Библия - Обещанное Восстановление

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 26

1 Словно летом снег, словно в жатву дождь, так и слава не подобает глупцу.

2 Как упорхнувший воробей, как улетевшая ласточка, так и незаслуженное проклятие уйдёт в пустоту.

3 Плеть – для коня, узда – для осла, а розга – для спин глупцов!

4 Если отвечаешь глупцу на его глупости, то сам ему уподобляешься.

5 А если не отвечаешь глупцу на его глупости, то он возомнит себя мудрецом.

6 Что ноги себе отрезать или терпеть насилие – посылать известие через глупца.

7 Неровно ступают ноги хромого, так и мудрое изречение в устах глупца.

8 То же, что камень к праще привязывать, – глупому почести воздавать.

9 Как колючая ветка в руках у пьяного, так и мудрое изречение в устах у глупца.

10 Что лучник, ранящий всех без разбора, так и нанимающий глупца или первого встречного.

11 Как собака возвращается на свою блевотину, так и глупец повторяет свою глупость.

12 Видишь человека, который мнит себя мудрым? На глупца больше надежды, чем на него.

13 Лентяй говорит: «На дороге лев! Лев бродит на улицах!»

14 Дверь поворачивается на петлях, а лентяй ворочается на постели.

15 Запустит лентяй руку в блюдо, и уже чересчур утомлён, чтобы до рта донести.

16 Лентяй умнее в своих глазах, чем семь человек, отвечающих осмотрительно.

17 Что хватающий за уши пса – прохожий, ввязывающийся в чужую ссору.

18 Как безумец, что сыплет кругом горящие стрелы и сеет смерть,

19 так и тот, кто обманывает ближнего, а потом говорит: «Я только пошутил».

20 Без дров угасает огонь; без сплетен гаснет раздор.

21 Что уголь для жара и дрова для огня, то вздорный человек для разжигания ссоры.

22 Слова сплетен – как лакомые куски, что проходят вовнутрь чрева.

23 Что глазурь, покрывающая глиняный горшок, – ласковые уста при злобном сердце.

24 Враг лицемерит в словах, а в сердце таит коварство.

25 Пусть его речь приятна – не доверяй ему: семь мерзостей у него в сердце;

26 пусть ненависть скрыта притворством, всё равно на людях злоба врага откроется.

27 Роющий яму, сам в неё упадёт; на катящего камень в гору камень и скатится.

28 Лживый язык ненавидит тех, кого губит; льстивые уста готовят крушение.

Приповiстi

Розділ 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

Мудрые изречения Сулеймана Глава 26	Приповiстi Розділ 26
1 Словно летом снег, словно в жатву дождь, так и слава не подобает глупцу.	1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Как упорхнувший воробей, как улетевшая ласточка, так и незаслуженное проклятие уйдёт в пустоту.	2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Плеть – для коня, узда – для осла, а розга – для спин глупцов!	3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Если отвечаешь глупцу на его глупости, то сам ему уподобляешься.	4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 А если не отвечаешь глупцу на его глупости, то он возомнит себя мудрецом.	5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Что ноги себе отрезать или терпеть насилие – посылать известие через глупца.	6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 Неровно ступают ноги хромого, так и мудрое изречение в устах глупца.	7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 То же, что камень к праще привязывать, – глупому почести воздавать.	8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 Как колючая ветка в руках у пьяного, так и мудрое изречение в устах у глупца.	9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Что лучник, ранящий всех без разбора, так и нанимающий глупца или первого встречного.	10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Как собака возвращается на свою блевотину, так и глупец повторяет свою глупость.	11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Видишь человека, который мнит себя мудрым? На глупца больше надежды, чем на него.	12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 Лентяй говорит: «На дороге лев! Лев бродит на улицах!»	13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 Дверь поворачивается на петлях, а лентяй ворочается на постели.	14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 Запустит лентяй руку в блюдо, и уже чересчур утомлён, чтобы до рта донести.	15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 Лентяй умнее в своих глазах, чем семь человек, отвечающих осмотрительно.	16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Что хватающий за уши пса – прохожий, ввязывающийся в чужую ссору.	17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Как безумец, что сыплет кругом горящие стрелы и сеет смерть,	18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 так и тот, кто обманывает ближнего, а потом говорит: «Я только пошутил».	19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Без дров угасает огонь; без сплетен гаснет раздор.	20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 Что уголь для жара и дрова для огня, то вздорный человек для разжигания ссоры.	21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 Слова сплетен – как лакомые куски, что проходят вовнутрь чрева.	22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Что глазурь, покрывающая глиняный горшок, – ласковые уста при злобном сердце.	23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 Враг лицемерит в словах, а в сердце таит коварство.	24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Пусть его речь приятна – не доверяй ему: семь мерзостей у него в сердце;	25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 пусть ненависть скрыта притворством, всё равно на людях злоба врага откроется.	26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Роющий яму, сам в неё упадёт; на катящего камень в гору камень и скатится.	27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 Лживый язык ненавидит тех, кого губит; льстивые уста готовят крушение.	28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

Ветхий завет

Новый завет

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

Ветхий
завет

Новый
завет