Библия - Обещанное Восстановление

Исход

Глава 22

1 – Если кто-то украдёт вола или овцу и зарежет их или продаст, то он заплатит пять волов за вола и четыре овцы за овцу.

2 Если вора застигнут при взломе и изобьют так, что он умрёт, то тот, кто его бил, не виноват в убийстве.

3 Но если это случится после восхода солнца, тогда он виноват. Вор должен возместить украденное. Если у него ничего нет, то пусть его продадут в рабство, чтобы возместить украденное.

4 Если краденый скот будет найден у него живым, то всё равно, вол это, осёл или овца, он должен заплатить вдвое.

5 Если кто-то потравит чужое поле или виноградник, пустив скотину на чужое поле, то пусть возместит за потраву лучшим урожаем со своего поля или виноградника.

6 Если загорится огонь и, охватив терновые кусты, спалит скирды или несжатое зерно в поле, то тот, кто пустил огонь, должен возместить сгоревшее.

7 Если кто-то отдаст ближнему на хранение серебро или вещи, и их украдут из дома поручившегося, то вор, если его поймают, заплатит вдвое.

8 Но если вора не найдут, поручившийся должен предстать перед судьями и поклясться, что не посягал на чужое добро.

9 При всяком споре о праве на имущество, будь то вол, осёл, овца, одежда или другое пропавшее имущество, о котором кто-то говорит: «Это моё», обе стороны должны представить дело судьям. . Тот, кого судьи объявят неправым, заплатит истцу вдвое.

10 Если кто-то отдаст ближнему осла, вола, овцу или другую скотину на хранение, и она умрёт, или будет покалечена, или угнана, когда никто не видит,

11 то его спор с ответчиком будет решён клятвой перед Вечным, что ответчик не посягал на чужое добро. Истец должен принять клятву, и возмещения не будет.

12 Но если скотину у ответчика украли, то он должен возместить истцу за украденное.

13 Если скотину растерзали дикие звери, то пусть ответчик принесёт труп животного для доказательства. Тогда он не будет возмещать убытки за растерзанное животное.

14 Если кто-то возьмёт у ближнего скотину взаймы, а она получит увечье или умрёт, когда хозяина не будет рядом, то он должен возместить.

15 Но если хозяин будет в тот момент рядом, то тот, кто её взял взаймы, не будет платить. Если скотина была взята внаём, пусть потерю покроет плата за наём.

16 – Если человек соблазнит девушку, которая не давала обещания выйти замуж, и переспит с ней, то он должен заплатить свадебный выкуп, и она станет его женой.

17 Если же отец откажется отдать её ему, он всё равно должен заплатить выкуп, какой полагается за девушку.

18 Не оставляй в живых колдунью.

19 Всех, кто совокупляется с животными, следует предать смерти.

20 Всех, кто приносит жертвы иному богу, кроме Вечного, следует истребить.

21 Не притесняйте поселенцев, не угнетайте их: вы сами были поселенцами в Египте.

22 Не притесняйте вдов и сирот.

23 Если вы будете делать это, они призовут на помощь Меня, и Я непременно услышу.

24 Мой гнев вспыхнет, и Я убью вас мечом. Ваши жёны сами станут вдовами, а дети – сиротами.

25 Если даёте взаймы бедняку из Моего народа, то не будьте как ростовщики – не налагайте процентов.

26 Если возьмёте у ближнего в залог одежду, то верните её к закату:

27 может быть, ему больше нечем укрыться, кроме этой одежды. Как ему спать без неё? Когда он взмолится ко Мне, Я услышу, потому что Я милостив.

28 Не оскорбляйте судей и не проклинайте вождя вашего народа.

29 Не медлите совершать приношения из ваших амбаров и кувшинов. Отдавайте Мне первенцев из своих сыновей.

30 Отдавайте Мне первородное из крупного и мелкого скота. Пусть животные остаются семь дней с матерью, а на восьмой день отдавайте их Мне.

31 Будьте Моим святым народом: не ешьте мясо животного, растерзанного дикими зверями. Бросьте его собакам.

Вихід

Розділ 22

1 Коли зло́дій буде зло́влений в підко́пі, і буде побитий так, що помре, то нема прови́ни крови на тому, хто побив.

2 Але як засвітило сонце над ним, то є на ньо́му прови́на крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде про́даний за свою краді́жку.

3 Якщо та крадіжка справді буде зна́йдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.

4 Коли хто ви́пасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випаса́ти на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.

5 Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу.

6 Коли хто дасть своє́му ближньому срібло або по́суд на збере́ження, а воно буде вкра́дене з дому того чоловіка, — якщо буде зна́йдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.

7 Якщо ж злодій не буде зна́йдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.

8 У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох при́йде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.

9 Коли хто дасть своєму ближньому на збере́ження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, —

10 прися́га Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодо́вувати.

11 А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власнико́ві її.

12 Якщо дійсно буде розша́рпана вона, нехай принесе її як свідо́цтво, а за розша́рпане він не відшкодує.

13 А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;

14 якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.

15 А коли хто підмо́вить дівчину, яка не зару́чена, і ляже з нею, то нехай дасть їй ві́но, і візьме її собі за жінку.

16 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.

17 Чарівни́ці не зоставиш при житті.

18 Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.

19 Кожен, хто прино́сить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.

20 А прихо́дька не будеш утискати та гноби́ти його, бо й ви були прихо́дьками в єгипетськім кра́ї.

21 Жодної вдови та сироти не будеш гноби́ти;

22 якщо ж ти справді гноби́тимеш їх, то коли вони, кли́чучи, кли́катимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,

23 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки́ ваші вдо́вами, а діти ваші си́ротами.

24 Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позича́льник, — не покладеш на нього лихви.

25 Якщо дійсно ві́зьмеш у заста́ву одежу ближнього свого, то вернеш її йому до за́ходу сонця,

26 бо вона — єдине накриття́ його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.

27 Бога не будеш лихосло́вити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.

28 Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з пли́нами твоїми. Перворідного з синів своїх даси́ Мені.

29 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.

30 І ви будете Мені святими людьми, і не бу́дете їсти м'яса, розша́рпаного в полі, — псові кинете його!

Исход Глава 22	Вихід Розділ 22
1 – Если кто-то украдёт вола или овцу и зарежет их или продаст, то он заплатит пять волов за вола и четыре овцы за овцу.	1 Коли зло́дій буде зло́влений в підко́пі, і буде побитий так, що помре, то нема прови́ни крови на тому, хто побив.
2 Если вора застигнут при взломе и изобьют так, что он умрёт, то тот, кто его бил, не виноват в убийстве.	2 Але як засвітило сонце над ним, то є на ньо́му прови́на крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде про́даний за свою краді́жку.
3 Но если это случится после восхода солнца, тогда он виноват. Вор должен возместить украденное. Если у него ничего нет, то пусть его продадут в рабство, чтобы возместить украденное.	3 Якщо та крадіжка справді буде зна́йдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.
4 Если краденый скот будет найден у него живым, то всё равно, вол это, осёл или овца, он должен заплатить вдвое.	4 Коли хто ви́пасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випаса́ти на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.
5 Если кто-то потравит чужое поле или виноградник, пустив скотину на чужое поле, то пусть возместит за потраву лучшим урожаем со своего поля или виноградника.	5 Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу.
6 Если загорится огонь и, охватив терновые кусты, спалит скирды или несжатое зерно в поле, то тот, кто пустил огонь, должен возместить сгоревшее.	6 Коли хто дасть своє́му ближньому срібло або по́суд на збере́ження, а воно буде вкра́дене з дому того чоловіка, — якщо буде зна́йдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.
7 Если кто-то отдаст ближнему на хранение серебро или вещи, и их украдут из дома поручившегося, то вор, если его поймают, заплатит вдвое.	7 Якщо ж злодій не буде зна́йдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.
8 Но если вора не найдут, поручившийся должен предстать перед судьями и поклясться, что не посягал на чужое добро.	8 У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох при́йде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.
9 При всяком споре о праве на имущество, будь то вол, осёл, овца, одежда или другое пропавшее имущество, о котором кто-то говорит: «Это моё», обе стороны должны представить дело судьям. . Тот, кого судьи объявят неправым, заплатит истцу вдвое.	9 Коли хто дасть своєму ближньому на збере́ження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, —
10 Если кто-то отдаст ближнему осла, вола, овцу или другую скотину на хранение, и она умрёт, или будет покалечена, или угнана, когда никто не видит,	10 прися́га Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодо́вувати.
11 то его спор с ответчиком будет решён клятвой перед Вечным, что ответчик не посягал на чужое добро. Истец должен принять клятву, и возмещения не будет.	11 А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власнико́ві її.
12 Но если скотину у ответчика украли, то он должен возместить истцу за украденное.	12 Якщо дійсно буде розша́рпана вона, нехай принесе її як свідо́цтво, а за розша́рпане він не відшкодує.
13 Если скотину растерзали дикие звери, то пусть ответчик принесёт труп животного для доказательства. Тогда он не будет возмещать убытки за растерзанное животное.	13 А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;
14 Если кто-то возьмёт у ближнего скотину взаймы, а она получит увечье или умрёт, когда хозяина не будет рядом, то он должен возместить.	14 якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.
15 Но если хозяин будет в тот момент рядом, то тот, кто её взял взаймы, не будет платить. Если скотина была взята внаём, пусть потерю покроет плата за наём.	15 А коли хто підмо́вить дівчину, яка не зару́чена, і ляже з нею, то нехай дасть їй ві́но, і візьме її собі за жінку.
16 – Если человек соблазнит девушку, которая не давала обещания выйти замуж, и переспит с ней, то он должен заплатить свадебный выкуп, и она станет его женой.	16 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.
17 Если же отец откажется отдать её ему, он всё равно должен заплатить выкуп, какой полагается за девушку.	17 Чарівни́ці не зоставиш при житті.
18 Не оставляй в живых колдунью.	18 Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
19 Всех, кто совокупляется с животными, следует предать смерти.	19 Кожен, хто прино́сить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.
20 Всех, кто приносит жертвы иному богу, кроме Вечного, следует истребить.	20 А прихо́дька не будеш утискати та гноби́ти його, бо й ви були прихо́дьками в єгипетськім кра́ї.
21 Не притесняйте поселенцев, не угнетайте их: вы сами были поселенцами в Египте.	21 Жодної вдови та сироти не будеш гноби́ти;
22 Не притесняйте вдов и сирот.	22 якщо ж ти справді гноби́тимеш їх, то коли вони, кли́чучи, кли́катимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
23 Если вы будете делать это, они призовут на помощь Меня, и Я непременно услышу.	23 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки́ ваші вдо́вами, а діти ваші си́ротами.
24 Мой гнев вспыхнет, и Я убью вас мечом. Ваши жёны сами станут вдовами, а дети – сиротами.	24 Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позича́льник, — не покладеш на нього лихви.
25 Если даёте взаймы бедняку из Моего народа, то не будьте как ростовщики – не налагайте процентов.	25 Якщо дійсно ві́зьмеш у заста́ву одежу ближнього свого, то вернеш її йому до за́ходу сонця,
26 Если возьмёте у ближнего в залог одежду, то верните её к закату:	26 бо вона — єдине накриття́ його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
27 может быть, ему больше нечем укрыться, кроме этой одежды. Как ему спать без неё? Когда он взмолится ко Мне, Я услышу, потому что Я милостив.	27 Бога не будеш лихосло́вити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
28 Не оскорбляйте судей и не проклинайте вождя вашего народа.	28 Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з пли́нами твоїми. Перворідного з синів своїх даси́ Мені.
29 Не медлите совершать приношения из ваших амбаров и кувшинов. Отдавайте Мне первенцев из своих сыновей.	29 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.
30 Отдавайте Мне первородное из крупного и мелкого скота. Пусть животные остаются семь дней с матерью, а на восьмой день отдавайте их Мне.	30 І ви будете Мені святими людьми, і не бу́дете їсти м'яса, розша́рпаного в полі, — псові кинете його!
31 Будьте Моим святым народом: не ешьте мясо животного, растерзанного дикими зверями. Бросьте его собакам.	31

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Исход

Глава 22

Вихід

Розділ 22

Исход

Глава 22

Вихід

Розділ 22

Ветхий завет

Новый завет

Исход

Глава 22

Вихід

Розділ 22

Исход

Глава 22

Вихід

Розділ 22

Ветхий
завет

Новый
завет