Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Матфея

Глава 12

1 В то время шел Иисус в субботу засеянными полями. Ученики Его проголодались и начали срывать колосья и есть.

2 Фарисеи же увидели и сказали Ему: вот, ученики Твои делают, чего нельзя делать в субботу.

3 А Он сказал им: не читали вы, что сделал Давид, когда проголодался он и сопровождавшие его?

4 Как он вошел в дом Божий, и они съели хлебы предложения, которых нельзя было ни ему есть, ни сопровождавшим его, а одним только священникам?

5 Или не читали вы в Законе, что в субботу священники нарушают субботу в храме и вины не несут?

6 Но говорю вам: то, что здесь, — больше храма.

7 Если бы вы понимали, что значит: «Милости хочу, а не жертвы», то не осудили бы невиновных.

8 Ибо Сын Человеческий есть господин субботы.

9 И перейдя оттуда в другое место, Он пришел в синагогу их.

10 И вот человек с сухою рукой. И спросили Его, чтобы обвинить Его: дозволяется ли исцелять в субботу?

11 Он же сказал им: если у кого из вас его единственная овца упадет в субботу в яму, неужели он не возьмет ее и не поднимет?

12 Насколько же лучше человек овцы! Итак, дозволяется делать добро в субботу.

13 Тогда говорит человеку: протяни твою руку; и он протянул; и стала она вновь здоровой, как другая.

14 Фарисеи же, выйдя, приняли против Него решение, чтобы погубить Его. Но Иисус, узнав, удалился оттуда.

15 И последовали за Ним многие, и Он исцелил их всех.

16 И строго приказал им не разглашать о Нем,

17 чтобы исполнилось сказанное чрез пророка Исаию, который говорит:

18 Вот Отрок Мой, Которого Я избрал, Возлюбленный Мой, к Которому благоволит душа Моя. Положу Дух Мой на Него, и возвестит язычникам правосудие.

19 Он не вступит в спор и не подымет крика, и не услышит никто на улицах голоса Его.

20 Он тростника надломленного не переломит и фитиля тлеющего не погасит, доколе не даст торжества правосудию;

21 и на имя Его язычники будут уповать.

22 Тогда приведен был к Нему бесноватый слепой и немой; и Он исцелил его, так что слепой и немой стал говорить и видеть.

23 И изумлялся весь народ и говорил: уж не Сын ли Он Давидов?

24 Фарисеи же, услышав это, сказали: Он изгоняет бесов не иначе, как Веельзевулом, князем бесовским.

25 Зная помышления их, Он сказал им: всякое царство, разделенное внутреннею враждой, обращается в пустыню: и ни один город или дом, разделенный внутреннею враждой, не устоит.

26 И если сатана сатану изгоняет, то он в самом себе разделился: как же устоит царство его?

27 И если Я Веельзевулом изгоняю бесов, сыновья ваши кем изгоняют? Поэтому они вам будут судьями.

28 Если же Я Духом Божиим изгоняю бесов, значит, достигло до вас Царство Божие.

29 Или как может кто войти в дом сильного и похитить его вещи, если прежде не свяжет сильного? И тогда он расхитит дом его.

30 Кто не со Мною, тот против Меня; и кто не собирает со Мною, тот расточает.

31 Поэтому говорю вам: всякий грех и хула будут прощены людям; но хула на Духа не будет прощена людям.

32 И кто скажет слово против Сына Человеческого, будет прощено ему; кто же скажет против Духа Святого, не будет прощено ему ни в этом веке, ни в будущем.

33 Или назовите дерево добрым и плод его добрым, или назовите дерево плохим и плод его плохим; ведь по плоду познается дерево.

34 Отродье змеиное, как можете вы говорить доброе, будучи злы? Ибо от избытка сердца говорят уста.

35 Добрый человек из доброго сокровища выносит доброе; и злой человек из злого сокровища выносит злое.

36 Говорю же вам, что за всякое слово праздное, какое скажут люди, дадут они отчет в день суда;

37 ибо по словам твоим будешь ты оправдан, и по словам твоим будешь ты осужден.

38 Тогда ответили Ему некоторые из книжников и фарисеев: Учитель, мы хотим видеть от Тебя знамение.

39 И Он ответил им: род лукавый и прелюбодейный знамения ищет; и не будет дано ему знамения, кроме знамения Ионы пророка;

40 ибо, как был Иона во чреве кита три дня и три ночи, так будет Сын Человеческий в сердце земли три дня и три ночи.

41 Люди Ниневийские восстанут во время суда вместе с родом этим и осудят его, потому что они покаялись от проповеди Ионы; и вот, то, что здесь, — больше Ионы.

42 Царица Юга будет воздвигнута во время суда вместе с родом этим и осудит его, потому что она пришла от пределов земли послушать мудрость Соломонову; и вот, то, что здесь, — больше Соломона.

43 Когда же нечистый дух выйдет из человека, то бродит по безводным местам, ища покоя, и не находит.

44 Тогда говорит он: «в дом мой возвращусь, откуда я вышел». И придя, находит его незанятым, выметенным и убранным.

45 Тогда он идет и берет с собой семь других духов, злейших себя, и, войдя, они поселяются там; и становится для человека того последнее хуже первого. Так будет и с этим лукавым родом.

46 Пока еще Он говорил народу, вот, Матерь и братья Его пришли и стояли снаружи, стараясь поговорить с Ним.

47 И сказал Ему кто-то: вот, Матерь Твоя и братья Твои пришли и стоят снаружи, стараясь с Тобою поговорить.

48 Он же ответил говорившему Ему: кто матерь Моя, и кто братья Мои?

49 И протянув руку Свою к ученикам Своим, сказал: вот матерь Моя и братья Мои;

50 ибо кто исполнит волю Отца Моего, Который на небесах, тот Мой брат и сестра и матерь.

Вiд Матвiя

Розділ 12

1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.

2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.

3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?

6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!

7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.

8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!

9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.

10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“

11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!

13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.

14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?

15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.

16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,

17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:

18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.

19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!

22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.

23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“

24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.

25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.

26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?

27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.

28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.

29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.

30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.

31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!

32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!

33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!

34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.

35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.

36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.

38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.

39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.

40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.

41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!

42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!

43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.

44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.

45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“

46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.

48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“

49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!

50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“

Евангелие от Матфея Глава 12	Вiд Матвiя Розділ 12
1 В то время шел Иисус в субботу засеянными полями. Ученики Его проголодались и начали срывать колосья и есть.	1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 Фарисеи же увидели и сказали Ему: вот, ученики Твои делают, чего нельзя делать в субботу.	2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
3 А Он сказал им: не читали вы, что сделал Давид, когда проголодался он и сопровождавшие его?	3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 Как он вошел в дом Божий, и они съели хлебы предложения, которых нельзя было ни ему есть, ни сопровождавшим его, а одним только священникам?	4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 Или не читали вы в Законе, что в субботу священники нарушают субботу в храме и вины не несут?	5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
6 Но говорю вам: то, что здесь, — больше храма.	6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
7 Если бы вы понимали, что значит: «Милости хочу, а не жертвы», то не осудили бы невиновных.	7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
8 Ибо Сын Человеческий есть господин субботы.	8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
9 И перейдя оттуда в другое место, Он пришел в синагогу их.	9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10 И вот человек с сухою рукой. И спросили Его, чтобы обвинить Его: дозволяется ли исцелять в субботу?	10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
11 Он же сказал им: если у кого из вас его единственная овца упадет в субботу в яму, неужели он не возьмет ее и не поднимет?	11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 Насколько же лучше человек овцы! Итак, дозволяется делать добро в субботу.	12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
13 Тогда говорит человеку: протяни твою руку; и он протянул; и стала она вновь здоровой, как другая.	13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
14 Фарисеи же, выйдя, приняли против Него решение, чтобы погубить Его. Но Иисус, узнав, удалился оттуда.	14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
15 И последовали за Ним многие, и Он исцелил их всех.	15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.
16 И строго приказал им не разглашать о Нем,	16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
17 чтобы исполнилось сказанное чрез пророка Исаию, который говорит:	17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18 Вот Отрок Мой, Которого Я избрал, Возлюбленный Мой, к Которому благоволит душа Моя. Положу Дух Мой на Него, и возвестит язычникам правосудие.	18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
19 Он не вступит в спор и не подымет крика, и не услышит никто на улицах голоса Его.	19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20 Он тростника надломленного не переломит и фитиля тлеющего не погасит, доколе не даст торжества правосудию;	20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
21 и на имя Его язычники будут уповать.	21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
22 Тогда приведен был к Нему бесноватый слепой и немой; и Он исцелил его, так что слепой и немой стал говорить и видеть.	22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
23 И изумлялся весь народ и говорил: уж не Сын ли Он Давидов?	23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
24 Фарисеи же, услышав это, сказали: Он изгоняет бесов не иначе, как Веельзевулом, князем бесовским.	24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
25 Зная помышления их, Он сказал им: всякое царство, разделенное внутреннею враждой, обращается в пустыню: и ни один город или дом, разделенный внутреннею враждой, не устоит.	25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
26 И если сатана сатану изгоняет, то он в самом себе разделился: как же устоит царство его?	26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
27 И если Я Веельзевулом изгоняю бесов, сыновья ваши кем изгоняют? Поэтому они вам будут судьями.	27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
28 Если же Я Духом Божиим изгоняю бесов, значит, достигло до вас Царство Божие.	28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
29 Или как может кто войти в дом сильного и похитить его вещи, если прежде не свяжет сильного? И тогда он расхитит дом его.	29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
30 Кто не со Мною, тот против Меня; и кто не собирает со Мною, тот расточает.	30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
31 Поэтому говорю вам: всякий грех и хула будут прощены людям; но хула на Духа не будет прощена людям.	31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
32 И кто скажет слово против Сына Человеческого, будет прощено ему; кто же скажет против Духа Святого, не будет прощено ему ни в этом веке, ни в будущем.	32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!
33 Или назовите дерево добрым и плод его добрым, или назовите дерево плохим и плод его плохим; ведь по плоду познается дерево.	33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
34 Отродье змеиное, как можете вы говорить доброе, будучи злы? Ибо от избытка сердца говорят уста.	34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
35 Добрый человек из доброго сокровища выносит доброе; и злой человек из злого сокровища выносит злое.	35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
36 Говорю же вам, что за всякое слово праздное, какое скажут люди, дадут они отчет в день суда;	36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 ибо по словам твоим будешь ты оправдан, и по словам твоим будешь ты осужден.	37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
38 Тогда ответили Ему некоторые из книжников и фарисеев: Учитель, мы хотим видеть от Тебя знамение.	38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
39 И Он ответил им: род лукавый и прелюбодейный знамения ищет; и не будет дано ему знамения, кроме знамения Ионы пророка;	39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
40 ибо, как был Иона во чреве кита три дня и три ночи, так будет Сын Человеческий в сердце земли три дня и три ночи.	40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
41 Люди Ниневийские восстанут во время суда вместе с родом этим и осудят его, потому что они покаялись от проповеди Ионы; и вот, то, что здесь, — больше Ионы.	41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
42 Царица Юга будет воздвигнута во время суда вместе с родом этим и осудит его, потому что она пришла от пределов земли послушать мудрость Соломонову; и вот, то, что здесь, — больше Соломона.	42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
43 Когда же нечистый дух выйдет из человека, то бродит по безводным местам, ища покоя, и не находит.	43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
44 Тогда говорит он: «в дом мой возвращусь, откуда я вышел». И придя, находит его незанятым, выметенным и убранным.	44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
45 Тогда он идет и берет с собой семь других духов, злейших себя, и, войдя, они поселяются там; и становится для человека того последнее хуже первого. Так будет и с этим лукавым родом.	45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
46 Пока еще Он говорил народу, вот, Матерь и братья Его пришли и стояли снаружи, стараясь поговорить с Ним.	46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47 И сказал Ему кто-то: вот, Матерь Твоя и братья Твои пришли и стоят снаружи, стараясь с Тобою поговорить.	47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
48 Он же ответил говорившему Ему: кто матерь Моя, и кто братья Мои?	48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
49 И протянув руку Свою к ученикам Своим, сказал: вот матерь Моя и братья Мои;	49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
50 ибо кто исполнит волю Отца Моего, Который на небесах, тот Мой брат и сестра и матерь.	50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Матфея

Глава 12

Вiд Матвiя

Розділ 12

Евангелие от Матфея

Глава 12

Вiд Матвiя

Розділ 12

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Матфея

Глава 12

Вiд Матвiя

Розділ 12

Евангелие от Матфея

Глава 12

Вiд Матвiя

Розділ 12

Ветхий
завет

Новый
завет