Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 18

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?

13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.

15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!

18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.

19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.

21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“

22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.

24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.

25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“

27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“

34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.

Евангелие от Матфея

Глава 18

1 В это время ученики пришли к Иисусу и спросили: «Кто самый великий в Царстве Небесном?»

2 Тогда Он подозвал к себе ребёнка, поставил его посреди них

3 и сказал: «Правду вам говорю, что до тех пор, пока не изменитесь в сердце своём и не станете подобны детям, вы не войдёте в Царство Небесное.

4 Тот, кто станет покорным, подобно этому ребёнку, будет самым главным в Царстве Небесном.

5 Кто принимает такого маленького ребёнка во имя Моё, тот и Меня принимает».

6 «Тому же, кто побудит кого-либо из тех малых детей, верующих в Меня, согрешить, лучше было бы, если бы ему повесили на шею жёрнов и утопили в глубоком море.

7 Меня переполняет жалость к этому миру, так как он полон соблазнов, ведущих к греху. Их не избежать, но горе тому, по чьей вине появляются они.

8 И если рука или нога твоя виновата в том, что ты согрешил, отруби её и выкинь прочь, потому что лучше тебе войти в вечную жизнь безногим или безруким, чем при двух ногах и двух руках быть ввергнутым в огонь неугасаемый.

9 И если глаз твой виноват в том, что ты споткнулся, то вырви его и выкинь прочь. Лучше войти в вечную жизнь с одним глазом, чем иметь два глаза и быть ввергнутым в адский огонь».

10 «Смотрите же, не относитесь с презрением к этим малым детям, потому что их Ангелы на небесах всегда находятся с Отцом Моим Небесным.

11 [Потому что Сын Человеческий пришёл, чтобы спасти всех потерянных].

12 Что вы думаете? Если есть у кого-нибудь сотня овец и одна из них отбилась от стада, разве не оставит он оставшихся девяносто девять в горах и не пойдёт искать ту одну, которая отбилась от стада?

13 Правду вам говорю: если найдёт её, то обрадуется ей больше, чем остальным девяноста девяти, которые не заблудились.

14 Также и Отец ваш Небесный желает, чтобы ни один из малых детей этих не был потерян».

15 «Если твой брат из семьи Божьей согрешит против тебя, пойди нему и поговори с ним наедине о своей обиде, и если он послушает тебя, то ты вернул себе брата.

16 Но если он не послушает тебя, то возьми с собой ещё одного или двух человек, чтобы всё было подтверждено устами двух или трех свидетелей.

17 И если он и их откажется выслушать, расскажи об этом церковной общине. Если же он откажется прислушаться и к мнению церковной общины, то относись к нему как к язычнику или как к сборщику налогов.

18 Правду вам говорю: когда вы будете судить здесь на земле, то это будет суд Божий. И когда пообещаете прощение здесь на земле, то это будет прощение Божье.

19 Истинно говорю вам: если двое из вас на земле согласятся вместе молить Бога о чём-либо, то чего бы вы ни попросили, всё будет исполнено для вас Моим Небесным Отцом.

20 Потому что там, где двое или трое соберутся вместе во имя Моё, и Я с ними буду».

21 Тогда Пётр пришёл к Иисусу и спросил: «Господи, если кто-либо грешит против меня, то сколько раз я должен прощать этого человека? До семи раз?»

22 Иисус ответил ему: «Говорю тебе, что это будет не до семи, а до семидесяти семи раз.

23 Поэтому Царство Небесное подобно царю, который захотел собрать долги со своих слуг.

24 Когда он стал с ними рассчитываться, к нему привели слугу, который задолжал ему десять тысяч талантов.

25 Но, так как слуга не мог расплатиться, господин приказал продать его вместе с женой, детьми и со всем его имуществом в уплату долга.

26 Тогда слуга упал перед ним ниц и стал умолять его: „Потерпи, и я расплачусь с тобой”.

27 Господин сжалился над слугой, отпустил его и простил ему долг.

28 Этот же слуга пошёл к одному из своих собратьев-слуг, который задолжал ему сто динариев, схватил его за горло и стал душить, приговаривая: „Заплати то, что ты мне должен”.

29 Тогда должник упал на колени и стал умолять его: „Потерпи, и я уплачу тебе”.

30 Но слуга этот не пожелал так сделать, а пошёл и посадил того должника в тюрьму, пока тот не уплатит ему долг.

31 Когда другие слуги увидели, что случилось, то очень огорчились и рассказали своему господину о том, что произошло.

32 Тогда господин призвал к себе слугу и сказал ему: „Негодный слуга! Ведь я простил тебе весь долг, потому что ты молил меня об этом.

33 Так разве не должен был и ты проявить милосердие к ближнему своему так же, как и я сжалился над тобой?”

34 И в гневе господин приказал бросить слугу для наказания в тюрьму, где он должен был отбывать срок заключения до тех пор, пока не выплатит весь свой долг.

35 Так же и Мой Небесный Отец поступит с вами, если от всего сердца не простите своего брата или свою сестру».

Вiд Матвiя Розділ 18	Евангелие от Матфея Глава 18
1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“	1 В это время ученики пришли к Иисусу и спросили: «Кто самый великий в Царстве Небесном?»
2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,	2 Тогда Он подозвал к себе ребёнка, поставил его посреди них
3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!	3 и сказал: «Правду вам говорю, что до тех пор, пока не изменитесь в сердце своём и не станете подобны детям, вы не войдёте в Царство Небесное.
4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.	4 Тот, кто станет покорным, подобно этому ребёнку, будет самым главным в Царстве Небесном.
5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.	5 Кто принимает такого маленького ребёнка во имя Моё, тот и Меня принимает».
6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.	6 «Тому же, кто побудит кого-либо из тех малых детей, верующих в Меня, согрешить, лучше было бы, если бы ему повесили на шею жёрнов и утопили в глубоком море.
7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!	7 Меня переполняет жалость к этому миру, так как он полон соблазнов, ведущих к греху. Их не избежать, но горе тому, по чьей вине появляются они.
8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.	8 И если рука или нога твоя виновата в том, что ты согрешил, отруби её и выкинь прочь, потому что лучше тебе войти в вечную жизнь безногим или безруким, чем при двух ногах и двух руках быть ввергнутым в огонь неугасаемый.
9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.	9 И если глаз твой виноват в том, что ты споткнулся, то вырви его и выкинь прочь. Лучше войти в вечную жизнь с одним глазом, чем иметь два глаза и быть ввергнутым в адский огонь».
10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.	10 «Смотрите же, не относитесь с презрением к этим малым детям, потому что их Ангелы на небесах всегда находятся с Отцом Моим Небесным.
11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.	11 [Потому что Сын Человеческий пришёл, чтобы спасти всех потерянных].
12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?	12 Что вы думаете? Если есть у кого-нибудь сотня овец и одна из них отбилась от стада, разве не оставит он оставшихся девяносто девять в горах и не пойдёт искать ту одну, которая отбилась от стада?
13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.	13 Правду вам говорю: если найдёт её, то обрадуется ей больше, чем остальным девяноста девяти, которые не заблудились.
14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.	14 Также и Отец ваш Небесный желает, чтобы ни один из малых детей этих не был потерян».
15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.	15 «Если твой брат из семьи Божьей согрешит против тебя, пойди нему и поговори с ним наедине о своей обиде, и если он послушает тебя, то ты вернул себе брата.
16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“	16 Но если он не послушает тебя, то возьми с собой ещё одного или двух человек, чтобы всё было подтверждено устами двух или трех свидетелей.
17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!	17 И если он и их откажется выслушать, расскажи об этом церковной общине. Если же он откажется прислушаться и к мнению церковной общины, то относись к нему как к язычнику или как к сборщику налогов.
18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.	18 Правду вам говорю: когда вы будете судить здесь на земле, то это будет суд Божий. И когда пообещаете прощение здесь на земле, то это будет прощение Божье.
19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!	19 Истинно говорю вам: если двое из вас на земле согласятся вместе молить Бога о чём-либо, то чего бы вы ни попросили, всё будет исполнено для вас Моим Небесным Отцом.
20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.	20 Потому что там, где двое или трое соберутся вместе во имя Моё, и Я с ними буду».
21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“	21 Тогда Пётр пришёл к Иисусу и спросил: «Господи, если кто-либо грешит против меня, то сколько раз я должен прощать этого человека? До семи раз?»
22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!	22 Иисус ответил ему: «Говорю тебе, что это будет не до семи, а до семидесяти семи раз.
23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.	23 Поэтому Царство Небесное подобно царю, который захотел собрать долги со своих слуг.
24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.	24 Когда он стал с ними рассчитываться, к нему привели слугу, который задолжал ему десять тысяч талантов.
25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.	25 Но, так как слуга не мог расплатиться, господин приказал продать его вместе с женой, детьми и со всем его имуществом в уплату долга.
26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“	26 Тогда слуга упал перед ним ниц и стал умолять его: „Потерпи, и я расплачусь с тобой”.
27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.	27 Господин сжалился над слугой, отпустил его и простил ему долг.
28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“	28 Этот же слуга пошёл к одному из своих собратьев-слуг, который задолжал ему сто динариев, схватил его за горло и стал душить, приговаривая: „Заплати то, что ты мне должен”.
29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“	29 Тогда должник упал на колени и стал умолять его: „Потерпи, и я уплачу тебе”.
30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.	30 Но слуга этот не пожелал так сделать, а пошёл и посадил того должника в тюрьму, пока тот не уплатит ему долг.
31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.	31 Когда другие слуги увидели, что случилось, то очень огорчились и рассказали своему господину о том, что произошло.
32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.	32 Тогда господин призвал к себе слугу и сказал ему: „Негодный слуга! Ведь я простил тебе весь долг, потому что ты молил меня об этом.
33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“	33 Так разве не должен был и ты проявить милосердие к ближнему своему так же, как и я сжалился над тобой?”
34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.	34 И в гневе господин приказал бросить слугу для наказания в тюрьму, где он должен был отбывать срок заключения до тех пор, пока не выплатит весь свой долг.
35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.	35 Так же и Мой Небесный Отец поступит с вами, если от всего сердца не простите своего брата или свою сестру».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 18

Евангелие от Матфея

Глава 18

Вiд Матвiя

Розділ 18

Евангелие от Матфея

Глава 18

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 18

Евангелие от Матфея

Глава 18

Вiд Матвiя

Розділ 18

Евангелие от Матфея

Глава 18

Старий
завіт

Новий
завіт