ВторозакониеГлава 21 |
|
1 |
|
2 старейшины ваши и судьи должны будут пойти и замерить расстояние от тела до городов той местности. |
|
3 После того старейшины города, который окажется ближе всех других к найденным останкам, возьмут из стада молодую корову, которую еще не использовали в работе и на которую не надевали ярмо, |
|
4 и отведут ее в долину с текущим по ней потоком, в такую долину, где никто не пахал и не сеял, и там этой корове свернут шею. |
|
5 Священники, сыны Левия, должны быть там впереди других (ведь их избрал ГОСПОДЬ, Бог ваш, чтобы они служили Ему и благословляли именем Его; и их слово должно быть решающим и в любой тяжбе, и во всяком деле об увечьях). |
|
6 Тогда старейшины этого города, ближайшего к найденному телу, омоют руки над коровою, которой свернули шею у потока, |
|
7 и клятвенно заявят: „Не проливали руки наши крови этого человека, и глаза наши не видели, как это случилось. |
|
8 Прости, ГОСПОДИ, народу Твоему, Израилю, за освобождение которого Ты выкуп отдал, и пусть не ляжет вина на народ Твой, Израиль, за пролитие невинной крови сей“. Тогда не будет на вас вины в пролитии той крови. |
|
9 Вот так среди вас будет покончено с невинной кровью, ведь вам надлежит быть людьми, которые делают то, что верно в очах ГОСПОДА. |
|
10 |
|
11 может такое случиться, что ты, увидев среди пленных красивую женщину, полюбишь ее и захочешь взять ее в жены себе. |
|
12 Ты можешь привести ее в свой дом. Пусть она острижет голову и обрежет ногти свои, |
|
13 расстанется с той одеждой, в которой взята была в плен, и, живя отдельно в доме твоем, в течение полного месяца оплакивает разлуку со своими родителями. Только после этого ты можешь войти к ней, стать ее мужем и сделать ее женою своей. |
|
14 Но если сочтешь дальнейшую жизнь с ней неприятной, пусть уходит она и живет, где сама пожелает. Ты не имеешь права ни за какие деньги продать ее или жестоко обходиться с ней, так как ты заставил ее подчиниться твоему произволу. |
|
15 |
|
16 тогда при разделе имущества между своими сыновьями человек этот не должен отнестись к сыну любимой жены как к первенцу, предпочтя его сыну нелюбимой, тому, кто действительно первенец. |
|
17 Нет, он обязан признать первенцем сына той женщины, которую он недолюбливал, выделив ему двойную долю из всего имущества своего, ведь этот сын — первый плод его зрелости, и ему принадлежат права первенца. |
|
18 |
|
19 родителям надлежит, взяв его с помощью приставников, привести к старейшинам, к городским воротам, |
|
20 и сказать отцам города: „Сын наш строптив и непокорен, не внемлет нашим увещеваниям. Он мот и пьяница“. |
|
21 Тогда мужчины того города должны побить его камнями до смерти. Зло сие надлежит вам искоренить; и когда о случившемся узнают все израильтяне, это послужит для них предостережением. |
|
22 |
|
23 тело его нельзя оставлять на дереве на всю ночь. Следует непременно захоронить его в тот же день, ибо Богом проклят всякий повешенный на дереве. Вы не должны, лишив захоронения хотя бы даже и преступника, осквернять землю, которую ГОСПОДЬ, Бог ваш, дает вам как наследство. |
Повторення ЗаконуРозділ 21 |
|
1 |
|
2 то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого. |
|
3 І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то ві́зьмуть старші́ того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі. |
|
4 І старші того міста зведуть ту телицю до долини висиха́ючого потоку, що на ньому не о́рано, і що він не засіюваний, і там у долині висиха́ючого потоку переріжуть шию тій телиці. |
|
5 І піді́йдуть священики, Левієві сини, — бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'я́м, і за їхніми словами буде рішатися всяка супере́чка та всяка пораза. |
|
6 І всі старші́ того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висиха́ючого потоку їй перерізана шия. |
|
7 І освідчать вони та й скажуть: „Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили. |
|
8 Прости наро́дові своє́му, Ізра́їлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля“, І буде про́щена їм та кров. |
|
9 А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх оча́х. |
|
10 |
|
11 і побачиш серед полоне́них гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і ві́зьмеш собі за жінку, |
|
12 то впровадиш її до сере́дини свого дому, а вона ого́лить свою голову й обітне свої нігті. |
|
13 І зді́йме вона з себе одіж полону́ свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць ча́су, а по тому ти вві́йдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку. |
|
14 І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати — не продаси її за срібло, і не будеш пово́дитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею. |
|
15 |
|
16 то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що́ буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина знена́видженої, |
|
17 але за перворідного визнає сина знена́видженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього зна́йдеться, бо він початок сили його, — його право перворі́дства. |
|
18 |
|
19 то ба́тько його та мати його схо́плять його, і приведуть його до старши́х його міста та до брами того місця. |
|
20 І скажуть вони до старших міста його: „Оцей наш син неслухня́ний та непокі́рний, — він не слухає голосу нашого, ласу́н та п'яни́ця“. |
|
21 І всі люди його міста заки́дають його камінням, — і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися. |
|
22 |
|
23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений — Боже прокляття, і ти не занечи́стиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док. |
ВторозакониеГлава 21 |
Повторення ЗаконуРозділ 21 |
|
1 |
1 |
|
2 старейшины ваши и судьи должны будут пойти и замерить расстояние от тела до городов той местности. |
2 то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого. |
|
3 После того старейшины города, который окажется ближе всех других к найденным останкам, возьмут из стада молодую корову, которую еще не использовали в работе и на которую не надевали ярмо, |
3 І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то ві́зьмуть старші́ того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі. |
|
4 и отведут ее в долину с текущим по ней потоком, в такую долину, где никто не пахал и не сеял, и там этой корове свернут шею. |
4 І старші того міста зведуть ту телицю до долини висиха́ючого потоку, що на ньому не о́рано, і що він не засіюваний, і там у долині висиха́ючого потоку переріжуть шию тій телиці. |
|
5 Священники, сыны Левия, должны быть там впереди других (ведь их избрал ГОСПОДЬ, Бог ваш, чтобы они служили Ему и благословляли именем Его; и их слово должно быть решающим и в любой тяжбе, и во всяком деле об увечьях). |
5 І піді́йдуть священики, Левієві сини, — бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'я́м, і за їхніми словами буде рішатися всяка супере́чка та всяка пораза. |
|
6 Тогда старейшины этого города, ближайшего к найденному телу, омоют руки над коровою, которой свернули шею у потока, |
6 І всі старші́ того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висиха́ючого потоку їй перерізана шия. |
|
7 и клятвенно заявят: „Не проливали руки наши крови этого человека, и глаза наши не видели, как это случилось. |
7 І освідчать вони та й скажуть: „Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили. |
|
8 Прости, ГОСПОДИ, народу Твоему, Израилю, за освобождение которого Ты выкуп отдал, и пусть не ляжет вина на народ Твой, Израиль, за пролитие невинной крови сей“. Тогда не будет на вас вины в пролитии той крови. |
8 Прости наро́дові своє́му, Ізра́їлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля“, І буде про́щена їм та кров. |
|
9 Вот так среди вас будет покончено с невинной кровью, ведь вам надлежит быть людьми, которые делают то, что верно в очах ГОСПОДА. |
9 А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх оча́х. |
|
10 |
10 |
|
11 может такое случиться, что ты, увидев среди пленных красивую женщину, полюбишь ее и захочешь взять ее в жены себе. |
11 і побачиш серед полоне́них гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і ві́зьмеш собі за жінку, |
|
12 Ты можешь привести ее в свой дом. Пусть она острижет голову и обрежет ногти свои, |
12 то впровадиш її до сере́дини свого дому, а вона ого́лить свою голову й обітне свої нігті. |
|
13 расстанется с той одеждой, в которой взята была в плен, и, живя отдельно в доме твоем, в течение полного месяца оплакивает разлуку со своими родителями. Только после этого ты можешь войти к ней, стать ее мужем и сделать ее женою своей. |
13 І зді́йме вона з себе одіж полону́ свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць ча́су, а по тому ти вві́йдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку. |
|
14 Но если сочтешь дальнейшую жизнь с ней неприятной, пусть уходит она и живет, где сама пожелает. Ты не имеешь права ни за какие деньги продать ее или жестоко обходиться с ней, так как ты заставил ее подчиниться твоему произволу. |
14 І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати — не продаси її за срібло, і не будеш пово́дитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею. |
|
15 |
15 |
|
16 тогда при разделе имущества между своими сыновьями человек этот не должен отнестись к сыну любимой жены как к первенцу, предпочтя его сыну нелюбимой, тому, кто действительно первенец. |
16 то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що́ буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина знена́видженої, |
|
17 Нет, он обязан признать первенцем сына той женщины, которую он недолюбливал, выделив ему двойную долю из всего имущества своего, ведь этот сын — первый плод его зрелости, и ему принадлежат права первенца. |
17 але за перворідного визнає сина знена́видженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього зна́йдеться, бо він початок сили його, — його право перворі́дства. |
|
18 |
18 |
|
19 родителям надлежит, взяв его с помощью приставников, привести к старейшинам, к городским воротам, |
19 то ба́тько його та мати його схо́плять його, і приведуть його до старши́х його міста та до брами того місця. |
|
20 и сказать отцам города: „Сын наш строптив и непокорен, не внемлет нашим увещеваниям. Он мот и пьяница“. |
20 І скажуть вони до старших міста його: „Оцей наш син неслухня́ний та непокі́рний, — він не слухає голосу нашого, ласу́н та п'яни́ця“. |
|
21 Тогда мужчины того города должны побить его камнями до смерти. Зло сие надлежит вам искоренить; и когда о случившемся узнают все израильтяне, это послужит для них предостережением. |
21 І всі люди його міста заки́дають його камінням, — і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися. |
|
22 |
22 |
|
23 тело его нельзя оставлять на дереве на всю ночь. Следует непременно захоронить его в тот же день, ибо Богом проклят всякий повешенный на дереве. Вы не должны, лишив захоронения хотя бы даже и преступника, осквернять землю, которую ГОСПОДЬ, Бог ваш, дает вам как наследство. |
23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений — Боже прокляття, і ти не занечи́стиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док. |