Библия - Обещанное Восстановление

Книга судей

Глава 7

1 Еруббааль (то есть Гедеон) выступил рано утром со своим войском и встал лагерем в Эн-Хароде, а мидьянитяне стояли внизу в долине к северу от него, у холма Морэ.

2 И ГОСПОДЬ сказал Гедеону: «Слишком большое у тебя войско! Не стану Я предавать мидьянитян в их руки, чтобы потом Израиль не превозносился предо Мною, говоря: „Мы сами одержали победу!“

3 Потому иди и объяви принародно, скажи им: „Те из вас, кто уже дрожит от страха перед врагом, пусть немедля покидают горы Гиладские и возвращаются назад“». И тогда ушло двадцать две тысячи человек, а десять тысяч осталось.

4 Но ГОСПОДЬ сказал Гедеону: «Войско твое всё еще слишком большое. Отведи людей к воде, и там Я просею их для тебя. О ком Я скажу тебе, чтобы он шел с тобой, того и бери с собой, а о ком скажу, чтобы не шел, тот пусть остается».

5 Гедеон отвел народ к воде. И там ГОСПОДЬ повелел ему: «Отдели тех, кто станет лакать воду языком, подобно псу, от тех, кто будет пить, встав на колени».

6 Тех, кто зачерпывал воду в пригоршни и лакал, оказалось триста человек. А остальные пили, встав на колени.

7 Тогда ГОСПОДЬ сказал Гедеону: «Я дарую тебе победу с этими тремястами воинами, которые лакали, и предам мидьянитян в твои руки. А все остальные пусть идут по домам».

8 Гедеон оставил при себе триста воинов, которые взяли себе припасы остальных израильтян и их рога, чтобы трубить, а прочих отправил по домам. Лагерь мидьянитян находился ниже, в долине.

9 В ту же ночь ГОСПОДЬ повелел Гедеону: «Иди немедля в их лагерь — Я предаю его в твои руки!

10 Если боишься нападать сейчас, возьми с собой Пуру, своего слугу, и сходите в лагерь.

11 Там ты услышишь, о чем они говорят, обретешь смелость и сможешь напасть на их лагерь». Гедеон спустился вместе со своим слугой Пурой, и они скрытно подошли к часовым на самом краю лагеря.

12 А мидьянитяне, амалекитяне и другие восточные племена заполонили долину, как саранча, и верблюдов их было не счесть, что песку на морском берегу.

13 Гедеон подобрался поближе и слышит, как один из воинов рассказывает другому свой сон: «Мне приснилось, будто по мидьянскому лагерю катится круглая ячменная лепешка, налетела она на шатер и снесла его, опрокинула, и шатер был повержен».

14 А напарник его говорит ему: «Чему же это быть, как не мечу израильтянина Гедеона, сына Йоаша? Предал Бог в его руки мидьянитян со всем нашим лагерем!»

15 Когда Гедеон услышал рассказ о сне и его истолкование, он возблагодарил Господа, вернулся в лагерь израильтян и призвал их: «Выступаем! Сам ГОСПОДЬ предал в наши руки мидьянский лагерь!»

16 Он разделил свое войско из трехсот воинов на три отряда, дал каждому воину по сигнальному рогу и по факелу, спрятанному внутри пустого сосуда,

17 и приказал им: «Следите за мной и делайте то же, что и я! Едва мы подойдем к лагерю, делайте то, что я буду делать!

18 Когда мы затрубим в рога — я и те, кто со мной, трубите и вы со всех сторон вокруг лагеря, восклицая: „За ГОСПОДА и Гедеона!“»

19 Гедеон и те сто человек, которые были с ним, подошли к лагерю как раз в начале средней ночной стражи, сразу после смены часовых. Они затрубили в рога и разбили сосуды, которые держали в руках.

20 И воины в других отрядах затрубили в трубы и разбили сосуды: в левой руке у всех были горящие факелы, а в правой — рога. И они кричали: «Меч за ГОСПОДА и Гедеона!»

21 Так стояли они вокруг лагеря. Среди окруженных со всех сторон воинов произошло замешательство, поднялся крик и они кинулись бежать.

22 И когда воины Гедеона затрубили в триста рогов, ГОСПОДЬ обратил мидьянитян друг против друга, и они стали уничтожать друг друга мечами во всем лагере. И пустились они бежать в сторону Бет-Шитты, что по дороге на Цереру, и к границе Авель-Мехолы, что около Таббата.

23 По зову Гедеона пришли на помощь израильтяне из колен Неффалима, Асира и всего колена Манассии, и они преследовали мидьянитян.

24 Гедеон отправил гонцов и в Ефремово нагорье, чтобы передать ефремлянам: «Спуститесь навстречу мидьянитянам и перекройте им подход к водам Иордана у Бет-Бары». И все воины Ефрема, собравшись вместе, захватили берега подле бродов Иордана у Бет-Бары.

25 И двух мидьянских князей, Орева и Зеэва, они захватили в плен. Орева убили у скалы Орев, а Зеэва — у давильни Зеэв. Израильтяне продолжали преследовать мидьянитян, а головы Орева и Зеэва с того берега Иордана принесли Гедеону.

Книга Суддiв

Розділ 7

1 І встав рано вра́нці Єруббаа́л, — це Гедео́н, — та ввесь народ, що з ним, і таборува́ли над Ен-Хародом. А мідіяні́тянський та́бір був із пі́вночі від Ґів'ат-Гамморев долині.

2 І сказав Господь до Гедеона: „Числе́нний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, — щоб не запиша́вся надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.

3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай ве́рнеться й віді́йде від гори Ґілеа́д“. І верну́лося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позоста́лось.

4 І сказав Господь до Гедеона: „Ще числе́нний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу́ його тобі. І буде, як Я скажу́ тобі: Цей пі́де з тобою, — той пі́де з тобою, а кожен, що скажу́ тобі: Цей не пі́де з тобою, той не пі́де“.

5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: „Кожен, хто буде хле́птати воду язиком своїм, як хле́пче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде́ на коліна свої, щоб пити, — поставиш його окремо“.

6 І було число тих, що хле́птали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити во́ду.

7 І сказав Господь до Гедеона: „Трьома́ сотнями мужів, що хле́птали, спасу тебе, і дам мідіяні́тян у твою руку, а ввесь наро́д пі́де кожен на своє місце“.

8 І взяли́ вони в свою руку пожи́ву народу та свої су́рми, а всіх інших ізра́їльтян він відпустив, кожного до наме́ту свого́, а три сотні мужа затримав. А мідіяні́тянський та́бір був під ним у долині.

9 І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: „Устань, зійди́ до табо́ру, бо Я дав його в руку твою.

10 А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табо́ру.

11 І почуєш, що́ вони говорять, а потім змі́цняться твої ру́ки, і ти зі́йдеш до табо́ру“. І зійшов він та Пура, слуга його, до кра́ю озброєних у табо́рі.

12 А мідіяні́тяни й амалики́тяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана́, щодо числе́нности. А верблю́дам їх нема числа, — як пісок на бе́резі моря, щодо числе́нности.

13 І прийшов Гедео́н, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: „Оце снився мені сон, а ото бухане́ць ячмі́нного хліба ко́титься в мідіяні́тянському табо́рі. І докоти́вся він аж до наме́ту, та й ударив його, а той упав, і переверну́в його догори́, і намет той бу́хнув“.

14 І відповів його друг та й сказав: „Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, — Бог дав у його руку мідіяні́тян та ввесь та́бір“.

15 І сталося, як Гедеон почув оповіда́ння про той сон та розга́дку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табо́ру та й сказав: „Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіяні́тянський та́бір!“

16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх су́рми, і порожні гле́ки, та смолоски́пи до сере́дини тих гле́ків.

17 І сказав він до них: „Що́ будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду́ до кра́ю табо́ру, і буде, — я́к я зроблю́, так зробите й ви.

18 І засурмлю́ в сурму́ я та всі, що зо мною, то засурмите́ в су́рми й ви навколо всього табо́ру, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!“

19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до кра́ю табо́ру, на початку середньої сторо́жі, коли тільки но поставили сторо́жу. І засурми́ли вони в су́рми, і побили гле́ки, що в їхніх руках.

20 І засурми́ли три відділи в су́рми, і поторо́щили гле́ки, і тримали рукою своєї ліви́ці смолоски́па, а рукою своєї прави́ці — су́рми, щоб сурми́ти. І кричали вони: „Меч за Господа та за Гедеона!“

21 І стояли кожен на своїм місці навко́ло табо́ру, а ввесь та́бір бігав, і вони кричали й утікали.

22 І засурми́ли три сотні су́рем, а Господь обернув меча одного на о́дного та на ввесь та́бір. І та́бір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.

23 І були скликані ізра́їльтяни з Нефтали́му, і з Асиру, і з усього Манасі́ї, — і вони гналися за мідіяні́тянами.

24 А по всіх Єфремових гора́х Гедеон послав послів, говорячи: „Зійдіть навпере́йми мідіяні́тян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йорда́н“. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йорда́н.

25 І вони захопи́ли двох мідіяні́тянських князі́в: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а го́лови Орева та Зеева перене́сли до Гедеона на той бік Йорда́ну.

Книга судей Глава 7	Книга Суддiв Розділ 7
1 Еруббааль (то есть Гедеон) выступил рано утром со своим войском и встал лагерем в Эн-Хароде, а мидьянитяне стояли внизу в долине к северу от него, у холма Морэ.	1 І встав рано вра́нці Єруббаа́л, — це Гедео́н, — та ввесь народ, що з ним, і таборува́ли над Ен-Хародом. А мідіяні́тянський та́бір був із пі́вночі від Ґів'ат-Гамморев долині.
2 И ГОСПОДЬ сказал Гедеону: «Слишком большое у тебя войско! Не стану Я предавать мидьянитян в их руки, чтобы потом Израиль не превозносился предо Мною, говоря: „Мы сами одержали победу!“	2 І сказав Господь до Гедеона: „Числе́нний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, — щоб не запиша́вся надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.
3 Потому иди и объяви принародно, скажи им: „Те из вас, кто уже дрожит от страха перед врагом, пусть немедля покидают горы Гиладские и возвращаются назад“». И тогда ушло двадцать две тысячи человек, а десять тысяч осталось.	3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай ве́рнеться й віді́йде від гори Ґілеа́д“. І верну́лося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позоста́лось.
4 Но ГОСПОДЬ сказал Гедеону: «Войско твое всё еще слишком большое. Отведи людей к воде, и там Я просею их для тебя. О ком Я скажу тебе, чтобы он шел с тобой, того и бери с собой, а о ком скажу, чтобы не шел, тот пусть остается».	4 І сказав Господь до Гедеона: „Ще числе́нний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу́ його тобі. І буде, як Я скажу́ тобі: Цей пі́де з тобою, — той пі́де з тобою, а кожен, що скажу́ тобі: Цей не пі́де з тобою, той не пі́де“.
5 Гедеон отвел народ к воде. И там ГОСПОДЬ повелел ему: «Отдели тех, кто станет лакать воду языком, подобно псу, от тех, кто будет пить, встав на колени».	5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: „Кожен, хто буде хле́птати воду язиком своїм, як хле́пче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде́ на коліна свої, щоб пити, — поставиш його окремо“.
6 Тех, кто зачерпывал воду в пригоршни и лакал, оказалось триста человек. А остальные пили, встав на колени.	6 І було число тих, що хле́птали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити во́ду.
7 Тогда ГОСПОДЬ сказал Гедеону: «Я дарую тебе победу с этими тремястами воинами, которые лакали, и предам мидьянитян в твои руки. А все остальные пусть идут по домам».	7 І сказав Господь до Гедеона: „Трьома́ сотнями мужів, що хле́птали, спасу тебе, і дам мідіяні́тян у твою руку, а ввесь наро́д пі́де кожен на своє місце“.
8 Гедеон оставил при себе триста воинов, которые взяли себе припасы остальных израильтян и их рога, чтобы трубить, а прочих отправил по домам. Лагерь мидьянитян находился ниже, в долине.	8 І взяли́ вони в свою руку пожи́ву народу та свої су́рми, а всіх інших ізра́їльтян він відпустив, кожного до наме́ту свого́, а три сотні мужа затримав. А мідіяні́тянський та́бір був під ним у долині.
9 В ту же ночь ГОСПОДЬ повелел Гедеону: «Иди немедля в их лагерь — Я предаю его в твои руки!	9 І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: „Устань, зійди́ до табо́ру, бо Я дав його в руку твою.
10 Если боишься нападать сейчас, возьми с собой Пуру, своего слугу, и сходите в лагерь.	10 А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табо́ру.
11 Там ты услышишь, о чем они говорят, обретешь смелость и сможешь напасть на их лагерь». Гедеон спустился вместе со своим слугой Пурой, и они скрытно подошли к часовым на самом краю лагеря.	11 І почуєш, що́ вони говорять, а потім змі́цняться твої ру́ки, і ти зі́йдеш до табо́ру“. І зійшов він та Пура, слуга його, до кра́ю озброєних у табо́рі.
12 А мидьянитяне, амалекитяне и другие восточные племена заполонили долину, как саранча, и верблюдов их было не счесть, что песку на морском берегу.	12 А мідіяні́тяни й амалики́тяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана́, щодо числе́нности. А верблю́дам їх нема числа, — як пісок на бе́резі моря, щодо числе́нности.
13 Гедеон подобрался поближе и слышит, как один из воинов рассказывает другому свой сон: «Мне приснилось, будто по мидьянскому лагерю катится круглая ячменная лепешка, налетела она на шатер и снесла его, опрокинула, и шатер был повержен».	13 І прийшов Гедео́н, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: „Оце снився мені сон, а ото бухане́ць ячмі́нного хліба ко́титься в мідіяні́тянському табо́рі. І докоти́вся він аж до наме́ту, та й ударив його, а той упав, і переверну́в його догори́, і намет той бу́хнув“.
14 А напарник его говорит ему: «Чему же это быть, как не мечу израильтянина Гедеона, сына Йоаша? Предал Бог в его руки мидьянитян со всем нашим лагерем!»	14 І відповів його друг та й сказав: „Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, — Бог дав у його руку мідіяні́тян та ввесь та́бір“.
15 Когда Гедеон услышал рассказ о сне и его истолкование, он возблагодарил Господа, вернулся в лагерь израильтян и призвал их: «Выступаем! Сам ГОСПОДЬ предал в наши руки мидьянский лагерь!»	15 І сталося, як Гедеон почув оповіда́ння про той сон та розга́дку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табо́ру та й сказав: „Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіяні́тянський та́бір!“
16 Он разделил свое войско из трехсот воинов на три отряда, дал каждому воину по сигнальному рогу и по факелу, спрятанному внутри пустого сосуда,	16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх су́рми, і порожні гле́ки, та смолоски́пи до сере́дини тих гле́ків.
17 и приказал им: «Следите за мной и делайте то же, что и я! Едва мы подойдем к лагерю, делайте то, что я буду делать!	17 І сказав він до них: „Що́ будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду́ до кра́ю табо́ру, і буде, — я́к я зроблю́, так зробите й ви.
18 Когда мы затрубим в рога — я и те, кто со мной, трубите и вы со всех сторон вокруг лагеря, восклицая: „За ГОСПОДА и Гедеона!“»	18 І засурмлю́ в сурму́ я та всі, що зо мною, то засурмите́ в су́рми й ви навколо всього табо́ру, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!“
19 Гедеон и те сто человек, которые были с ним, подошли к лагерю как раз в начале средней ночной стражи, сразу после смены часовых. Они затрубили в рога и разбили сосуды, которые держали в руках.	19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до кра́ю табо́ру, на початку середньої сторо́жі, коли тільки но поставили сторо́жу. І засурми́ли вони в су́рми, і побили гле́ки, що в їхніх руках.
20 И воины в других отрядах затрубили в трубы и разбили сосуды: в левой руке у всех были горящие факелы, а в правой — рога. И они кричали: «Меч за ГОСПОДА и Гедеона!»	20 І засурми́ли три відділи в су́рми, і поторо́щили гле́ки, і тримали рукою своєї ліви́ці смолоски́па, а рукою своєї прави́ці — су́рми, щоб сурми́ти. І кричали вони: „Меч за Господа та за Гедеона!“
21 Так стояли они вокруг лагеря. Среди окруженных со всех сторон воинов произошло замешательство, поднялся крик и они кинулись бежать.	21 І стояли кожен на своїм місці навко́ло табо́ру, а ввесь та́бір бігав, і вони кричали й утікали.
22 И когда воины Гедеона затрубили в триста рогов, ГОСПОДЬ обратил мидьянитян друг против друга, и они стали уничтожать друг друга мечами во всем лагере. И пустились они бежать в сторону Бет-Шитты, что по дороге на Цереру, и к границе Авель-Мехолы, что около Таббата.	22 І засурми́ли три сотні су́рем, а Господь обернув меча одного на о́дного та на ввесь та́бір. І та́бір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.
23 По зову Гедеона пришли на помощь израильтяне из колен Неффалима, Асира и всего колена Манассии, и они преследовали мидьянитян.	23 І були скликані ізра́їльтяни з Нефтали́му, і з Асиру, і з усього Манасі́ї, — і вони гналися за мідіяні́тянами.
24 Гедеон отправил гонцов и в Ефремово нагорье, чтобы передать ефремлянам: «Спуститесь навстречу мидьянитянам и перекройте им подход к водам Иордана у Бет-Бары». И все воины Ефрема, собравшись вместе, захватили берега подле бродов Иордана у Бет-Бары.	24 А по всіх Єфремових гора́х Гедеон послав послів, говорячи: „Зійдіть навпере́йми мідіяні́тян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йорда́н“. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йорда́н.
25 И двух мидьянских князей, Орева и Зеэва, они захватили в плен. Орева убили у скалы Орев, а Зеэва — у давильни Зеэв. Израильтяне продолжали преследовать мидьянитян, а головы Орева и Зеэва с того берега Иордана принесли Гедеону.	25 І вони захопи́ли двох мідіяні́тянських князі́в: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а го́лови Орева та Зеева перене́сли до Гедеона на той бік Йорда́ну.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга судей

Глава 7

Книга Суддiв

Розділ 7

Книга судей

Глава 7

Книга Суддiв

Розділ 7

Ветхий завет

Новый завет

Книга судей

Глава 7

Книга Суддiв

Розділ 7

Книга судей

Глава 7

Книга Суддiв

Розділ 7

Ветхий
завет

Новый
завет