Библия - Обещанное Восстановление

Исход

Глава 22

1 Если кто украдет быка или овцу и заколет или продаст их, должен будет отдать пять быков за одного украденного и четыре овцы за одну украденную.

2 Если вор, пытавшийся проникнуть в дом ночью, был схвачен на месте преступления и от удара, ему нанесенного, умер, это не считается убийством, караемым по закону.

3 Но если такое случилось после восхода солнца, убивший повинен в пролитии крови. Однако если вор остался жив, он должен заплатить за урон, а если заплатить ему нечем, следует самого его продать в уплату за украденное.

4 Если краденое — будь то бык, осел или овца — будет найдено у вора живым, он должен заплатить вдвойне.

5 Если потравит кто чужое поле или виноградник, пустив туда пастись свой скот, тот должен возместить ущерб лучшей частью урожая с поля или виноградника своего.

6 Если кто-то разожжет у себя огонь и пламя охватит посаженный на меже терновник, так что и у соседа сгорят отдельные снопы хлеба, или часть хлеба на корню, или всё поле, тот, по чьей вине возник пожар, должен возместить ущерб.

7 Если отдаст кто-либо деньги или ценные вещи своему соседу на хранение и они будут украдены у того из дома, то вор, если он будет пойман, обязан заплатить вдвое.

8 Но если вор не пойман, то принявшего вещи на хранение надо привести к судьям, чтобы выяснить, не присвоил ли он собственность ближнего своего.

9 Если спор возникает по поводу собственности — будь то бык, осел, овца, одежда или нечто найденное, что своим считает и один, и другой, то дело должно быть представлено судьям. Кого признают они виновным, тот и обязан заплатить ближнему своему вдвойне.

10 И если отведет кто-то к ближнему своему осла, быка, или овцу, или еще какую скотину, чтобы тот присмотрел за ней, а скотина та погибнет, или покалечится, или при набеге каком угнана будет, так что никто того и не увидит,

11 тогда присматривавший за животным должен поклясться пред ГОСПОДОМ, что не присвоил он собственность ближнего своего, а хозяину придется признать эту клятву, хотя и не будет ему никакого возмещения.

12 Но если скотина украдена была у того, кто смотрел за ней, он должен заплатить за нее хозяину.

13 А если животное будет растерзано зверями, пусть тот, кому препоручен был скот, в подтверждение представит его останки; за растерзанное платить не придется.

14 Если кто-либо возьмет у ближнего своего скот для хозяйственных нужд, а животное, в отсутствие хозяина, будет покалечено как-то или и вовсе умрет, тогда пользовавшийся этой скотиной должен заплатить за нее.

15 Если же хозяин сам был свидетелем порчи или гибели своего скота, тот, кто брал его, платить не будет. Однако же если скот был за плату передан, то пользование им должно быть оплачено.

16 Если кто-то обольстит необрученную девицу, он должен дать за нее выкуп родне, а ее взять в жены.

17 Если же отец девицы не согласится выдать ее за совратителя, тот тем не менее должен будет заплатить серебром столько же, сколько требуется при выкупе девушки.

18 Не оставляй в живых колдунью.

19 Скотоложец тоже должен быть предан смерти.

20 Всякий приносящий жертвы не ГОСПОДУ, а другим богам непременно должен быть уничтожен.

21 Человека пришлого не притесняй. Не угнетай его, ведь и сами вы были людьми пришлыми — в Египте.

22 Вдову и сироту тем более не притесняй.

23 Если будете их притеснять, то, когда они воззовут ко Мне о помощи, Я непременно услышу их вопль.

24 Воспылает гнев Мой на вас: сражу вас мечом, и вдовами станут жены ваши, а дети — сиротами.

25 Если взаймы дашь кому-либо из народа Моего, бедняку, что живет рядом с тобой, не поступай с ним, как ростовщик: не требуй с него процентов.

26 Случится тебе взять у ближнего твоего в залог одежду, во что бы то ни стало до захода солнца возврати ее.

27 Ведь она — то единственное, что прикрывает тело его. В чем спать ему ночью? И если воззовет он ко Мне о помощи, услышу его, ибо Я милосерден.

28 Бога не хули и начальствующего в народе твоем не поноси.

29 Не медли с приношениями от полноты урожая хлебного поля своего и потока давильни своей. Сыновей-первенцев своих в служение Мне отдавайте.

30 Вы также должны отдавать Мне и первородное скота, крупного рогатого и мелкого. Семь дней пусть животное побудет с матерью своей, а в восьмой — приводи его ко Мне.

31 Святыми должны вы быть у Меня, а потому мяса животных, растерзанных в поле, не ешьте — собакам выбрасывайте его.

Вихід

Розділ 22

1 Коли зло́дій буде зло́влений в підко́пі, і буде побитий так, що помре, то нема прови́ни крови на тому, хто побив.

2 Але як засвітило сонце над ним, то є на ньо́му прови́на крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде про́даний за свою краді́жку.

3 Якщо та крадіжка справді буде зна́йдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.

4 Коли хто ви́пасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випаса́ти на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.

5 Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу.

6 Коли хто дасть своє́му ближньому срібло або по́суд на збере́ження, а воно буде вкра́дене з дому того чоловіка, — якщо буде зна́йдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.

7 Якщо ж злодій не буде зна́йдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.

8 У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох при́йде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.

9 Коли хто дасть своєму ближньому на збере́ження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, —

10 прися́га Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодо́вувати.

11 А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власнико́ві її.

12 Якщо дійсно буде розша́рпана вона, нехай принесе її як свідо́цтво, а за розша́рпане він не відшкодує.

13 А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;

14 якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.

15 А коли хто підмо́вить дівчину, яка не зару́чена, і ляже з нею, то нехай дасть їй ві́но, і візьме її собі за жінку.

16 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.

17 Чарівни́ці не зоставиш при житті.

18 Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.

19 Кожен, хто прино́сить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.

20 А прихо́дька не будеш утискати та гноби́ти його, бо й ви були прихо́дьками в єгипетськім кра́ї.

21 Жодної вдови та сироти не будеш гноби́ти;

22 якщо ж ти справді гноби́тимеш їх, то коли вони, кли́чучи, кли́катимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,

23 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки́ ваші вдо́вами, а діти ваші си́ротами.

24 Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позича́льник, — не покладеш на нього лихви.

25 Якщо дійсно ві́зьмеш у заста́ву одежу ближнього свого, то вернеш її йому до за́ходу сонця,

26 бо вона — єдине накриття́ його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.

27 Бога не будеш лихосло́вити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.

28 Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з пли́нами твоїми. Перворідного з синів своїх даси́ Мені.

29 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.

30 І ви будете Мені святими людьми, і не бу́дете їсти м'яса, розша́рпаного в полі, — псові кинете його!

Исход Глава 22	Вихід Розділ 22
1 Если кто украдет быка или овцу и заколет или продаст их, должен будет отдать пять быков за одного украденного и четыре овцы за одну украденную.	1 Коли зло́дій буде зло́влений в підко́пі, і буде побитий так, що помре, то нема прови́ни крови на тому, хто побив.
2 Если вор, пытавшийся проникнуть в дом ночью, был схвачен на месте преступления и от удара, ему нанесенного, умер, это не считается убийством, караемым по закону.	2 Але як засвітило сонце над ним, то є на ньо́му прови́на крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде про́даний за свою краді́жку.
3 Но если такое случилось после восхода солнца, убивший повинен в пролитии крови. Однако если вор остался жив, он должен заплатить за урон, а если заплатить ему нечем, следует самого его продать в уплату за украденное.	3 Якщо та крадіжка справді буде зна́йдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.
4 Если краденое — будь то бык, осел или овца — будет найдено у вора живым, он должен заплатить вдвойне.	4 Коли хто ви́пасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випаса́ти на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.
5 Если потравит кто чужое поле или виноградник, пустив туда пастись свой скот, тот должен возместить ущерб лучшей частью урожая с поля или виноградника своего.	5 Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу.
6 Если кто-то разожжет у себя огонь и пламя охватит посаженный на меже терновник, так что и у соседа сгорят отдельные снопы хлеба, или часть хлеба на корню, или всё поле, тот, по чьей вине возник пожар, должен возместить ущерб.	6 Коли хто дасть своє́му ближньому срібло або по́суд на збере́ження, а воно буде вкра́дене з дому того чоловіка, — якщо буде зна́йдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.
7 Если отдаст кто-либо деньги или ценные вещи своему соседу на хранение и они будут украдены у того из дома, то вор, если он будет пойман, обязан заплатить вдвое.	7 Якщо ж злодій не буде зна́йдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.
8 Но если вор не пойман, то принявшего вещи на хранение надо привести к судьям, чтобы выяснить, не присвоил ли он собственность ближнего своего.	8 У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох при́йде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.
9 Если спор возникает по поводу собственности — будь то бык, осел, овца, одежда или нечто найденное, что своим считает и один, и другой, то дело должно быть представлено судьям. Кого признают они виновным, тот и обязан заплатить ближнему своему вдвойне.	9 Коли хто дасть своєму ближньому на збере́ження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, —
10 И если отведет кто-то к ближнему своему осла, быка, или овцу, или еще какую скотину, чтобы тот присмотрел за ней, а скотина та погибнет, или покалечится, или при набеге каком угнана будет, так что никто того и не увидит,	10 прися́га Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодо́вувати.
11 тогда присматривавший за животным должен поклясться пред ГОСПОДОМ, что не присвоил он собственность ближнего своего, а хозяину придется признать эту клятву, хотя и не будет ему никакого возмещения.	11 А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власнико́ві її.
12 Но если скотина украдена была у того, кто смотрел за ней, он должен заплатить за нее хозяину.	12 Якщо дійсно буде розша́рпана вона, нехай принесе її як свідо́цтво, а за розша́рпане він не відшкодує.
13 А если животное будет растерзано зверями, пусть тот, кому препоручен был скот, в подтверждение представит его останки; за растерзанное платить не придется.	13 А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;
14 Если кто-либо возьмет у ближнего своего скот для хозяйственных нужд, а животное, в отсутствие хозяина, будет покалечено как-то или и вовсе умрет, тогда пользовавшийся этой скотиной должен заплатить за нее.	14 якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.
15 Если же хозяин сам был свидетелем порчи или гибели своего скота, тот, кто брал его, платить не будет. Однако же если скот был за плату передан, то пользование им должно быть оплачено.	15 А коли хто підмо́вить дівчину, яка не зару́чена, і ляже з нею, то нехай дасть їй ві́но, і візьме її собі за жінку.
16 Если кто-то обольстит необрученную девицу, он должен дать за нее выкуп родне, а ее взять в жены.	16 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.
17 Если же отец девицы не согласится выдать ее за совратителя, тот тем не менее должен будет заплатить серебром столько же, сколько требуется при выкупе девушки.	17 Чарівни́ці не зоставиш при житті.
18 Не оставляй в живых колдунью.	18 Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
19 Скотоложец тоже должен быть предан смерти.	19 Кожен, хто прино́сить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.
20 Всякий приносящий жертвы не ГОСПОДУ, а другим богам непременно должен быть уничтожен.	20 А прихо́дька не будеш утискати та гноби́ти його, бо й ви були прихо́дьками в єгипетськім кра́ї.
21 Человека пришлого не притесняй. Не угнетай его, ведь и сами вы были людьми пришлыми — в Египте.	21 Жодної вдови та сироти не будеш гноби́ти;
22 Вдову и сироту тем более не притесняй.	22 якщо ж ти справді гноби́тимеш їх, то коли вони, кли́чучи, кли́катимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
23 Если будете их притеснять, то, когда они воззовут ко Мне о помощи, Я непременно услышу их вопль.	23 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки́ ваші вдо́вами, а діти ваші си́ротами.
24 Воспылает гнев Мой на вас: сражу вас мечом, и вдовами станут жены ваши, а дети — сиротами.	24 Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позича́льник, — не покладеш на нього лихви.
25 Если взаймы дашь кому-либо из народа Моего, бедняку, что живет рядом с тобой, не поступай с ним, как ростовщик: не требуй с него процентов.	25 Якщо дійсно ві́зьмеш у заста́ву одежу ближнього свого, то вернеш її йому до за́ходу сонця,
26 Случится тебе взять у ближнего твоего в залог одежду, во что бы то ни стало до захода солнца возврати ее.	26 бо вона — єдине накриття́ його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
27 Ведь она — то единственное, что прикрывает тело его. В чем спать ему ночью? И если воззовет он ко Мне о помощи, услышу его, ибо Я милосерден.	27 Бога не будеш лихосло́вити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
28 Бога не хули и начальствующего в народе твоем не поноси.	28 Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з пли́нами твоїми. Перворідного з синів своїх даси́ Мені.
29 Не медли с приношениями от полноты урожая хлебного поля своего и потока давильни своей. Сыновей-первенцев своих в служение Мне отдавайте.	29 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.
30 Вы также должны отдавать Мне и первородное скота, крупного рогатого и мелкого. Семь дней пусть животное побудет с матерью своей, а в восьмой — приводи его ко Мне.	30 І ви будете Мені святими людьми, і не бу́дете їсти м'яса, розша́рпаного в полі, — псові кинете його!
31 Святыми должны вы быть у Меня, а потому мяса животных, растерзанных в поле, не ешьте — собакам выбрасывайте его.	31

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Исход

Глава 22

Вихід

Розділ 22

Исход

Глава 22

Вихід

Розділ 22

Ветхий завет

Новый завет

Исход

Глава 22

Вихід

Розділ 22

Исход

Глава 22

Вихід

Розділ 22

Ветхий
завет

Новый
завет