ИсходГлава 24 |
|
1 |
|
2 но приблизится ко Мне один Муса – остальные пусть не приближаются. Народ пусть вообще не поднимается с ним. |
|
3 Когда Муса пришёл и передал народу слова и законы Вечного, народ ответил в один голос: |
|
4 Муса записал всё, что сказал Вечный. На следующее утро он встал рано, построил жертвенник у подножия горы и поставил двенадцать каменных столбов по числу исраильских родов. |
|
5 Он послал двенадцать юношей исраильтян, и они принесли всесожжение Вечному и закололи в жертву примирения молодых быков. |
|
6 Муса взял половину жертвенной крови и налил её в чаши, а другой половиной окропил жертвенник. |
|
7 Он взял книгу священного соглашения и прочитал народу. И народ ответил: |
|
8 Муса взял оставшуюся кровь, окропил ею народ и сказал: |
|
9 Муса, Харун, Надав, Авиуд и семьдесят исраильских старейшин поднялись |
|
10 и увидели Бога Исраила. Под ногами у Него было нечто похожее на помост из сапфира, ясный, как само небо. |
|
11 Но Всевышний не поднял руку на вождей Исраила. Они видели Всевышнего, ели и пили. |
|
12 |
|
13 Муса тронулся в путь со своим помощником Иешуа и взошёл на гору Всевышнего. |
|
14 Старейшинам он сказал: |
|
15 Когда Муса поднялся на гору, её окутало облако, |
|
16 и слава Вечного опустилась на гору Синай. Шесть дней облако окутывало гору, а на седьмой день Вечный позвал Мусу из облака. |
|
17 Для исраильтян слава Вечного была подобна пожирающему огню на вершине горы. |
|
18 Муса вошёл в облако и поднялся на гору. Он оставался на горе сорок дней и сорок ночей. |
ВихідРозділ 24 |
|
1 |
|
2 А Мойсей нехай піді́йде до Господа сам, а вони не піді́йдуть. А наро́д з ним не вийде“. |
|
3 І прибув Мойсей, та й оповів наро́дові всі Господні слова та всі зако́ни. І ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: „Усе, про що́ говорив Господь, зро́бимо!“ |
|
4 І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано вранці, та й збудува́в же́ртівника під горою, та дванадцять кам'яни́х стовпів для дванадцяти́ Ізраїлевих племе́н. |
|
5 І послав він юнакі́в, синів Ізраїлевих, і вони зложили цілопа́лення, і прине́сли жертви, мирні жертви для Господа, бички. |
|
6 І взяв Мойсей половину крови, і влив до мідниць, а другу половину тієї крови вилив на же́ртівника. |
|
7 І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: „Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!“ |
|
8 І взяв Мойсей тієї кро́ви, і покропив на народ, та й сказав: „Оце кров запові́ту, що Господь уклав із вами про всі оці речі!“ |
|
9 І вийшов Мойсей й Ааро́н, Надав та Авігу, та сімдеся́т Ізраїлевих старши́х, |
|
10 і вони спогляда́ли на Ізраїлевого Бога, а під ногами Його ніби зро́блене з сапфірової плити́, і немов саме небо, щодо ясности. |
|
11 І він не простяг Своєї руки на достойних із синів Ізраїля. І вони споглядали на Бога, — і їли й пили. |
|
12 І промовив Господь до Мойсея: „Вийди до Мене на го́ру, і будь там. І дам тобі кам'яні табли́ці, і зако́на та за́повідь, що Я написав для навча́ння їх“. |
|
13 І встав Мойсей та Ісус, слуга його, і вийшов Мойсей на Божу го́ру. |
|
14 А до старши́х сказав він: „Сидіть нам на цім місці, аж поки ми ве́рнемось до вас! А ось Аарон та Хур будуть із вами. Хто матиме справу, нехай при́йде до них“. |
|
15 І вийшов Мойсей на го́ру, а хма́ра закрила го́ру. |
|
16 І слава Господня спочива́ла на горі Сіна́й, а хма́ра закривала її шість день. А сьомого дня Він кликнув до Мойсея з сере́дини хмари. |
|
17 А вид Господньої слави — як огонь, що пожирає на верхі́в'ї гори, на оча́х Ізраїлевих синів. |
|
18 І ввійшов Мойсей у сере́дину хмари, і вийшов на го́ру. І Мойсей пробува́в на горі со́рок день та со́рок ноче́й. |
ИсходГлава 24 |
ВихідРозділ 24 |
|
1 |
1 |
|
2 но приблизится ко Мне один Муса – остальные пусть не приближаются. Народ пусть вообще не поднимается с ним. |
2 А Мойсей нехай піді́йде до Господа сам, а вони не піді́йдуть. А наро́д з ним не вийде“. |
|
3 Когда Муса пришёл и передал народу слова и законы Вечного, народ ответил в один голос: |
3 І прибув Мойсей, та й оповів наро́дові всі Господні слова та всі зако́ни. І ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: „Усе, про що́ говорив Господь, зро́бимо!“ |
|
4 Муса записал всё, что сказал Вечный. На следующее утро он встал рано, построил жертвенник у подножия горы и поставил двенадцать каменных столбов по числу исраильских родов. |
4 І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано вранці, та й збудува́в же́ртівника під горою, та дванадцять кам'яни́х стовпів для дванадцяти́ Ізраїлевих племе́н. |
|
5 Он послал двенадцать юношей исраильтян, и они принесли всесожжение Вечному и закололи в жертву примирения молодых быков. |
5 І послав він юнакі́в, синів Ізраїлевих, і вони зложили цілопа́лення, і прине́сли жертви, мирні жертви для Господа, бички. |
|
6 Муса взял половину жертвенной крови и налил её в чаши, а другой половиной окропил жертвенник. |
6 І взяв Мойсей половину крови, і влив до мідниць, а другу половину тієї крови вилив на же́ртівника. |
|
7 Он взял книгу священного соглашения и прочитал народу. И народ ответил: |
7 І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: „Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!“ |
|
8 Муса взял оставшуюся кровь, окропил ею народ и сказал: |
8 І взяв Мойсей тієї кро́ви, і покропив на народ, та й сказав: „Оце кров запові́ту, що Господь уклав із вами про всі оці речі!“ |
|
9 Муса, Харун, Надав, Авиуд и семьдесят исраильских старейшин поднялись |
9 І вийшов Мойсей й Ааро́н, Надав та Авігу, та сімдеся́т Ізраїлевих старши́х, |
|
10 и увидели Бога Исраила. Под ногами у Него было нечто похожее на помост из сапфира, ясный, как само небо. |
10 і вони спогляда́ли на Ізраїлевого Бога, а під ногами Його ніби зро́блене з сапфірової плити́, і немов саме небо, щодо ясности. |
|
11 Но Всевышний не поднял руку на вождей Исраила. Они видели Всевышнего, ели и пили. |
11 І він не простяг Своєї руки на достойних із синів Ізраїля. І вони споглядали на Бога, — і їли й пили. |
|
12 |
12 І промовив Господь до Мойсея: „Вийди до Мене на го́ру, і будь там. І дам тобі кам'яні табли́ці, і зако́на та за́повідь, що Я написав для навча́ння їх“. |
|
13 Муса тронулся в путь со своим помощником Иешуа и взошёл на гору Всевышнего. |
13 І встав Мойсей та Ісус, слуга його, і вийшов Мойсей на Божу го́ру. |
|
14 Старейшинам он сказал: |
14 А до старши́х сказав він: „Сидіть нам на цім місці, аж поки ми ве́рнемось до вас! А ось Аарон та Хур будуть із вами. Хто матиме справу, нехай при́йде до них“. |
|
15 Когда Муса поднялся на гору, её окутало облако, |
15 І вийшов Мойсей на го́ру, а хма́ра закрила го́ру. |
|
16 и слава Вечного опустилась на гору Синай. Шесть дней облако окутывало гору, а на седьмой день Вечный позвал Мусу из облака. |
16 І слава Господня спочива́ла на горі Сіна́й, а хма́ра закривала її шість день. А сьомого дня Він кликнув до Мойсея з сере́дини хмари. |
|
17 Для исраильтян слава Вечного была подобна пожирающему огню на вершине горы. |
17 А вид Господньої слави — як огонь, що пожирає на верхі́в'ї гори, на оча́х Ізраїлевих синів. |
|
18 Муса вошёл в облако и поднялся на гору. Он оставался на горе сорок дней и сорок ночей. |
18 І ввійшов Мойсей у сере́дину хмари, і вийшов на го́ру. І Мойсей пробува́в на горі со́рок день та со́рок ноче́й. |