Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Матфея

Глава 8

1 Когда же сошел Он с горы, за Ним последовало много народа.

2 И вот, прокаженный подошел и кланялся Ему, говоря: Господи, если Ты хочешь, можешь меня очистить.

3 И протянув руку, Он коснулся его и сказал: хочу, очистись. И тотчас очистился он от проказы.

4 И говорит ему Иисус: смотри, никому не говори; но иди, покажись священнику и принеси дар, какой повелел Моисей, во свидетельство им.

5 Когда же вошел Он в Капернаум, подошел к Нему сотник и просил Его:

6 Господи, отрок мой лежит дома расслабленный и жестоко страдает.

7 Иисус говорит ему: Я приду и исцелю его.

8 Но сотник ответил: Господи, я недостоин, чтобы Ты ко мне вошел под кров, но только скажи, и будет исцелен отрок мой;

9 ведь я человек подвластный, имеющий в своем подчинении воинов, и говорю одному: «пойди», и идет; и другому: «приходи», и приходит; и этому рабу моему: «сделай это», и делает.

10 Услышав же Иисус удивился и сказал сопровождающим: истинно говорю вам: Я и в Израиле не нашел такой веры.

11 Говорю же вам, что многие придут с востока и запада и возлягут с Авраамом, Исааком и Иаковом в Царстве Небесном;

12 сыны же Царства извержены будут во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов.

13 И сказал Иисус сотнику: иди; как ты поверил, да будет тебе. И исцелен был отрок в час тот.

14 И придя в дом Петра, Иисус увидел, что теща его лежит в горячке.

15 И Он коснулся руки ее, и оставила ее горячка; и она встала и служила Ему.

16 С наступлением же вечера привели к Нему многих бесноватых, и Он изгнал духов словом и всех недужных исцелил.

17 Дабы исполнилось сказанное чрез Исаию пророка: Он взял наши немощи и понес болезни.

18 Увидев же вокруг себя народ, Иисус повелел переправиться на другую сторону.

19 И подошел один книжник и сказал Ему: Учитель, я буду следовать за Тобой, куда бы Ты ни шел.

20 И говорит ему Иисус: у лисиц есть норы, и у птиц небесных — гнезда, Сыну же Человеческому некуда голову приклонить.

21 Другой же из учеников сказал Ему: Господи, позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего.

22 Но Иисус говорит ему: следуй за Мною и предоставь мертвым хоронить своих мертвых.

23 И когда вошел Он в лодку, последовали за Ним ученики Его.

24 И вот, сделалось великое волнение в море, так что лодку заливало волнами; Он же спал.

25 И подойдя, разбудили Его, говоря: Господи! Спаси: погибаем.

26 И говорит им: как вы боязливы, маловерные! Тогда, встав, Он возбранил ветрам и морю, и настала великая тишина.

27 Люди же удивились и говорили: Кто это, что и ветры и море повинуются Ему?

28 И когда Он прибыл на другой берег в страну Гадаринскую, Его встретили, выходя из могильных пещер, два бесноватых, столь свирепых, что тем путем никто не мог пройти.

29 И вот они закричали: что Тебе до нас, Сын Божий? Пришел Ты сюда прежде времени мучить нас.

30 Вдали же от них паслось большое стадо свиней.

31 И бесы просили Его: если Ты изгоняешь нас, пошли нас в стадо свиней.

32 И Он сказал им: идите. Они, выйдя, пошли в свиней. И вот ринулось всё стадо с крутизны в море, и свиньи погибли в воде.

33 А пастухи побежали и, придя в город, объявили о всём, и о бесноватых.

34 И вот весь город вышел навстречу Иисусу. И когда они увидели Его, попросили удалиться из области их.

Вiд Матвiя

Розділ 8

1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.

2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“

3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,

6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.

7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.

8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!

9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.

10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!

11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!

13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.

14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!

16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,

17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.

18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.

19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“

20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.

21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.

22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“

23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.

24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“

28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“

30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.

31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.

32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.

33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.

34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

Евангелие от Матфея Глава 8	Вiд Матвiя Розділ 8
1 Когда же сошел Он с горы, за Ним последовало много народа.	1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
2 И вот, прокаженный подошел и кланялся Ему, говоря: Господи, если Ты хочешь, можешь меня очистить.	2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
3 И протянув руку, Он коснулся его и сказал: хочу, очистись. И тотчас очистился он от проказы.	3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
4 И говорит ему Иисус: смотри, никому не говори; но иди, покажись священнику и принеси дар, какой повелел Моисей, во свидетельство им.	4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.
5 Когда же вошел Он в Капернаум, подошел к Нему сотник и просил Его:	5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
6 Господи, отрок мой лежит дома расслабленный и жестоко страдает.	6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
7 Иисус говорит ему: Я приду и исцелю его.	7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
8 Но сотник ответил: Господи, я недостоин, чтобы Ты ко мне вошел под кров, но только скажи, и будет исцелен отрок мой;	8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
9 ведь я человек подвластный, имеющий в своем подчинении воинов, и говорю одному: «пойди», и идет; и другому: «приходи», и приходит; и этому рабу моему: «сделай это», и делает.	9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
10 Услышав же Иисус удивился и сказал сопровождающим: истинно говорю вам: Я и в Израиле не нашел такой веры.	10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
11 Говорю же вам, что многие придут с востока и запада и возлягут с Авраамом, Исааком и Иаковом в Царстве Небесном;	11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
12 сыны же Царства извержены будут во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов.	12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
13 И сказал Иисус сотнику: иди; как ты поверил, да будет тебе. И исцелен был отрок в час тот.	13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.
14 И придя в дом Петра, Иисус увидел, что теща его лежит в горячке.	14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
15 И Он коснулся руки ее, и оставила ее горячка; и она встала и служила Ему.	15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
16 С наступлением же вечера привели к Нему многих бесноватых, и Он изгнал духов словом и всех недужных исцелил.	16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
17 Дабы исполнилось сказанное чрез Исаию пророка: Он взял наши немощи и понес болезни.	17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
18 Увидев же вокруг себя народ, Иисус повелел переправиться на другую сторону.	18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
19 И подошел один книжник и сказал Ему: Учитель, я буду следовать за Тобой, куда бы Ты ни шел.	19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
20 И говорит ему Иисус: у лисиц есть норы, и у птиц небесных — гнезда, Сыну же Человеческому некуда голову приклонить.	20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
21 Другой же из учеников сказал Ему: Господи, позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего.	21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
22 Но Иисус говорит ему: следуй за Мною и предоставь мертвым хоронить своих мертвых.	22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
23 И когда вошел Он в лодку, последовали за Ним ученики Его.	23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
24 И вот, сделалось великое волнение в море, так что лодку заливало волнами; Он же спал.	24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
25 И подойдя, разбудили Его, говоря: Господи! Спаси: погибаем.	25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
26 И говорит им: как вы боязливы, маловерные! Тогда, встав, Он возбранил ветрам и морю, и настала великая тишина.	26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
27 Люди же удивились и говорили: Кто это, что и ветры и море повинуются Ему?	27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
28 И когда Он прибыл на другой берег в страну Гадаринскую, Его встретили, выходя из могильных пещер, два бесноватых, столь свирепых, что тем путем никто не мог пройти.	28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
29 И вот они закричали: что Тебе до нас, Сын Божий? Пришел Ты сюда прежде времени мучить нас.	29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
30 Вдали же от них паслось большое стадо свиней.	30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
31 И бесы просили Его: если Ты изгоняешь нас, пошли нас в стадо свиней.	31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
32 И Он сказал им: идите. Они, выйдя, пошли в свиней. И вот ринулось всё стадо с крутизны в море, и свиньи погибли в воде.	32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
33 А пастухи побежали и, придя в город, объявили о всём, и о бесноватых.	33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
34 И вот весь город вышел навстречу Иисусу. И когда они увидели Его, попросили удалиться из области их.	34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Матфея

Глава 8

Вiд Матвiя

Розділ 8

Евангелие от Матфея

Глава 8

Вiд Матвiя

Розділ 8

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Матфея

Глава 8

Вiд Матвiя

Розділ 8

Евангелие от Матфея

Глава 8

Вiд Матвiя

Розділ 8

Ветхий
завет

Новый
завет