Второзаконие

Глава 8

1 Вы должны старательно исполнять все повеления, которые я даю вам сегодня, чтобы жить и становиться всё более многочисленными, чтобы войти в землю, которую Вечный клятвенно обещал вашим предкам, и завладеть ею.

2 Помни, Исраил, как Вечный, твой Бог, вёл тебя через пустыню все эти сорок лет, смиряя и испытывая тебя, чтобы узнать, что в твоём сердце: будешь ты исполнять Его повеления или нет.

3 Он смирял тебя, заставляя тебя голодать, а затем насыщал манной, которой не знал ни ты, ни твои предки, чтобы научить тебя, что не одним хлебом живёт человек, но и каждым словом, исходящим из уст Вечного.

4 Твоя одежда не изнашивалась и твои ноги не опухали все эти сорок лет.

5 Пусть твоё сердце помнит, что как человек наставляет своего сына, так и Вечный, твой Бог, наставляет тебя.

6 Соблюдай повеления Вечного, своего Бога, ходи Его путями и почитай Его.

7 Ведь Вечный, твой Бог, вводит тебя в благодатную землю – землю с многоводными реками и водоёмами, с источниками, пробивающимися в долинах и в горах;

8 в землю с пшеницей и ячменём, виноградными лозами и инжиром, гранатами, оливковым маслом и мёдом;

9 в землю, где хлеба не оскудеют, и ты ни в чём не будешь нуждаться; в землю, где скалы содержат железо, и где из гор ты сможешь добывать медь.

10 Когда ты поешь и насытишься, тогда славь Вечного, своего Бога, за ту благодатную землю, которую Он дал тебе.

11 Берегись, не забудь Вечного, своего Бога, соблюдай Его повеления, законы и установления, которые я даю тебе сегодня.

12 Иначе, когда ты поешь и насытишься, когда построишь хорошие дома и поселишься в них,

13 когда твои стада и отары увеличатся, а серебро, золото и всё имущество умножатся,

14 твоё сердце возгордится, и ты забудешь Вечного, своего Бога, Который вывел тебя из Египта, из земли рабства.

15 Он вёл тебя через огромную и ужасную пустыню, иссохшую и безводную землю с ядовитыми змеями и скорпионами. Он дал тебе воду из кремневой скалы.

16 Он кормил тебя манной в пустыне, которую никогда не знали твои отцы, чтобы смирить и испытать тебя и чтобы в конце концов, когда у тебя всё будет благополучно,

17 ты не сказал про себя: «Я заработал это богатство своей силой и мощью рук».

18 Всегда помни Вечного, своего Бога, потому что это Он даёт тебе возможность приобретать богатство, подтверждая – как это и есть сегодня – Своё священное соглашение, о котором Он клялся твоим предкам.

19 Если ты когда-нибудь забудешь Вечного, своего Бога, последуешь другим богам и будешь служить и кланяться им, то – я свидетельствую против тебя сегодня – ты непременно будешь истреблён.

20 Подобно народам, которых Вечный истребил перед тобой, будешь истреблён и ты за непослушание Вечному, твоему Богу.

Повторення Закону

Розділ 8

1 Усі заповіді, що я сьогодні наказав тобі, будете пильнувати виконувати, щоб ви жили́, і мно́жилися, і ввійшли й посіли той край, що Господь присягнув вашим батькам.

2 І будеш пам'ятати всю ту доро́гу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокори́ти тебе, щоб ви́пробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.

3 І впоко́рював Він тебе, і мори́в тебе голодом, і годував тебе ма́нною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе люди́на, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе люди́на.

4 Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ.

5 І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік сина свого, так навчає тебе Господь, Бог твій.

6 І будеш вико́нувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його,

7 бо Господь, Бог твій, уводить тебе до кра́ю хорошого, до краю водних пото́ків, джере́л та безо́день, що виходять у долині й на горі,

8 до кра́ю пшениці, й ячме́ню, і винограду, і фіґи, і грана́ту, до краю оли́вкового де́рева та меду,

9 до кра́ю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до кра́ю, що каміння його — залізо, а з його гір добуватимеш мідь.

10 І будеш ти їсти й наси́тишся, і поблагосло́виш Господа, Бога свого, у тім добрім кра́ї, що дав Він тобі.

11 Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і зако́нів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі,

12 щоб, коли ти будеш їсти й наси́тишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них,

13 а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмно́житься, і срібло та золото розмно́жаться тобі, і все, що твоє, розмно́житься,

14 то щоб не загорди́лося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства,

15 що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сара́ф, і скорпіо́н, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яно́ї скелі,

16 що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоря́ти тебе, і щоб випробо́вувати тебе, щоб чинити тобі добро наоста́нку,

17 щоб ти не сказав у серці своїм: „Сила моя та міць моєї руки здобули́ мені цей добро́бут“.

18 І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути поту́гу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього.

19 І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і пі́деш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, — ви конче погинете!

20 Як ті люди, що Господь вигубля́є з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого!

Второзаконие

Глава 8

Повторення Закону

Розділ 8

1 Вы должны старательно исполнять все повеления, которые я даю вам сегодня, чтобы жить и становиться всё более многочисленными, чтобы войти в землю, которую Вечный клятвенно обещал вашим предкам, и завладеть ею.

1 Усі заповіді, що я сьогодні наказав тобі, будете пильнувати виконувати, щоб ви жили́, і мно́жилися, і ввійшли й посіли той край, що Господь присягнув вашим батькам.

2 Помни, Исраил, как Вечный, твой Бог, вёл тебя через пустыню все эти сорок лет, смиряя и испытывая тебя, чтобы узнать, что в твоём сердце: будешь ты исполнять Его повеления или нет.

2 І будеш пам'ятати всю ту доро́гу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокори́ти тебе, щоб ви́пробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.

3 Он смирял тебя, заставляя тебя голодать, а затем насыщал манной, которой не знал ни ты, ни твои предки, чтобы научить тебя, что не одним хлебом живёт человек, но и каждым словом, исходящим из уст Вечного.

3 І впоко́рював Він тебе, і мори́в тебе голодом, і годував тебе ма́нною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе люди́на, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе люди́на.

4 Твоя одежда не изнашивалась и твои ноги не опухали все эти сорок лет.

4 Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ.

5 Пусть твоё сердце помнит, что как человек наставляет своего сына, так и Вечный, твой Бог, наставляет тебя.

5 І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік сина свого, так навчає тебе Господь, Бог твій.

6 Соблюдай повеления Вечного, своего Бога, ходи Его путями и почитай Его.

6 І будеш вико́нувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його,

7 Ведь Вечный, твой Бог, вводит тебя в благодатную землю – землю с многоводными реками и водоёмами, с источниками, пробивающимися в долинах и в горах;

7 бо Господь, Бог твій, уводить тебе до кра́ю хорошого, до краю водних пото́ків, джере́л та безо́день, що виходять у долині й на горі,

8 в землю с пшеницей и ячменём, виноградными лозами и инжиром, гранатами, оливковым маслом и мёдом;

8 до кра́ю пшениці, й ячме́ню, і винограду, і фіґи, і грана́ту, до краю оли́вкового де́рева та меду,

9 в землю, где хлеба не оскудеют, и ты ни в чём не будешь нуждаться; в землю, где скалы содержат железо, и где из гор ты сможешь добывать медь.

9 до кра́ю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до кра́ю, що каміння його — залізо, а з його гір добуватимеш мідь.

10 Когда ты поешь и насытишься, тогда славь Вечного, своего Бога, за ту благодатную землю, которую Он дал тебе.

10 І будеш ти їсти й наси́тишся, і поблагосло́виш Господа, Бога свого, у тім добрім кра́ї, що дав Він тобі.

11 Берегись, не забудь Вечного, своего Бога, соблюдай Его повеления, законы и установления, которые я даю тебе сегодня.

11 Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і зако́нів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі,

12 Иначе, когда ты поешь и насытишься, когда построишь хорошие дома и поселишься в них,

12 щоб, коли ти будеш їсти й наси́тишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них,

13 когда твои стада и отары увеличатся, а серебро, золото и всё имущество умножатся,

13 а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмно́житься, і срібло та золото розмно́жаться тобі, і все, що твоє, розмно́житься,

14 твоё сердце возгордится, и ты забудешь Вечного, своего Бога, Который вывел тебя из Египта, из земли рабства.

14 то щоб не загорди́лося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства,

15 Он вёл тебя через огромную и ужасную пустыню, иссохшую и безводную землю с ядовитыми змеями и скорпионами. Он дал тебе воду из кремневой скалы.

15 що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сара́ф, і скорпіо́н, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яно́ї скелі,

16 Он кормил тебя манной в пустыне, которую никогда не знали твои отцы, чтобы смирить и испытать тебя и чтобы в конце концов, когда у тебя всё будет благополучно,

16 що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоря́ти тебе, і щоб випробо́вувати тебе, щоб чинити тобі добро наоста́нку,

17 ты не сказал про себя: «Я заработал это богатство своей силой и мощью рук».

17 щоб ти не сказав у серці своїм: „Сила моя та міць моєї руки здобули́ мені цей добро́бут“.

18 Всегда помни Вечного, своего Бога, потому что это Он даёт тебе возможность приобретать богатство, подтверждая – как это и есть сегодня – Своё священное соглашение, о котором Он клялся твоим предкам.

18 І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути поту́гу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього.

19 Если ты когда-нибудь забудешь Вечного, своего Бога, последуешь другим богам и будешь служить и кланяться им, то – я свидетельствую против тебя сегодня – ты непременно будешь истреблён.

19 І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і пі́деш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, — ви конче погинете!

20 Подобно народам, которых Вечный истребил перед тобой, будешь истреблён и ты за непослушание Вечному, твоему Богу.

20 Як ті люди, що Господь вигубля́є з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого!

1.0x