CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иез. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

1 В седьмом году в пятом месяце, в десятый день месяца, пришло несколько человек из старейшин Израилевых вопросить Иегову, и сели пред лицем моим.

2 И было ко мне слово Иеговы, и сказано:

3 Сын человеческий! говори с старейшинами Израилевыми, и скажи им: так говорит Господь Иегова: не вопросить ли Меня пришли вы? Жив Я! не дам вам обрести Меня, говорит Господь Иегова.

4 Суди их, суди, сын человеческий; выскажи им мерзости отцев их,

5 И скажи им: так говорит Господь Иегова: когда Я избрал Израиля, и подняв руку Мою, поклялся племени дома Иаковлева, и показался им в земле египетской, и подняв руку, поклялся им, говоря: `Я Иегова, Бог ваш`,

6 В тот день, подняв руку Мою, Я поклялся им, что выведу их из земли египетской в землю, которую Я осмотрел для них, где течет молоко и мед, которая есть краса всех земель,

7 И сказал им: отвергните всякий мерзости очей своих, и не оскверняйте себя идолами египетскими! Я Иегова, Бог ваш.

8 Но они возмутились против Меня, и не хотели слушать Меня, никто не отверг мерзостей очей своих, и не оставили идолов египетских. И Я подумал было излить на них ярость Мою, истощить на них гнев Мой в земле Египетской.

9 Но Я действовал ради имени Моего, чтоб оно не унизилось в глазах народов, среди которых находились они, и пред глазами которых Я явил Себя им, обещаясь вывести их из земли египетской.

10 И Я вывел их из земли египетской и привел их в пустыню,

11 И дал им предписания Мои, и объявил им Мои постановления, которые исполняя, человек жив был бы чрез них,

12 Дал им также субботы Мои, чтоб они были знамением между Мною и ими, чтобы знали, что Я - Иегова, освящающий их.

13 Но дом Израилев возмутился против Меня в пустыне, по предписаниям Моим не стали ходить, и презрели постановления Мои, которые исполняя человек жив был бы чрев них, и субботы Мои многократно нарушали, и Я подумал было излить на них ярость Мою в пустыне, чтоб истребить их.

14 Но Я действовал ради имени Моего, чтоб оно не унизилось в глазах народов, пред глазами которых Я вывел их.

15 Даже Я руку поднял против них в пустыне, чтоб не ввести их в землю, которую Я дал, где течет молоко и мед, которая есть краса всех земель,

16 За то, что они презрели постановления Мои, и не ходили в законах Моих, и нарушали субботы Мои; ибо сердце их было привязано к идолам их.

17 Но око Мое пожалело погубить их, и Я не сделал им конца в пустыне.

18 И говорил Я детям их в пустыне: не ходите по правилам отцев своих, и не соблюдайте установлений их, и не оскверняйте себя идолами их.

19 Я Иегова, Бог ваш: по Моим предписаниям ходите, и Мои уставы соблюдайте и исполняйте их.

20 И свято храните субботы Мои, чтоб они были между Мною и вами знамением, дабы знали, что Я Иегова, Бог ваш.

21 Но и дети возмутились против Меня; по предписаниям Моим не ходили, и уставов Моих не соблюдали, чтобы исполнять то, что исполняя человек был бы жив чрез то, нарушали субботы Мои; и Я подумал было излить на них ярость Мою, истощить над ними гнев Мой в пустыне;

22 Но отклонил руку Мою, и действовал ради имени Моего, чтоб оно не унизилось в глазах народов, пред глазами коих Я вывел их.

23 В то же время Я, подняв руку Мою в пустыне, поклялся, им рассеять их по народам и развеять их по землям,

24 За то, что они постановлений Моих не выполняли и презрели предписания Мои, и нарушали субботы Мои, и взоры их обращались на идолов отцев их.

25 И в то же время Я дал им определения недобрые, и постановления, от которых они не могли быть живы,

26 И допустил их оскверниться приношением даров их, и преданием всякого первого плода утробы, чтобы Мне разорить их, дабы знали, что Я Иегова.

27 Посему говори дому Израилеву, сын человеческий, и скажи им: так говорит Господь Иегова: вот еще чем хулили Меня отцы ваши, вероломно поступая предо Мною:

28 Я привел их в землю, которую клялся дать им, подняв руку Мою. А они, увидев всякий высокий холм и всякое ветвистое дерево, стали закалать там жертвы свои, и полагали там оскорбительные для Меня приношения свои, и ставили там приятное для обоняния благоухание свое, и возливали там возлияния свои.

29 Я говорил им: на какую высоту ходите вы туда? но она именем высоты называется и до сего дня.

30 Посему скажи дому Израилеву: так говорит Господь Иегова: тогда как вы скверните себя на пути отцев своих, и блудно гоняетесь за гнусными своими,

31 Приносите им подарки свои, переводя сынов своих через огонь, тогда как вы доселе оскверняете себя всеми идолами своими, дом Израилев, жив Я! говорит Господь Иегова, не дам вам обрести Меня,

32 И что на ум вам приходит, совсем не сбудется. Вы говорите: будем, как другие народы, будем, как племена иноземные, служить дереву и камню.

33 Жив Я! говорит Господь Иегова, сильною рукою и простертою мышцею, и излиянным гневом восцарствую над вами.

34 И выведу вас из народов и из земель, по которым вы рассеяны, соберу вас рукою сильною и простертою мышцею, и излиянным гневом.

35 И поведу вас пустынею народов, и там стану судиться с вами лицем к лицу.

36 Как Я судился с отцами вашими в пустыне земли египетской, так буду судиться с вами, говорит Господь Иегова.

37 И проведу вас под жезлом, и введу вас в узы завета.

38 И вычищу из вас мятежников и непокорных Мне. Из земли странствия их выведу их, но в землю Израилеву не войдет этот род людей, и узнаете, что Я Иегова.

39 О вы, дом Израилев! так говорит Господь Иегова: пойдите служите и впредь всяк своим идолам, если Меня не слушаете, но не хулите же впредь святого имени Моего, дарами вашими и идолами вашими:

40 Потому что на Моей святой горе, на горе высокой Израилевой, говорит Господь Иегова, там должен служить Мне весь дом Израилев, весь, сколько есть его на земле; там Я с благоволением приму их, и там потребую даров ваших, и начатков, приносимых вами, со всеми святынями вашими.

41 С благоволением прийму вас, как приятное для обоняния курение, когда выведу вас из народов, и соберу вас из земель, в которые вы рассеяны, и явлю в вас светлость Мою пред глазами народов.

42 И узнаете, что Я Иегова, когда введу вас в землю Израилеву, в землю, которую Я клялся отдать отцам вашим, подняв руку Мою.

43 И вспомните там о путях своих, и обо всех делах своих, какими вы осквернили себя, и вознегодуете сами в себе на все порочные свои дела, какие вы делали.

44 И узнаете, что Я Иегова, когда буду действовать у вас для имени Моего, не сообразуясь с вашими путями порочными, и с вашими делами развратными, дом Израилев, говорит Господь Иегова.

45 И было ко мне слово Иеговы, и сказано:

46 Сын человеческий! обратись лицем своим на полдень, и покропи на юг, и изреки пророчество на лес южного поля,

47 И скажи южному лесу: слушай слово Иеговы; так говорит Господь Иегова: вот Я зажгу в тебе огонь, и он пожрет в тебе всякое дерево сочное и всякое дерево сухое, не потухнет пылающий пламень, и будут опалены им все лица от юга до севера.

48 И увидит всякая плоть, что Я, Иегова, зажег его, так что не потухает.

49 И сказал Я: о, Господи Иегова! они говорят обо мне: `не правда ли, что он любит говорить притчами?`

Єзекiїль

Розділ 20

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

45

46

47

48

49

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

Єзекiїль

Розділ 20

1 В седьмом году в пятом месяце, в десятый день месяца, пришло несколько человек из старейшин Израилевых вопросить Иегову, и сели пред лицем моим.

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 И было ко мне слово Иеговы, и сказано:

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 Сын человеческий! говори с старейшинами Израилевыми, и скажи им: так говорит Господь Иегова: не вопросить ли Меня пришли вы? Жив Я! не дам вам обрести Меня, говорит Господь Иегова.

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Суди их, суди, сын человеческий; выскажи им мерзости отцев их,

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 И скажи им: так говорит Господь Иегова: когда Я избрал Израиля, и подняв руку Мою, поклялся племени дома Иаковлева, и показался им в земле египетской, и подняв руку, поклялся им, говоря: `Я Иегова, Бог ваш`,

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 В тот день, подняв руку Мою, Я поклялся им, что выведу их из земли египетской в землю, которую Я осмотрел для них, где течет молоко и мед, которая есть краса всех земель,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 И сказал им: отвергните всякий мерзости очей своих, и не оскверняйте себя идолами египетскими! Я Иегова, Бог ваш.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Но они возмутились против Меня, и не хотели слушать Меня, никто не отверг мерзостей очей своих, и не оставили идолов египетских. И Я подумал было излить на них ярость Мою, истощить на них гнев Мой в земле Египетской.

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 Но Я действовал ради имени Моего, чтоб оно не унизилось в глазах народов, среди которых находились они, и пред глазами которых Я явил Себя им, обещаясь вывести их из земли египетской.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 И Я вывел их из земли египетской и привел их в пустыню,

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 И дал им предписания Мои, и объявил им Мои постановления, которые исполняя, человек жив был бы чрез них,

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 Дал им также субботы Мои, чтоб они были знамением между Мною и ими, чтобы знали, что Я - Иегова, освящающий их.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Но дом Израилев возмутился против Меня в пустыне, по предписаниям Моим не стали ходить, и презрели постановления Мои, которые исполняя человек жив был бы чрев них, и субботы Мои многократно нарушали, и Я подумал было излить на них ярость Мою в пустыне, чтоб истребить их.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Но Я действовал ради имени Моего, чтоб оно не унизилось в глазах народов, пред глазами которых Я вывел их.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Даже Я руку поднял против них в пустыне, чтоб не ввести их в землю, которую Я дал, где течет молоко и мед, которая есть краса всех земель,

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 За то, что они презрели постановления Мои, и не ходили в законах Моих, и нарушали субботы Мои; ибо сердце их было привязано к идолам их.

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 Но око Мое пожалело погубить их, и Я не сделал им конца в пустыне.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 И говорил Я детям их в пустыне: не ходите по правилам отцев своих, и не соблюдайте установлений их, и не оскверняйте себя идолами их.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Я Иегова, Бог ваш: по Моим предписаниям ходите, и Мои уставы соблюдайте и исполняйте их.

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 И свято храните субботы Мои, чтоб они были между Мною и вами знамением, дабы знали, что Я Иегова, Бог ваш.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Но и дети возмутились против Меня; по предписаниям Моим не ходили, и уставов Моих не соблюдали, чтобы исполнять то, что исполняя человек был бы жив чрез то, нарушали субботы Мои; и Я подумал было излить на них ярость Мою, истощить над ними гнев Мой в пустыне;

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 Но отклонил руку Мою, и действовал ради имени Моего, чтоб оно не унизилось в глазах народов, пред глазами коих Я вывел их.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 В то же время Я, подняв руку Мою в пустыне, поклялся, им рассеять их по народам и развеять их по землям,

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 За то, что они постановлений Моих не выполняли и презрели предписания Мои, и нарушали субботы Мои, и взоры их обращались на идолов отцев их.

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 И в то же время Я дал им определения недобрые, и постановления, от которых они не могли быть живы,

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 И допустил их оскверниться приношением даров их, и преданием всякого первого плода утробы, чтобы Мне разорить их, дабы знали, что Я Иегова.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Посему говори дому Израилеву, сын человеческий, и скажи им: так говорит Господь Иегова: вот еще чем хулили Меня отцы ваши, вероломно поступая предо Мною:

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 Я привел их в землю, которую клялся дать им, подняв руку Мою. А они, увидев всякий высокий холм и всякое ветвистое дерево, стали закалать там жертвы свои, и полагали там оскорбительные для Меня приношения свои, и ставили там приятное для обоняния благоухание свое, и возливали там возлияния свои.

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 Я говорил им: на какую высоту ходите вы туда? но она именем высоты называется и до сего дня.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Посему скажи дому Израилеву: так говорит Господь Иегова: тогда как вы скверните себя на пути отцев своих, и блудно гоняетесь за гнусными своими,

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 Приносите им подарки свои, переводя сынов своих через огонь, тогда как вы доселе оскверняете себя всеми идолами своими, дом Израилев, жив Я! говорит Господь Иегова, не дам вам обрести Меня,

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 И что на ум вам приходит, совсем не сбудется. Вы говорите: будем, как другие народы, будем, как племена иноземные, служить дереву и камню.

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 Жив Я! говорит Господь Иегова, сильною рукою и простертою мышцею, и излиянным гневом восцарствую над вами.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 И выведу вас из народов и из земель, по которым вы рассеяны, соберу вас рукою сильною и простертою мышцею, и излиянным гневом.

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 И поведу вас пустынею народов, и там стану судиться с вами лицем к лицу.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 Как Я судился с отцами вашими в пустыне земли египетской, так буду судиться с вами, говорит Господь Иегова.

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 И проведу вас под жезлом, и введу вас в узы завета.

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 И вычищу из вас мятежников и непокорных Мне. Из земли странствия их выведу их, но в землю Израилеву не войдет этот род людей, и узнаете, что Я Иегова.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 О вы, дом Израилев! так говорит Господь Иегова: пойдите служите и впредь всяк своим идолам, если Меня не слушаете, но не хулите же впредь святого имени Моего, дарами вашими и идолами вашими:

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Потому что на Моей святой горе, на горе высокой Израилевой, говорит Господь Иегова, там должен служить Мне весь дом Израилев, весь, сколько есть его на земле; там Я с благоволением приму их, и там потребую даров ваших, и начатков, приносимых вами, со всеми святынями вашими.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 С благоволением прийму вас, как приятное для обоняния курение, когда выведу вас из народов, и соберу вас из земель, в которые вы рассеяны, и явлю в вас светлость Мою пред глазами народов.

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 И узнаете, что Я Иегова, когда введу вас в землю Израилеву, в землю, которую Я клялся отдать отцам вашим, подняв руку Мою.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 И вспомните там о путях своих, и обо всех делах своих, какими вы осквернили себя, и вознегодуете сами в себе на все порочные свои дела, какие вы делали.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 И узнаете, что Я Иегова, когда буду действовать у вас для имени Моего, не сообразуясь с вашими путями порочными, и с вашими делами развратными, дом Израилев, говорит Господь Иегова.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

45 И было ко мне слово Иеговы, и сказано:

45

46 Сын человеческий! обратись лицем своим на полдень, и покропи на юг, и изреки пророчество на лес южного поля,

46

47 И скажи южному лесу: слушай слово Иеговы; так говорит Господь Иегова: вот Я зажгу в тебе огонь, и он пожрет в тебе всякое дерево сочное и всякое дерево сухое, не потухнет пылающий пламень, и будут опалены им все лица от юга до севера.

47

48 И увидит всякая плоть, что Я, Иегова, зажег его, так что не потухает.

48

49 И сказал Я: о, Господи Иегова! они говорят обо мне: `не правда ли, что он любит говорить притчами?`

49

1.0x