ВторозакониеГлава 8 |
1 |
2 Помни, Исраил, как Вечный, твой Бог, вёл тебя через пустыню все эти сорок лет, смиряя и испытывая тебя, чтобы узнать, что в твоём сердце: будешь ты исполнять Его повеления или нет. |
3 Он смирял тебя, заставляя тебя голодать, а затем насыщал манной, которой не знал ни ты, ни твои предки, чтобы научить тебя, что не одним хлебом живёт человек, но и каждым словом, исходящим из уст Вечного. |
4 Твоя одежда не изнашивалась и твои ноги не опухали все эти сорок лет. |
5 Пусть твоё сердце помнит, что как человек наставляет своего сына, так и Вечный, твой Бог, наставляет тебя. |
6 Соблюдай повеления Вечного, своего Бога, ходи Его путями и почитай Его. |
7 Ведь Вечный, твой Бог, вводит тебя в благодатную землю – землю с многоводными реками и водоёмами, с источниками, пробивающимися в долинах и в горах; |
8 в землю с пшеницей и ячменём, виноградными лозами и инжиром, гранатами, оливковым маслом и мёдом; |
9 в землю, где хлеба не оскудеют, и ты ни в чём не будешь нуждаться; в землю, где скалы содержат железо, и где из гор ты сможешь добывать медь. |
10 Когда ты поешь и насытишься, тогда славь Вечного, своего Бога, за ту благодатную землю, которую Он дал тебе. |
11 Берегись, не забудь Вечного, своего Бога, соблюдай Его повеления, законы и установления, которые я даю тебе сегодня. |
12 Иначе, когда ты поешь и насытишься, когда построишь хорошие дома и поселишься в них, |
13 когда твои стада и отары увеличатся, а серебро, золото и всё имущество умножатся, |
14 твоё сердце возгордится, и ты забудешь Вечного, своего Бога, Который вывел тебя из Египта, из земли рабства. |
15 Он вёл тебя через огромную и ужасную пустыню, иссохшую и безводную землю с ядовитыми змеями и скорпионами. Он дал тебе воду из кремневой скалы. |
16 Он кормил тебя манной в пустыне, которую никогда не знали твои отцы, чтобы смирить и испытать тебя и чтобы в конце концов, когда у тебя всё будет благополучно, |
17 ты не сказал про себя: |
18 Всегда помни Вечного, своего Бога, потому что это Он даёт тебе возможность приобретать богатство, подтверждая – как это и есть сегодня – Своё священное соглашение, о котором Он клялся твоим предкам. |
19 Если ты когда-нибудь забудешь Вечного, своего Бога, последуешь другим богам и будешь служить и кланяться им, то – я свидетельствую против тебя сегодня – ты непременно будешь истреблён. |
20 Подобно народам, которых Вечный истребил перед тобой, будешь истреблён и ты за непослушание Вечному, твоему Богу. |
Повторення ЗаконуРозділ 8 |
1 |
2 І будеш пам'ятати всю ту доро́гу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокори́ти тебе, щоб ви́пробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні. |
3 І впоко́рював Він тебе, і мори́в тебе голодом, і годував тебе ма́нною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе люди́на, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе люди́на. |
4 Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ. |
5 І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік сина свого, так навчає тебе Господь, Бог твій. |
6 І будеш вико́нувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його, |
7 бо Господь, Бог твій, уводить тебе до кра́ю хорошого, до краю водних пото́ків, джере́л та безо́день, що виходять у долині й на горі, |
8 до кра́ю пшениці, й ячме́ню, і винограду, і фіґи, і грана́ту, до краю оли́вкового де́рева та меду, |
9 до кра́ю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до кра́ю, що каміння його — залізо, а з його гір добуватимеш мідь. |
10 І будеш ти їсти й наси́тишся, і поблагосло́виш Господа, Бога свого, у тім добрім кра́ї, що дав Він тобі. |
11 Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і зако́нів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, |
12 щоб, коли ти будеш їсти й наси́тишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них, |
13 а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмно́житься, і срібло та золото розмно́жаться тобі, і все, що твоє, розмно́житься, |
14 то щоб не загорди́лося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства, |
15 що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сара́ф, і скорпіо́н, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яно́ї скелі, |
16 що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоря́ти тебе, і щоб випробо́вувати тебе, щоб чинити тобі добро наоста́нку, |
17 щоб ти не сказав у серці своїм: „Сила моя та міць моєї руки здобули́ мені цей добро́бут“. |
18 І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути поту́гу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього. |
19 І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і пі́деш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, — ви конче погинете! |
20 Як ті люди, що Господь вигубля́є з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого! |
ВторозакониеГлава 8 |
Повторення ЗаконуРозділ 8 |
1 |
1 |
2 Помни, Исраил, как Вечный, твой Бог, вёл тебя через пустыню все эти сорок лет, смиряя и испытывая тебя, чтобы узнать, что в твоём сердце: будешь ты исполнять Его повеления или нет. |
2 І будеш пам'ятати всю ту доро́гу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокори́ти тебе, щоб ви́пробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні. |
3 Он смирял тебя, заставляя тебя голодать, а затем насыщал манной, которой не знал ни ты, ни твои предки, чтобы научить тебя, что не одним хлебом живёт человек, но и каждым словом, исходящим из уст Вечного. |
3 І впоко́рював Він тебе, і мори́в тебе голодом, і годував тебе ма́нною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе люди́на, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе люди́на. |
4 Твоя одежда не изнашивалась и твои ноги не опухали все эти сорок лет. |
4 Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ. |
5 Пусть твоё сердце помнит, что как человек наставляет своего сына, так и Вечный, твой Бог, наставляет тебя. |
5 І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік сина свого, так навчає тебе Господь, Бог твій. |
6 Соблюдай повеления Вечного, своего Бога, ходи Его путями и почитай Его. |
6 І будеш вико́нувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його, |
7 Ведь Вечный, твой Бог, вводит тебя в благодатную землю – землю с многоводными реками и водоёмами, с источниками, пробивающимися в долинах и в горах; |
7 бо Господь, Бог твій, уводить тебе до кра́ю хорошого, до краю водних пото́ків, джере́л та безо́день, що виходять у долині й на горі, |
8 в землю с пшеницей и ячменём, виноградными лозами и инжиром, гранатами, оливковым маслом и мёдом; |
8 до кра́ю пшениці, й ячме́ню, і винограду, і фіґи, і грана́ту, до краю оли́вкового де́рева та меду, |
9 в землю, где хлеба не оскудеют, и ты ни в чём не будешь нуждаться; в землю, где скалы содержат железо, и где из гор ты сможешь добывать медь. |
9 до кра́ю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до кра́ю, що каміння його — залізо, а з його гір добуватимеш мідь. |
10 Когда ты поешь и насытишься, тогда славь Вечного, своего Бога, за ту благодатную землю, которую Он дал тебе. |
10 І будеш ти їсти й наси́тишся, і поблагосло́виш Господа, Бога свого, у тім добрім кра́ї, що дав Він тобі. |
11 Берегись, не забудь Вечного, своего Бога, соблюдай Его повеления, законы и установления, которые я даю тебе сегодня. |
11 Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і зако́нів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, |
12 Иначе, когда ты поешь и насытишься, когда построишь хорошие дома и поселишься в них, |
12 щоб, коли ти будеш їсти й наси́тишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них, |
13 когда твои стада и отары увеличатся, а серебро, золото и всё имущество умножатся, |
13 а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмно́житься, і срібло та золото розмно́жаться тобі, і все, що твоє, розмно́житься, |
14 твоё сердце возгордится, и ты забудешь Вечного, своего Бога, Который вывел тебя из Египта, из земли рабства. |
14 то щоб не загорди́лося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства, |
15 Он вёл тебя через огромную и ужасную пустыню, иссохшую и безводную землю с ядовитыми змеями и скорпионами. Он дал тебе воду из кремневой скалы. |
15 що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сара́ф, і скорпіо́н, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яно́ї скелі, |
16 Он кормил тебя манной в пустыне, которую никогда не знали твои отцы, чтобы смирить и испытать тебя и чтобы в конце концов, когда у тебя всё будет благополучно, |
16 що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоря́ти тебе, і щоб випробо́вувати тебе, щоб чинити тобі добро наоста́нку, |
17 ты не сказал про себя: |
17 щоб ти не сказав у серці своїм: „Сила моя та міць моєї руки здобули́ мені цей добро́бут“. |
18 Всегда помни Вечного, своего Бога, потому что это Он даёт тебе возможность приобретать богатство, подтверждая – как это и есть сегодня – Своё священное соглашение, о котором Он клялся твоим предкам. |
18 І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути поту́гу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього. |
19 Если ты когда-нибудь забудешь Вечного, своего Бога, последуешь другим богам и будешь служить и кланяться им, то – я свидетельствую против тебя сегодня – ты непременно будешь истреблён. |
19 І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і пі́деш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, — ви конче погинете! |
20 Подобно народам, которых Вечный истребил перед тобой, будешь истреблён и ты за непослушание Вечному, твоему Богу. |
20 Як ті люди, що Господь вигубля́є з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого! |