CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ів. 17
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Вiд Iвана

Розділ 17

1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,

2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.

3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.

5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.

6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.

7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,

8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!

10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.

11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.

13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.

14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.

15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

16 Не від світу вони, як і Я не від світу.

17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.

18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.

19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,

21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.

22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.

23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.

24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.

25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.

26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“

Евангелие по Иоанну

Глава 17

1 Сказав это, Иисус поднял взор Свой к небу и стал молиться: «Отец! Вот и пришел этот час. Открой же миру славу Сына Твоего, чтобы Сын мог явить Твою славу.

2 Ты дал ведь Ему власть над всеми людьми, дабы всем, кого Ты доверил Ему, даровал Он вечную жизнь.

3 А жить вечной жизнью — это знать Тебя, единого истинного Бога, и Иисуса Христа, Которого Ты послал.

4 Открыл Я людям на этой земле славу Твою, исполнив то, что поручил Ты Мне.

5 И теперь, Отец, опять у Тебя дай же Мне снова ту славу, какой у Тебя обладал Я уже, прежде чем мир появился!

6 Я открыл Тебя людям, которых из мира Ты взял, чтобы дать их Мне. Твои они были, Ты Мне дал их. Они слово Твое соблюли

7 и знают теперь, что всё, что Ты дал Мне, — от Тебя исходит оно.

8 То, что Ты Мне сказал, Я передал им; они приняли это и действительно поняли, что Я от Тебя пришел; и поверили они, что Ты послал Меня.

9 Прошу за них, не за мир прошу, а за тех, кого дал Ты Мне, ведь Твои они

10 (ибо всё, что есть у Меня, — Твое, как и Твое всё — Мое), и Я прославлен ими.

11 Не в мире уже Я: к Тебе возвращаюсь; а они еще в мире. Святой Мой Отец, Ты дал Мне силу, силу имени Твоего, сохрани же их этой силой, чтобы едины они были, как Мы с Тобой.

12 Когда Я был с ними, хранил Я их силой, которую Ты дал Мне, силой имени Твоего, и уберег: никто из них не потерян, кроме одного, погибелью рожденного. Так и исполнится предсказанное в Писании.

13 Ныне к Тебе возвращаюсь, и говорю об этом еще здесь, в мире, чтобы преисполнились они радостью Моей.

14 Я передал им слово Твое, и мир возненавидел их, потому что не от мира они, как и Я не от мира.

15 Не о том прошу, чтобы из мира Ты взял их, но чтобы от зла сохранил.

16 Не от мира они, как не от мира и Я.

17 Освяти же их истиною. Слово Твое — истина.

18 Как Ты Меня в мир послал, так и Я послал их.

19 Их спасению Я Себя посвящаю, чтобы, в истине пребывая, они Тебе посвящены были.

20 Но не только о них Я прошу, обо всех прошу, кто, внимая их слову, приходит к вере в Меня,

21 чтобы все они едины были. Как Ты, Отец, во Мне, и Я — в Тебе, так и они да будут в Нас, дабы поверил мир, что это Ты послал Меня.

22 Тою же самой славой, которую Ты дал Мне, Я их наделил, чтобы, как Мы, они едины были.

23 И теперь, когда Я — в них и Ты — во Мне, они могут быть в полном единстве, чтобы знал мир, что Ты послал Меня и что они Тобой любимы, как Я Тобою любим.

24 Отец, Ты дал их Мне, и Я хочу, чтобы со Мной они были там, где Я, чтобы видели славу Мою, которую Ты дал Мне, ибо любил Меня еще до создания мира.

25 Отец Мой праведный, мир не знает Тебя, но знаю Тебя Я, и они знают, что это Ты послал Меня.

26 Я открыл им Тебя и буду открывать вновь и вновь, чтобы любовь, какой Ты любишь Меня, была в них, как Я в них».

Вiд Iвана

Розділ 17

Евангелие по Иоанну

Глава 17

1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,

1 Сказав это, Иисус поднял взор Свой к небу и стал молиться: «Отец! Вот и пришел этот час. Открой же миру славу Сына Твоего, чтобы Сын мог явить Твою славу.

2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.

2 Ты дал ведь Ему власть над всеми людьми, дабы всем, кого Ты доверил Ему, даровал Он вечную жизнь.

3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

3 А жить вечной жизнью — это знать Тебя, единого истинного Бога, и Иисуса Христа, Которого Ты послал.

4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.

4 Открыл Я людям на этой земле славу Твою, исполнив то, что поручил Ты Мне.

5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.

5 И теперь, Отец, опять у Тебя дай же Мне снова ту славу, какой у Тебя обладал Я уже, прежде чем мир появился!

6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.

6 Я открыл Тебя людям, которых из мира Ты взял, чтобы дать их Мне. Твои они были, Ты Мне дал их. Они слово Твое соблюли

7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,

7 и знают теперь, что всё, что Ты дал Мне, — от Тебя исходит оно.

8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

8 То, что Ты Мне сказал, Я передал им; они приняли это и действительно поняли, что Я от Тебя пришел; и поверили они, что Ты послал Меня.

9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!

9 Прошу за них, не за мир прошу, а за тех, кого дал Ты Мне, ведь Твои они

10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.

10 (ибо всё, что есть у Меня, — Твое, как и Твое всё — Мое), и Я прославлен ими.

11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

11 Не в мире уже Я: к Тебе возвращаюсь; а они еще в мире. Святой Мой Отец, Ты дал Мне силу, силу имени Твоего, сохрани же их этой силой, чтобы едины они были, как Мы с Тобой.

12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.

12 Когда Я был с ними, хранил Я их силой, которую Ты дал Мне, силой имени Твоего, и уберег: никто из них не потерян, кроме одного, погибелью рожденного. Так и исполнится предсказанное в Писании.

13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.

13 Ныне к Тебе возвращаюсь, и говорю об этом еще здесь, в мире, чтобы преисполнились они радостью Моей.

14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.

14 Я передал им слово Твое, и мир возненавидел их, потому что не от мира они, как и Я не от мира.

15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

15 Не о том прошу, чтобы из мира Ты взял их, но чтобы от зла сохранил.

16 Не від світу вони, як і Я не від світу.

16 Не от мира они, как не от мира и Я.

17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.

17 Освяти же их истиною. Слово Твое — истина.

18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.

18 Как Ты Меня в мир послал, так и Я послал их.

19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

19 Их спасению Я Себя посвящаю, чтобы, в истине пребывая, они Тебе посвящены были.

20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,

20 Но не только о них Я прошу, обо всех прошу, кто, внимая их слову, приходит к вере в Меня,

21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.

21 чтобы все они едины были. Как Ты, Отец, во Мне, и Я — в Тебе, так и они да будут в Нас, дабы поверил мир, что это Ты послал Меня.

22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.

22 Тою же самой славой, которую Ты дал Мне, Я их наделил, чтобы, как Мы, они едины были.

23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.

23 И теперь, когда Я — в них и Ты — во Мне, они могут быть в полном единстве, чтобы знал мир, что Ты послал Меня и что они Тобой любимы, как Я Тобою любим.

24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.

24 Отец, Ты дал их Мне, и Я хочу, чтобы со Мной они были там, где Я, чтобы видели славу Мою, которую Ты дал Мне, ибо любил Меня еще до создания мира.

25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.

25 Отец Мой праведный, мир не знает Тебя, но знаю Тебя Я, и они знают, что это Ты послал Меня.

26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“

26 Я открыл им Тебя и буду открывать вновь и вновь, чтобы любовь, какой Ты любишь Меня, была в них, как Я в них».

1.0x