CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иер. 37
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Пророк Иеремия

Глава 37

1 Навуходоносор, царь Вавилона, поставил Цедекию, сына Иосии, царём Иудеи, и он правил вместо Иехонии, сына Иоакима.

2 Ни он, ни его слуги, ни народ страны не слушали слов Вечного, произнесённых через пророка Иеремию.

3 Однако царь Цедекия послал Юхала, сына Шелемии, со священнослужителем Софонией, сыном Маасеи, к пророку Иеремии, чтобы сказать: «Прошу тебя, помолись о нас Вечному, нашему Богу».

4 Иеремия тогда ещё жил свободно среди народа, потому что ещё не был брошен в темницу.

5 Войско фараона выступило из Египта, и вавилоняне, которые осаждали Иерусалим, услышав об этом, отступили из-под Иерусалима.

6 И было к пророку Иеремии слово Вечного:

7 – Так говорит Вечный, Бог Исраила: Скажи царю Иудеи, который послал спросить Меня: «Войско фараона, которое выступило тебе на помощь, вернётся в свою собственную землю, в Египет,

8 а вавилоняне вернутся и нападут на этот город; они захватят его и сожгут».

9 Так говорит Вечный: Не обманывайте себя, думая, что вавилоняне непременно отойдут от вас. Они не отойдут.

10 Даже если бы вы одолели всё войско вавилонян, выступившее против вас, и только раненые остались бы у них в палатках, то и они вышли бы и сожгли этот город.

11 После того как вавилонское войско отступило из-под Иерусалима из-за приближения войск фараона,

12 Иеремия тронулся в путь из Иерусалима в землю Вениамина, чтобы получить свою долю имущества среди своих родственников.

13 Когда он добрался до Вениаминовых ворот, начальник стражи по имени Ирия, сын Шелемии, сына Ханании, задержал его и сказал: – Ты хочешь перебежать к вавилонянам!

14 – Неправда! – сказал Иеремия. – Я не собираюсь перебегать к вавилонянам. Но Ирия не стал его слушать; он взял Иеремию под стражу и отвёл его к приближённым царя.

15 Они разгневались на Иеремию и велели избить его и посадить под замок в доме писаря Ионафана, в котором они устроили темницу.

16 Иеремию бросили в зиндан, где он провёл много дней.

17 Потом царь Цедекия послал за ним. Пророка привели, и царь тайно расспрашивал его у себя во дворце: – Есть ли какое слово от Вечного? – Есть, – ответил Иеремия. – Ты будешь отдан в руки царя Вавилона.

18 Иеремия сказал царю Цедекии: – Какое преступление я совершил против тебя, твоих приближённых или этого народа, что вы бросили меня в темницу?

19 Где ваши пророки, которые пророчествовали вам: «Царь Вавилона не пойдёт против вас и против этой страны»?

20 Но сейчас, умоляю, выслушай, господин мой царь. Позволь обратиться с просьбой к тебе: не отсылай меня назад в дом писаря Ионафана, иначе я умру там.

21 Царь Цедекия приказал заточить Иеремию в темницу при царском дворце и выдавать ему с улицы пекарей по лепёшке в день, пока в городе ещё был хлеб. Так Иеремия остался в царской темнице.

Єремiя

Розділ 37

1 І зацарював цар Седекія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоно́сор, цар вавилонський, в Юдиному кра́ї.

2 Та не послухався ані він, ані його раби, ані наро́д кра́ю слів Господа, які Він говорив через пророка Єремію.

3 І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: „Помолися за нас до Господа, Бога нашого!“

4 А Єремія тоді ще вільно ходив серед наро́ду, бо не дали́ його ще до в'язни́ці.

5 А фараонове ві́йсько вийшло з Єгипту. І почули вістку про них халдеї, що облягали Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.

6 І було слово Господнє до пророка Єремії, говорячи:

7 „Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове ві́йсько, що вийшло вам на поміч, ве́рнеться до свого кра́ю, до Єгипту.

8 А халдеї зно́ву ве́рнуться, і будуть воювати з цим містом, і здобу́дуть його, та й спалять його огнем.

9 Так говорить Господь: Не обманюйте своїх душ, говорячи: „Халдеї конче пі́дуть від нас“, бо не пі́дуть вони.

10 Бо якщо б ви побили все халдейське ві́йсько, що з вами воює, а з них залиши́лися б тільки ра́нені, то встане кожен із намету свого, і спалять це місто огнем“...

11 І сталося, коли халдейське ві́йсько відступи́ло від Єрусалиму перед фараоновим ві́йськом,

12 то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового кра́ю, і щоб сховатися там серед наро́ду.

13 Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторо́жі, а ім'я́ йому́ Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопи́в він пророка Єремію, говорячи: „Ти перехо́диш до халлеїв!“

14 А Єремія відказав: „Неправда, — я не перехо́джу до халдеїв!“ Та не послухав той його; і схопи́в Їрійя Єремію, і попрова́див його до зверхників.

15 I розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали́ його до в'язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в'язни́чний дім.

16 I зійшов Єремія до темни́чної ями та до підва́лу, і сидів там Єремія багато днів.

17 І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: „Чи є слово від Господа?“ І Єремія відказав: „Є“. І далі сказав: „Ти будеш ві́дданий в руку вавилонського царя́“.

18 І сказав Єремія до царя Седекії: „Що́ я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому наро́дові, що ви віддали мене до в'язни́ці?

19 І де́ ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: „Цар вавилонський не при́йде на вас та на Край цей?“

20 А тепер послухай, пане мій ца́рю: хай упаде́ моє блага́ння перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!“

21 І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подві́р'ї в'язни́ці, і давали йому бухане́ць хліба на день з вулиці пе́карів, аж поки не скінчи́вся ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці.

Пророк Иеремия

Глава 37

Єремiя

Розділ 37

1 Навуходоносор, царь Вавилона, поставил Цедекию, сына Иосии, царём Иудеи, и он правил вместо Иехонии, сына Иоакима.

1 І зацарював цар Седекія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоно́сор, цар вавилонський, в Юдиному кра́ї.

2 Ни он, ни его слуги, ни народ страны не слушали слов Вечного, произнесённых через пророка Иеремию.

2 Та не послухався ані він, ані його раби, ані наро́д кра́ю слів Господа, які Він говорив через пророка Єремію.

3 Однако царь Цедекия послал Юхала, сына Шелемии, со священнослужителем Софонией, сыном Маасеи, к пророку Иеремии, чтобы сказать: «Прошу тебя, помолись о нас Вечному, нашему Богу».

3 І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: „Помолися за нас до Господа, Бога нашого!“

4 Иеремия тогда ещё жил свободно среди народа, потому что ещё не был брошен в темницу.

4 А Єремія тоді ще вільно ходив серед наро́ду, бо не дали́ його ще до в'язни́ці.

5 Войско фараона выступило из Египта, и вавилоняне, которые осаждали Иерусалим, услышав об этом, отступили из-под Иерусалима.

5 А фараонове ві́йсько вийшло з Єгипту. І почули вістку про них халдеї, що облягали Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.

6 И было к пророку Иеремии слово Вечного:

6 І було слово Господнє до пророка Єремії, говорячи:

7 – Так говорит Вечный, Бог Исраила: Скажи царю Иудеи, который послал спросить Меня: «Войско фараона, которое выступило тебе на помощь, вернётся в свою собственную землю, в Египет,

7 „Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове ві́йсько, що вийшло вам на поміч, ве́рнеться до свого кра́ю, до Єгипту.

8 а вавилоняне вернутся и нападут на этот город; они захватят его и сожгут».

8 А халдеї зно́ву ве́рнуться, і будуть воювати з цим містом, і здобу́дуть його, та й спалять його огнем.

9 Так говорит Вечный: Не обманывайте себя, думая, что вавилоняне непременно отойдут от вас. Они не отойдут.

9 Так говорить Господь: Не обманюйте своїх душ, говорячи: „Халдеї конче пі́дуть від нас“, бо не пі́дуть вони.

10 Даже если бы вы одолели всё войско вавилонян, выступившее против вас, и только раненые остались бы у них в палатках, то и они вышли бы и сожгли этот город.

10 Бо якщо б ви побили все халдейське ві́йсько, що з вами воює, а з них залиши́лися б тільки ра́нені, то встане кожен із намету свого, і спалять це місто огнем“...

11 После того как вавилонское войско отступило из-под Иерусалима из-за приближения войск фараона,

11 І сталося, коли халдейське ві́йсько відступи́ло від Єрусалиму перед фараоновим ві́йськом,

12 Иеремия тронулся в путь из Иерусалима в землю Вениамина, чтобы получить свою долю имущества среди своих родственников.

12 то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового кра́ю, і щоб сховатися там серед наро́ду.

13 Когда он добрался до Вениаминовых ворот, начальник стражи по имени Ирия, сын Шелемии, сына Ханании, задержал его и сказал: – Ты хочешь перебежать к вавилонянам!

13 Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторо́жі, а ім'я́ йому́ Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопи́в він пророка Єремію, говорячи: „Ти перехо́диш до халлеїв!“

14 – Неправда! – сказал Иеремия. – Я не собираюсь перебегать к вавилонянам. Но Ирия не стал его слушать; он взял Иеремию под стражу и отвёл его к приближённым царя.

14 А Єремія відказав: „Неправда, — я не перехо́джу до халдеїв!“ Та не послухав той його; і схопи́в Їрійя Єремію, і попрова́див його до зверхників.

15 Они разгневались на Иеремию и велели избить его и посадить под замок в доме писаря Ионафана, в котором они устроили темницу.

15 I розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали́ його до в'язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в'язни́чний дім.

16 Иеремию бросили в зиндан, где он провёл много дней.

16 I зійшов Єремія до темни́чної ями та до підва́лу, і сидів там Єремія багато днів.

17 Потом царь Цедекия послал за ним. Пророка привели, и царь тайно расспрашивал его у себя во дворце: – Есть ли какое слово от Вечного? – Есть, – ответил Иеремия. – Ты будешь отдан в руки царя Вавилона.

17 І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: „Чи є слово від Господа?“ І Єремія відказав: „Є“. І далі сказав: „Ти будеш ві́дданий в руку вавилонського царя́“.

18 Иеремия сказал царю Цедекии: – Какое преступление я совершил против тебя, твоих приближённых или этого народа, что вы бросили меня в темницу?

18 І сказав Єремія до царя Седекії: „Що́ я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому наро́дові, що ви віддали мене до в'язни́ці?

19 Где ваши пророки, которые пророчествовали вам: «Царь Вавилона не пойдёт против вас и против этой страны»?

19 І де́ ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: „Цар вавилонський не при́йде на вас та на Край цей?“

20 Но сейчас, умоляю, выслушай, господин мой царь. Позволь обратиться с просьбой к тебе: не отсылай меня назад в дом писаря Ионафана, иначе я умру там.

20 А тепер послухай, пане мій ца́рю: хай упаде́ моє блага́ння перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!“

21 Царь Цедекия приказал заточить Иеремию в темницу при царском дворце и выдавать ему с улицы пекарей по лепёшке в день, пока в городе ещё был хлеб. Так Иеремия остался в царской темнице.

21 І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подві́р'ї в'язни́ці, і давали йому бухане́ць хліба на день з вулиці пе́карів, аж поки не скінчи́вся ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці.

1.0x