Вiд Луки

Розділ 6

1 І сталось, як Він перехо́див лана́ми, у суботу, Його учні зривали коло́сся та їли, розтерши руками.

2 А деякі з фарисеїв сказали: „На́що робите те, чого не годи́ться робити в суботу?“

3 І промовив Ісус їм у відповідь: „Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголодні́в, також ті, хто був із ним?

4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби́ показні́, яких їсти не можна було́, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?“

5 І сказав Він до них: „Син Лю́дський — Господь і суботі!“

6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знахо́дився там чоловік, що прави́ця йому була всохла.

7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоро́вить, щоб знайти проти Нього оска́рження.

8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: „Підведися, і стань посере́дині!“ Той підвівся — і став.

9 Ісус же промовив до них: „Запитаю Я вас: Що годи́ться в суботу — робити добре, чи робити лихе, душу спасти́, чи згубити?“

10 І, позирну́вши на всіх них, сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той зробив, — і рука його стала здорова!

11 А вони перепо́внились лютістю, і один з о́дним змовля́лись, що́ робити з Ісусом?

12 І сталось, що ча́су того Він вийшов на го́ру молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

13 А коли настав день, покликав Він у́чнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьо́х, яких і апо́столами Він назвав:

14 Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,

15 Матвія й Хому́, Якова Алфі́євого й Си́мона, зва́ного Зило́том,

16 Юду Якового, й Юду Іскаріо́тського, що й зрадником став.

17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також на́товп густий Його у́чнів, і бе́зліч людей з усіє́ї Юдеї та з Єрусалиму, і з примо́рського Тиру й Сидо́ну,

18 що посхо́дилися, щоб послухати Його та вздорови́тися із неду́гів своїх, також ті, хто від ду́хів нечистих стражда́в, — і вони вздоровля́лися.

19 Увесь же наро́д намагався бода́й доторкну́тись до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила сила, і всіх вздоровляла.

20 А Він, звівши очі на у́чнів Своїх, говорив: „Блаженні убогі, — Царство Боже бо ваше.

21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодо́вані бу́дете. Блаженні засму́чені зараз, бо вті́шитесь ви.

22 Блаженні ви бу́дете, коли люди знена́видять вас, і коли прожену́ть вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять, як зле, ім'я́ ваше за Лю́дського Сина.

23 Ра́ді́йте того дня й веселіться, нагоро́да бо ваша велика на небеса́х. Бо так само чинили пророкам батьки́ їхні.

24 Горе ж вам, багатія́м, бо втіху свою ви вже маєте.

25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте го́лоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо бу́дете ви сумувати та плакати.

26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки́ їхні!

27 А вам, хто слухає, Я кажу́: „Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто нена́видить вас.

28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.

29 Хто вдарить тебе по щоці́, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, — не забороняй і сорочки.

30 І кожному, хто в тебе просить — подай, а від того, хто твоє забирає, — назад не жадай.

31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

32 А коли любите тих, хто любить вас, — яка вам за те ла́ска? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.

33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, — яка вам за те ла́ска? Бо те саме і грішники роблять.

34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, — яка вам за те ла́ска? Позичають бо й грішники грішникам, щоб оде́ржати стільки ж.

35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагоро́да великою буде, і синами Всеви́шнього станете ви, — добрий бо Він до невдячних і злих!

36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

37 Також не судіть, щоб не су́джено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осу́джено; прощайте, то простять і вам.

38 Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, нато́птаною, стру́снутою й перепо́вненою вам у подо́лок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відмі́ряють вам“.

39 Розповів також при́казку їм: „Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не оби́два в яму впаду́ть?

40 Учень не більший за вчителя; але, удоскона́лившись, кожен буде, як учитель його.

41 Чого́ ж в оці брата свого ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?

42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я за́скалку вийму із ока твого́, сам колоди, що в оці твоїм, не вбача́ючи? Лицеміре, — вийми перше колоду із вла́сного ока, а потім побачиш, як вийняти за́скалку з ока брата твого́!

43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.

44 Кожне ж дерево з пло́ду свого́ пізнає́ться. Не збирають бо фіґ із терни́ни, винограду ж на гло́ду не рвуть.

45 Добра люди́на із доброї скарбни́ці серця добре вино́сить, а лиха із лихої вино́сить лихе. Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́ його!

46 Що звете́ ви Мене: „Господи, Господи“, та не робите того, що Я говорю́?

47 Скажу́ вам, до ко́го подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх :

48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він гли́боко ви́копав, і основу на камінь поклав. Коли ж зли́ва настала, вода кинулася на той дім, — та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому́ чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І напе́рла на нього ріка, — і зараз упав він, і велика була́ того дому руїна!“

路加福音

第6章

1 逾越節之二日、首安息、耶穌徑行田聞、門徒摘穗、摶而食之、

2 法利賽人語之曰、安息日所不宜行者、爾何行之、

3 耶穌曰、爾未知大闢及從者饑時所行乎、

4 入上帝宮、取陳設之餅而食、且予從者、但此餅惟祭司可食耳、

5 又曰、人子亦安息日主也、〇

6 又一安息日、耶穌入會堂教誨、有右手枯者、

7 士子、法利賽人窺耶穌、於安息日醫否、欲得問罪之、

8 耶穌知其意、命手枯者曰、起立於中、遂起而立、

9 耶穌謂衆曰、我以一言問爾、安息日行善行惡、救生殺生、孰宜乎、

10 遂環視衆、謂其人曰、伸手、伸卽愈、如他手、

11 衆暴怒、共議何以處耶穌、〇

12 當時、耶穌往山、竟夜祈禱上帝、

13 平旦、呼門徒、選十二人、謂之使徒、

14 有若西門、稱彼得、及兄弟安得烈、雅各、約翰、腓力、巴多羅買、

15 馬太、多馬、亞勒非子雅各、西門稱銳、

16 雅各兄弟猶大、加畧人猶大、卽賣師者、

17 耶穌偕使徒下山、立於平地、諸門徒及衆人、自猶太四方、耶路撒冷、推羅西頓沿海、來聽、冀得醫疾、

18 亦有爲邪神所難者、咸得醫焉、

19 耶穌顯能以醫人、故衆欲捫之、〇

20 耶穌舉目視門徒曰、貧者福矣、以上帝國乃爾所有也、

21 饑者福矣、以爾將飽也、哭者福矣、以爾將笑也、

22 爲人子而人憎爾、絕爾、詬爾、惡爾名如惡惡臭、卽福矣、

23 當日欣喜踊躍、以在天爾得賞者大也、其祖視先知亦如是、

24 富者禍矣、以爾曾得安樂也、

25 飽者禍矣、以爾將饑也、笑者禍矣、以爾將哀哭也、

26 爲衆所譽者禍矣、其祖視僞先知亦如是、〇

27 吾語汝、敵爾者、愛之、憾爾者、善視之、

28 詛爾者、祝之、陷害爾者、代之祈禱、

29 擊爾頰、則轉頰以與之、奪爾外服、勿禁裹衣也、

30 求爾者與之、取爾物者、勿復索之、

31 爾欲人施諸己者、亦如是施諸人、

32 爾而愛愛爾者、何惠之有、蓋罪人亦愛愛己者、

33 爾而善視夫善視爾者、何惠之有、蓋罪人亦如是、

34 借人而望償、何惠之有、蓋罪人借罪人、亦欲其償如數也、

35 敵爾者、愛之善視之、借不望償、則爾賞大矣、爾將爲至上者之子、蓋彼仁及辜恩不善之人、

36 故當憐憫、如爾天父焉、

37 勿議人、則不議爾、勿罪人、則不罪爾、恕人、則恕爾、

38 予人則予爾、將以大量、搖撼使實、充滿溢外、納爾懷中、蓋爾量度若何、則見度亦如是、〇

39 又取譬曰、瞽何能相瞽、不相與陷於溝壑乎、

40 徒不踰師、德備者如師、〇

41 兄弟目中有草芥、爾見之、而己目中有梁木、不自覺何歟、

42 則何以語兄弟云、兄弟乎、爾目草芥、容我爲爾去之、而不覺己目中有梁木乎、僞善者乎、先去爾目之梁木、方可明見、以去兄弟目中草芥也、

43 善樹不結惡果、惡樹不結善果、

44 凡樹以其果識之、荊棘中不摘無花果、蒺藜中不採葡萄、

45 善人心積善、而著其善、惡人心積惡、而著其惡、蓋有諸心者、言諸口也、〇

46 爾何稱我、主也、主也、而不行我言乎、

47 我示爾、凡就我、聞我言、而行之者、將何以比之、

48 譬諸建屋、掘而深之、置基磐上、洪水氾濫、橫流衝屋、不能震動、以基磐上也、

49 惟聞而不行者、譬諸無基、而建屋土上、橫流衝之、遂以傾圮、而屋之頹壞者大也、

Вiд Луки

Розділ 6

路加福音

第6章

1 І сталось, як Він перехо́див лана́ми, у суботу, Його учні зривали коло́сся та їли, розтерши руками.

1 逾越節之二日、首安息、耶穌徑行田聞、門徒摘穗、摶而食之、

2 А деякі з фарисеїв сказали: „На́що робите те, чого не годи́ться робити в суботу?“

2 法利賽人語之曰、安息日所不宜行者、爾何行之、

3 І промовив Ісус їм у відповідь: „Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголодні́в, також ті, хто був із ним?

3 耶穌曰、爾未知大闢及從者饑時所行乎、

4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби́ показні́, яких їсти не можна було́, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?“

4 入上帝宮、取陳設之餅而食、且予從者、但此餅惟祭司可食耳、

5 І сказав Він до них: „Син Лю́дський — Господь і суботі!“

5 又曰、人子亦安息日主也、〇

6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знахо́дився там чоловік, що прави́ця йому була всохла.

6 又一安息日、耶穌入會堂教誨、有右手枯者、

7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоро́вить, щоб знайти проти Нього оска́рження.

7 士子、法利賽人窺耶穌、於安息日醫否、欲得問罪之、

8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: „Підведися, і стань посере́дині!“ Той підвівся — і став.

8 耶穌知其意、命手枯者曰、起立於中、遂起而立、

9 Ісус же промовив до них: „Запитаю Я вас: Що годи́ться в суботу — робити добре, чи робити лихе, душу спасти́, чи згубити?“

9 耶穌謂衆曰、我以一言問爾、安息日行善行惡、救生殺生、孰宜乎、

10 І, позирну́вши на всіх них, сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той зробив, — і рука його стала здорова!

10 遂環視衆、謂其人曰、伸手、伸卽愈、如他手、

11 А вони перепо́внились лютістю, і один з о́дним змовля́лись, що́ робити з Ісусом?

11 衆暴怒、共議何以處耶穌、〇

12 І сталось, що ча́су того Він вийшов на го́ру молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

12 當時、耶穌往山、竟夜祈禱上帝、

13 А коли настав день, покликав Він у́чнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьо́х, яких і апо́столами Він назвав:

13 平旦、呼門徒、選十二人、謂之使徒、

14 Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,

14 有若西門、稱彼得、及兄弟安得烈、雅各、約翰、腓力、巴多羅買、

15 Матвія й Хому́, Якова Алфі́євого й Си́мона, зва́ного Зило́том,

15 馬太、多馬、亞勒非子雅各、西門稱銳、

16 Юду Якового, й Юду Іскаріо́тського, що й зрадником став.

16 雅各兄弟猶大、加畧人猶大、卽賣師者、

17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також на́товп густий Його у́чнів, і бе́зліч людей з усіє́ї Юдеї та з Єрусалиму, і з примо́рського Тиру й Сидо́ну,

17 耶穌偕使徒下山、立於平地、諸門徒及衆人、自猶太四方、耶路撒冷、推羅西頓沿海、來聽、冀得醫疾、

18 що посхо́дилися, щоб послухати Його та вздорови́тися із неду́гів своїх, також ті, хто від ду́хів нечистих стражда́в, — і вони вздоровля́лися.

18 亦有爲邪神所難者、咸得醫焉、

19 Увесь же наро́д намагався бода́й доторкну́тись до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила сила, і всіх вздоровляла.

19 耶穌顯能以醫人、故衆欲捫之、〇

20 А Він, звівши очі на у́чнів Своїх, говорив: „Блаженні убогі, — Царство Боже бо ваше.

20 耶穌舉目視門徒曰、貧者福矣、以上帝國乃爾所有也、

21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодо́вані бу́дете. Блаженні засму́чені зараз, бо вті́шитесь ви.

21 饑者福矣、以爾將飽也、哭者福矣、以爾將笑也、

22 Блаженні ви бу́дете, коли люди знена́видять вас, і коли прожену́ть вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять, як зле, ім'я́ ваше за Лю́дського Сина.

22 爲人子而人憎爾、絕爾、詬爾、惡爾名如惡惡臭、卽福矣、

23 Ра́ді́йте того дня й веселіться, нагоро́да бо ваша велика на небеса́х. Бо так само чинили пророкам батьки́ їхні.

23 當日欣喜踊躍、以在天爾得賞者大也、其祖視先知亦如是、

24 Горе ж вам, багатія́м, бо втіху свою ви вже маєте.

24 富者禍矣、以爾曾得安樂也、

25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте го́лоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо бу́дете ви сумувати та плакати.

25 飽者禍矣、以爾將饑也、笑者禍矣、以爾將哀哭也、

26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки́ їхні!

26 爲衆所譽者禍矣、其祖視僞先知亦如是、〇

27 А вам, хто слухає, Я кажу́: „Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто нена́видить вас.

27 吾語汝、敵爾者、愛之、憾爾者、善視之、

28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.

28 詛爾者、祝之、陷害爾者、代之祈禱、

29 Хто вдарить тебе по щоці́, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, — не забороняй і сорочки.

29 擊爾頰、則轉頰以與之、奪爾外服、勿禁裹衣也、

30 І кожному, хто в тебе просить — подай, а від того, хто твоє забирає, — назад не жадай.

30 求爾者與之、取爾物者、勿復索之、

31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

31 爾欲人施諸己者、亦如是施諸人、

32 А коли любите тих, хто любить вас, — яка вам за те ла́ска? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.

32 爾而愛愛爾者、何惠之有、蓋罪人亦愛愛己者、

33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, — яка вам за те ла́ска? Бо те саме і грішники роблять.

33 爾而善視夫善視爾者、何惠之有、蓋罪人亦如是、

34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, — яка вам за те ла́ска? Позичають бо й грішники грішникам, щоб оде́ржати стільки ж.

34 借人而望償、何惠之有、蓋罪人借罪人、亦欲其償如數也、

35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагоро́да великою буде, і синами Всеви́шнього станете ви, — добрий бо Він до невдячних і злих!

35 敵爾者、愛之善視之、借不望償、則爾賞大矣、爾將爲至上者之子、蓋彼仁及辜恩不善之人、

36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

36 故當憐憫、如爾天父焉、

37 Також не судіть, щоб не су́джено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осу́джено; прощайте, то простять і вам.

37 勿議人、則不議爾、勿罪人、則不罪爾、恕人、則恕爾、

38 Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, нато́птаною, стру́снутою й перепо́вненою вам у подо́лок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відмі́ряють вам“.

38 予人則予爾、將以大量、搖撼使實、充滿溢外、納爾懷中、蓋爾量度若何、則見度亦如是、〇

39 Розповів також при́казку їм: „Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не оби́два в яму впаду́ть?

39 又取譬曰、瞽何能相瞽、不相與陷於溝壑乎、

40 Учень не більший за вчителя; але, удоскона́лившись, кожен буде, як учитель його.

40 徒不踰師、德備者如師、〇

41 Чого́ ж в оці брата свого ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?

41 兄弟目中有草芥、爾見之、而己目中有梁木、不自覺何歟、

42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я за́скалку вийму із ока твого́, сам колоди, що в оці твоїм, не вбача́ючи? Лицеміре, — вийми перше колоду із вла́сного ока, а потім побачиш, як вийняти за́скалку з ока брата твого́!

42 則何以語兄弟云、兄弟乎、爾目草芥、容我爲爾去之、而不覺己目中有梁木乎、僞善者乎、先去爾目之梁木、方可明見、以去兄弟目中草芥也、

43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.

43 善樹不結惡果、惡樹不結善果、

44 Кожне ж дерево з пло́ду свого́ пізнає́ться. Не збирають бо фіґ із терни́ни, винограду ж на гло́ду не рвуть.

44 凡樹以其果識之、荊棘中不摘無花果、蒺藜中不採葡萄、

45 Добра люди́на із доброї скарбни́ці серця добре вино́сить, а лиха із лихої вино́сить лихе. Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́ його!

45 善人心積善、而著其善、惡人心積惡、而著其惡、蓋有諸心者、言諸口也、〇

46 Що звете́ ви Мене: „Господи, Господи“, та не робите того, що Я говорю́?

46 爾何稱我、主也、主也、而不行我言乎、

47 Скажу́ вам, до ко́го подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх :

47 我示爾、凡就我、聞我言、而行之者、將何以比之、

48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він гли́боко ви́копав, і основу на камінь поклав. Коли ж зли́ва настала, вода кинулася на той дім, — та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

48 譬諸建屋、掘而深之、置基磐上、洪水氾濫、橫流衝屋、不能震動、以基磐上也、

49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому́ чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І напе́рла на нього ріка, — і зараз упав він, і велика була́ того дому руїна!“

49 惟聞而不行者、譬諸無基、而建屋土上、橫流衝之、遂以傾圮、而屋之頹壞者大也、

1.0x