CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ів. 17
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Вiд Iвана

Розділ 17

1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,

2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.

3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.

5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.

6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.

7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,

8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!

10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.

11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.

13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.

14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.

15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

16 Не від світу вони, як і Я не від світу.

17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.

18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.

19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,

21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.

22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.

23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.

24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.

25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.

26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“

Евангелие от Иоанна

Глава 17

1 Это изрек Иисус и, подняв глаза Свои к небу, сказал: Отче, пришел час. Прославь Твоего Сына, чтобы Сын прославил Тебя,

2 так как Ты дал Ему власть над всякою плотью, чтобы всем, кого даровал Ты Ему, дал Он жизнь вечную.

3 А жизнь вечная в том, чтобы знали Тебя, единого истинного Бога, и Кого Ты послал: Иисуса Христа.

4 Я Тебя прославил на земле, совершив дело, которое Ты дал Мне сотворить.

5 И теперь, прославь Меня Ты, Отче, у Тебя Самого, славою, которую Я имел, когда мира еще не было, у Тебя.

6 Я явил Твое имя людям, которых Ты дал Мне от мира. Твои были они, и Мне Ты их дал, и слово Твое они соблюли.

7 Теперь познали они, что всё, что Ты дал Мне, — от Тебя,

8 потому что слова, которые Ты дал Мне, Я дал им, и они приняли и познали воистину, что Я от Тебя исшел, и уверовали, что Ты Меня послал.

9 Я о них молю, не о мире молю, но о тех, кого Ты даровал Мне, потому что они — Твои;

10 и всё Мое — Твое, и Твое — Мое, и Я прославлен в них.

11 И Я уже не в мире, а они в мире, и Я к Тебе иду. Отче Святой, соблюди их во имя Твое, которое Ты дал Мне, чтобы они были едино, как Мы.

12 Когда Я был с ними, Я соблюдал их во имя Твое, которое Ты дал Мне, и сохранил, и никто из них не погиб, кроме сына погибели, дабы исполнилось Писание.

13 Теперь же к Тебе иду, и говорю это в мире, чтобы радость Моя в них была полна.

14 Я дал им слово Твое, и мир возненавидел их, потому что они не от мира, как Я не от мира.

15 Я не молю, чтобы Ты взял их из мира, но чтобы соблюл их от лукавого.

16 Они не от мира, как Я не от мира.

17 Освяти их истиною: слово Твое — истина.

18 Как Ты послал Меня в мир, — и Я послал их в мир;

19 и за них Я посвящаю Себя, чтобы и они были освящены истиною.

20 И не о них только молю, но и о верующих в Меня по слову их,

21 чтобы все едино были, как Ты, Отче, во Мне, и Я в Тебе, чтобы и они в Нас были, чтобы веровал мир, что Ты Меня послал.

22 И славу, которую Ты даровал Мне, Я даровал им, да будут едино, как Мы едино.

23 Я в них, и Ты во Мне, да будут они совершенны во едино, чтобы знал мир, что Ты Меня послал и возлюбил их, как Меня возлюбил.

24 Отче! То, что Ты даровал Мне, — хочу, чтобы, где Я, и они были со Мною, да видят славу Мою, которую Ты даровал Мне, потому что возлюбил Меня прежде основания мира.

25 Отче праведный, и мир Тебя не познал, но Я Тебя познал, и они познали, что Ты Меня послал.

26 И Я поведал им имя Твое и поведаю, чтобы любовь, которою Ты возлюбил Меня, в них была, и Я в них.

Вiд Iвана

Розділ 17

Евангелие от Иоанна

Глава 17

1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,

1 Это изрек Иисус и, подняв глаза Свои к небу, сказал: Отче, пришел час. Прославь Твоего Сына, чтобы Сын прославил Тебя,

2 бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.

2 так как Ты дал Ему власть над всякою плотью, чтобы всем, кого даровал Ты Ему, дал Он жизнь вечную.

3 Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

3 А жизнь вечная в том, чтобы знали Тебя, единого истинного Бога, и Кого Ты послал: Иисуса Христа.

4 Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.

4 Я Тебя прославил на земле, совершив дело, которое Ты дал Мне сотворить.

5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.

5 И теперь, прославь Меня Ты, Отче, у Тебя Самого, славою, которую Я имел, когда мира еще не было, у Тебя.

6 Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.

6 Я явил Твое имя людям, которых Ты дал Мне от мира. Твои были они, и Мне Ты их дал, и слово Твое они соблюли.

7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,

7 Теперь познали они, что всё, что Ты дал Мне, — от Тебя,

8 бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

8 потому что слова, которые Ты дал Мне, Я дал им, и они приняли и познали воистину, что Я от Тебя исшел, и уверовали, что Ты Меня послал.

9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!

9 Я о них молю, не о мире молю, но о тех, кого Ты даровал Мне, потому что они — Твои;

10 Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.

10 и всё Мое — Твое, и Твое — Мое, и Я прославлен в них.

11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

11 И Я уже не в мире, а они в мире, и Я к Тебе иду. Отче Святой, соблюди их во имя Твое, которое Ты дал Мне, чтобы они были едино, как Мы.

12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.

12 Когда Я был с ними, Я соблюдал их во имя Твое, которое Ты дал Мне, и сохранил, и никто из них не погиб, кроме сына погибели, дабы исполнилось Писание.

13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.

13 Теперь же к Тебе иду, и говорю это в мире, чтобы радость Моя в них была полна.

14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.

14 Я дал им слово Твое, и мир возненавидел их, потому что они не от мира, как Я не от мира.

15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

15 Я не молю, чтобы Ты взял их из мира, но чтобы соблюл их от лукавого.

16 Не від світу вони, як і Я не від світу.

16 Они не от мира, как Я не от мира.

17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.

17 Освяти их истиною: слово Твое — истина.

18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.

18 Как Ты послал Меня в мир, — и Я послал их в мир;

19 А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

19 и за них Я посвящаю Себя, чтобы и они были освящены истиною.

20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,

20 И не о них только молю, но и о верующих в Меня по слову их,

21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.

21 чтобы все едино были, как Ты, Отче, во Мне, и Я в Тебе, чтобы и они в Нас были, чтобы веровал мир, что Ты Меня послал.

22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.

22 И славу, которую Ты даровал Мне, Я даровал им, да будут едино, как Мы едино.

23 Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.

23 Я в них, и Ты во Мне, да будут они совершенны во едино, чтобы знал мир, что Ты Меня послал и возлюбил их, как Меня возлюбил.

24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.

24 Отче! То, что Ты даровал Мне, — хочу, чтобы, где Я, и они были со Мною, да видят славу Мою, которую Ты даровал Мне, потому что возлюбил Меня прежде основания мира.

25 Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.

25 Отче праведный, и мир Тебя не познал, но Я Тебя познал, и они познали, что Ты Меня послал.

26 Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“

26 И Я поведал им имя Твое и поведаю, чтобы любовь, которою Ты возлюбил Меня, в них была, и Я в них.

1.0x