ОткровениеГлава 6 |
|
1 |
|
2 И вот перед взором моим — белый конь. У всадника был в руке лук, а на голове венец, которого он был удостоен. Он вышел как победитель, устремленный к новым победам. |
|
3 |
|
4 И вот передо мной другой конь. Этот был огненно-красный. Всаднику на нем дано было лишить живущих на земле мира, чтобы убивали люди друг друга. Огромный меч был дан ему. |
|
5 |
|
6 Тут со стороны четырех живых существ раздался, казалось, чей-то голос: «Целый день работы всего за одну меру пшеницы или за три меры ячменя! Но елея и вина всё же не тронь!» |
|
7 |
|
8 Я взглянул и вижу: вот конь мертвенно-бледный и на нем всадник, имя которому — Смерть. Ад следовал за ним. Дана была им власть над четвертой частью земли, чтобы изводить людей мечом, голодом, мором и зверьем земным. |
|
9 |
|
10 И возопили они в молитвах своих: «Когда, Владыка Святой и Истинный, станешь судить Ты и взыщешь за кровь нашу с живущих на земле?» |
|
11 Тогда каждого из них облачили в белые одежды и было им сказано, чтобы подождали они еще немного до тех пор, пока не пополнятся их ряды соработниками и братьями их, которые будут умерщвлены, как и они. |
|
12 |
|
13 звезды небесные пали на землю, как смоквы незрелые, осыпающиеся с древа своего, когда раскачивает его сильный ветер. |
|
14 И небо исчезло, свернувшись как свиток, и все горы и острова были сдвинуты с мест своих. |
|
15 |
|
16 Взывали люди к горам и утесам: «Падите на нас и сокройте от взора Сидящего на престоле и гнева Агнца!» |
|
17 День гнева пришел, великого гнева Их. Кто может теперь устоять? |
Об'явленняРозділ 6 |
|
1 |
|
2 І я глянув, — і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця́ йому да́но, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти. |
|
3 І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: „Підійди!“ |
|
4 І вийшов кінь другий, — червоний. А тому, хто на ньому сидів, було да́но взяти мир із землі та щоб убивали один о́дного. І меч великий був да́ний йому. |
|
5 І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: „Підійди!“ І я глянув, — і ось кінь ворони́й. А той, хто на ньому сидів, мав вагу́ в своїй руці. |
|
6 І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: „Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!“ |
|
7 А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: „Підійди!“ |
|
8 І я глянув, — і ось кінь ча́лий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я́ йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І да́на їм вла́да була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земни́ми звірми́. |
|
9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під же́ртівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали. |
|
10 І кли́кнули вони гучним голосом, кажучи: „Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?“ |
|
11 І кожному з них да́но білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки допо́внять число їхні співслуги, і брати́ їхні, що будуть побиті, як і вони. |
|
12 І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, — і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волося́ний, і ввесь місяць зробився, як кров. |
|
13 І на землю попа́дали зорі небесні, як фіґове дерево ро́нить свої недозрілі плоди́, коли потрясе сильний вітер. |
|
14 І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій перга́мену, і кожна гора, і кожен о́стрів порушилися з своїх місць. |
|
15 І зе́мні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, — поховались у печери та в скелі гірські́, |
|
16 та й кажуть до гір та до скель: „Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву А́гнця! |
|
17 Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто всто́яти може?“ |
ОткровениеГлава 6 |
Об'явленняРозділ 6 |
|
1 |
1 |
|
2 И вот перед взором моим — белый конь. У всадника был в руке лук, а на голове венец, которого он был удостоен. Он вышел как победитель, устремленный к новым победам. |
2 І я глянув, — і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця́ йому да́но, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти. |
|
3 |
3 І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: „Підійди!“ |
|
4 И вот передо мной другой конь. Этот был огненно-красный. Всаднику на нем дано было лишить живущих на земле мира, чтобы убивали люди друг друга. Огромный меч был дан ему. |
4 І вийшов кінь другий, — червоний. А тому, хто на ньому сидів, було да́но взяти мир із землі та щоб убивали один о́дного. І меч великий був да́ний йому. |
|
5 |
5 І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: „Підійди!“ І я глянув, — і ось кінь ворони́й. А той, хто на ньому сидів, мав вагу́ в своїй руці. |
|
6 Тут со стороны четырех живых существ раздался, казалось, чей-то голос: «Целый день работы всего за одну меру пшеницы или за три меры ячменя! Но елея и вина всё же не тронь!» |
6 І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: „Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!“ |
|
7 |
7 А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: „Підійди!“ |
|
8 Я взглянул и вижу: вот конь мертвенно-бледный и на нем всадник, имя которому — Смерть. Ад следовал за ним. Дана была им власть над четвертой частью земли, чтобы изводить людей мечом, голодом, мором и зверьем земным. |
8 І я глянув, — і ось кінь ча́лий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я́ йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І да́на їм вла́да була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земни́ми звірми́. |
|
9 |
9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під же́ртівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали. |
|
10 И возопили они в молитвах своих: «Когда, Владыка Святой и Истинный, станешь судить Ты и взыщешь за кровь нашу с живущих на земле?» |
10 І кли́кнули вони гучним голосом, кажучи: „Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?“ |
|
11 Тогда каждого из них облачили в белые одежды и было им сказано, чтобы подождали они еще немного до тех пор, пока не пополнятся их ряды соработниками и братьями их, которые будут умерщвлены, как и они. |
11 І кожному з них да́но білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки допо́внять число їхні співслуги, і брати́ їхні, що будуть побиті, як і вони. |
|
12 |
12 І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, — і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волося́ний, і ввесь місяць зробився, як кров. |
|
13 звезды небесные пали на землю, как смоквы незрелые, осыпающиеся с древа своего, когда раскачивает его сильный ветер. |
13 І на землю попа́дали зорі небесні, як фіґове дерево ро́нить свої недозрілі плоди́, коли потрясе сильний вітер. |
|
14 И небо исчезло, свернувшись как свиток, и все горы и острова были сдвинуты с мест своих. |
14 І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій перга́мену, і кожна гора, і кожен о́стрів порушилися з своїх місць. |
|
15 |
15 І зе́мні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, — поховались у печери та в скелі гірські́, |
|
16 Взывали люди к горам и утесам: «Падите на нас и сокройте от взора Сидящего на престоле и гнева Агнца!» |
16 та й кажуть до гір та до скель: „Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву А́гнця! |
|
17 День гнева пришел, великого гнева Их. Кто может теперь устоять? |
17 Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто всто́яти може?“ |