ДаниїлРозділ 10 |
1 |
2 „Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су. |
3 Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су. |
4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, — це Хідде́кел. |
5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу. |
6 А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум'я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу. |
7 А я, Даниїл, сам бачив це виді́ння, а люди, що були ра́зом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремті́ння спало на них, і вони повтікали в укриття́. |
8 А я зостався сам, і бачив це велике виді́ння, — і не зоста́лося в мені сили, а краса́ обличчя мого змінилася й зни́щилася, і я не заде́ржав у собі сили. |
9 І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі. |
10 І ось рука доторкну́лася до мене, і звела́ мене на коліна мої та на долоні моїх рук. |
11 І сказав він до мене: „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“ А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів. |
12 А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів. |
13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів. |
14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“. |
15 А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів. |
16 І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі. |
17 І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?“ |
18 І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене, |
19 та й сказав: „Не бійся, любий му́жу, — мир тобі! Будь міцни́й і будь си́льний!“ А коли він говорив зо мною, я зміцни́вся й сказав: „Нехай говорить мій пан, бо я зміцни́вся!“ |
20 І він сказав: „Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я верта́юсь, щоб воювати з пе́рським кня́зем, а коли ви́йду, то ось при́йде грецький князь. |
21 Але́ об'являю тобі записане в книзі правди. І немає ніко́го, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого кня́зя Михаїла. |
Книга пророка ДаниилаГлава 10 |
1 |
2 |
3 В течение этих трёх недель я не ел ни изысканных яств, ни мяса, не пил никакого вина. Я не умащал свою голову маслами, пока не прошли эти три недели. |
4 |
5 Я поднял глаза и увидел перед собой человека, который был одет в льняные одежды и подпоясан он был поясом, сделанным из чистого золота. |
6 Его тело было словно сияющий камень, а лицо было ярким как молния! Его глаза были как горящие факелы. Его руки и ноги были подобны начищенной меди! Его голос был как голос множества людей! |
7 |
8 Я остался один и наблюдал это видение. От страха силы оставили меня, а моё лицо стало бледным как у мертвеца, и я был беспомощен. |
9 И услышал я, как тот человек из видения заговорил. Слушая его, я впал в глубокий сон, лёжа лицом на земле. |
10 Затем рука коснулась меня, и я встал на колени, опираясь на руки. |
11 Человек из видения сказал мне: |
12 А человек из видения продолжал говорить: |
13 Но принц Персии сражался со мной двадцать один день. Затем Михаил, один из самых главных принцев, пришёл мне на помощь, потому что я там оставался с царём Персии. |
14 И вот теперь я пришёл к тебе, Даниил, чтобы объяснить, что случится с твоим народом в будущем. Это видение о далёком будущем». |
15 |
16 Затем тот, кто был похож на человека, прикоснулся к моим губам. Я открыл уста и начал говорить. Я сказал тому, который стоял передо мной: |
17 Но господин, как же я, слуга твой, могу разговаривать с тобой? Силы покинули меня, и я едва дышу». |
18 Тот, кто был похож на человека, снова дотронулся до меня, и от его прикосновения я почувствовал себя лучше. |
19 И сказал он тогда: |
20 И он сказал: |
21 Но прежде чем я уйду, Даниил, я должен сначала сказать тебе, что написано в „Книге истины”. Никто не сражается на моей стороне против этих принцев, кроме Михаила, принца твоего народа». |
ДаниїлРозділ 10 |
Книга пророка ДаниилаГлава 10 |
1 |
1 |
2 „Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су. |
2 |
3 Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су. |
3 В течение этих трёх недель я не ел ни изысканных яств, ни мяса, не пил никакого вина. Я не умащал свою голову маслами, пока не прошли эти три недели. |
4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, — це Хідде́кел. |
4 |
5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу. |
5 Я поднял глаза и увидел перед собой человека, который был одет в льняные одежды и подпоясан он был поясом, сделанным из чистого золота. |
6 А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум'я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу. |
6 Его тело было словно сияющий камень, а лицо было ярким как молния! Его глаза были как горящие факелы. Его руки и ноги были подобны начищенной меди! Его голос был как голос множества людей! |
7 А я, Даниїл, сам бачив це виді́ння, а люди, що були ра́зом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремті́ння спало на них, і вони повтікали в укриття́. |
7 |
8 А я зостався сам, і бачив це велике виді́ння, — і не зоста́лося в мені сили, а краса́ обличчя мого змінилася й зни́щилася, і я не заде́ржав у собі сили. |
8 Я остался один и наблюдал это видение. От страха силы оставили меня, а моё лицо стало бледным как у мертвеца, и я был беспомощен. |
9 І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі. |
9 И услышал я, как тот человек из видения заговорил. Слушая его, я впал в глубокий сон, лёжа лицом на земле. |
10 І ось рука доторкну́лася до мене, і звела́ мене на коліна мої та на долоні моїх рук. |
10 Затем рука коснулась меня, и я встал на колени, опираясь на руки. |
11 І сказав він до мене: „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“ А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів. |
11 Человек из видения сказал мне: |
12 А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів. |
12 А человек из видения продолжал говорить: |
13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів. |
13 Но принц Персии сражался со мной двадцать один день. Затем Михаил, один из самых главных принцев, пришёл мне на помощь, потому что я там оставался с царём Персии. |
14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“. |
14 И вот теперь я пришёл к тебе, Даниил, чтобы объяснить, что случится с твоим народом в будущем. Это видение о далёком будущем». |
15 А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів. |
15 |
16 І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі. |
16 Затем тот, кто был похож на человека, прикоснулся к моим губам. Я открыл уста и начал говорить. Я сказал тому, который стоял передо мной: |
17 І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?“ |
17 Но господин, как же я, слуга твой, могу разговаривать с тобой? Силы покинули меня, и я едва дышу». |
18 І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене, |
18 Тот, кто был похож на человека, снова дотронулся до меня, и от его прикосновения я почувствовал себя лучше. |
19 та й сказав: „Не бійся, любий му́жу, — мир тобі! Будь міцни́й і будь си́льний!“ А коли він говорив зо мною, я зміцни́вся й сказав: „Нехай говорить мій пан, бо я зміцни́вся!“ |
19 И сказал он тогда: |
20 І він сказав: „Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я верта́юсь, щоб воювати з пе́рським кня́зем, а коли ви́йду, то ось при́йде грецький князь. |
20 И он сказал: |
21 Але́ об'являю тобі записане в книзі правди. І немає ніко́го, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого кня́зя Михаїла. |
21 Но прежде чем я уйду, Даниил, я должен сначала сказать тебе, что написано в „Книге истины”. Никто не сражается на моей стороне против этих принцев, кроме Михаила, принца твоего народа». |