Библия - Обещанное Восстановление

Числа

Глава 21

1 Когда царь Арада, ханаанеянин, живший в Негеве, прослышал, что израильтяне идут дорогой, ведущей на Атарим, он напал на них и захватил пленных.

2 Тогда израильтяне дали такой обет ГОСПОДУ: «Если в наши руки отдашь Ты этот народ, мы полностью уничтожим их города».

3 И внял ГОСПОДЬ просьбе Израиля и отдал им ханаанеян. Израильтяне истребили и их самих, и города их, а место то стало называться Хорма (что значит «обреченное на уничтожение»).

4 От горы Хор они пошли по дороге, что вела к Красному морю, чтобы обойти земли Эдома. Но на пути люди стали терять терпение

5 и роптали против Бога и Моисея: «Зачем вам надо было уводить нас из Египта на явную смерть в этой пустыне, где нет ни еды, ни воды? А жалкий хлеб, что мы собираем, опостылел нам».

6 И вот допустил ГОСПОДЬ, чтобы змеи ядовитые напали на людей. Они жалили израильтян, и многие из них умерли.

7 Тогда пришел народ к Моисею и признал свою вину: «Согрешили мы, роптали мы на ГОСПОДА и на тебя. Помолись же Ему: пусть избавит Он нас от змей». Моисей молился о народе,

8 и ГОСПОДЬ повелел ему: «Изготовь подобие змея ядовитого и вознеси его, как знамя, на древке. Всякий ужаленный, взглянув на него, останется жив».

9 Сделал Моисей медного змея и поднял его, как знамя. И тогда, если змей жалил какого человека, тот смотрел на медного змея и оставался жив.

10 Израильтяне продолжили свой путь до Овота и остановились там на время.

11 Затем отправились они оттуда еще дальше и устроили свою стоянку уже в Ие-Авариме, в пустыне у восточной границы Моава;

12 после того опять перешли они на другое место, устроив на сей раз стоянку в долине Заред.

13 Оттуда снялись и, перейдя через Арнон, расположились в пустыне, которая простирается от мест проживания амореев. Арнон сей был границею между Моавом и землями амореев.

14 Потому и сказано в Книге войн ГОСПОДНИХ: «Вахев в Суфе и высохшие русла, Арнон

15 с его скалистыми ущельями, что тянутся до заселенных мест близ Ара и исчезают лишь у рубежей Моава».

16 Оттуда они прошли до Беэра (до колодца), где ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Собери народ, и дам им воду».

17 Такую песнь воспел там Израиль: «Полнись, колодец! Хором пойте ему,

18 колодцу, князьями вырытому, отрытому знатными из народа жезлами их да посохами». Из пустыни той пошли они в Маттану;

19 из Маттаны — в Нахалиэль; а после Нахалиэля — в Бамот;

20 а от него двинулись в ту долину, что вела прямо в Моав, к вершине Фасги, которая возвышалась над пустынной землей.

21 Тогда отправил Израиль послов к Сихону, царю амореев, с такой просьбой:

22 «Позволь нам пройти через земли твои, не свернем мы ни в поля, ни на виноградники, воду из колодцев ваших пить не будем. Мы царской дорогой пойдем, пока не выйдем за границы страны твоей».

23 Но Сихон не позволил Израилю пройти через его владения. Он собрал все войско свое и вышел с ним в пустыню, чтобы противостать Израилю. Дойдя до Яхцы, дал там ему бой.

24 Израиль сражался стойко, разбил Сихона наголову и завладел всей землей от Арнона до Яввока, до самой границы с аммонитянами. Там израильтяне остановились, поскольку граница аммонитян была укреплена.

25 Завладев городами амореев, Израиль поселился в них, включая Хешбон и его окрестные селения.

26 Хешбон был городом Сихона, царя амореев. Тот отвоевал его у прежнего царя Моава, когда прибирал к рукам своим все земли его, вплоть до Арнона.

27 Поэтому и распевают сказители: «Ступайте в Хешбон! Восстановлен и укреплен да будет, если мыслимо, город Сихона.

28 Ибо вырвался огнь из Хешбона, пламя — из крепости Сихона, и спалило оно Ар Моавский и всех владевших холмами Арнона.

29 Горе тебе, Моав! Погиб ты, народ Кемоша: сыны твои стали беженцами, а дочери стали пленницами у Сихона, царя амореев.

30 Но пустили мы стрелы в ход — и погиб Хешбон, до самого Дивона истребляли мы жителей его. Мы разорили его вплоть до Нофы, выжгли огнем до Медвы».

31 Так обосновался Израиль на землях амореев.

32 После того как Моисей послал людей осмотреть подступы к Язеру, израильтяне захватили все города той местности и амореев изгнали оттуда.

33 Потом они повернули на север и пошли по дороге в Башан. Но Ог, царь Башана, выступил против них со всем войском своим, чтобы сразиться с ними у Эдреи.

34 ГОСПОДЬ же сказал Моисею: «Не бойся его: Я отдал его в твои руки вместе со всеми его людьми и землею его. Сделай с ним то же, что сделал прежде с Сихоном, царем амореев, жившим в Хешбоне».

35 Тогда сыны Израилевы предали мечу царя Ога с сыновьями его и со всем народом, не оставив никого в живых. И завладели израильтяне его землей.

Числа

Розділ 21

1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.

2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.

3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.

4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.

5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.

6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.

7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.

8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.

9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!

10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.

11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.

12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.

13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.

14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,

15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.

16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.

17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!

18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,

19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,

20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.

21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:

22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.

23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.

24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.

25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.

26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.

27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.

28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.

29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.

30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.

31 І Ізраїль осів в аморейському краї.

32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.

33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.

34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.

35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

Числа Глава 21	Числа Розділ 21
1 Когда царь Арада, ханаанеянин, живший в Негеве, прослышал, что израильтяне идут дорогой, ведущей на Атарим, он напал на них и захватил пленных.	1 І почув ханаане́янин, цар Ара́ду, що сидів на полу́дні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, — і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полоне́них.
2 Тогда израильтяне дали такой обет ГОСПОДУ: «Если в наши руки отдашь Ты этот народ, мы полностью уничтожим их города».	2 І склав Ізраїль обі́тницю Господе́ві й сказав: „Якщо справді даси Ти наро́д той у мою руку, то я вчиню́ їхні міста закля́ттям“.
3 И внял ГОСПОДЬ просьбе Израиля и отдал им ханаанеян. Израильтяне истребили и их самих, и города их, а место то стало называться Хорма (что значит «обреченное на уничтожение»).	3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, — і дав йому ханаане́янина, і він учинив закля́ттям їх та їхні міста, і назвав ім'я́ тому містові: Хорма.
4 От горы Хор они пошли по дороге, что вела к Красному морю, чтобы обойти земли Эдома. Но на пути люди стали терять терпение	4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едо́мський край. І підупала душа того наро́ду в тій дорозі.
5 и роптали против Бога и Моисея: «Зачем вам надо было уводить нас из Египта на явную смерть в этой пустыне, где нет ни еды, ни воды? А жалкий хлеб, что мы собираем, опостылел нам».	5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: „На́що ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обри́дла ця непридатна ї́жа“.
6 И вот допустил ГОСПОДЬ, чтобы змеи ядовитые напали на людей. Они жалили израильтян, и многие из них умерли.	6 І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.
7 Тогда пришел народ к Моисею и признал свою вину: «Согрешили мы, роптали мы на ГОСПОДА и на тебя. Помолись же Ему: пусть избавит Он нас от змей». Моисей молился о народе,	7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.
8 и ГОСПОДЬ повелел ему: «Изготовь подобие змея ядовитого и вознеси его, как знамя, на древке. Всякий ужаленный, взглянув на него, останется жив».	8 І сказав Господь до Мойсея: „Зроби собі сара́фа, і вистав його на жерди́ні. І станеться, — кожен поку́саний, як погляне на нього, то буде жити“.
9 Сделал Моисей медного змея и поднял его, как знамя. И тогда, если змей жалил какого человека, тот смотрел на медного змея и оставался жив.	9 І зробив Мойсей мідяно́го змія, і виставив його на жерди́ні. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяно́го змія — і жив!
10 Израильтяне продолжили свой путь до Овота и остановились там на время.	10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборува́ли в Овоті.
11 Затем отправились они оттуда еще дальше и устроили свою стоянку уже в Ие-Авариме, в пустыне у восточной границы Моава;	11 І рушили вони з Овоту, і таборува́ли в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від схо́ду сонця.
12 после того опять перешли они на другое место, устроив на сей раз стоянку в долине Заред.	12 Звідти вони рушили, і таборува́ли в долині Зереду.
13 Оттуда снялись и, перейдя через Арнон, расположились в пустыне, которая простирается от мест проживания амореев. Арнон сей был границею между Моавом и землями амореев.	13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон — границя Моаву між Моавом та аморе́янином.
14 Потому и сказано в Книге войн ГОСПОДНИХ: «Вахев в Суфе и высохшие русла, Арнон	14 Тому розповідається в „Книжці воєн Господніх“: „Вагев у Суфі, і потоки Арнону,
15 с его скалистыми ущельями, что тянутся до заселенных мест близ Ара и исчезают лишь у рубежей Моава».	15 і спад потоків, що збо́чив на місце Ару, і на моавську границю опертий“.
16 Оттуда они прошли до Беэра (до колодца), где ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Собери народ, и дам им воду».	16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: „Збери наро́д, і нехай Я дам їм воду“.
17 Такую песнь воспел там Израиль: «Полнись, колодец! Хором пойте ему,	17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: „Піднесися, крини́це, співайте про неї!
18 колодцу, князьями вырытому, отрытому знатными из народа жезлами их да посохами». Из пустыни той пошли они в Маттану;	18 Криниця, — вельмо́жі копали її, її викопали наро́дні достойники бе́рлом, жезла́ми своїми“. А з Мідбару до Маттани,
19 из Маттаны — в Нахалиэль; а после Нахалиэля — в Бамот;	19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,
20 а от него двинулись в ту долину, что вела прямо в Моав, к вершине Фасги, которая возвышалась над пустынной землей.	20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що зве́рнена до пустині.
21 Тогда отправил Израиль послов к Сихону, царю амореев, с такой просьбой:	21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморе́йського царя, говорячи:
22 «Позволь нам пройти через земли твои, не свернем мы ни в поля, ни на виноградники, воду из колодцев ваших пить не будем. Мы царской дорогой пойдем, пока не выйдем за границы страны твоей».	22 „Нехай я перейду́ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, — ми підемо царсько́ю дорогою, аж поки пере́йдемо землю твою“.
23 Но Сихон не позволил Израилю пройти через его владения. Он собрал все войско свое и вышел с ним в пустыню, чтобы противостать Израилю. Дойдя до Яхцы, дал там ему бой.	23 І не дав Сиго́н Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.
24 Израиль сражался стойко, разбил Сихона наголову и завладел всей землей от Арнона до Яввока, до самой границы с аммонитянами. Там израильтяне остановились, поскольку граница аммонитян была укреплена.	24 І вдарив його Ізраїль ві́стрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз — границя синів Аммону.
25 Завладев городами амореев, Израиль поселился в них, включая Хешбон и его окрестные селения.	25 І позабирав Ізраїль усі ті міста́. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.
26 Хешбон был городом Сихона, царя амореев. Тот отвоевал его у прежнего царя Моава, когда прибирал к рукам своим все земли его, вплоть до Арнона.	26 Бо Хешбо́н — місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.
27 Поэтому и распевают сказители: «Ступайте в Хешбон! Восстановлен и укреплен да будет, если мыслимо, город Сихона.	27 Тому й розповідають кобзарі: „Підіть до Хешбо́ну, — нехай він збуду́ється, і хай міцно поставиться місто Сиго́нове.
28 Ибо вырвался огнь из Хешбона, пламя — из крепости Сихона, и спалило оно Ар Моавский и всех владевших холмами Арнона.	28 Бо вийшов огонь із Хешбо́ну, а по́лум'я з міста Сигонового, — він місто моавське пожер, волода́рів арнонських висот.
29 Горе тебе, Моав! Погиб ты, народ Кемоша: сыны твои стали беженцами, а дочери стали пленницами у Сихона, царя амореев.	29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, наро́де Кемо́шів! Він зробив був синів своїх утікача́ми, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.
30 Но пустили мы стрелы в ход — и погиб Хешбон, до самого Дивона истребляли мы жителей его. Мы разорили его вплоть до Нофы, выжгли огнем до Медвы».	30 I розбили ми їх, — згинув Хешбон до Дівону, і ми попусто́шили аж до Нофаху, що аж до Медви́“.
31 Так обосновался Израиль на землях амореев.	31 І Ізраїль осів в аморейському краї.
32 После того как Моисей послал людей осмотреть подступы к Язеру, израильтяне захватили все города той местности и амореев изгнали оттуда.	32 І послав Мойсей розвідати про Язера, — і вони здобули́ його залежні міста, і заволоділи аморе́янином, що жив там.
33 Потом они повернули на север и пошли по дороге в Башан. Но Ог, царь Башана, выступил против них со всем войском своим, чтобы сразиться с ними у Эдреи.	33 І повернулись вони, і пішли доро́гою Башану. І вийшов Оґ, цар баша́нський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
34 ГОСПОДЬ же сказал Моисею: «Не бойся его: Я отдал его в твои руки вместе со всеми его людьми и землею его. Сделай с ним то же, что сделал прежде с Сихоном, царем амореев, жившим в Хешбоне».	34 І сказав Господь до Мойсея: „Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.
35 Тогда сыны Израилевы предали мечу царя Ога с сыновьями его и со всем народом, не оставив никого в живых. И завладели израильтяне его землей.	35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Ветхий завет

Новый завет

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Числа

Глава 21

Числа

Розділ 21

Ветхий
завет

Новый
завет