Моисею, и сказал: |
|
20 Вот приношение от Аарона и сынов его, которое принесут они Господу в день помазания его: десятая часть ефы пшеничной муки в жертву непрерывную, половина сего для утра и половина для вечера. |
|
21 На сковороде в елее она должна быть приготовлена; напитанную елеем приноси ее в кусках, как разрезывается в куски приношение хлебное; принеси ее в приятное благоухание Господу. |
|
22 Также и священник, помазанный на место его из сынов его, должен совершать сие: это принадлежит Господу на веки. Вся должна быть сожжена. |
|
23 И всякое хлебное приношение от священника все да будет сожигаемо; не должно есть оного. |
|
24 И говорил Господь Моисею, и сказал: |
|
25 Скажи Аарону и сынам его: вот закон о жертве за грех. Жертва за грех должна быть закалаема пред Господом на том месте, где закалается всесожжение. Это великая святыня. |
|
26 Священник, совершающий жертву за грех, должен есть ее; она должна быть съедаема на святом месте, на дворе скинии собрания. |
|
27 Все, что прикоснется к мясу ее, будет свято; и если кровью ее обрызгана будет одежда, то обрызганное оное омой на святом месте. |
|
28 Глиняный сосуд, в котором она варилась, должно разбить; если же она варилась в медном сосуде, то должно его вычистить и вымыть водою. |
|
29 Весь мужеский пол священнического рода может есть ее: это великая святыня [у Господа.] |
|
30 А всякая жертва за грех, от которой кровь вносится в скинию собрания для очищения святилища, не должна быть съедаема; ее должно сожигать на огне. |
ЛевитРозділ 6 |
|
1 |
|
2 „Накажи Ааронові та синам його, повіда́ючи: Оце зако́н цілопа́лення: Воно приноситься на о́гнищі своїм на жертівнику ці́лу ніч аж до ра́нку, а огонь жертівника горітиме на ньому. |
|
3 І надіне священик льняну́ свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере по́піл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику. |
|
4 І зді́йме він шати свої, і зодя́гне одіж іншу, та й винесе попіл поза та́бір до чистого місця. |
|
5 А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик пали́тиме на ньому дро́ва щора́нку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов. |
|
6 Огонь за́вжди горітиме на жертівнику, не погасне. |
|
7 А оце зако́н про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до пе́реду жертівника. |
|
8 І ві́зьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки́ хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа. |
|
9 А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прі́сне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту бу́дуть їсти її. |
|
10 Не буде пе́чена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняни́х Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину. |
|
11 Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняни́х жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освя́титься“. |
|
12 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
13 „Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господе́ві в дні пома́зання його: десята частина ефи́ пшени́чної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі. |
|
14 На лопа́тці в оливі буде вона зро́блена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа. |
|
15 А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена. |
|
16 А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“. |
|
17 І Господь промовляв до Мойсея, гово́рячи: |
|
18 „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце зако́н про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопа́лення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона! |
|
19 Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту. |
|
20 Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покро́пить на оде́жу, — що покро́питься нею, те випереш на місці святому. |
|
21 А гли́няний по́суд, що в ньому вона ва́рена, буде розбитий. А якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою. |
|
22 Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона. |
|
23 А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на оку́плення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена. |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
ЛевитГлава 6 |
ЛевитРозділ 6 |
|
1 |
1 |
|
2 Если кто согрешит и сделает преступление пред Господом и запрется пред ближним своим в том, что ему поручено или у него положено, или им похищено, или обманет ближнего своего, |
2 „Накажи Ааронові та синам його, повіда́ючи: Оце зако́н цілопа́лення: Воно приноситься на о́гнищі своїм на жертівнику ці́лу ніч аж до ра́нку, а огонь жертівника горітиме на ньому. |
|
3 Или найдет потерянное и запрется в том, и поклянется ложно в чем-нибудь, что люди делают и тем грешат: |
3 І надіне священик льняну́ свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере по́піл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику. |
|
4 То, согрешив и сделавшись виновен, он должен возвратить похищенное, что похитил, или отнятое, что он отнял, или порученное, что ему поручено, или потерянное, что он нашел. |
4 І зді́йме він шати свої, і зодя́гне одіж іншу, та й винесе попіл поза та́бір до чистого місця. |
|
5 Или, если он в чем поклялся ложно, то должен отдать сполна, и приложить к тому пятую долю и отдать тому, кому принадлежит, во время жертвы повинности. |
5 А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик пали́тиме на ньому дро́ва щора́нку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов. |
|
6 И за вину свою пусть принесет Господу к священнику в жертву повинности из стада овец овна без порока, по оценке твоей, |
6 Огонь за́вжди горітиме на жертівнику, не погасне. |
|
7 И таким образом очистит его священник пред Господом, и прощено будет ему, чтобы он ни сделал и в чем бы ни был виновен. |
7 А оце зако́н про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до пе́реду жертівника. |
|
8 И говорил Господь Моисею, и сказал: |
8 І ві́зьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки́ хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа. |
|
9 Заповедай Аарону и сынам его: вот закон всесожжения: всесожжение пусть горит на жертвеннике всю ночь до утра, и огонь жертвенника пусть горит на нем [и не угасает]. |
9 А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прі́сне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту бу́дуть їсти її. |
|
10 Священник пусть оденется в льняную одежду свою и наденет на тело свое льняное нижнее платье, и возьмет пепел всесожжения, которое сжег огонь на жертвеннике, и поставит его подле жертвенника. |
10 Не буде пе́чена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняни́х Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину. |
|
11 Потом пусть скинет с себя одежды свои и наденет другие одежды, и вынесет пепел вне стана на чистое место. |
11 Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняни́х жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освя́титься“. |
|
12 А огонь на жертвеннике пусть горит [и] не угасает. Священник пусть разжигает на нем дрова каждое утро, и раскладывает на нем всесожжение, и сожигает на нем тук благодарственной жертвы. |
12 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
13 Огонь непрестанно пусть горит на жертвеннике и не угасает. |
13 „Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господе́ві в дні пома́зання його: десята частина ефи́ пшени́чної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі. |
|
14 Вот закон о приношении хлебном: [священники] сыны Аароновы должны приносить оное пред Господа к жертвеннику. |
14 На лопа́тці в оливі буде вона зро́блена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа. |
|
15 Горстью своею пусть возьмет [священник] из приношения хлебного и пшеничной муки и елея и весь ливан, который на жертве, и сожжет на жертвеннике; это приятное благоухание, в память пред Господом. |
15 А пома́заний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена. |
|
16 А остальное из оного пусть едят Аарон и сыны его. Пресное должно есть оное на святом месте; на дворе скинии собрания пусть едят оное. |
16 А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“. |
|
17 Не должно печь из него квасного. Сие даю Я им в долю из жертв Моих. Это великая святыня, подобно как жертва за грех и жертва повинности. |
17 І Господь промовляв до Мойсея, гово́рячи: |
|
18 Все потомки Аароновы мужеского пола могут есть ее. Это вечный участок в роды ваши из жертв Господних. Все, прикасающееся к ним, будет свято. |
18 „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце зако́н про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопа́лення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона! |
|
19 И говорил Господь Моисею, и сказал: |
19 Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту. |
|
20 Вот приношение от Аарона и сынов его, которое принесут они Господу в день помазания его: десятая часть ефы пшеничной муки в жертву непрерывную, половина сего для утра и половина для вечера. |
20 Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покро́пить на оде́жу, — що покро́питься нею, те випереш на місці святому. |
|
21 На сковороде в елее она должна быть приготовлена; напитанную елеем приноси ее в кусках, как разрезывается в куски приношение хлебное; принеси ее в приятное благоухание Господу. |
21 А гли́няний по́суд, що в ньому вона ва́рена, буде розбитий. А якщо в мідянім по́суді була вона ва́рена, то буде ви́чищений до блиску й виполосканий водою. |
|
22 Также и священник, помазанный на место его из сынов его, должен совершать сие: это принадлежит Господу на веки. Вся должна быть сожжена. |
22 Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона. |
|
23 И всякое хлебное приношение от священника все да будет сожигаемо; не должно есть оного. |
23 А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на оку́плення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена. |
|
24 И говорил Господь Моисею, и сказал: |
24 |
|
25 Скажи Аарону и сынам его: вот закон о жертве за грех. Жертва за грех должна быть закалаема пред Господом на том месте, где закалается всесожжение. Это великая святыня. |
25 |
|
26 Священник, совершающий жертву за грех, должен есть ее; она должна быть съедаема на святом месте, на дворе скинии собрания. |
26 |
|
27 Все, что прикоснется к мясу ее, будет свято; и если кровью ее обрызгана будет одежда, то обрызганное оное омой на святом месте. |
27 |
|
28 Глиняный сосуд, в котором она варилась, должно разбить; если же она варилась в медном сосуде, то должно его вычистить и вымыть водою. |
28 |
|
29 Весь мужеский пол священнического рода может есть ее: это великая святыня [у Господа.] |
29 |
|
30 А всякая жертва за грех, от которой кровь вносится в скинию собрания для очищения святилища, не должна быть съедаема; ее должно сожигать на огне. |
30 |