Библия - Обещанное Восстановление

Книга притчей Соломоновых

Глава 14

1 Женщина мудрая созидает свой дом, а глупая — своими руками разрушает.

2 Кто благоговеет пред ГОСПОДОМ, идет по прямой дороге, а кто презирает Его, у того путь извилист.

3 Болтовня глупца обернется розгой для его спины, а мудрых оберегают их собственные уста.

4 Если нет волов, то и стойла чистые, но обилен урожай при могучих быках.

5 Правдивый свидетель не обманет, а лжесвидетель извергает ложь.

6 Ищет бесстыдный мудрости, да без толку, а разумному легко дается знание.

7 От глупца держись подальше, не услышишь от него слов разумных.

8 Мудрость умных людей — знать свой путь, а неразумие глупцов обольщает их.

9 Глупцы потешаются над раскаянием, но честные обретают благоволение Господне.

10 Лишь сердце знает твои печали, да и радости своей не разделишь с другими.

11 Дом нечестивых разрушен будет, а жилище честных будет процветать.

12 Видится человеку путь его прямым, а в конце окажется он дорогой к смерти.

13 И во время веселья бывает сердце печально, и за радостью горе следует.

14 Сполна получит порочный за свои поступки, а добрый человек — за свои труды.

15 Наивный всему верит, а умный обдумывает каждый шаг.

16 Мудрые опасаются зла и его сторонятся, а глупый самонадеян и вмешивается, не разобравшись.

17 Вспыльчивый наделает глупостей, но расчетливый злодей более ненавистен.

18 Удел наивных — глупость, а умные будут увенчаны знанием.

19 Склонятся злые перед добрыми, и нечестивцы — пред вратами праведника.

20 Даже близким своим ненавистен бедняк, а богача многие любят.

21 Кто презирает ближнего — совершает грех, но благо тому, кто милосерден к бедным.

22 Не собьются ли с пути те, кто зло замышляет? А тем, кто замышляет доброе, любовь неизменная сопутствует и верность.

23 Всякий упорный труд принесет прибыль, а празднословие — лишь нужду.

24 Венец мудрых — их богатство, а неразумие глупцов приумножает глупость.

25 Правдивый свидетель спасает жизни, а извергающий ложь — предаст.

26 Благоговенье пред ГОСПОДОМ — надежная защита, и детям Его — прибежище.

27 Благоговенье пред ГОСПОДОМ — живительный родник, уберегающий от гибельной западни.

28 Неисчислим народ — царю хвала, без подданных — правителю гибель.

29 Кто негневлив, весьма благоразумен, а вспыльчивый — только глупость свою выказывает.

30 Если сердце безмятежно, то и тело полно жизни, а зависть что гниль в костях.

31 Кто бедного угнетает, тот Творца его хулит; кто почитает Господа — милосерден к обездоленному.

32 Сгинет нечестивец в собственном зле, а у праведника и при смерти есть защита.

33 В сердце разумном обитает мудрость, но и глупцам о ней известно.

34 Праведность возвеличивает народ, а грех обрекает людей на позор.

35 К разумному рабу царь благоволит, а тот, кто позорит его, царский гнев вызывает.

Приповiстi

Розділ 14

1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.

2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.

3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.

4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.

5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.

6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.

7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.

8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.

9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.

10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.

12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.

13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.

14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.

15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.

16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.

17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.

18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.

19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.

20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.

21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.

22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.

23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.

24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.

25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.

26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.

27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.

28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.

29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.

30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.

31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.

32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.

34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.

35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.

Книга притчей Соломоновых Глава 14	Приповiстi Розділ 14
1 Женщина мудрая созидает свой дом, а глупая — своими руками разрушает.	1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Кто благоговеет пред ГОСПОДОМ, идет по прямой дороге, а кто презирает Его, у того путь извилист.	2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Болтовня глупца обернется розгой для его спины, а мудрых оберегают их собственные уста.	3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Если нет волов, то и стойла чистые, но обилен урожай при могучих быках.	4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Правдивый свидетель не обманет, а лжесвидетель извергает ложь.	5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Ищет бесстыдный мудрости, да без толку, а разумному легко дается знание.	6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 От глупца держись подальше, не услышишь от него слов разумных.	7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 Мудрость умных людей — знать свой путь, а неразумие глупцов обольщает их.	8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Глупцы потешаются над раскаянием, но честные обретают благоволение Господне.	9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Лишь сердце знает твои печали, да и радости своей не разделишь с другими.	10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 Дом нечестивых разрушен будет, а жилище честных будет процветать.	11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Видится человеку путь его прямым, а в конце окажется он дорогой к смерти.	12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 И во время веселья бывает сердце печально, и за радостью горе следует.	13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Сполна получит порочный за свои поступки, а добрый человек — за свои труды.	14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Наивный всему верит, а умный обдумывает каждый шаг.	15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Мудрые опасаются зла и его сторонятся, а глупый самонадеян и вмешивается, не разобравшись.	16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Вспыльчивый наделает глупостей, но расчетливый злодей более ненавистен.	17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Удел наивных — глупость, а умные будут увенчаны знанием.	18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Склонятся злые перед добрыми, и нечестивцы — пред вратами праведника.	19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Даже близким своим ненавистен бедняк, а богача многие любят.	20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Кто презирает ближнего — совершает грех, но благо тому, кто милосерден к бедным.	21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Не собьются ли с пути те, кто зло замышляет? А тем, кто замышляет доброе, любовь неизменная сопутствует и верность.	22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Всякий упорный труд принесет прибыль, а празднословие — лишь нужду.	23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 Венец мудрых — их богатство, а неразумие глупцов приумножает глупость.	24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Правдивый свидетель спасает жизни, а извергающий ложь — предаст.	25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 Благоговенье пред ГОСПОДОМ — надежная защита, и детям Его — прибежище.	26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 Благоговенье пред ГОСПОДОМ — живительный родник, уберегающий от гибельной западни.	27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Неисчислим народ — царю хвала, без подданных — правителю гибель.	28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Кто негневлив, весьма благоразумен, а вспыльчивый — только глупость свою выказывает.	29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Если сердце безмятежно, то и тело полно жизни, а зависть что гниль в костях.	30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Кто бедного угнетает, тот Творца его хулит; кто почитает Господа — милосерден к обездоленному.	31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Сгинет нечестивец в собственном зле, а у праведника и при смерти есть защита.	32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 В сердце разумном обитает мудрость, но и глупцам о ней известно.	33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Праведность возвеличивает народ, а грех обрекает людей на позор.	34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 К разумному рабу царь благоволит, а тот, кто позорит его, царский гнев вызывает.	35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга притчей Соломоновых

Глава 14

Приповiстi

Розділ 14

Книга притчей Соломоновых

Глава 14

Приповiстi

Розділ 14

Ветхий завет

Новый завет

Книга притчей Соломоновых

Глава 14

Приповiстi

Розділ 14

Книга притчей Соломоновых

Глава 14

Приповiстi

Розділ 14

Ветхий
завет

Новый
завет