Малахiї

Розділ 2

1 А тепер до вас за́повідь цяя, священики!

2 Якщо ви не послу́хаєтесь, і не покладе́те на серце собі, щоб Іме́нню Моєму давати хвалу́, — говорить Госпо́дь Савао́т, — то пошлю Я прокля́ття на вас, і прокляну́ благословення ваші, і вже проклина́ю, бо ви не бере́те до серця цього́!

3 Ось Я обітну́ вам раме́но, і розпоро́шу нечистість на ваших обли́ччях, нечистість свят ваших, і до неї вас ви́несуть.

4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Леві́єм, каже Госпо́дь Савао́т.

5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боя́всь перед Іме́нням Моїм.

6 Закон правди в уста́х його був, і не знайшла́сь на губа́х його кривда, — у мирі й просто́ті ходив він зо Мною, і багато-кого́ відверну́в від вини.

7 Бо у́ста священикові знання́ стережу́ть та Зако́на шукають із уст його, бо він ангол Господа Саваота.

8 А ви відхили́лись з дороги, вчини́ли таке, що багато спіткну́лись в Зако́ні, Леві́євого заповіта пони́щили, говорить Госпо́дь Савао́т.

9 Тому́ то і Я вас зробив пого́рджуваними й низьки́ми для всього наро́ду, бо не стереже́те доріг Моїх ви, та не безсторо́нні в Зако́ні.

10 Чи Оте́ць нам усім не оди́н? Хіба Бог не один нас створи́в? Чому́ ж один о́дного зраджуємо ми, щоб нам зневажа́ти запові́т батькі́в наших?

11 Зраджує Юда, і робиться не́чисть серед Ізраїля та в Єрусалимі, — бо Юда зневажив святиню Господню, яку покохав був, і дочку бога чужого за жінку узя́в.

12 Нехай Господь ви́губить кожного, хто́ таке робить, того, хто чува́є та відповідає з наме́тів Якова, і хто да́р прино́сить Господу Саваоту.

13 І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме.

14 А ви ще й говорите: „За́що?“ — За те, що засві́дчив Господь між тобою й жоною юна́цтва твого́, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя по́друга, і дружи́на умо́ви твоєї!

15 Хіба Бог не один нас учинив? І за́лишок духу — Його́. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому́ свого духа пильну́йте, і дружи́ну юна́цтва свойо́го не зраджуйте!

16 Бо нена́виджу ро́звід, — говорить Госпо́дь, Бог Ізраїлів, — і того, хто вкриває наси́льством одежу свою, промовляє Госпо́дь Савао́т. Тому́ свого духа пильнуйте, — і не зраджу́йте!

17 Словами своїми ви мучите Господа, та й пита́єте ще: „Чим ми мучимо?“ — Гово́ренням вашим: „Кожен, хто чинить ли́хе, той добрий у Господніх оча́х, і Він у них уподо́бання має“, або: „Де Бог правосу́ддя?“

Книга пророка Малахии

Глава 2

1 Итак для вас, священники,3548 эта заповедь:4687

2 если вы не послушаетесь8085 и если не примете7760 к сердцу,3820 чтобы воздавать5414 славу3519 имени8034 Моему, говорит559 Господь3068 Саваоф,6635 то Я пошлю7971 на вас проклятие3994 и прокляну779 ваши благословения,1293 и уже проклинаю,779 потому что вы не хотите приложить7760 к тому сердца.3820

3 Вот, Я отниму1605 у вас плечо,2233 и помет6569 раскидаю2219 на5921 лица6440 ваши, помет6569 праздничных2282 жертв2282 ваших, и выбросят5375 вас вместе с ним.

4 И вы узнаете,3045 что Я дал7971 эту заповедь4687 для сохранения завета1285 Моего с Левием,3878 говорит559 Господь3068 Саваоф.6635

5 Завет1285 Мой с ним был завет жизни2416 и мира,7965 и Я дал5414 его ему для страха,4172 и он боялся3372 Меня и благоговел2865 пред6440 именем8034 Моим.

6 Закон8451 истины571 был в устах6310 его, и неправды5766 не обреталось4672 на языке8193 его; в мире7965 и правде4334 он ходил1980 со Мною и многих7227 отвратил7725 от греха.5771

7 Ибо уста8193 священника3548 должны8104 хранить8104 ведение,1847 и закона8451 ищут1245 от уст6310 его, потому что он вестник4397 Господа3068 Саваофа.6635

8 Но вы уклонились5493 от пути1870 сего, для многих7227 послужили3782 соблазном3782 в законе,8451 разрушили7843 завет1285 Левия,3878 говорит559 Господь3068 Саваоф.6635

9 За то и Я сделаю5414 вас презренными959 и униженными8217 перед всем народом,5971 так как вы не соблюдаете8104 путей1870 Моих, лицеприятствуете53756440 в делах закона.8451

10 Не один259 ли у всех нас Отец?1 Не один259 ли Бог410 сотворил1254 нас? Почему же мы вероломно898 поступаем898 друг376 против друга,251 нарушая2490 тем завет1285 отцов1 наших?

11 Вероломно898 поступает898 Иуда,3063 и мерзость8441 совершается6213 в Израиле3478 и в Иерусалиме;3389 ибо унизил2490 Иуда3063 святыню6944 Господню,3068 которую любил,157 и женился1166 на дочери1323 чужого5236 бога.410

12 У того, кто376 делает6213 это, истребит3772 Господь3068 из шатров168 Иаковлевых3290 бдящего5782 на5782 страже5782 и отвечающего,6030 и приносящего5066 жертву4503 Господу3068 Саваофу.6635

13 И вот еще8145 что вы делаете:6213 вы заставляете3680 обливать3680 слезами1832 жертвенник4196 Господа3068 с рыданием1065 и воплем,603 так что Он уже не призирает6437 более на приношение4503 и не принимает3947 умилоствительной7522 жертвы из рук3027 ваших.

14 Вы скажете:559 «за4100 что?4100» За то, что Господь3068 был5749 свидетелем5749 между тобою и женою802 юности5271 твоей, против которой ты поступил898 вероломно,898 между тем как она подруга2278 твоя и законная1285 жена802 твоя.

15 Но не сделал6213 ли того же один,259 и в нем пребывал превосходный7605 дух?7307 что же сделал этот один?259 он желал1245 получить1245 от Бога430 потомство.2233 Итак берегите8104 дух7307 ваш, и никто не поступай898 вероломно898 против жены802 юности5271 своей.

16 Если ты ненавидишь8130 ее, отпусти,7971 говорит559 Господь3068 Бог430 Израилев;3478 обида2555 покроет3680 одежду3830 его, говорит559 Господь3068 Саваоф;6635 посему наблюдайте8104 за духом7307 вашим и не поступайте898 вероломно.898

17 Вы прогневляете3021 Господа3068 словами1697 вашими и говорите:559 «чем прогневляем3021 мы Его?» Тем, что говорите:559 «всякий, делающий6213 зло,7451 хорош2896 пред очами5869 Господа,3068 и к таким Он благоволит»,2654 или: «где Бог430 правосудия?4941»

Малахiї

Розділ 2

Книга пророка Малахии

Глава 2

1 А тепер до вас за́повідь цяя, священики!

1 Итак для вас, священники,3548 эта заповедь:4687

2 Якщо ви не послу́хаєтесь, і не покладе́те на серце собі, щоб Іме́нню Моєму давати хвалу́, — говорить Госпо́дь Савао́т, — то пошлю Я прокля́ття на вас, і прокляну́ благословення ваші, і вже проклина́ю, бо ви не бере́те до серця цього́!

2 если вы не послушаетесь8085 и если не примете7760 к сердцу,3820 чтобы воздавать5414 славу3519 имени8034 Моему, говорит559 Господь3068 Саваоф,6635 то Я пошлю7971 на вас проклятие3994 и прокляну779 ваши благословения,1293 и уже проклинаю,779 потому что вы не хотите приложить7760 к тому сердца.3820

3 Ось Я обітну́ вам раме́но, і розпоро́шу нечистість на ваших обли́ччях, нечистість свят ваших, і до неї вас ви́несуть.

3 Вот, Я отниму1605 у вас плечо,2233 и помет6569 раскидаю2219 на5921 лица6440 ваши, помет6569 праздничных2282 жертв2282 ваших, и выбросят5375 вас вместе с ним.

4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Леві́єм, каже Госпо́дь Савао́т.

4 И вы узнаете,3045 что Я дал7971 эту заповедь4687 для сохранения завета1285 Моего с Левием,3878 говорит559 Господь3068 Саваоф.6635

5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боя́всь перед Іме́нням Моїм.

5 Завет1285 Мой с ним был завет жизни2416 и мира,7965 и Я дал5414 его ему для страха,4172 и он боялся3372 Меня и благоговел2865 пред6440 именем8034 Моим.

6 Закон правди в уста́х його був, і не знайшла́сь на губа́х його кривда, — у мирі й просто́ті ходив він зо Мною, і багато-кого́ відверну́в від вини.

6 Закон8451 истины571 был в устах6310 его, и неправды5766 не обреталось4672 на языке8193 его; в мире7965 и правде4334 он ходил1980 со Мною и многих7227 отвратил7725 от греха.5771

7 Бо у́ста священикові знання́ стережу́ть та Зако́на шукають із уст його, бо він ангол Господа Саваота.

7 Ибо уста8193 священника3548 должны8104 хранить8104 ведение,1847 и закона8451 ищут1245 от уст6310 его, потому что он вестник4397 Господа3068 Саваофа.6635

8 А ви відхили́лись з дороги, вчини́ли таке, що багато спіткну́лись в Зако́ні, Леві́євого заповіта пони́щили, говорить Госпо́дь Савао́т.

8 Но вы уклонились5493 от пути1870 сего, для многих7227 послужили3782 соблазном3782 в законе,8451 разрушили7843 завет1285 Левия,3878 говорит559 Господь3068 Саваоф.6635

9 Тому́ то і Я вас зробив пого́рджуваними й низьки́ми для всього наро́ду, бо не стереже́те доріг Моїх ви, та не безсторо́нні в Зако́ні.

9 За то и Я сделаю5414 вас презренными959 и униженными8217 перед всем народом,5971 так как вы не соблюдаете8104 путей1870 Моих, лицеприятствуете53756440 в делах закона.8451

10 Чи Оте́ць нам усім не оди́н? Хіба Бог не один нас створи́в? Чому́ ж один о́дного зраджуємо ми, щоб нам зневажа́ти запові́т батькі́в наших?

10 Не один259 ли у всех нас Отец?1 Не один259 ли Бог410 сотворил1254 нас? Почему же мы вероломно898 поступаем898 друг376 против друга,251 нарушая2490 тем завет1285 отцов1 наших?

11 Зраджує Юда, і робиться не́чисть серед Ізраїля та в Єрусалимі, — бо Юда зневажив святиню Господню, яку покохав був, і дочку бога чужого за жінку узя́в.

11 Вероломно898 поступает898 Иуда,3063 и мерзость8441 совершается6213 в Израиле3478 и в Иерусалиме;3389 ибо унизил2490 Иуда3063 святыню6944 Господню,3068 которую любил,157 и женился1166 на дочери1323 чужого5236 бога.410

12 Нехай Господь ви́губить кожного, хто́ таке робить, того, хто чува́є та відповідає з наме́тів Якова, і хто да́р прино́сить Господу Саваоту.

12 У того, кто376 делает6213 это, истребит3772 Господь3068 из шатров168 Иаковлевых3290 бдящего5782 на5782 страже5782 и отвечающего,6030 и приносящего5066 жертву4503 Господу3068 Саваофу.6635

13 І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме.

13 И вот еще8145 что вы делаете:6213 вы заставляете3680 обливать3680 слезами1832 жертвенник4196 Господа3068 с рыданием1065 и воплем,603 так что Он уже не призирает6437 более на приношение4503 и не принимает3947 умилоствительной7522 жертвы из рук3027 ваших.

14 А ви ще й говорите: „За́що?“ — За те, що засві́дчив Господь між тобою й жоною юна́цтва твого́, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя по́друга, і дружи́на умо́ви твоєї!

14 Вы скажете:559 «за4100 что?4100» За то, что Господь3068 был5749 свидетелем5749 между тобою и женою802 юности5271 твоей, против которой ты поступил898 вероломно,898 между тем как она подруга2278 твоя и законная1285 жена802 твоя.

15 Хіба Бог не один нас учинив? І за́лишок духу — Його́. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому́ свого духа пильну́йте, і дружи́ну юна́цтва свойо́го не зраджуйте!

15 Но не сделал6213 ли того же один,259 и в нем пребывал превосходный7605 дух?7307 что же сделал этот один?259 он желал1245 получить1245 от Бога430 потомство.2233 Итак берегите8104 дух7307 ваш, и никто не поступай898 вероломно898 против жены802 юности5271 своей.

16 Бо нена́виджу ро́звід, — говорить Госпо́дь, Бог Ізраїлів, — і того, хто вкриває наси́льством одежу свою, промовляє Госпо́дь Савао́т. Тому́ свого духа пильнуйте, — і не зраджу́йте!

16 Если ты ненавидишь8130 ее, отпусти,7971 говорит559 Господь3068 Бог430 Израилев;3478 обида2555 покроет3680 одежду3830 его, говорит559 Господь3068 Саваоф;6635 посему наблюдайте8104 за духом7307 вашим и не поступайте898 вероломно.898

17 Словами своїми ви мучите Господа, та й пита́єте ще: „Чим ми мучимо?“ — Гово́ренням вашим: „Кожен, хто чинить ли́хе, той добрий у Господніх оча́х, і Він у них уподо́бання має“, або: „Де Бог правосу́ддя?“

17 Вы прогневляете3021 Господа3068 словами1697 вашими и говорите:559 «чем прогневляем3021 мы Его?» Тем, что говорите:559 «всякий, делающий6213 зло,7451 хорош2896 пред очами5869 Господа,3068 и к таким Он благоволит»,2654 или: «где Бог430 правосудия?4941»

1.0x