Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Иоанна

Глава 19

1 Тогда взял Пилат Иисуса и подверг бичеванию.

2 И воины, сплетя венец из терния, возложили Ему на голову, и в одеяние пурпурное облачили Его,

3 и подходили к Нему и говорили: да здравствует Царь Иудейский! И били Его по лицу.

4 И снова вышел Пилат наружу и говорит им: вот, я вывожу Его к вам, чтобы вы знали, что я никакой вины не нахожу в Нем.

5 Вышел тогда Иисус наружу в терновом венце и пурпурном одеянии. И говорит им Пилат: вот Человек.

6 Когда же увидели Его первосвященники и служители, они закричали: распни, распни. Говорит им Пилат: возьмите Его вы и распните, ибо я не нахожу в Нем вины.

7 Ответили ему Иудеи: у нас есть Закон, и по Закону Он должен умереть, потому что сделал Себя Сыном Божиим.

8 Когда услышал Пилат это слово, он еще сильнее устрашился,

9 и вошел в преторию снова и говорит Иисусу: откуда Ты? Иисус же ответа не дал ему.

10 Говорит Ему тогда Пилат: мне ли не говоришь? Разве Ты не знаешь, что я власть имею отпустить Тебя, и власть имею распять Тебя?

11 Ответил ему Иисус: ты не имел бы надо Мной никакой власти, если бы не было дано тебе свыше. Поэтому тот, кто Меня предал тебе, больший грех имеет.

12 С этого времени Пилат искал отпустить Его. Но Иудеи закричали, говоря: если ты Этого отпустишь, ты не друг кесарю. Всякий, делающий себя царем, восстает против кесаря.

13 Пилат, услышав эти слова, вывел Иисуса наружу и сел для вершения суда на место, называемое «Каменным помостом», а по-еврейски Гаввафа.

14 Была же пятница перед Пасхой, около шестого часа. И говорит он Иудеям: вот Царь ваш.

15 Тогда закричали они: долой, долой, распни Его! Говорит им Пилат: Царя ли вашего распну? Ответили первосвященники: нет у нас царя, кроме кесаря.

16 Тогда он предал Его им на распятие. Итак, взяли Иисуса и повели.

17 И неся Себе крест, Он вышел на место, называемое Лобным, которое по-еврейски называется Голгофа,

18 где Его распяли, и с Ним двух других, по обе Его стороны, посредине же Иисуса.

19 И сделал надпись на доске Пилат и поставил на кресте. Было же написано: Иисус Назорей, Царь Иудейский.

20 Эту надпись на доске многие прочли из Иудеев, потому что близко было от города то место, где был распят Иисус, и было написано по-еврейски, по-римски, по-гречески.

21 Говорили же Пилату первосвященники Иудейские: не пиши: «Царь Иудейский», но: «Он сказал: Я Царь Иудейский».

22 Ответил Пилат: что я написал, то написал.

23 Воины же, когда распяли Иисуса, взяли одежды Его и разделили на четыре части, каждому воину по части, и хитон. Был же хитон не сшитый, тканый целиком с самого верха.

24 Сказали они друг другу: не будем рвать его, но бросим о нем жребий, чей будет. Да исполнится Писание: Разделили одежды Мои между собою и об одеянии Моем бросили жребий. Воины это сделали.

25 Стояли же у креста Иисуса Мать Его и сестра Матери Его, Мария Клеопова и Мария Магдалина.

26 Иисус же, увидев Мать и ученика, близ стоящего, которого Он любил, говорит Матери: Женщина, вот сын Твой.

27 Потом говорит ученику: вот Мать твоя. И с того часа взял ученик Ее к себе.

28 После этого Иисус, зная, что уже всё совершилось, говорит, дабы свершилось Писание: жажду.

29 Стоял тут сосуд, полный уксуса. Тогда наткнув на копье губку, полную уксуса, поднесли к Его устам.

30 И когда вкусил Иисус уксуса, Он сказал: совершилось. И склонив голову, предал дух.

31 А так как была пятница, то Иудеи, чтобы тела не остались на кресте в субботу — ибо день той субботы был день великий, — попросили Пилата перебить у них голени и снять их.

32 Итак, пришли воины, и у первого перебили голени, и у другого, распятого с Ним.

33 Придя же к Иисусу, они, когда увидели, что Он уже умер, не перебили у Него голеней,

34 но один из воинов копьем пронзил Ему бок, и вышла тотчас кровь и вода.

35 И видевший засвидетельствовал, и истинно его свидетельство, и он знает, что истинное говорит, чтобы и вы верили.

36 Ибо произошло это, да исполнится Писание: Кость Его да не сокрушится.

37 И еще другое Писание говорит: Будут смотреть на Того, Кого пронзили.

38 А после этого попросил Пилата Иосиф из Аримафеи, бывший учеником Иисуса, но тайным из страха перед Иудеями, взять тело Иисуса. И разрешил Пилат. Пришел он и взял тело Его.

39 Пришел же и Никодим, приходивший к Нему в первый раз ночью, и принес состав из смирны и алоя около ста фунтов.

40 Взяли они тело Иисуса и обвили Его пеленами, с благовониями, как обыкновенно погребают Иудеи.

41 Был же сад на том месте, где Он распят был, и в саду гробница новая, в которой еще никто не был положен.

42 Там-то ради пятницы Иудейской, так как близко была гробница, положили Иисуса.

Вiд Iвана

Розділ 19

1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.

2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,

3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його.

4 Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.

5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“

6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“

7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“

8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,

9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав.

10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“

11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.

12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.

13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.

14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“

15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“

16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти. Розп'яття́ Ісуса І взяли Ісуса й повели́...

17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.

18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.

19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.

20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.

21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.

22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“

23 Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.

24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.

25 Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.

26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“

27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе.

28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“

29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.

30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа.

31 Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.

32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.

33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,

34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.

35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“

37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.

38 Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.

39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.

40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.

41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.

42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.

Евангелие от Иоанна Глава 19	Вiд Iвана Розділ 19
1 Тогда взял Пилат Иисуса и подверг бичеванию.	1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.
2 И воины, сплетя венец из терния, возложили Ему на голову, и в одеяние пурпурное облачили Его,	2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,
3 и подходили к Нему и говорили: да здравствует Царь Иудейский! И били Его по лицу.	3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його.
4 И снова вышел Пилат наружу и говорит им: вот, я вывожу Его к вам, чтобы вы знали, что я никакой вины не нахожу в Нем.	4 Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.
5 Вышел тогда Иисус наружу в терновом венце и пурпурном одеянии. И говорит им Пилат: вот Человек.	5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“
6 Когда же увидели Его первосвященники и служители, они закричали: распни, распни. Говорит им Пилат: возьмите Его вы и распните, ибо я не нахожу в Нем вины.	6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“
7 Ответили ему Иудеи: у нас есть Закон, и по Закону Он должен умереть, потому что сделал Себя Сыном Божиим.	7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“
8 Когда услышал Пилат это слово, он еще сильнее устрашился,	8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
9 и вошел в преторию снова и говорит Иисусу: откуда Ты? Иисус же ответа не дал ему.	9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав.
10 Говорит Ему тогда Пилат: мне ли не говоришь? Разве Ты не знаешь, что я власть имею отпустить Тебя, и власть имею распять Тебя?	10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“
11 Ответил ему Иисус: ты не имел бы надо Мной никакой власти, если бы не было дано тебе свыше. Поэтому тот, кто Меня предал тебе, больший грех имеет.	11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.
12 С этого времени Пилат искал отпустить Его. Но Иудеи закричали, говоря: если ты Этого отпустишь, ты не друг кесарю. Всякий, делающий себя царем, восстает против кесаря.	12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.
13 Пилат, услышав эти слова, вывел Иисуса наружу и сел для вершения суда на место, называемое «Каменным помостом», а по-еврейски Гаввафа.	13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.
14 Была же пятница перед Пасхой, около шестого часа. И говорит он Иудеям: вот Царь ваш.	14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“
15 Тогда закричали они: долой, долой, распни Его! Говорит им Пилат: Царя ли вашего распну? Ответили первосвященники: нет у нас царя, кроме кесаря.	15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“
16 Тогда он предал Его им на распятие. Итак, взяли Иисуса и повели.	16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти. Розп'яття́ Ісуса І взяли Ісуса й повели́...
17 И неся Себе крест, Он вышел на место, называемое Лобным, которое по-еврейски называется Голгофа,	17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.
18 где Его распяли, и с Ним двух других, по обе Его стороны, посредине же Иисуса.	18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.
19 И сделал надпись на доске Пилат и поставил на кресте. Было же написано: Иисус Назорей, Царь Иудейский.	19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.
20 Эту надпись на доске многие прочли из Иудеев, потому что близко было от города то место, где был распят Иисус, и было написано по-еврейски, по-римски, по-гречески.	20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
21 Говорили же Пилату первосвященники Иудейские: не пиши: «Царь Иудейский», но: «Он сказал: Я Царь Иудейский».	21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.
22 Ответил Пилат: что я написал, то написал.	22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“
23 Воины же, когда распяли Иисуса, взяли одежды Его и разделили на четыре части, каждому воину по части, и хитон. Был же хитон не сшитый, тканый целиком с самого верха.	23 Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.
24 Сказали они друг другу: не будем рвать его, но бросим о нем жребий, чей будет. Да исполнится Писание: Разделили одежды Мои между собою и об одеянии Моем бросили жребий. Воины это сделали.	24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.
25 Стояли же у креста Иисуса Мать Его и сестра Матери Его, Мария Клеопова и Мария Магдалина.	25 Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.
26 Иисус же, увидев Мать и ученика, близ стоящего, которого Он любил, говорит Матери: Женщина, вот сын Твой.	26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“
27 Потом говорит ученику: вот Мать твоя. И с того часа взял ученик Ее к себе.	27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе.
28 После этого Иисус, зная, что уже всё совершилось, говорит, дабы свершилось Писание: жажду.	28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“
29 Стоял тут сосуд, полный уксуса. Тогда наткнув на копье губку, полную уксуса, поднесли к Его устам.	29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.
30 И когда вкусил Иисус уксуса, Он сказал: совершилось. И склонив голову, предал дух.	30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа.
31 А так как была пятница, то Иудеи, чтобы тела не остались на кресте в субботу — ибо день той субботы был день великий, — попросили Пилата перебить у них голени и снять их.	31 Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.
32 Итак, пришли воины, и у первого перебили голени, и у другого, распятого с Ним.	32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.
33 Придя же к Иисусу, они, когда увидели, что Он уже умер, не перебили у Него голеней,	33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,
34 но один из воинов копьем пронзил Ему бок, и вышла тотчас кровь и вода.	34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.
35 И видевший засвидетельствовал, и истинно его свидетельство, и он знает, что истинное говорит, чтобы и вы верили.	35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
36 Ибо произошло это, да исполнится Писание: Кость Его да не сокрушится.	36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“
37 И еще другое Писание говорит: Будут смотреть на Того, Кого пронзили.	37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.
38 А после этого попросил Пилата Иосиф из Аримафеи, бывший учеником Иисуса, но тайным из страха перед Иудеями, взять тело Иисуса. И разрешил Пилат. Пришел он и взял тело Его.	38 Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
39 Пришел же и Никодим, приходивший к Нему в первый раз ночью, и принес состав из смирны и алоя около ста фунтов.	39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.
40 Взяли они тело Иисуса и обвили Его пеленами, с благовониями, как обыкновенно погребают Иудеи.	40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.
41 Был же сад на том месте, где Он распят был, и в саду гробница новая, в которой еще никто не был положен.	41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
42 Там-то ради пятницы Иудейской, так как близко была гробница, положили Иисуса.	42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Иоанна

Глава 19

Вiд Iвана

Розділ 19

Евангелие от Иоанна

Глава 19

Вiд Iвана

Розділ 19

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Иоанна

Глава 19

Вiд Iвана

Розділ 19

Евангелие от Иоанна

Глава 19

Вiд Iвана

Розділ 19

Ветхий
завет

Новый
завет