Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 30

1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“

2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“

3 І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.

4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.

5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.

6 І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.

7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.

8 І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.

9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.

10 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.

11 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.

12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.

13 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.

14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“

15 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“

16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.

17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.

18 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.

19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.

20 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.

21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.

22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.

23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“

24 І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“

25 І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.

26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.

27 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.

28 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.

29 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.

30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“

31 І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.

32 Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.

33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.

34 А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“

35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.

36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.

37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.

38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.

39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.

40 І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.

41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.

42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.

43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.

Бытие

Глава 30

1 Рахиль, осознав, что она не может иметь детей, позавидовала своей сестре Лии. И взмолилась Рахиль к Иакову, сказав: «Дай мне детей, а иначе мне не жить!»

2 Рассердившись на Рахиль, Иаков сказал: «Я не Бог. Это Он сделал тебя бесплодной».

3 Тогда Рахиль сказала: «Можешь взять мою служанку Валлу, и, когда она родит для меня ребёнка, я стану через неё матерью».

4 Рахиль отдала Валлу своему мужу Иакову, и тот познал её.

5 Валла забеременела и родила Иакову сына.

6 «Бог услышал мои молитвы, — сказала Рахиль, — и решил дать мне сына». И она назвала его Даном.

7 Валла снова забеременела и родила Иакову второго сына.

8 «Я отчаянно боролась с моей сестрой и победила», — сказала Рахиль и назвала этого сына Неффалимом.

9 Лия увидела, что не может больше иметь детей, и отдала Иакову свою рабыню Зелфу.

10 Зелфа, служанка Лии, родила сына.

11 «Мне повезло», — сказала Лия и назвала сына Гадом.

12 Зелфа родила другого сына,

13 и Лия сказала: «Как я счастлива! Теперь женщины будут называть меня счастливицей!» И она назвала этого сына Асиром.

14 Во время жатвы пшеницы Рувим пошёл в поле, нашёл там цветы мандрагоры и принёс их своей матери Лии. Рахиль сказала Лии: «Прошу тебя, дай мне немного цветов твоего сына».

15 «Ты уже отняла у меня мужа, — ответила Лия, — а теперь хочешь ещё отнять и цветы моего сына». Но Рахиль ответила: «Если дашь мне цветов твоего сына, то можешь сегодня ночью спать с Иаковом».

16 Когда Иаков в тот вечер пришёл с поля домой, Лия увидела его и вышла ему навстречу. «Сегодня ночью ты будешь спать со мной, — сказала она. — Я заплатила за тебя цветами моего сына». В ту ночь Иаков спал с Лией.

17 Тогда Господь позволил Лие снова забеременеть, и она родила пятого сына.

18 «Бог вознаградил меня за то, что я дала мужу свою рабыню», — сказала Лия и назвала своего сына Иссахаром.

19 Лия снова забеременела и родила Иакову шестого сына.

20 «Бог послал мне чудесный дар, — сказала Лия. — Теперь-то уж Иаков, наверняка, примет меня, так как я дала ему шестерых сыновей». И она назвала сына Завулоном.

21 После этого Лия родила дочь и назвала её Диной.

22 Господь, услышав молитвы Рахили, сделал так, чтобы она смогла иметь детей.

23 Рахиль забеременела и родила сына. «Бог снял с меня позор и послал мне сына», — сказала Рахиль и назвала сына Иосифом.

25 После рождения Иосифа Иаков сказал Лавану: «Отпусти меня домой.

26 Отдай мне моих жён и детей, я за них отработал сполна, и ты знаешь, что я хорошо служил тебе».

27 «Позволь мне сказать! — ответил ему Лаван. — Я думаю, что через тебя Господь благословил меня.

28 Скажи, сколько я тебе должен, и я заплачу».

29 Иаков ответил: «Ты знаешь, что я сослужил тебе хорошую службу: твои стада умножились, и при мне твой скот не болел.

30 Когда я пришёл, у тебя было не много добра, теперь же у тебя его во много раз больше. Всякий раз, когда я что-то делал для тебя, Господь благословлял тебя. Теперь же настало время мне работать на себя и на свою семью ».

31 «Что же мне дать тебе?» — спросил Лаван. Но Иаков ответил: «Мне от тебя ничего не нужно. Если только сделаешь, что я хочу, то я опять буду пасти твоих овец.

32 Разреши мне сегодня пройти по твоим стадам и забрать всех полосатых или пятнистых ягнят. И ещё разреши мне забрать всех чёрных козлят и всех полосатых или пятнистых коз. Это и будет мне платой.

33 В будущем ты сможешь легко убедиться в моей честности: придёшь посмотреть на мои стада, и если у меня будет какой-то козёл без полос или без пятен или какая-то нечёрная овца, то ты будешь знать, что я украл её у тебя».

34 Лаван ответил: «Я согласен, сделаем, как ты просишь».

35 Однако в тот же день Лаван спрятал всех пятнистых козлов, всех пятнистых коз, а также и всех чёрных овец и велел своим сыновьям стеречь этих животных.

36 Сыновья взяли всех пятнистых животных и перегнали их на другое место. Они шли три дня, Иаков же остался пасти остальные стада.

37 Тогда Иаков нарезал ветки с тополей и миндальных деревьев и в некоторых местах содрал с них кору, так что на ветках остались белые полосы.

38 Он клал эти ветки перед скотом в тех местах, где были водопои. Когда животные приходили на водопой, то там же и случались друг с другом.

39 И когда козы случались перед этими ветками, то приносили полосатый, пятнистый или чёрный приплод.

40 Иаков отделял пятнистых и чёрных коз от остальных животных в стаде и держал этот скот отдельно от скота Лавана.

41 Всякий раз, когда в стаде появлялся крепкий скот, Иаков клал у них перед глазами ветки возле того места, где они пили воду, и скот случался перед этими ветками.

42 Когда же скот был слабее, Иаков не клал перед ним ветки. И вот приплод от более слабого скота оставался у Лавана, а приплод от более крепкого скота доставался Иакову.

43 И стал Иаков очень богат, и были у него большие стада, множество слуг, верблюдов и ослов.

Буття Розділ 30	Бытие Глава 30
1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“	1 Рахиль, осознав, что она не может иметь детей, позавидовала своей сестре Лии. И взмолилась Рахиль к Иакову, сказав: «Дай мне детей, а иначе мне не жить!»
2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“	2 Рассердившись на Рахиль, Иаков сказал: «Я не Бог. Это Он сделал тебя бесплодной».
3 І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.	3 Тогда Рахиль сказала: «Можешь взять мою служанку Валлу, и, когда она родит для меня ребёнка, я стану через неё матерью».
4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.	4 Рахиль отдала Валлу своему мужу Иакову, и тот познал её.
5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.	5 Валла забеременела и родила Иакову сына.
6 І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.	6 «Бог услышал мои молитвы, — сказала Рахиль, — и решил дать мне сына». И она назвала его Даном.
7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.	7 Валла снова забеременела и родила Иакову второго сына.
8 І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.	8 «Я отчаянно боролась с моей сестрой и победила», — сказала Рахиль и назвала этого сына Неффалимом.
9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.	9 Лия увидела, что не может больше иметь детей, и отдала Иакову свою рабыню Зелфу.
10 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.	10 Зелфа, служанка Лии, родила сына.
11 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.	11 «Мне повезло», — сказала Лия и назвала сына Гадом.
12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.	12 Зелфа родила другого сына,
13 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.	13 и Лия сказала: «Как я счастлива! Теперь женщины будут называть меня счастливицей!» И она назвала этого сына Асиром.
14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“	14 Во время жатвы пшеницы Рувим пошёл в поле, нашёл там цветы мандрагоры и принёс их своей матери Лии. Рахиль сказала Лии: «Прошу тебя, дай мне немного цветов твоего сына».
15 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“	15 «Ты уже отняла у меня мужа, — ответила Лия, — а теперь хочешь ещё отнять и цветы моего сына». Но Рахиль ответила: «Если дашь мне цветов твоего сына, то можешь сегодня ночью спать с Иаковом».
16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.	16 Когда Иаков в тот вечер пришёл с поля домой, Лия увидела его и вышла ему навстречу. «Сегодня ночью ты будешь спать со мной, — сказала она. — Я заплатила за тебя цветами моего сына». В ту ночь Иаков спал с Лией.
17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.	17 Тогда Господь позволил Лие снова забеременеть, и она родила пятого сына.
18 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.	18 «Бог вознаградил меня за то, что я дала мужу свою рабыню», — сказала Лия и назвала своего сына Иссахаром.
19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.	19 Лия снова забеременела и родила Иакову шестого сына.
20 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.	20 «Бог послал мне чудесный дар, — сказала Лия. — Теперь-то уж Иаков, наверняка, примет меня, так как я дала ему шестерых сыновей». И она назвала сына Завулоном.
21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.	21 После этого Лия родила дочь и назвала её Диной.
22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.	22 Господь, услышав молитвы Рахили, сделал так, чтобы она смогла иметь детей.
23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“	23 Рахиль забеременела и родила сына. «Бог снял с меня позор и послал мне сына», — сказала Рахиль и назвала сына Иосифом.
24 І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“	24
25 І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.	25 После рождения Иосифа Иаков сказал Лавану: «Отпусти меня домой.
26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.	26 Отдай мне моих жён и детей, я за них отработал сполна, и ты знаешь, что я хорошо служил тебе».
27 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.	27 «Позволь мне сказать! — ответил ему Лаван. — Я думаю, что через тебя Господь благословил меня.
28 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.	28 Скажи, сколько я тебе должен, и я заплачу».
29 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.	29 Иаков ответил: «Ты знаешь, что я сослужил тебе хорошую службу: твои стада умножились, и при мне твой скот не болел.
30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“	30 Когда я пришёл, у тебя было не много добра, теперь же у тебя его во много раз больше. Всякий раз, когда я что-то делал для тебя, Господь благословлял тебя. Теперь же настало время мне работать на себя и на свою семью ».
31 І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.	31 «Что же мне дать тебе?» — спросил Лаван. Но Иаков ответил: «Мне от тебя ничего не нужно. Если только сделаешь, что я хочу, то я опять буду пасти твоих овец.
32 Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.	32 Разреши мне сегодня пройти по твоим стадам и забрать всех полосатых или пятнистых ягнят. И ещё разреши мне забрать всех чёрных козлят и всех полосатых или пятнистых коз. Это и будет мне платой.
33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.	33 В будущем ты сможешь легко убедиться в моей честности: придёшь посмотреть на мои стада, и если у меня будет какой-то козёл без полос или без пятен или какая-то нечёрная овца, то ты будешь знать, что я украл её у тебя».
34 А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“	34 Лаван ответил: «Я согласен, сделаем, как ты просишь».
35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.	35 Однако в тот же день Лаван спрятал всех пятнистых козлов, всех пятнистых коз, а также и всех чёрных овец и велел своим сыновьям стеречь этих животных.
36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.	36 Сыновья взяли всех пятнистых животных и перегнали их на другое место. Они шли три дня, Иаков же остался пасти остальные стада.
37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.	37 Тогда Иаков нарезал ветки с тополей и миндальных деревьев и в некоторых местах содрал с них кору, так что на ветках остались белые полосы.
38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.	38 Он клал эти ветки перед скотом в тех местах, где были водопои. Когда животные приходили на водопой, то там же и случались друг с другом.
39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.	39 И когда козы случались перед этими ветками, то приносили полосатый, пятнистый или чёрный приплод.
40 І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.	40 Иаков отделял пятнистых и чёрных коз от остальных животных в стаде и держал этот скот отдельно от скота Лавана.
41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.	41 Всякий раз, когда в стаде появлялся крепкий скот, Иаков клал у них перед глазами ветки возле того места, где они пили воду, и скот случался перед этими ветками.
42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.	42 Когда же скот был слабее, Иаков не клал перед ним ветки. И вот приплод от более слабого скота оставался у Лавана, а приплод от более крепкого скота доставался Иакову.
43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.	43 И стал Иаков очень богат, и были у него большие стада, множество слуг, верблюдов и ослов.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 30

Бытие

Глава 30

Буття

Розділ 30

Бытие

Глава 30

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 30

Бытие

Глава 30

Буття

Розділ 30

Бытие

Глава 30

Старий
завіт

Новий
завіт