Послание евреямГлава 4 |
1 |
2 Ведь нам была возвещена Благая Весть, как и тем, которые вышли из Египта, но им она пользы не принесла, ибо внимали они ей без веры. |
3 Мы же, уверовавшие, входим в покой Его, о котором сказал Он когда-то, имея тех в виду: |
4 Ведь в Писании сказано где-то так о седьмом дне: « |
5 А то, что в Писании же читаем: « |
6 это касается тех, кто слышал когда-то Благую Весть, но не обрел покоя из-за неверия своего. Иным же еще предстоит войти в этот покой. |
7 Для них Бог снова определил некий день — « |
8 |
9 Так что сохраняется еще для народа Божьего возможность обрести покой субботний. |
10 А всякий, кто обрел покой Его, уже может отдыхать от дел своих, как и Бог — от Своих. |
11 Постараемся же войти в покой тот, чтобы не лишиться кому из нас возможности сей, как то было с отцами нашими из-за их неверия. |
12 |
13 Ни одно творение не останется сокрыто для Бога: всё обнажено и всё открыто взору Его. Ему дадим отчет. |
14 |
15 Первосвященник, Коего имеем мы, не из тех, кто не знает сострадания к нам в слабостях наших; нет, Он ведь и Сам был искушен во всем, подобно нам (правда, не согрешил Он при этом). |
16 Потому без страха приступаем к самому престолу благодати, чтобы принять милость Божию и обрести благодать Его в помощь всякий раз, когда мы нуждаемся в ней. |
До євреївРозділ 4 |
1 |
2 Бо Єва́нгелія була звіщена нам, як і тим. Але не прине́сло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів. |
3 Бо до Його́ відпочинку вхо́димо ми, що ввірували, як Він провістив: „Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони“, хоч діла Його були вчи́нені від закла́дин світу. |
4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: „І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї“. |
5 А ще тут: „До Мого відпочинку не вві́йдуть вони“! |
6 Коли ж залиша́ється ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Єва́нгелія була перше зві́щена, не ввійшли за непо́слух, |
7 то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“! |
8 Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьо́му. |
9 Отож, людові Божому залиша́ється субо́тство, спочи́нок. |
10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх. |
11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потра́пив у непо́слух за при́кладом тим. |
12 Бо Боже Слово живе та дія́льне, гостріше від усякого меча обосічного, — прохо́дить воно аж до поділу душі й духа, сугло́бів та мо́зків, і спосібне судити думки́ та на́міри се́рця. |
13 I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт! |
14 |
15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але ви́пробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. |
16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благода́ті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомо́ги знайти благода́ть. |
Послание евреямГлава 4 |
До євреївРозділ 4 |
1 |
1 |
2 Ведь нам была возвещена Благая Весть, как и тем, которые вышли из Египта, но им она пользы не принесла, ибо внимали они ей без веры. |
2 Бо Єва́нгелія була звіщена нам, як і тим. Але не прине́сло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів. |
3 Мы же, уверовавшие, входим в покой Его, о котором сказал Он когда-то, имея тех в виду: |
3 Бо до Його́ відпочинку вхо́димо ми, що ввірували, як Він провістив: „Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони“, хоч діла Його були вчи́нені від закла́дин світу. |
4 Ведь в Писании сказано где-то так о седьмом дне: « |
4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: „І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї“. |
5 А то, что в Писании же читаем: « |
5 А ще тут: „До Мого відпочинку не вві́йдуть вони“! |
6 это касается тех, кто слышал когда-то Благую Весть, но не обрел покоя из-за неверия своего. Иным же еще предстоит войти в этот покой. |
6 Коли ж залиша́ється ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Єва́нгелія була перше зві́щена, не ввійшли за непо́слух, |
7 Для них Бог снова определил некий день — « |
7 то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“! |
8 |
8 Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьо́му. |
9 Так что сохраняется еще для народа Божьего возможность обрести покой субботний. |
9 Отож, людові Божому залиша́ється субо́тство, спочи́нок. |
10 А всякий, кто обрел покой Его, уже может отдыхать от дел своих, как и Бог — от Своих. |
10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх. |
11 Постараемся же войти в покой тот, чтобы не лишиться кому из нас возможности сей, как то было с отцами нашими из-за их неверия. |
11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потра́пив у непо́слух за при́кладом тим. |
12 |
12 Бо Боже Слово живе та дія́льне, гостріше від усякого меча обосічного, — прохо́дить воно аж до поділу душі й духа, сугло́бів та мо́зків, і спосібне судити думки́ та на́міри се́рця. |
13 Ни одно творение не останется сокрыто для Бога: всё обнажено и всё открыто взору Его. Ему дадим отчет. |
13 I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт! |
14 |
14 |
15 Первосвященник, Коего имеем мы, не из тех, кто не знает сострадания к нам в слабостях наших; нет, Он ведь и Сам был искушен во всем, подобно нам (правда, не согрешил Он при этом). |
15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але ви́пробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. |
16 Потому без страха приступаем к самому престолу благодати, чтобы принять милость Божию и обрести благодать Его в помощь всякий раз, когда мы нуждаемся в ней. |
16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благода́ті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомо́ги знайти благода́ть. |