CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Gen. 29
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Genesis

Chapter 29

1 THEN Jacob hastened on his journey, and came to the land of the people of the east.

2 And he looked, and beheld a well in the field, and, lo, there were three flocks of sheep lying by it; for out of that well they watered the flocks and a large stone was upon the well's mouth.

3 And all the flocks were gathered there; and the shepherds rolled the stone from the well's mouth, and watered the sheep, and then put the stone back in its place upon the well's mouth.

4 And Jacob said to them, My brethren, where do you come from? And they said, We are from Haran.

5 And he said to them, Do you know Laban the son of Nahor? And they said, We do know him.

6 And he said to them, Is he well? And they said, He is well; and, behold, Rachel his daughter is coming with the sheep.

7 And Jacob said, Lo, the sun is still high, it is not yet time that the cattle should be gathered together; water the sheep, and go and feed them.

8 And they said, We cannot until all the flocks are gathered together and the shepherds roll the stone from the well's mouth; then we water the sheep.

9 gland while he was still conversing with them, Rachel came with her father's sheep; for she was a shepherdess.

10 And it came to pass, when Jacob saw Rachel the daughter of Laban his mother's brother and the sheep of Laban his mother's brother, that Jacob drew near and rolled the stone from the well's mouth and watered the sheep of Laban his mother's brother.

11 And Jacob kissed Rachel, and lifted up his voice, and wept.

12 And Jacob told Rachel that he was her father's kinsman and that he was Rebekah's son; and she ran and told her father.

13 And it came to pass when Laban heard the tidings of Jacob his sister's son, he ran to meet him and embraced him and kissed him and brought him to his house. And Jacob related to Laban all these things.

14 And Laban said to him, Surely you are my bone and my flesh. And t he stayed with him for a month.

15 And Laban said to Jacob, Because you are my kinsman, should you therefore work for me for nothing? Tell me, what shall your wages be?

16 And Laban had two daughters: the name of the older was Leah, and the name of the younger Rachel.

17 And Leah had attractive eyes; but Rachel was beautiful and well favored.

18 And Jacob loved Rachel; and he said, I will serve you seven years for Rachel, your younger daughter.

19 And Laban said to him, It is better that I give her to you than that I should give her to another man; abide with me.

20 Thus Jacob served seven years for Rachel; and they seemed to him but a few days because he was in love with her.

21 And Jacob said to Laban, Give me my wife, for my days are fulfilled, that I may go in unto her.

22 And so Laban gathered together all the men of the place and made a feast.

23 And it came to pass in the evening, he took Leah his daughter, and brought her to him; and Jacob went in unto her.

24 And Laban gave Zilpah his maid to his daughter Leah for a servant.

25 And it came to pass in the morning, behold, it was Leah; and Jacob said to Laban, What is this thing that you have done to me? Did not I serve with you for Rachel? Why then have you deceived me?

26 Then Laban said to Jacob, It is not so done in our country, to give the younger in marriage before the elder.

27 Finish the wedding feast for this one, and then I will give you the other also for the service which you shall serve with me yet another seven years.

28 And Jacob did so, and finished her wedding feast; and Laban gave him his daughter Rachel to wife.

29 And Laban gave Bilhah his maid to Rachel his daughter to be her maid.

30 And he went in unto Rachel also, and he loved Rachel also more than Leah, and served with Laban another seven years.

31 And when the LORD saw that Leah was hated, he opened her womb; but Rachel was barren.

32 And Leah conceived, and bore a son, and she called his name Reuben; for she said, Because the LORD has seen my affliction, now therefore my husband will love me.

33 And she conceived again, and bore a son; and said, Because the LORD has heard that I am hated, he has therefore given me this son also; so she called his name Simeon.

34 And she conceived again, and bore a son; and said, Now this time my husband will surely love me, because I have born him three sons therefore she called his name Levi.

35 And she conceived again, and bore a son; and she said, This time I will praise the LORD; therefore she called his name Judah; and then she ceased bearing.

Буття

Розділ 29

1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.

2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.

3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.

5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.

6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.

7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.

8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.

9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.

15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“

16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.

17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.

19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“

20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“

22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.

28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

Genesis

Chapter 29

Буття

Розділ 29

1 THEN Jacob hastened on his journey, and came to the land of the people of the east.

1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.

2 And he looked, and beheld a well in the field, and, lo, there were three flocks of sheep lying by it; for out of that well they watered the flocks and a large stone was upon the well's mouth.

2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.

3 And all the flocks were gathered there; and the shepherds rolled the stone from the well's mouth, and watered the sheep, and then put the stone back in its place upon the well's mouth.

3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

4 And Jacob said to them, My brethren, where do you come from? And they said, We are from Haran.

4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.

5 And he said to them, Do you know Laban the son of Nahor? And they said, We do know him.

5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.

6 And he said to them, Is he well? And they said, He is well; and, behold, Rachel his daughter is coming with the sheep.

6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.

7 And Jacob said, Lo, the sun is still high, it is not yet time that the cattle should be gathered together; water the sheep, and go and feed them.

7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.

8 And they said, We cannot until all the flocks are gathered together and the shepherds roll the stone from the well's mouth; then we water the sheep.

8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.

9 gland while he was still conversing with them, Rachel came with her father's sheep; for she was a shepherdess.

9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

10 And it came to pass, when Jacob saw Rachel the daughter of Laban his mother's brother and the sheep of Laban his mother's brother, that Jacob drew near and rolled the stone from the well's mouth and watered the sheep of Laban his mother's brother.

10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

11 And Jacob kissed Rachel, and lifted up his voice, and wept.

11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

12 And Jacob told Rachel that he was her father's kinsman and that he was Rebekah's son; and she ran and told her father.

12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

13 And it came to pass when Laban heard the tidings of Jacob his sister's son, he ran to meet him and embraced him and kissed him and brought him to his house. And Jacob related to Laban all these things.

13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

14 And Laban said to him, Surely you are my bone and my flesh. And t he stayed with him for a month.

14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.

15 And Laban said to Jacob, Because you are my kinsman, should you therefore work for me for nothing? Tell me, what shall your wages be?

15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“

16 And Laban had two daughters: the name of the older was Leah, and the name of the younger Rachel.

16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.

17 And Leah had attractive eyes; but Rachel was beautiful and well favored.

17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

18 And Jacob loved Rachel; and he said, I will serve you seven years for Rachel, your younger daughter.

18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.

19 And Laban said to him, It is better that I give her to you than that I should give her to another man; abide with me.

19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“

20 Thus Jacob served seven years for Rachel; and they seemed to him but a few days because he was in love with her.

20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

21 And Jacob said to Laban, Give me my wife, for my days are fulfilled, that I may go in unto her.

21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“

22 And so Laban gathered together all the men of the place and made a feast.

22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

23 And it came to pass in the evening, he took Leah his daughter, and brought her to him; and Jacob went in unto her.

23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

24 And Laban gave Zilpah his maid to his daughter Leah for a servant.

24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

25 And it came to pass in the morning, behold, it was Leah; and Jacob said to Laban, What is this thing that you have done to me? Did not I serve with you for Rachel? Why then have you deceived me?

25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

26 Then Laban said to Jacob, It is not so done in our country, to give the younger in marriage before the elder.

26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

27 Finish the wedding feast for this one, and then I will give you the other also for the service which you shall serve with me yet another seven years.

27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.

28 And Jacob did so, and finished her wedding feast; and Laban gave him his daughter Rachel to wife.

28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

29 And Laban gave Bilhah his maid to Rachel his daughter to be her maid.

29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

30 And he went in unto Rachel also, and he loved Rachel also more than Leah, and served with Laban another seven years.

30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

31 And when the LORD saw that Leah was hated, he opened her womb; but Rachel was barren.

31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

32 And Leah conceived, and bore a son, and she called his name Reuben; for she said, Because the LORD has seen my affliction, now therefore my husband will love me.

32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

33 And she conceived again, and bore a son; and said, Because the LORD has heard that I am hated, he has therefore given me this son also; so she called his name Simeon.

33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

34 And she conceived again, and bore a son; and said, Now this time my husband will surely love me, because I have born him three sons therefore she called his name Levi.

34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

35 And she conceived again, and bore a son; and she said, This time I will praise the LORD; therefore she called his name Judah; and then she ceased bearing.

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

1.0x