CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иез. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга пророка Иезекииля

Глава 19

1 «Возвысь голос и оплачь правителей Израиля,

2 изреки: „Мать твоя была львицей. Жила она среди львов! Среди львов молодых детенышей своих растила.

3 Взрастила она одного из них, стал он львом молодым, растерзывать добычу научился, пожирать людей.

4 Прослышали о нем народы, устроили ему западню и поймали, крюками, что в нос продевают, уволокли его в Египет.

5 Увидела львица — нечего ждать, никакой надежды, взяла другого из своих львят и взрастила его, сделав львом молодым.

6 Красовался он среди львов, став львом молодым, растерзывать добычу научился, пожирать людей.

7 Разорял он их твердыни, города опустошал. Замирала земля и ее обитатели от его грозного рыка.

8 Тогда поднялись против него народы окрестных стран, накинули на него сеть, поймали в западню.

9 Крюками затащили его в клетку, привели к царю вавилонскому, в крепость посадили, чтоб не слышен был его грозный рык в горах израильских.

10 Мать твоя была подобна лозе виноградной в винограднике, посаженной у потока. Плодовита она была, ветвиста от обилия воды.

11 Из самой крепкой ветви ее сделали посох правителю, высоко она поднималась, раскинув свою густую листву. И все видели ее высоту и множество ее ветвей.

12 Но в гневе вырвали ее и бросили на землю, восточный ветер иссушил ее плоды; обломанные, засохли ее крепкие ветви, и огонь поглотил их.

13 Пересажена она теперь в пустыню, в землю сухую и безводную.

14 Вспыхнул огонь на стволе и ветвях ее, пожрал ее плоды, и не осталось ни одной крепкой ветви властителю на посох“». Таков плач — стал он погребальной песнью.

Єзекiїль

Розділ 19

1 А ти пісню жало́бну здійми про князі́в Ізраїлевих,

2 та й скажи: Яка твоя мати леви́ця: Лягла поміж ле́вів, серед левчукі́в вона ви́кохала левеня́т!

3 І одне із своїх левеня́т вона ви́годувала, левчуко́м воно стало, і здо́бич ловити навчився, люди́ну він жер!

4 І по́хід розголоси́ли наро́ди на нього, в їхню яму він схо́плений був, і його в ланцюга́х до кра́ю єгипетського відвели́.

5 Як леви́ця побачила, що надаре́мно чекає, що пропала наді́я її, то взяла́ вона знову одне із своїх левеня́т, і вчинила його левчуко́м.

6 І ходив він між ле́вами й став левчуко́м, і здо́бич ловити навчився, люди́ну він жер!

7 І він розбивав їхні пала́ти, і руйнував їхні міста́, і від голосу рику його остовпі́ла земля й що на ній!

8 Та пастку на нього поста́вили люди знавко́ла з округ, і свою сітку на нього розки́нули, — і він схо́плений був в їхню яму!

9 І кинули в клітку його́ в ланцюга́х, і його відвели́ до царя вавилонського, і в тверди́ню його запрото́рили, щоб голос його вже не чувся на го́рах Ізраїлевих.

10 Твоя мати, як той виноград у винограднику, поса́дженому над водою, плодю́ча й гілля́ста була́ через во́ди великі.

11 І виросли пру́ття міцні́, й надавались на бе́рла воло́дарів, і височі́в між гуща́винами його зріст, — і він показався в своїй висоті́, у числе́нних галу́зках своїх!

12 Та була вона ви́рвана в лютості, о́б землю ки́нена, і вітер зо сходу зсушив її плід,— полама́лися й повисиха́ли вони, а її міцний прут — огонь його зжер.

13 А тепер посадили її на пустині, у кра́ї сухому й безві́дному,—

14 і вийшов огонь із прута́ її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцно́го пру́та, бе́рла на панува́ння. Це пісня жало́бна, і буде за пісню жало́би вона“.

Книга пророка Иезекииля

Глава 19

Єзекiїль

Розділ 19

1 «Возвысь голос и оплачь правителей Израиля,

1 А ти пісню жало́бну здійми про князі́в Ізраїлевих,

2 изреки: „Мать твоя была львицей. Жила она среди львов! Среди львов молодых детенышей своих растила.

2 та й скажи: Яка твоя мати леви́ця: Лягла поміж ле́вів, серед левчукі́в вона ви́кохала левеня́т!

3 Взрастила она одного из них, стал он львом молодым, растерзывать добычу научился, пожирать людей.

3 І одне із своїх левеня́т вона ви́годувала, левчуко́м воно стало, і здо́бич ловити навчився, люди́ну він жер!

4 Прослышали о нем народы, устроили ему западню и поймали, крюками, что в нос продевают, уволокли его в Египет.

4 І по́хід розголоси́ли наро́ди на нього, в їхню яму він схо́плений був, і його в ланцюга́х до кра́ю єгипетського відвели́.

5 Увидела львица — нечего ждать, никакой надежды, взяла другого из своих львят и взрастила его, сделав львом молодым.

5 Як леви́ця побачила, що надаре́мно чекає, що пропала наді́я її, то взяла́ вона знову одне із своїх левеня́т, і вчинила його левчуко́м.

6 Красовался он среди львов, став львом молодым, растерзывать добычу научился, пожирать людей.

6 І ходив він між ле́вами й став левчуко́м, і здо́бич ловити навчився, люди́ну він жер!

7 Разорял он их твердыни, города опустошал. Замирала земля и ее обитатели от его грозного рыка.

7 І він розбивав їхні пала́ти, і руйнував їхні міста́, і від голосу рику його остовпі́ла земля й що на ній!

8 Тогда поднялись против него народы окрестных стран, накинули на него сеть, поймали в западню.

8 Та пастку на нього поста́вили люди знавко́ла з округ, і свою сітку на нього розки́нули, — і він схо́плений був в їхню яму!

9 Крюками затащили его в клетку, привели к царю вавилонскому, в крепость посадили, чтоб не слышен был его грозный рык в горах израильских.

9 І кинули в клітку його́ в ланцюга́х, і його відвели́ до царя вавилонського, і в тверди́ню його запрото́рили, щоб голос його вже не чувся на го́рах Ізраїлевих.

10 Мать твоя была подобна лозе виноградной в винограднике, посаженной у потока. Плодовита она была, ветвиста от обилия воды.

10 Твоя мати, як той виноград у винограднику, поса́дженому над водою, плодю́ча й гілля́ста була́ через во́ди великі.

11 Из самой крепкой ветви ее сделали посох правителю, высоко она поднималась, раскинув свою густую листву. И все видели ее высоту и множество ее ветвей.

11 І виросли пру́ття міцні́, й надавались на бе́рла воло́дарів, і височі́в між гуща́винами його зріст, — і він показався в своїй висоті́, у числе́нних галу́зках своїх!

12 Но в гневе вырвали ее и бросили на землю, восточный ветер иссушил ее плоды; обломанные, засохли ее крепкие ветви, и огонь поглотил их.

12 Та була вона ви́рвана в лютості, о́б землю ки́нена, і вітер зо сходу зсушив її плід,— полама́лися й повисиха́ли вони, а її міцний прут — огонь його зжер.

13 Пересажена она теперь в пустыню, в землю сухую и безводную.

13 А тепер посадили її на пустині, у кра́ї сухому й безві́дному,—

14 Вспыхнул огонь на стволе и ветвях ее, пожрал ее плоды, и не осталось ни одной крепкой ветви властителю на посох“». Таков плач — стал он погребальной песнью.

14 і вийшов огонь із прута́ її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцно́го пру́та, бе́рла на панува́ння. Це пісня жало́бна, і буде за пісню жало́би вона“.

1.0x