Книга пророка ДаниилаГлава 12 |
1 |
2 Из тех, кто спит в прахе земном, многие пробудятся: одни — для вечной жизни, другие — на вечный позор и поругание. |
3 Воссияют мудрые в славе, как лучи солнца, а те, кто к праведности многих привел, — будут сиять во веки веков, как яркие звезды. |
4 А ты, Даниил, сохрани эти слова в тайне и запечатай книгу до срока, до времени конца. Многие тогда станут исследовать ее, и знание приумножится“. |
5 |
6 И один из них спросил Мужа в льняных одеждах, Который стоял над рекой: „Когда же всему этому непостижимому злу наступит конец?“ |
7 И я услышал ответ Мужа в льняных одеждах — Того, Которого я увидел над водами реки. Воздев обе руки к небу, Он поклялся Вечно Живущим: „Предел будет положен сему по истечении определенного времени: одного срока, двух и половины срока; и когда никто уже более не будет сокрушать силу народа Святыни, всё это завершится“. |
8 Я слышал это, но не понял и потому спросил: „Господин мой! Что же будет после всего этого?“ |
9 „Ступай, Даниил! — сказал Он мне. — Ибо это сокрыто и запечатано до срока, до времени конца. |
10 Многие будут очищены от скверны, омыты и пройдут испытания, нечестивые же так и останутся в своем грехе; не смогут они понять происходящего, а мудрые — уразумеют. |
11 С тех пор как остановлено было ежедневное священнодействие и вместо него водворена мерзость, приводящая к запустению, пройдет тысяча двести девяносто дней. |
12 Блажен, кто ожидает и кто доживет до времени, когда закончатся тысяча триста тридцать пять дней. |
13 А ты до конца иди своим путем! Ты упокоишься и восстанешь в конце дней мира, чтобы принять свой удел“». |
ДаниїлРозділ 12 |
1 |
2 І багато-хто з тих, що сплять у зе́мному по́росі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту. |
3 А розумні будуть ся́яти, як світила небозво́ду, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків. |
4 А ти, Даниїле, заховай ці слова́, і запечатай цю книгу аж до ча́су кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмно́житься знання́“. |
5 І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші анголи́, — один тут при цьо́му березі річки, а один там при то́му березі річки. |
6 І сказав він до мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки: „Коли буде кінець цим дивним реча́м?“ |
7 І почув я того мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою прави́цю та свою ліви́цю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи́ і за пів ча́су, і коли скінчи́ться розбива́ння сили святого наро́ду, все це спо́вниться. |
8 А я це слухав і не розумів. І сказав я: „Мій пане, який цьому кінець?“ |
9 І він сказав: „Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова́ аж до ча́су кінця. |
10 Багато-хто будуть очищені, і ви́біляться, і будуть перето́плені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього́ не зрозуміють усі несправедливі, а розумні — зрозуміють. |
11 А від ча́су, коли буде припинена стала жертва, щоб була́ поставлена гидо́та спусто́шення, мине тисяча двісті й дев'ятдеся́т день. |
12 Благослове́нний той, хто чекає, і дося́гне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день! |
13 А ти йди до кінця, і відпочи́неш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!“ |
Книга пророка ДаниилаГлава 12 |
ДаниїлРозділ 12 |
1 |
1 |
2 Из тех, кто спит в прахе земном, многие пробудятся: одни — для вечной жизни, другие — на вечный позор и поругание. |
2 І багато-хто з тих, що сплять у зе́мному по́росі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту. |
3 Воссияют мудрые в славе, как лучи солнца, а те, кто к праведности многих привел, — будут сиять во веки веков, как яркие звезды. |
3 А розумні будуть ся́яти, як світила небозво́ду, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків. |
4 А ты, Даниил, сохрани эти слова в тайне и запечатай книгу до срока, до времени конца. Многие тогда станут исследовать ее, и знание приумножится“. |
4 А ти, Даниїле, заховай ці слова́, і запечатай цю книгу аж до ча́су кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмно́житься знання́“. |
5 |
5 І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші анголи́, — один тут при цьо́му березі річки, а один там при то́му березі річки. |
6 И один из них спросил Мужа в льняных одеждах, Который стоял над рекой: „Когда же всему этому непостижимому злу наступит конец?“ |
6 І сказав він до мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки: „Коли буде кінець цим дивним реча́м?“ |
7 И я услышал ответ Мужа в льняных одеждах — Того, Которого я увидел над водами реки. Воздев обе руки к небу, Он поклялся Вечно Живущим: „Предел будет положен сему по истечении определенного времени: одного срока, двух и половины срока; и когда никто уже более не будет сокрушать силу народа Святыни, всё это завершится“. |
7 І почув я того мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою прави́цю та свою ліви́цю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи́ і за пів ча́су, і коли скінчи́ться розбива́ння сили святого наро́ду, все це спо́вниться. |
8 Я слышал это, но не понял и потому спросил: „Господин мой! Что же будет после всего этого?“ |
8 А я це слухав і не розумів. І сказав я: „Мій пане, який цьому кінець?“ |
9 „Ступай, Даниил! — сказал Он мне. — Ибо это сокрыто и запечатано до срока, до времени конца. |
9 І він сказав: „Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова́ аж до ча́су кінця. |
10 Многие будут очищены от скверны, омыты и пройдут испытания, нечестивые же так и останутся в своем грехе; не смогут они понять происходящего, а мудрые — уразумеют. |
10 Багато-хто будуть очищені, і ви́біляться, і будуть перето́плені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього́ не зрозуміють усі несправедливі, а розумні — зрозуміють. |
11 С тех пор как остановлено было ежедневное священнодействие и вместо него водворена мерзость, приводящая к запустению, пройдет тысяча двести девяносто дней. |
11 А від ча́су, коли буде припинена стала жертва, щоб була́ поставлена гидо́та спусто́шення, мине тисяча двісті й дев'ятдеся́т день. |
12 Блажен, кто ожидает и кто доживет до времени, когда закончатся тысяча триста тридцать пять дней. |
12 Благослове́нний той, хто чекає, і дося́гне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день! |
13 А ты до конца иди своим путем! Ты упокоишься и восстанешь в конце дней мира, чтобы принять свой удел“». |
13 А ти йди до кінця, і відпочи́неш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!“ |