CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Exod. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Exodus

Chapter 8

1 THEN the LORD said to Moses. Go to Pharaoh and say to him. Thus says the LORD, Let my people go that they may serve me.

2 And if you refuse to let them go, behold, I will smite all your borders with frogs;

3 And the river shall swarm with frogs, which shall come up and enter into your house and into your bedchamber and into your bed and into the houses of your servants and of your people and into your inner chambers and into your kneading troughs;

4 And the frogs shall come up both on you and on all your people.

5 And the LORD said to Moses, Say to Aaron your brother, Lift up your hand with your staff over the rivers and over the streams and over the ponds, and cause frogs to come up upon the land of Egypt.

6 So Aaron lifted up his hand over the waters of Egypt; and the frogs came up and covered the land of Egypt.

7 And the magicians did the same with their enchantments, and brought up frogs upon the land of Egypt.

8 Then Pharaoh called for Moses and Aaron and said to them, Pray to the LORD, that he may take away the frogs from me and from my people; and I will let the people go that they may sacrifice to the LORD.

9 And Moses said to Pharaoh, Appoint a time; when shall I pray for you and for your servants and for your people, to destroy the frogs from you and your house?

10 And he said to him, Tomorrow. And Moses said, Be it according to your word, that you may know that there is none like the LORD our God.

11 And the frogs shall depart from you and from your house and from your servants and from your people; they shall remain in the river only.

12 And Moses and Aaron went out from the presence of Pharaoh; and Moses prayed before the LORD because of the frogs which he had brought against Pharaoh.

13 And the LORD did according to the word of Moses; and the frogs died that were in the houses and in the courtyards and in the fields.

14 And they gathered them together in heaps; and the land stank.

15 And when Pharaoh saw that there was respite, he hardened his heart and would not listen to them, as the LORD had said to Moses.

16 And the LORD said to Moses, Say to Aaron, Lift up your staff and smite the dust of the earth, that it may become lice throughout all the land of Egypt.

17 And he did so; and Aaron lifted up his hand with his staff and smote the dust of the earth, and it became lice on men and on cattle; all the dust of the land became lice throughout all the land of Egypt.

18 And the magicians did the same by means of their magic to bring forth lice, but they could not get rid of the lice; so there were lice on men and on cattle.

19 Then the magicians said to Pharaoh, This is the finger of God; and Pharaoh's heart was hardened, and he did not listen to them, as the LORD had said.

20 And the LORD said to Moses, Rise up early in the morning and stand before Pharaoh; lo, he goes out again to his daily duty; and say to him, Thus says the LORD, Let my people go that they may serve me.

21 Else, if you will not let my people go, behold, I will send swarms of flies upon you and upon your people and upon your house; and the houses of the Egyptians shall be filled with swarms of flies, like a field when it is covered with them.

22 And I will set apart on that day the land of Goshen, in which my people dwell, that no swarms of flies shall be there, to the end that you may know that I am the LORD in the midst of the earth.

23 And I will put a division between my people and your people; tomorrow shall this sign be.

24 And the LORD did so; and he brought great swarms of flies into the house of Pharaoh and into his servants' houses and into all the land of Egypt; and the land was ruined by reason of the swarms of flies.

25 Then Pharaoh called for Moses and for Aaron, and said to them, Go, sacrifice to your God within the land.

26 And Moses said, It is not proper to do so; for we shall sacrifice to the LORD our God some of the animals that are an abomination to the Egyptians. And if we should sacrifice animals that are idols before Egyptian eyes, they would stone us.

27 We will go three days' journey into the wilderness and sacrifice to the LORD our God, as he has commanded us.

28 And Pharaoh said, I will let you go that you may sacrifice to the LORD your God in the wilderness; only you shall not go very far away, and you must pray for me also.

29 And Moses said, Behold, I go out from your presence and I will pray before the LORD and he will cause the swarms of flies to depart from Pharaoh, from his servants, and from his people, tomorrow; but let not Pharaoh deal deceitfully any more by refusing to allow the people to go to sacrifice to the LORD.

30 So Moses went out from the presence of Pharaoh and prayed before the LORD.

31 And the LORD did according to the word of Moses; and he removed the swarms of flies from Pharaoh and from his servants and from his people; there remained not one.

32 And Pharaoh hardened his heart at this time also and did not let the people go.

Вихід

Розділ 8

1 І сказав Господь до Мойсея: „Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки́, на потоки, і на ставки́, і повиво́дь жаб на єгипетський край“.

2 І простяг Аарон ру́ку свою на єгипетські во́ди, — і вийшла жабня́, та й покрила єгипетську землю.

3 Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, — і ви́вели жаб на єгипетську зе́млю.

4 І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: „Благайте Господа нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу́ наро́д той, — і нехай прино́сять жертви для Господа!“

5 І сказав Мойсей фараонові: „Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, — тільки в річці вони позоста́нуться“.

6 А той відказав: „На завтра“. І сказав Мойсей: „3а словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Госпо́дь, Бог наш!

7 І віді́йдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і від рабів твоїх, і від народу твого, — тільки в річці вони позоста́нуться“.

8 І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кли́кав Мойсей до Господа про ті жа́би, що навів був на фараона.

9 І зробив Господь за словом Мойсея, — і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.

10 І збирали їх ці́лими ку́пами, — і засмерді́лась земля!

11 І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, — і не послухався їх, як говорив був Господь.

12 І сказав Господь до Мойсея: „Скажи Ааронові: Простягни́ свою па́лицю, та й удар зе́мний порох, — і нехай він стане во́шами в усьому єгипетському кра́ї!“

13 І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив зе́мний порох, — і він стався во́шами на люди́ні й на скоти́ні. Увесь зе́мний порох стався во́шами в усьому єгипетському краї!

14 І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, — та не змогли. І була вошва́ на люди́ні й на скоти́ні.

15 І сказали чарівники фараонові: „Це палець Божий!“ Та серце фараонове було запеклим, — і він не послухався їх, як говорив був Господь.

16 І сказав Господь до Мойсея: „Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він пі́де до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

17 Бо коли ти не відпу́стиш народу Мого, то ось Я пошлю́ на тебе, і на слуг твоїх, і на наро́д твій, і на доми́ твої рої́ мух. І єгипетські доми будуть повні мушні́, а також земля, на якій вони живуть.

18 І відділю́ того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було́ там роїв мух, щоб ти знав, що Я — Господь посеред землі!

19 І зроблю́ Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знаме́но!“

20 І зробив Господь так. І найшла численна мушня́ на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!

21 І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: „Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому кра́ї!“

22 А Мойсей відказав: „Не годи́ться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми прино́сили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож бу́демо прино́сити в жертву огиду для єги́птян на їхніх очах, і вони не вкамену́ють нас?

23 Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесе́мо жертву Господе́ві, Богові нашому, як скаже Він нам“.

24 І сказав фарао́н: „Я відпущу́ вас, і ви принесете жертву Господе́ві, Богові вашому на пустині: Тільки дале́ко не віддаляйтесь, ідучи́. Моліться за мене!“

25 І сказав Мойсей: „Ось я вихо́джу від тебе, і буду благати Господа, — і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві“.

26 І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.

27 І зробив Господь за словом Мойсея, — і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.

28 А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, — і не відпустив він народу того!

29

30

31

32

Exodus

Chapter 8

Вихід

Розділ 8

1 THEN the LORD said to Moses. Go to Pharaoh and say to him. Thus says the LORD, Let my people go that they may serve me.

1 І сказав Господь до Мойсея: „Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки́, на потоки, і на ставки́, і повиво́дь жаб на єгипетський край“.

2 And if you refuse to let them go, behold, I will smite all your borders with frogs;

2 І простяг Аарон ру́ку свою на єгипетські во́ди, — і вийшла жабня́, та й покрила єгипетську землю.

3 And the river shall swarm with frogs, which shall come up and enter into your house and into your bedchamber and into your bed and into the houses of your servants and of your people and into your inner chambers and into your kneading troughs;

3 Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, — і ви́вели жаб на єгипетську зе́млю.

4 And the frogs shall come up both on you and on all your people.

4 І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: „Благайте Господа нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу́ наро́д той, — і нехай прино́сять жертви для Господа!“

5 And the LORD said to Moses, Say to Aaron your brother, Lift up your hand with your staff over the rivers and over the streams and over the ponds, and cause frogs to come up upon the land of Egypt.

5 І сказав Мойсей фараонові: „Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, — тільки в річці вони позоста́нуться“.

6 So Aaron lifted up his hand over the waters of Egypt; and the frogs came up and covered the land of Egypt.

6 А той відказав: „На завтра“. І сказав Мойсей: „3а словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Госпо́дь, Бог наш!

7 And the magicians did the same with their enchantments, and brought up frogs upon the land of Egypt.

7 І віді́йдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і від рабів твоїх, і від народу твого, — тільки в річці вони позоста́нуться“.

8 Then Pharaoh called for Moses and Aaron and said to them, Pray to the LORD, that he may take away the frogs from me and from my people; and I will let the people go that they may sacrifice to the LORD.

8 І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кли́кав Мойсей до Господа про ті жа́би, що навів був на фараона.

9 And Moses said to Pharaoh, Appoint a time; when shall I pray for you and for your servants and for your people, to destroy the frogs from you and your house?

9 І зробив Господь за словом Мойсея, — і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.

10 And he said to him, Tomorrow. And Moses said, Be it according to your word, that you may know that there is none like the LORD our God.

10 І збирали їх ці́лими ку́пами, — і засмерді́лась земля!

11 And the frogs shall depart from you and from your house and from your servants and from your people; they shall remain in the river only.

11 І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, — і не послухався їх, як говорив був Господь.

12 And Moses and Aaron went out from the presence of Pharaoh; and Moses prayed before the LORD because of the frogs which he had brought against Pharaoh.

12 І сказав Господь до Мойсея: „Скажи Ааронові: Простягни́ свою па́лицю, та й удар зе́мний порох, — і нехай він стане во́шами в усьому єгипетському кра́ї!“

13 And the LORD did according to the word of Moses; and the frogs died that were in the houses and in the courtyards and in the fields.

13 І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив зе́мний порох, — і він стався во́шами на люди́ні й на скоти́ні. Увесь зе́мний порох стався во́шами в усьому єгипетському краї!

14 And they gathered them together in heaps; and the land stank.

14 І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, — та не змогли. І була вошва́ на люди́ні й на скоти́ні.

15 And when Pharaoh saw that there was respite, he hardened his heart and would not listen to them, as the LORD had said to Moses.

15 І сказали чарівники фараонові: „Це палець Божий!“ Та серце фараонове було запеклим, — і він не послухався їх, як говорив був Господь.

16 And the LORD said to Moses, Say to Aaron, Lift up your staff and smite the dust of the earth, that it may become lice throughout all the land of Egypt.

16 І сказав Господь до Мойсея: „Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він пі́де до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

17 And he did so; and Aaron lifted up his hand with his staff and smote the dust of the earth, and it became lice on men and on cattle; all the dust of the land became lice throughout all the land of Egypt.

17 Бо коли ти не відпу́стиш народу Мого, то ось Я пошлю́ на тебе, і на слуг твоїх, і на наро́д твій, і на доми́ твої рої́ мух. І єгипетські доми будуть повні мушні́, а також земля, на якій вони живуть.

18 And the magicians did the same by means of their magic to bring forth lice, but they could not get rid of the lice; so there were lice on men and on cattle.

18 І відділю́ того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було́ там роїв мух, щоб ти знав, що Я — Господь посеред землі!

19 Then the magicians said to Pharaoh, This is the finger of God; and Pharaoh's heart was hardened, and he did not listen to them, as the LORD had said.

19 І зроблю́ Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знаме́но!“

20 And the LORD said to Moses, Rise up early in the morning and stand before Pharaoh; lo, he goes out again to his daily duty; and say to him, Thus says the LORD, Let my people go that they may serve me.

20 І зробив Господь так. І найшла численна мушня́ на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!

21 Else, if you will not let my people go, behold, I will send swarms of flies upon you and upon your people and upon your house; and the houses of the Egyptians shall be filled with swarms of flies, like a field when it is covered with them.

21 І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: „Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому кра́ї!“

22 And I will set apart on that day the land of Goshen, in which my people dwell, that no swarms of flies shall be there, to the end that you may know that I am the LORD in the midst of the earth.

22 А Мойсей відказав: „Не годи́ться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми прино́сили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож бу́демо прино́сити в жертву огиду для єги́птян на їхніх очах, і вони не вкамену́ють нас?

23 And I will put a division between my people and your people; tomorrow shall this sign be.

23 Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесе́мо жертву Господе́ві, Богові нашому, як скаже Він нам“.

24 And the LORD did so; and he brought great swarms of flies into the house of Pharaoh and into his servants' houses and into all the land of Egypt; and the land was ruined by reason of the swarms of flies.

24 І сказав фарао́н: „Я відпущу́ вас, і ви принесете жертву Господе́ві, Богові вашому на пустині: Тільки дале́ко не віддаляйтесь, ідучи́. Моліться за мене!“

25 Then Pharaoh called for Moses and for Aaron, and said to them, Go, sacrifice to your God within the land.

25 І сказав Мойсей: „Ось я вихо́джу від тебе, і буду благати Господа, — і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві“.

26 And Moses said, It is not proper to do so; for we shall sacrifice to the LORD our God some of the animals that are an abomination to the Egyptians. And if we should sacrifice animals that are idols before Egyptian eyes, they would stone us.

26 І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.

27 We will go three days' journey into the wilderness and sacrifice to the LORD our God, as he has commanded us.

27 І зробив Господь за словом Мойсея, — і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.

28 And Pharaoh said, I will let you go that you may sacrifice to the LORD your God in the wilderness; only you shall not go very far away, and you must pray for me also.

28 А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, — і не відпустив він народу того!

29 And Moses said, Behold, I go out from your presence and I will pray before the LORD and he will cause the swarms of flies to depart from Pharaoh, from his servants, and from his people, tomorrow; but let not Pharaoh deal deceitfully any more by refusing to allow the people to go to sacrifice to the LORD.

29

30 So Moses went out from the presence of Pharaoh and prayed before the LORD.

30

31 And the LORD did according to the word of Moses; and he removed the swarms of flies from Pharaoh and from his servants and from his people; there remained not one.

31

32 And Pharaoh hardened his heart at this time also and did not let the people go.

32

1.0x