ВторозакониеГлава 22 |
1 |
2 Если же брат этот живет далеко от тебя или ты не знаешь, кому принадлежит эта скотина, возьми ее к себе, подержи у себя, пока о ней не спросит тот, кому ты должен вернуть ее. |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 Птенцов забрать можешь, а мать непременно отпусти. Поступай так, чтобы жил ты в благополучии и наслаждался долгою жизнью. |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 стал обвинять и пустил худую молву о ней: „Я взял ее в жены, но в первую же ночь увидел, что не сохранила она девственности своей“, |
15 пусть тогда отец и мать новобрачной принесут к городским воротам доказательства ее девственности и предъявят старейшинам. |
16 При этом ее отец скажет старейшинам: „Дочь свою отдал я в жены этому человеку, но он невзлюбил ее |
17 и теперь выдумывает против нее обвинения: „Не нашел-де я у дочери твоей доказательств невинности ее“. Но вот они, доказательства эти“. И пусть принесенный ими кусок ткани или соответствующую одежду развернут перед старейшинами города. |
18 А старейшины должны тогда наказать человека того: |
19 пусть взыщут с него сто шекелей серебра и отдадут их отцу ее за то, что человек этот пустил худую молву об израильской девушке. Она же так и останется его женой, и никогда не получит он права развестись с ней. |
20 |
21 пусть приведут эту молодую женщину к дверям дома ее отца. Здесь мужчины города должны будут побить ее камнями до смерти, ибо постыдно вела она себя в Израиле: предавалась разврату в доме отца своего. Злу этому не место среди вас, искорените его! |
22 |
23 |
24 ведите их обоих к городским воротам и там насмерть побейте камнями — девушку за то, что не звала она на помощь, хотя дело было в городе, а мужчину за то, что он обесчестил невесту одного из ближних своих. Злу этому не место среди вас, искорените его! |
25 Если же какой-то мужчина надругается над обрученной девушкой, встретив ее в поле, то смерти должно предать только мужчину, совершившего насилие. |
26 Девушке никакого наказания: она не совершила преступления, караемого смертью. Это подобно тому, как если бы кто напал на ближнего и убил его. |
27 Насильник встретился с ней в поле, и, кричи она не кричи, некому было спасти ее. |
28 |
29 этот мужчина обязан будет отдать отцу девушки пятьдесят шекелей серебра, а ее взять в жены. И никогда не получит он права развестись с ней, так как он изнасиловал ее. |
30 |
Повторення ЗаконуРозділ 22 |
1 |
2 А якщо брат твій не близьки́й до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, — і пове́рнеш його йому. |
3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згу́бі брата свого, що згу́блена в нього, а ти зна́йдеш її, — не зможеш ховати її. |
4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, — конче піді́ймеш їх ра́зом із ним. |
5 |
6 Коли спіткається на дорозі пташи́не кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташеня́тами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не ві́зьмеш тієї матері з дітьми, — |
7 конче відпустиш ту матір, а дітей ві́зьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні. |
8 Коли збудуєш нови́й дім, то зробиш пору́ччя для да́ху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось. |
9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника. |
10 Не будеш орати волом і ослом ра́зом. |
11 Не одягнеш одежі з двійно́го матеріялу, — з вовни й льо́ну ра́зом. |
12 Поро́биш собі кута́си на чотирьох края́х свого покриття, що ним покриваєшся. |
13 |
14 і зводитиме на неї ганьбли́ві слова́, і пустить про неї неславу та й скаже: „Жінку цю взяв я, і збли́зився з нею, та не знайшов у неї діво́цтва“, |
15 то ві́зьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа діво́цтва тієї ді́вчини до старши́х міста, до брами. |
16 І скаже батько тієї ді́вчини до старши́х: „Я дав тому чоловікові дочку́ свою за жінку, та він знена́видів її. |
17 І ось він зводить на неї ганьбли́ві слова, говорячи: „Я не знайшов у твоєї дочки́ діво́цтва“, а оце знаки дівоцтва моєї дочки“. І розтягнуть одежу перед старши́ми міста. |
18 А старші́ того міста ві́зьмуть того чоловіка, та й покарають його, |
19 і накладуть на нього пеню́, сто шеклів срібла, — і дадуть батькові тієї дівчини, — бо він пустив неславу на Ізраїлеву ді́вчину, а вона буде йому за жінку, — він не зможе відпустити її по всі свої дні. |
20 А якщо правдою було́ це слово, — не зна́йдене було діво́цтво в тієї дівчини, — |
21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, — і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневі́рення дому батька свого, — і вигубиш зло з-посеред себе. |
22 |
23 Коли ді́вчина буде зару́чена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею, |
24 то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, — ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе. |
25 А як хто на полі спітка́є зару́чену дівчину, і схо́пить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам, |
26 а тій дівчині не зробиш нічо́го, — нема тій дівчині смерте́льного гріха́, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ. |
27 Бо в полі він спіткав її, — кричала та зару́чена дівчина, та не було кому врятувати її. |
28 Коли хто спіткає дівчину, що не була зару́чена, і схо́пить її, і ляже з нею, і застануть їх, |
29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдеся́т шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, — не зможе він відпустити її по всі свої дні. |
30 |
ВторозакониеГлава 22 |
Повторення ЗаконуРозділ 22 |
1 |
1 |
2 Если же брат этот живет далеко от тебя или ты не знаешь, кому принадлежит эта скотина, возьми ее к себе, подержи у себя, пока о ней не спросит тот, кому ты должен вернуть ее. |
2 А якщо брат твій не близьки́й до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, — і пове́рнеш його йому. |
3 |
3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згу́бі брата свого, що згу́блена в нього, а ти зна́йдеш її, — не зможеш ховати її. |
4 |
4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, — конче піді́ймеш їх ра́зом із ним. |
5 |
5 |
6 |
6 Коли спіткається на дорозі пташи́не кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташеня́тами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не ві́зьмеш тієї матері з дітьми, — |
7 Птенцов забрать можешь, а мать непременно отпусти. Поступай так, чтобы жил ты в благополучии и наслаждался долгою жизнью. |
7 конче відпустиш ту матір, а дітей ві́зьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні. |
8 |
8 Коли збудуєш нови́й дім, то зробиш пору́ччя для да́ху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось. |
9 |
9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника. |
10 |
10 Не будеш орати волом і ослом ра́зом. |
11 |
11 Не одягнеш одежі з двійно́го матеріялу, — з вовни й льо́ну ра́зом. |
12 |
12 Поро́биш собі кута́си на чотирьох края́х свого покриття, що ним покриваєшся. |
13 |
13 |
14 стал обвинять и пустил худую молву о ней: „Я взял ее в жены, но в первую же ночь увидел, что не сохранила она девственности своей“, |
14 і зводитиме на неї ганьбли́ві слова́, і пустить про неї неславу та й скаже: „Жінку цю взяв я, і збли́зився з нею, та не знайшов у неї діво́цтва“, |
15 пусть тогда отец и мать новобрачной принесут к городским воротам доказательства ее девственности и предъявят старейшинам. |
15 то ві́зьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа діво́цтва тієї ді́вчини до старши́х міста, до брами. |
16 При этом ее отец скажет старейшинам: „Дочь свою отдал я в жены этому человеку, но он невзлюбил ее |
16 І скаже батько тієї ді́вчини до старши́х: „Я дав тому чоловікові дочку́ свою за жінку, та він знена́видів її. |
17 и теперь выдумывает против нее обвинения: „Не нашел-де я у дочери твоей доказательств невинности ее“. Но вот они, доказательства эти“. И пусть принесенный ими кусок ткани или соответствующую одежду развернут перед старейшинами города. |
17 І ось він зводить на неї ганьбли́ві слова, говорячи: „Я не знайшов у твоєї дочки́ діво́цтва“, а оце знаки дівоцтва моєї дочки“. І розтягнуть одежу перед старши́ми міста. |
18 А старейшины должны тогда наказать человека того: |
18 А старші́ того міста ві́зьмуть того чоловіка, та й покарають його, |
19 пусть взыщут с него сто шекелей серебра и отдадут их отцу ее за то, что человек этот пустил худую молву об израильской девушке. Она же так и останется его женой, и никогда не получит он права развестись с ней. |
19 і накладуть на нього пеню́, сто шеклів срібла, — і дадуть батькові тієї дівчини, — бо він пустив неславу на Ізраїлеву ді́вчину, а вона буде йому за жінку, — він не зможе відпустити її по всі свої дні. |
20 |
20 А якщо правдою було́ це слово, — не зна́йдене було діво́цтво в тієї дівчини, — |
21 пусть приведут эту молодую женщину к дверям дома ее отца. Здесь мужчины города должны будут побить ее камнями до смерти, ибо постыдно вела она себя в Израиле: предавалась разврату в доме отца своего. Злу этому не место среди вас, искорените его! |
21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, — і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневі́рення дому батька свого, — і вигубиш зло з-посеред себе. |
22 |
22 |
23 |
23 Коли ді́вчина буде зару́чена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею, |
24 ведите их обоих к городским воротам и там насмерть побейте камнями — девушку за то, что не звала она на помощь, хотя дело было в городе, а мужчину за то, что он обесчестил невесту одного из ближних своих. Злу этому не место среди вас, искорените его! |
24 то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, — ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе. |
25 Если же какой-то мужчина надругается над обрученной девушкой, встретив ее в поле, то смерти должно предать только мужчину, совершившего насилие. |
25 А як хто на полі спітка́є зару́чену дівчину, і схо́пить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам, |
26 Девушке никакого наказания: она не совершила преступления, караемого смертью. Это подобно тому, как если бы кто напал на ближнего и убил его. |
26 а тій дівчині не зробиш нічо́го, — нема тій дівчині смерте́льного гріха́, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ. |
27 Насильник встретился с ней в поле, и, кричи она не кричи, некому было спасти ее. |
27 Бо в полі він спіткав її, — кричала та зару́чена дівчина, та не було кому врятувати її. |
28 |
28 Коли хто спіткає дівчину, що не була зару́чена, і схо́пить її, і ляже з нею, і застануть їх, |
29 этот мужчина обязан будет отдать отцу девушки пятьдесят шекелей серебра, а ее взять в жены. И никогда не получит он права развестись с ней, так как он изнасиловал ее. |
29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдеся́т шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, — не зможе він відпустити її по всі свої дні. |
30 |
30 |